Постанова № 58922214, 13.07.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/476/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смішливої Т.В.

при секретарі судового засідання: Кравцовій Т.О.,

за участю

представника позивача: Суткового А.М., дов. б/н від 28.08.2014

представника відповідача: Чехути М.М., дов № 5689/12-14-10 від 06.05.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут "Водоочисні технології" до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення від 10.02.2016 № 0001571703, визнання недоїмки зі сплати єдиного внеску безнадійною та такою, яка підлягає списанню, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому зазначив, що рішенням № 0001571703 про застосування штрафних санкцій та нарахування за несплату пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.02.2016 до ТОВ науково - дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології», на підставі статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застосовано фінансові санкції у загальній сумі 202916,64 грн.

Заявою від 11.03.2016 за № 26 позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області з проханням скасувати винесене рішення. Відповідач листом від 22.03.2016 за № 3435/12-14-13-02/03 відмовив у задоволенні даної вимоги.

Наведене рішення № 0001571703 про застосування штрафних санкцій та нарахування за несплату пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.02.2016 позивач вважає протиправним з посиланням на пп. 9-4 Розділу VIII прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Вважає, що недоїмка у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

З огляду на вищезазначене просив визнати незаконним та скасувати рішення № 0001571703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.02.2016, визнати недоїмку зі сплати єдиного внеску у розмірі 202916,64 грн безнадійною та такою, яка підлягає списанню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснив, що відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади а також сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Позивач знаходиться на обліку як платник єдиного внеску в ДПІ у м. Сєвєродонецьку 27.08.1999, а тому зобов'язаний до 20-го числа місяця, наступного за звітним сплачувати єдиний внесок. Позивачем подано до ДПІ у м. Свєродонецьку звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів та самостійно визначив суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, а також на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. У зв'язку з чим, ДПІ у м. Сєвєродонецьку застосування штрафних санкцій і пеня по єдиному соціальному внеску відносно позивача, з огляду на, що просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» (далі - ТОВ НДПІ «Водоочисні технології») зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 08.04.2004, код 30421760, 22.04.2004 видано свідоцтво платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 304217612148, фактична та юридична адреса Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, 16 (а.с. 10, 55 ).

ТОВ НДПІ «Водоочисні технології» є платником єдиного внеску у розумінні абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

З інтегрованої картки ТОВ НДПІ «Водоочисні технології» як платника єдиного внеску, яка ведеться ДПІ у м. Сєвєродонецьку, вбачається, що позивачем у звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів та самостійно визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме згідно звіту за травень 2014 року нараховано 70964,81 грн, згідно звіту за червень 2014 року нараховано 60318,14 грн, згідно звіту за липень 2014 року нараховано 60583,11 грн, згідно звіту за серпень 2014 року нараховано 58867,30 грн, згідно звіту за вересень 2014 року нараховано 62307,22 грн, згідно звіту за жовтень 2014 року нараховано 64754,61 грн, згідно звіту за листопад 2014 року нараховано 66642,28 грн, згідно звіту за грудень 2014 року нараховано 66544,46 грн, згідно звіту за січень 2015 року нараховано 66554,64 грн, згідно звіту за лютий 2015 року нараховано 67849,86 грн, згідно звіту за березень 2015 року нараховано 68825,54 грн, згідно звіту за квітень 2015 року нараховано 62390,40 грн, згідно звіту за травень 2015 року нараховано 59769,60 грн, згідно звіту за червень 2015 року нараховано 61674,02 грн, згідно звіту за липень 2015 року нараховано 62935,55 грн, згідно звіту за серпень 2015 року нараховано 59187,34 грн, згідно звіту за вересень 2015 року нараховано 66436,17 грн.

Інтегрована картка ТОВ НДПІ «Водоочисні технології» як платника єдиного внеску містить також дані щодо строків та сум сплати єдиного внеску. З вказаних даних вбачається, що позивачем єдиний внесок починаючи з червния 2014 року сплачувався не своєчасно та не у повному обсязі.

Дані інтегрованої картки ТОВ НДПІ «Водоочисні технології» як платника єдиного внеску щодо визначення сум єдиного внеску, строків та сум його сплати досліджені у судовому засіданні та визнані представником позивача як достовірні, а тому додаткового підтвердження не потребують.

10 лютого 2016 року ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області прийнято рішення за № 0001571703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. (а.с. 8)

Даним рішенням за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.06.2014 по 24.03.2015 до ТОВ НДПІ «Водоочисні технології» застосовано штраф у розмірі 10% суми недоїмки (за період до 01.01.2015) у розмірі 44359,85 грн. та 20% суми недоїмки (за період з 01.01.2015 по 13.11.2015) у розмірі 112469,33 грн, а також нарахована пеня у розмірі 0,1% від суми недоїмки у розмірі 46087,46 грн.

Розрахунок фінансоких санкцій до вказаного рішення наведено у відповідному додатку ( а.с. 9).

Предметом спору у справі є правомірність рішення від 10.02.2016 № 0001571703 щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за період з 21.06.2014 по 13.11.2015.

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464), Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 (далі - Закон № 1669) та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 вказаного Закону визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Закон № 1669, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 такого змісту: "9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.»

Зазначена норма проіснувала з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.

З урахуванням втрати чинності вказаною нормою з 01.01.2016 посилання позивача на звернення до податкового органу із заявою 11 березня 2016 року в порядку частини 2 підпункт 9-4 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 суд вважає необгрунтованим (а.с. 11).

З огляду на дію зазначеної норми позивач звільнявся від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року по 1 січня 2016 року.

Суд враховує, що стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Цей принцип треба розуміти так, що дія закону починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 9 лютого 1999 року).

Оскільки оскаржуваним рішення до позивача застосовано фінансові санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску у період з 21.06.2014 по 13.11.2015, тобто, за час, коли положення пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464, яким передбачалось звільнення платників єдиного внеску від штрафу та/або пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, були чинними, суд вважає за необхідне керуватись саме зазначеною нормою Закону № 2464.

Суд зазначає, що для звільнення від штрафу та/або пені, на відміну від звільнення від сплати недоїмки зі сплати єдиного внеску, подання окремих заяв про звільнення від штрафу та/або пені, сертифікатів Торгово-промислової палати, тощо - не потребується та абзацем третім пп. 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 не передбачено.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669 територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р від 02 грудня 2015 року про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить місто Сєвєродонецьк Луганської області,

Як зазначалось раніше, ТОВ НДПІ «Водоочисні технології» зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Сєвєродонецька Луганської області.

Суд критично оцінює посилання Відповідач, що застосування до спірних відносин положень Закону № 1669 не можливо, оскільки Позивач не звертався до контролюючого органу із заявою про звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених Законом № 2464, відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України не надавався. Суд зазначає, що у Позивача є всі наявні підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464 не передбачає надання платником єдиного внеску окремих документів: заяв про звільнення від штрафу та/або пені, сертифікатів Торгово-промислової палати, тощо. Одже, у зв'язку з тим що предметом оскарження є рішенням ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області від 10.02.2016 № 0001571703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.06.2014 по 13.11.2015, судом до спірних правовідносин застосовуються діюча на той час редакція Закону № 2464.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що спірне рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0001571703 від 10.02.2016 прийняте відповідачем всупереч діючій на той момент нормі закону, тому позовна вимога в частині його скасування підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про визнання недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 202916,64 грн безнадійною та такою, яка підлягає списанню, відповідно до норм Податкового кодексу України суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Таким чином, визнання недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 202916,64 грн безнадійною та такою, яка підлягає списанню суперечить вимогам Податкового кодексу України, з огляду на те, що заборгованість зі сплати єдиного внеску, щодо якої заявлено вимогу, за своєю правовою природою не є податковим боргом.

З огляду на що позовна вимога про визнання недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 202916,64 грн. безнадійною та такою, яка підлягає списанню, відповідно до норм Податкового кодексу України не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд входить з такого.

Відповідно до частини 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 цієї статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут "Водоочисні технології" задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області № 0001571703 від 10.02.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (код 39890583, місцезнаходження: 93401 м. Сєвєродонецьк, Луганська область, вул. Енергетиків,72) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут "Водоочисні технології" (код 30421760, місцезнаходження: 93404 м. Сєвєродонецьк, Луганська область, вул. Гоголя,16) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3043,75 грн. (три тисячі сорок три грн 20 коп).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано судом 13 липня 2016 року.

Суддя Т.В. Смішлива