Постанова № 58922692, 08.07.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2016 року справа № 823/706/16

м. Черкаси

10 год. 08 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.,

за участю сторін:

представника відповідача - Корнієнко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_2 (далі-позивач) до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області (далі - відповідач), у якій, з урахуванням зменшених позовних вимог, просить зобов'язати відповідача провести ОСОБА_2 виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби з 18.04.2005 по 06.11.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при звільненні з органів МВС у запас через скорочення штатів з ОСОБА_2, всупереч чинному законодавству, не проведений повний розрахунок, а саме відповідач не виплатив на користь позивача одноразову грошову допомогу, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Розгляд даної справи у відповідності до заявленого клопотання остання просила здійснювати за її відсутності.

Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечував з підстав пропуску строку звернення до суду, а тому просив адміністративний позов залишити без розгляду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суд встановив, що з 01.09.2000 ОСОБА_2 являлася студентом Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

04.04.2005 згідно наказу УМВС в Черкаській області № 560 о/с від 18.04.2005 прийнята на службу в органи внутрішніх справ на посаду слідчий слідчого відділення Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України в Черкаській області.

З 03.05.2013 по 19.09.2013 ОСОБА_2 надано відпустку по вагітності та пологах, а з 20.09.2013 по 23.07.2016 надано відпустку по догляду за дітьми до досягнення ними 3-ох річного віку у відповідності до наказу УМВС № 289 о/с від 15.10.2013.

В подальшому, наказом УМВС України в Черкаській області від 06 листопада 2015 року № 312 о/с капітана міліції ОСОБА_2 звільнено з посади опероуповноваженого міліції у справах дітей Корсунь-Шевченківського РВ УМВС, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-ох річного віку - відповідно до п. 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів). Проте, в даному наказі відсутні відомості щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.

Посилаючись на неотримання одноразової грошової допомоги при звільненні, позивач звернувся до суду з вимогою про їх стягнення з відповідача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про міліцію», держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Згідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір укладений на невизначений строк може бути розірваний уповноваженим органом в разі скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні договору з підстав п.1 ст. 40 КЗпП України виплачується вихідна допомога.

Згідно з наказом МВС України «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» від 31.12.2007 № 499 та ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Пунктом 10 Постанови КМ України, від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби зокрема, які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Окрім того, останнім абзацом п. 10 Постанови КМ України, від 17.07.1992 № 393 передбачено, що строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

Зокрема п. 2 Постанови КМ України, від 17.07.1992 № 393 встановлено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної інспекції техногенної безпеки та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Отже, судом встановлено, що з 01.09.2000 по 2005 рік позивач навчалася у вищому навчальному закладі та з 04.04.2005 прийнята на службу. Враховуючи зарахування стажу навчання в межах 5 років до вступу на службу у позивача зараховується для вислуги років час навчання з 01.09.2000 по 2005 рік. Крім того, з 04.04.2005 по 06.11.2015 остання проходила службу в ОВС. Таким чином, вислуга років за час проходження служби в ОВС з урахуванням навчання у ВНЗ складає 12 років, 10 місяців, 18 днів, що також узгоджується з листом УМВС України в Черкаській області від 12.12.2015 № 14/9-К-13/1.

Виходячи з викладеного стаж ОСОБА_2 в ОВС складає повні 12 років, що в свою чергу достатньо для виплати у відповідності до Постанови КМ України № 393 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Тобто, відповідач зобов'язаний сплатити грошову допомогу при звільненні за повні 12 років служби.

У судовому засіданні встановлено, що при звільненні позивача одноразова грошова допомога відповідачем не була виплачена, що підтверджується матеріалами справи, а отже, позовна вимога про зобов'язання УМВС України в Черкаській області виплатити ОСОБА_2 вихідну допомогу при звільненні підлягає задоволенню.

Що стосується посилання представника відповідача, що на момент звільнення позивача, остання перебувала в соціальній відпустці по догляду за дитиною і не отримувала грошового забезпечення, що в свою чергу унеможливлює виплату їй одноразової грошової допомоги, суд зазначає.

Відповідно до вимог "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, встановлено, що цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках зокрема і виплати вихідної допомоги.

Абзацом 3-4 ч. 2 Порядку № 100 визначено періоди, за яким обчислюється середня заробітна плата, а саме у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. В інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Однак п. 7 Порядку передбачено, що нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

З аналізу викладених норм вбачається, що період перебування особи у відпустці не включається до розрахунку середньої заробітної плати (місячного грошового забезпечення) особи. При цьому, у цей розрахунок входять суми, які були отримані особою за останні дні фактичного її перебування на роботі (службі) та виконання нею посадових (службових) обов'язків. З матеріалів справи вбачається, що в період з 03.05.2013 по 19.09.2013 та з 20.09.2015 по 23.07.2016 позивач перебувала у відпустках: по вагітності та пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, а тому вказаний період не може враховуватись для визначення розміру місячного грошового забезпечення з метою виплати грошової допомоги при звільненні.

Тому суд дійшов висновку, що одноразова грошова допомога при звільненні, відповідно до абз. 3 п. 10 Постанови № 393 має обчислюватися, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення станом на 02.05.2013 (день, що передує виходу позивача у відпустку).

Також п. 3.6.2 наказу МВС України «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» від 31.12.2007 № 499 визначено, що особам рядового і начальницького складу за час перебування у відпустці по догляду за дитиною грошове забезпечення не виплачується. Таким особам призначається державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно із Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

У відповідності до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки, в прохальній частині позивач просить виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби з 18.04.2005 по 06.11.2015, тобто без врахування періоду навчання у ВНЗ, суд вбачає за доцільне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача та врахувати період навчання згідно п. 2 Постанови КМ України, від 17.07.1992 № 393.

Щодо строку звернення до суду, суд наголошує, що у відповідності до ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний з 12 повних календарних років служби, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення станом на 02.05.2013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 11.07.2016