Постанова № 58922696, 08.07.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2016 року справа № 823/744/16

м. Черкаси

11 год. 32 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.,

за участю сторін:

представника позивача - Кононенка В.А.,

представника третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом малого приватного виробничо-комерційного підприємства "РСТ" до реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 про скасування запису,

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне виробничо-комерційне підприємство "РСТ" звернулося в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом, в якому просить скасувати запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 27.04.2016.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що реєстрація права власності на нежитлового приміщення АДРЕСА_1 є незаконною, оскільки право власності на спірне майно ОСОБА_4 набуте на підставі документів, які на час реєстрації втратили чинність. Тому позивач звернувся до суду та просить скасувати запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 27.04.2016.

В судовому засіданні представник позивача заявлений адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Представник департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради також в судове засідання не з'явився, проте просив розгляд справи здійснювати без його участі, а щодо суті спору то останній поклався на розсуд суду.

Представник третьої особи щодо задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову з підстав невідповідності плану будівлі обставинам справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, 18.05.2011 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (далі «Продавці») та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3(далі «Покупці»), був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться в АДРЕСА_1.

Відповідно до 1.1. договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18.05.2011 року, «Продавці» передають, а «Покупці» приймають нежитлове приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться в АДРЕСА_1, в таких частках: ОСОБА_9 - 13/50; ОСОБА_10 - 13/100; ОСОБА_11 - 9/100; ОСОБА_12 -7/25; ОСОБА_3 - 6/25 частин.

Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18.05.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округ Сопільняк А.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2570.

13 вересня 2013 року Придніпровським районним судом м. Черкаси по справі № 711/7510/13-ц прийнято рішення яким зокрема визнано право власності ОСОБА_3 на частину нежитлового приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1, а саме на 3-15 червоний куток площею 57 кв. м., 3-22 частини торгового залу площею 82 кв. м., а всього приміщення загальною площею 139 кв. м. - згідно плану розподілу, викладеному в додатку № 4 до висновку експерта від 14.08.2013 за № 1673/13-23.

Проте, рішенням апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2016 рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.09.2013 скасовано, а у задоволенні позову зокрема і ОСОБА_3 про визнання дійсним договору від 14.08.2103 та визнання права власності на нежитлове приміщення - відмовлено.

Окрім того, правомірність реєстрації права власності на нежитлове приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" площею 590,2 кв.м. (приміщення з №3-1 по №3-15), А-9, А-І, за МП ВКП "РСТ", що включає в себе і приміщення АДРЕСА_1, підтверджена постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 у справі № 823/5405/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016, в якій у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 щодо визнання нечинним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 21751163 від 02.06.2015 про реєстрацію права власності за малим приватним виробничо - комерційним підприємством "РСТ" на нежитлове приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", приміщення з № 3-1 по № 3-15, А-9, А-1, загальною площею 590,2 кв. м. відмовлено повністю.

У відповідності до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території У країни.

Судом також встановлено, що наказом департаменту архітектури, містобудування та інспектування від 04.12.2015 під № 1530-а «Про скасування наказів від 13.03.2015 № 1293-а та від 26.10.2015 № 1495-а» на підставі рішення Придніпровського районного суду у справі № 711/9578/13-ц, скасовано зокрема наказ № 1495-а про надання адреси АДРЕСА_1, приміщення № 4 (замовник ОСОБА_3).

Проте, 27 квітня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Черкаського міського управління юстиції Черкаської області із заявою про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлового приміщення АДРЕСА_1.

В переліку документів для проведення державної реєстрації містилися зокрема: рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 711/7510/13-ц від 13.09.2013; договір купівлі-продажу від 18.05.2011 зареєстрований за № 2570; витяг від 19.05.2011 № 944116 КП «ЧООБТІ»; наказ № 1495-а від 26.10.2015 «про присвоєння та зміну нумерації будинків та споруд на території м. Черкаси».

На підставі даних документів 27 квітня 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_14 прийнято рішення № 29445159 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 - нежитлового приміщення АДРЕСА_1 в склад якого входить (частина нежитлового приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1, а саме на 3-15 червоний куток площею 57 кв. м., 3-22 частини торгового залу площею 82 кв. м., а всього приміщення загальною площею 139 кв. м.).

Отже, 27.04.2016 ОСОБА_3 зареєстрував право власності на нежитлового приміщення АДРЕСА_1, на підставі рішення, які на момент реєстрації втратили чинність.

Даючи правову оцінку заявленим позовним вимогам суд виходить з наступного.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обтяжень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01 липня 2004 року (далі - Закон № 1952-IV) та Порядком про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 N 1127 в редакції чинній на момент державної реєстрації з 01.01.2016.

Відповідно до Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Повноваження суб'єктів державної реєстрації прав визначені ч. 1 ст. 9 Закону, до яких, належать забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та ведення реєстраційних справ.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Відповідно до п. 1, 9, 14 ч. 1 ст. 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Приписамич. 2 ст. 22 Закону № 1952-IV унормовано, що відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Частиною 1 Статі 26 Закону № 1952-IV встановлено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Так, судом з'ясовано, що документи на підставі яких здійснено державну реєстрацію нежитлового приміщення АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 не мали юридичної сили на момент реєстрації, тому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно індексний помер: 29445159 від 27.04.2016 є протиправним, а тому запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 27.04.2016. № 14347828 підлягає до скасуванню.

Конституцією України в ст. 41 закріплено право володіння, користування і розпоряджання кожного своєю власністю, яка набувається в порядку, визначеному законом, а також заборони протиправного позбавлення права власності.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 94 КАС України, у зв'язку з задоволенням позову підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94, 159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради скасувати запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 27.04.2016. № 14347828.

Стягнути за Державного бюджету України на користь малого приватного виробничо-комерційного підприємства "РСТ" (ідентифікаційний код - 30284315) - 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн., сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 11.07.2016