Постанова № 58922688, 21.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 червня 2016 року № 826/23082/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Концерну "Техвоєнсервіс"

до

Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві

про

зобов'язати вчинити дії

Обставини справи:

Концерн "Техвоєнсервіс" звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві про скасування постанови державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в частині щодо накладення арешту на спеціальні рахунки № 26040331889700, №26042001011631, № 26042013001549 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який відкритий страхувальником - Концерн "Техвоєнсервіс" у філіях АТ "УКРСИББАНК", ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та АТ "СБАРБАНК РОСІЇ" та про зобов'язання відповідача зняти арешт з вищевказаних рахунків.

Позовні вимоги обґрунтуванні тим, що державним виконавцем в порушення вимог законодавства було протиправно накладене арешт на рахунки позивача, які є окремо захищені та призначенні для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідач–Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві – заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив,що дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти Концерну "Техвоєнсервіс" є правомірними та вчиненими у відповідності до законодавства, оскільки накладаючи арешт, державний виконавець не володіє інформацією про спеціальне призначення цих рахунків. Арешт на кошти боржника накладається державним виконавцем, згідно довідки наданої Державною податковою службою України, яка не дає інформацію щодо призначення рахунків підприємства. Самостійно визначити наявність рахунків на які перераховуються виключно цільові кошти є неможливим.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи.

Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2014 року по справі №826/1605/14 було задоволено позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Лисичанськиу районі м. Львова, а саме було стягнуто з Концерну “Техвоєнсервіс” (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 33689867) на користь Управління Пенсійного фонду України в Лисичанському районі м. Львова (79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 116, код ЄДРПОУ 20847514) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 2 в розмірі 22 015,49 грн. (двадцять дві тисячі п'ятнадцять грн. 49 коп.).

Відповідно, за вищезазначеним рішенням, видано виконавчий лист від 03.02.2015 року.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у місті Києві від 08.04.2015 року ВП № 46837090 накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках Концерну “Техвоєнсервіс”, в тому числі на рахунках № 26042013001549 в АТ «Сбербанк Росії», код валюти рахунку 980, код фінансової установи: 320627; №26040331889700 в АТ «Укрсиббанк» код валюти рахунку 980, код фінансової установи: 351005; №26042001011631 в ПАТ «Радикал Банк», код валюти рахунку 980, код фінансової установи: 319111 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який відкритий страхувальником – Концерном «Техвоєнсервіс» (код ЄДРПОУ 33689867).

Не погоджуючись із накладанням арешту на відповідні рахунки, позивач зазначає, що постанова державного виконавця про накладення арешту від 08.04.2015 року була прийнята з порушенням чинного законодавства, так як нею було накладено арешт на окремі захищені поточні рахунки №26042013001549 в АТ «Сбербанк Росії», №26040331889700 в АТ «Укрсиббанк», №26042001011631 в ПАТ «Радикал Банк», код валюти рахунку 980. Зазначені поточні рахунки здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів Концерну “Техвоєнсервіс” виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг працівникам Концерну “Техвоєнсервіс” (код ЄДРПОУ 33689867) відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 p. № 2240-ІІІ.

Перевіряючи оскаржувану постанову на відповідність критеріям, які визначені у ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не може визнати її такою, що повністю прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з урахуванням усіх обставин, які мали значення для їх прийняття з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р. (далі-Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.11 Закону №606, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 ст.11 вказаного Закону №606 передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону №606, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Стаття 50 Закону №606 передбачає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч.7 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

В положеннях Бюджетного кодексу України визначено перелік захищених видатків до яких належать, зокрема: заробітна плата; нарахування на заробітну плату; оплата водопостачання та водовідведення; оплата електроенергії; оплата природного газу; оплата інших комунальних послуг.

Відповідно до ст.55 Бюджетного кодексу України № 2456-VI від 08.07.2010 року, захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Згідно з ч.2 ст.55 Бюджетного кодексу України № 2456-VI від 08.07.2010 року, захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; обслуговування державного боргу; поточні трансферти населенню; поточні трансферти місцевим бюджетам; та ін.

Відповідно до абз.3 п.п.1 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України № 2456-VI від 08.07.2010 року, видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні.

Так, згідно п. 3 Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2001р. № 21, зупиненню підлягають будь-які операції, за винятком: сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; виконання рішень органів, яким відповідно до закону надано право стягнення коштів; здійснення захищених видатків.

З матеріалів справи вбачається, що рахунки № 26042013001549 в АТ “Сбербанк Росії”, код валюти 980, № 26040331889700 в АТ “Укрсиббанк” код валюти рахунку 980 та №26042001011631 в ПАТ “Радикал Банк”, код валюти рахунку 980 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, які відкриті страхувальником – Концерном “Техвоєнсервіс” (код ЄДРПОУ 33689867) носять спеціальний статус і на них не можуть бути здійснені будь-які звернення за виконавчими документами.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Стаття 2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” визначає, що законодавство про соціальне страхування складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону, інших законодавчих актів та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

Частиною 2 ст. 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.04.2004 № 280, призначення рахунку 2604 визначено як “Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання”.

Тобто, поточні рахунки № 26040331889700, № 26042013001549, №26042001011631 мають спеціальний режим використання на якому обліковуються кошти, які надійшли боржнику від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для виплат коштів працівникам боржника.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Таким чином, арешт вказаних рахунків із спеціальним режимом використання порушує права та охоронювані законом інтереси працівників боржника, які обмежені у праві на отримання коштів з цього рахунку з моменту його арешту.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що при винесенні оскаржуваної постанови про накладання арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках позивача, у тому числі рахунки № 26042013001549 в АТ “Сбербанк Росії”, код валюти 980, № 26040331889700 в АТ “Укрсиббанк” код валюти рахунку 980 та №26042001011631 в ПАТ “Радикал Банк”, код валюти рахунку 980, відповідачем не прийнято до уваги вимоги норми ст.55 Бюджетного кодексу України та не враховано наявність рахунків з захищеними видатками, у зв'язку з чим, порушено вищезазначені норми чинного законодавства України, щодо певних обмежень у використанні коштів по зазначеним розрахунковим рахункам та їх спрямування виключно за цільовим призначенням.

Таким чином, вимога про зобов’язання Відділу державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції м. Києва зняти арешт з рахунків № 26042013001549 в АТ “Сбербанк Росії”, код валюти 980, № 26040331889700 в АТ “Укрсиббанк” код валюти рахунку 980 та №26042001011631 в ПАТ «Радикал Банк», код валюти рахунку 980 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, які відкриті страхувальником – Концерном “Техвоєнсервіс” (код ЄДРПОУ 33689867) є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Концерн "Техвоєнсервіс" задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у місті Києві в частині щодо накладення арешту на спеціальні рахунки № 26042013001549 в АТ “Сбербанк Росії”, код валюти 980, № 26040331889700 в АТ “Укрсиббанк” код валюти рахунку 980 та №26042001011631 в ПАТ «Радикал Банк», код валюти рахунку 980 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, які відкриті страхувальником–Концерном “Техвоєнсервіс” (код ЄДРПОУ 33689867).

3. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у місті Києві зняти арешт зі спеціальних рахунків АТ “Укрсиббанк” код валюти рахунку 980 та №26042001011631 в ПАТ «Радикал Банк», код валюти рахунку 980 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, які відкриті страхувальником–Концерном “Техвоєнсервіс” (код ЄДРПОУ 33689867).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В. І. Келеберда