Постанова № 58922234, 04.07.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2016 року № 813/1031/16

18 год., 21 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області, представник - Сольський В.С.до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області, представник - Ворошилова Н.В.про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень № 0014721501 та № 0014731501 від 21.12.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки позивача відповідачем прийняте спірні податкові повідомлення-рішення. Позивач не погоджується із висновками відповідача про порушення позивачем ПК України щодо несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за результатами проведеної перевірки позивача, оскільки відповідачем не враховано те, що погашення заборгованості позивача з податку на додану вартість відбулася за рахунок субвенції з державного бюджету місцевими бюджетами на підставі Договору № 13/62 про організацію взаєморозрахунків від 01.12.2015 року відповідно до механізму погашення податкової заборгованості, встановленого Кабінетом Міністрів України. Тому, позивач важчає що відсутні підстави для застосування до нього вимог ст. 57 та ст. 126 ПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, що перевіркою встановлено несвоєчасна сплата самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, на суму заборгованості 405330,0 грн. нарахована штрафна (фінансові) санкція 10 % в сумі 40533,0 грн., а на суму заборгованості 2240984,0 грн., нарахована штрафна (фінансові) санкція 20% в сумі 448196,80 грн., та прийняті спірні податкові повідомлення рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, надала суду додаткові пояснення та письмові докази, просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

18.12.2015 року Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Львівській області проведено перевірку позивача на предмет своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету. За результатами проведеної перевірки складено акт № 1072/15-01/03348910.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем: - п. 57.1 ст. 57 ПК України.

21.12.2015 року ДПІ Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0014721501, яким на підставі акта перевірки № 1072/15-01/03348910 від 18.12.2015 року, встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України, та на підставі ст. 126 глави 11 розділу ІІ ПК України за затримку на 140 109 0 0 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 2240984,0 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 448196,80 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

21.12.2015 року ДПІ Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0014731501, яким на підставі акта перевірки № 1072/15-01/03348910 від 18.12.2015 року, встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України, та на підставі ст. 126 глави 11 розділу ІІ ПК України за затримку на 0 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 405330,0 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 40533,0 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України із змінами і доповненнями, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.57.1 ст. 57 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим же Кодексом.

Згідно п.216.1 ст. 126 цього ж Кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем на підтвердження обґрунтування позовних вимог надано суду копії наступних доказів:

- довідки про податкову заборгованість з податку на додану вартість відповідно до вимог постанови КМУ від 04.06.2015 року № 9599/23-00 від 01.12.2015 року;

- договору № 13/62 від 01.12.2015 року укладеного між предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною п. 16 ст. 14 та ст. 32 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», відповідно до Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами держаної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою КМУ від 04.06.2015 року № 375;

- платіжного доручення № 3 від 16.12.2015 року про погашення податкового боргу на суму 3428029,13 грн.;

- податкових декларацій з податку на додану вартість за червень - жовтень 2015 року.

Судом враховуються обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем повторно здійснено застосування штрафних санкцій, які вже були враховані у довідці 9599/23-00 від 01.12.2015 року. Позивачем на узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі довідки відповідача про податкову заборгованість 9599/23-00 від 01.12.2015 року між ГУ ДКС України в Львівській області, Департаментом фінансів Львівської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Дрогобицької міської ради та КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради було укладено договір № 13/62 про організацію взаєморозрахунків на суму 3428029,13 грн. 17.12.2016 року вказану заборгованість позивачем було перераховані відповідачу, що підтверджується платіжним дорученням № 3 від.

На думку суду, неправомірним є спірні донарахування відповідачем, оскільки згідно вказаного акту перевірки таке здійснено за затримку сплати за 140, 109, 78 днів тощо, притому з 01.12.2015 року (на момент коли іншої заборгованості у позивача по ПДВ крім 3428029,13 грн. не було) по 17.12.2015 року (коли вказана сума 3428029,13 грн. сплачена повністю) пройшло лише 16 днів.

З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача, оскільки станом на 01.12.2015 року іншої заборгованості по податку на додану вартість зазначеної в довідці 9599/23-00 від 01.12.2015 року не має. Відтак, у відповідача були відсутні підстави для застосування до позивача вимог ст. 57 та 126 ПК України.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги позивача до відповідача про визнання протиправними і скасування спірного податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню повністю.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення - рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області № 0014721501 та № 0014731501 від 21.12.2016 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області на користь Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області (ЄДРПОУ 03348910, вул. Федьковича, 11, м. Дрогобич, Львівська область) 7330,95 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 11.07.2016 року.

Суддя Гавдик З.В.