Постанова № 58922697, 06.07.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/114/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К. при секретаріДубіній Н.Ю. за участі: представника позивача представника відповідачаКуца В.В. Подлевського О.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авто СТ" м. Старокостянтинів Хмельницької області до Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить визнати протиправною бездіяльність Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції щодо не фінансування для виплати допомоги по вагітності та пологам та стягнути з Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь ТОВ «Авто СТ» 12861,33 грн., фінансування для виплати допомоги по вагітності і пологам.

Свій позов позивач мотивує тим, що 16 листопада 2015 року прийняв на роботу ОСОБА_5, яка 07 грудня 2015 року надала позивачу листок непрацездатності в зв'язку з вагітністю та пологами.

Позивач 10 грудня 2015 року звернувся до відповідача із заявою-розрахунком для виплати допомоги по вагітності та пологам в сумі 11575,20 грн., а 17 грудня 2015 року отримав повідомлення відповідача про необхідність доопрацювання заявки-розрахунку та надання копій додаткових документів.

На виконання такого повідомлення позивач 30 грудня 2015 року надав таку ж заяву-розрахунок із доданими документами.

Однак відповідач не здійснив фінансування позивача як страхувальника-роботодавця для виплати допомоги по вагітності і пологам застрахованій особі, хоча зобов'язаний здійснити таке фінансування протягом десяти робочих днів.

Така бездіяльність відповідача є протиправною, тому позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що 16 листопада 2015 року прийняв на роботу ОСОБА_5, яка 07 грудня 2015 року надала позивачу листок непрацездатності в зв'язку з вагітністю та пологами для отримання відповідної допомоги.

Позивач 10 грудня 2015 року звернувся до відповідача із заявою-розрахунком для виплати допомоги по вагітності та пологам в сумі 11575,20 грн., а 17 грудня 2015 року отримав повідомлення відповідача про необхідність доопрацювання заявки-розрахунку та необхідність надати копії додаткових документів.

На виконання такого повідомлення позивач 30 грудня 2015 року надав таку ж заяву-розрахунок із доданими документами.

Однак відповідач не здійснив фінансування позивача як страхувальника-роботодавця для виплати допомоги по вагітності і пологам, хоча зобов'язаний здійснити таке фінансування протягом десяти робочих днів.

Така бездіяльність відповідача є протиправною, тому позов підлягає задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що 11.12.2015 року на адресу відповідача надійшла заява-розрахунок на фінансування матеріального забезпечення ОСОБА_5, на виплату допомоги по вагітності і пологах в сумі 11575,20 грн.

Відповідач при опрацюванні заяви-розрахунку яку подав позивач діяв в межах та спосіб який передбачений нормативно-правовими актами України які регулюють відносини в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Враховуючи викладене у задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа.

Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначені відповідно до Конституції України «Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 16/98-ВР від 14 січня 1998 року.

Статтями 1, 2 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування складається з цих Основ та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 2 частини 1, частини 2 статті 4 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» одним із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування є страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV від 23.09.1999 року.

Згідно частини 2 статті 1 цього Закону терміни «застрахована особа», «страхувальники» та «роботодавці» вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пунктів 3), 10) статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року застрахована особа це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Статтею 18 цього Закону встановлено, що страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання.

Позивач є роботодавцем та страхувальником застрахованої особи-ОСОБА_5, яка прийнята на роботу до ТОВ «Авто СТ» 16 листопада 2015 року на посаду юрисконсульта, що підтверджується поясненнями представника позивача та матеріалами справи.

ОСОБА_5, 07 грудня 2015 року надала позивачу листок непрацездатності в зв'язку із вагітністю та пологами для отримання відповідного матеріального забезпечення.

Згідно пункту 1) частини 2 статті 10, пункту 1) частини 2 статті 15, пункту 2) частини 1 статті 16 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхування України зобов'язаний забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом; роботодавець зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом, а застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною 1 статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 10) частини 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхові випадки за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності це подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім'ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг.

Згідно пункту 2) частини 1 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення та соціальних послуг як допомога по вагітності та пологах.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Частиною 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом-копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Відповідно до частини 1, пункту 1) частини 2 статті 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п'яти днів після винесення відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту),-у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

Згідно частини 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

Відповідач не провів фінансування страхувальника-роботодавця-ОСОБА_5, відповідно до поданої заяви-розрахунку, натомість 17 грудня 2015 року за вихідним № 01-04-497 направив позивачу повідомлення про необхідність доопрацювання заяви-розрахунку та надання додаткових документів, мотивуючи це значним перевищенням середньоденної допомоги по вагітності та пологах застрахованої особи-ОСОБА_5, рівня середньоденної допомоги по регіону.

Позивач 30 грудня 2015 року за вихідним № 379/15 на виконання вимог листа відповідача від 17 грудня 2015 року за вихідним № 01-04-497 подав таку ж заяву-розрахунок та додаткові документи згідно додатку, але відповідач знову ж таки не здійснив фінансування позивача для надання матеріального забезпечення найманому працівнику по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах та не прийняв жодного рішення щодо проведення фінансування страхувальника-роботодавця для надання матеріального забезпечення найманого працівника в зв'язку із її правом на отримання допомоги по вагітності та пологах, або рішення щодо відмови у проведенні такого фінансування.

Аналіз вказаних статтей Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та встановлених при розгляді судової справи обставин дає підставу суду зробити висновок про те, що така бездіяльність Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є протиправною, оскільки норми вказаного Закону не дають права відповідачу і не звільняють його від обов'язку не проводити фінансування страхувальника-роботодавця для надання матеріального забезпечення найманому працівнику в зв'язку із її правом на отримання допомоги по вагітності та пологах без прийняття певного рішення і з порушенням встановлених строків проведення такого фінансування.

Суд при вирішенні спору не бере до уваги пояснення представника відповідача, тому що звернення відповідача із листом до органів прокуратури про можливі порушення кримінального законодавства з боку посадових осіб позивача при поданні позивачем заяви-розрахунку для здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі-ОСОБА_5, оскільки таке звернення не передбачене Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для відмови у проведенні відповідного фінансування або його затримки в порушення встановлених строків.

Враховуючи те, що жодних зауважень щодо розміру матеріального забезпечення в сумі 11575,20 грн., згідно заяви-розрахунку від 29.12.2015 року із сторони відповідача немає, суд вважає, що вказана сума позивачем розрахована вірно, тому допомога по вагітності і пологам в такому розмірі підлягає стягненню на користь позивача. Крім того підлягає стягненню на користь позивача сума допомоги по вагітності і пологам в розмірі 1286,13 грн., за заявою-розрахунком позивача від 23.02.2016 року, в зв'язку з тим, що таке матеріальне забезпечення також не профінансовано відповідачем за відсутності прийнятого будь-якого рішення та з порушенням встановлених строків.

Разом сума стягнення становить 12861,33 грн.

Враховуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. ст. 1, 10, 15, 16, 18, 19, 20, 25, 31, 32, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст.ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо не фінансування товариства з обмеженою відповідальністю "Авто СТ" м. Старокостянтинів Хмельницької області для виплати допомоги по вагітності та пологам.

Стягнути з Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авто СТ" м. Старокостянтинів Хмельницької області 12 881,33 грн., (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят одну гривню тридцять три копійки) фінансування для виплати допомоги по вагітності та пологам.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авто СТ" м. Старокостянтинів Хмельницької області судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) грн., за рахунок бюджетних асигнувань Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 11.07.2016 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11 липня 2016 року

Суддя/підпис/В.К. Блонський"Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський