Постанова № 58922174, 12.07.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/134/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання: Кравцовій Т.О.,

за участю

представника позивача - Горобцової А.О., дов. № 30/12/2015/1 від 30.12.2015

представника відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в інтересах філії "Білокуракинський райавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу від 01.02.2016 № Ю-2823-12У, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось з позовом Дочірнє підприємство "Луганський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в інтересах філії "Білокуракинський райавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (далі - Позивач) до Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач) про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 01.02.2016 № Ю-2823-12У. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.02.2016 позивачем отримано лист відповідача з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 01.02.2016 № Ю-2823-12У на суму 181421,89 грн у т.ч. числі недоїмка - 110688,13 грн, штрафні санкції - 37760,94 грн, пеня - 32972,82 грн.

Позивач вважає вимогу протиправною, оскільки згідно з Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до яких на час проведення антитерористичної операції суб'єкти господарювання звільняються від обов'язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених в цьому пункті не застосовуються. Позивач знаходиться у переліку населених пунктів та районів, на території яких здійснювалась та проводилась антитерористична операція. Позивач звертався до відповідача з листом від 17.12.2015 № 1-3/489 щодо ненарахування штрафних санкцій та пені по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. На лист позивача від 17.12.2015 № 1-3/489 відповіді надано не було, а штрафні санкції та пеня продовжували нараховувати.

В ході розгляду справи позивач надав додаткові письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що ухвалою господарського суду Луганської області від 05.05.2014 у справі № 913/849/14 порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Луганський облавтодор», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника. Посилаючись на Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначив, що нарахування відповідачем штрафних санкцій за порушення позивачем податкових зобов'язань з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування суперечить приписам ч. 3 ст. 19 зазначеного Закону, що вказує на незаконність оскаржуваної вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надіслав заперечення проти адміністративного позову, у яких зазначив, що 01.02.2016 Сватівською ОДПІ сформовано податкову вимогу № Ю-2823-12 відповідно до якої визначено загальну суму недоїмки з єдиного внеску філії "Білокуракинський райавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в сумі 181421,89 грн. Сума недоїмки виникла у зв'язку з несплатою в строк, визначений ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ, самостійно нарахованих позивачем сум з ЄСВ у звітах за період з листопада 2014 року по листопад 2015 року, що також узгоджується з відомостями картки особового рахунку позивача. Із заявою про звільнення від виконання своїх обов'язків визначених ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції позивач не звертався, а просив лише не застосовувати пеню та штрафні санкції, посилаючись на Закон № 1669. На підставі викладеного у задоволенні адміністративного позову просив відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд дійшов наступного.

Дочірнє підприємство "Луганський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код: 31995774, місцезнаходження: 92740, Луганська область, Старобільський район, с. Чмирівка, вул. Східна, б. 4 (а.с.6). Філія "Білокуракинський райавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" є відособленим підрозділом Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", не є юридичною особою, місцезнаходження: 92200, Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Чапаєва, б. 240 (а.с.12-17), та перебуває на податковому обліку у відповідача (далі - Філія "Білокуракинський райавтодор").

Сватівська ОДПІ (Білокуракинське відділення) 01.02.2016 сформувала вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2823-12У щодо сплати боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 181421,89 грн, з яких 110688,13 грн - недоїмка, 37760,94 грн - штраф та 32972,82 - пеня (а.с.18). Зазначену вимогу отримано уповноваженим представником Філії "Білокуракинський райавтодор" 09.02.2016.

В спірній вимозі зазначено, що вона сформована станом на 31.01.2016.

Із зворотного боку облікової картки платника єдиного внеску Філії "Білокуракинський райавтодор" вбачається, що станом на 31.01.2016 остання мала заборгованість з єдиного внеску у розмірі 181421,89 грн, у тому числі 32972,82 грн пені. В графі «Недоїмка» станом на 31.01.2016 зазначена сума у розмірі 148449,07 грн, до якої включено суми штрафів за рішеннями контролюючого органу (а.с. 94-99).

Із вказаної картки та з письмових пояснень відповідача від 30.06.2016 № 4284/12-27-17 (а.с.100) вбачається, що до спірної вимоги включена сума недоїмки у розмірі 48125,57 грн, яка визначена позивачем у звіті з єдиного внеску від 17.12.2015 № 1527008692, сума недоїмки у розмірі 62562,56 грн, яка яка визначена позивачем у звіті з єдиного внеску від 20.01.2016 № 1601983286, штраф у розмірі 17625,12 грн та пеня у розмірі 19121,56 грн за рішенням Сватівської ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області від 13.11.2015 № 0099, штраф у розмірі 23774,53 грн та пеня у розмірі 10212,55 грн за рішенням відповідача від 08.12.2015 № 0107 (а.с.101-102).

Рішення від 13.11.2015 № 0099 та від 08.12.2015 № 0107 прийняті на підставі ч. 10 та п.2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тобто за порушення строків сплати єдиного внеску.

Вказані рішення позивачем не оскаржено, що також не заперечується сторонами, а тому визначені у них суми вважаються узгодженими в силу абзацу дев'ятого частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Позивачем 17.12.2015 направлено до Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України лист № 1-3/489, в якому позивач просив не нараховувати штрафні санкції та пеню по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та плату за землю (а.с.22).

Спірним у справі питанням є застосування Законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) та «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII), в редакції на час виникнення спірних правовідносин, стосовно суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом № 2464-VI.

Згідно з п. 1 та п. 12 ч. 2 ст.6 Закону 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону 2464-VI встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Частиною 14 статті 25 Закону 2464-VI, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів , відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Відповідно до абзаців третього та четвертого ч. 15 ст. 25 Закону 2464-VI суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Відповідно до абзацу другого п. 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Пунктом 3 розділу VI вказаної Інструкції передбачено, що фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Виходячи з вищевказаних нормативно-правових актів відповідач сформував спірну вимогу 01.02.2016 на виконання вказаних приписів Закону № 2464-VI та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

До спірної вимоги включені фінансові санкції за рішеннями від 13.11.2015 № 0099 та від 08.12.2015 № 0107. Враховуючи, що на момент прийняття спірної вимоги вказані рішення у судовому або позасудовому порядку позивачем не оскаржувалися, вважаються узгодженими, включення фінансових санкцій на підставі вказаних рішень є правомірним. При цьому, вказаними рішеннями застосовані фінансові санкції за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, які виникли до 14.04.2014 (з 21.02.2014, тобто за звітний місяць січень 2014 року).

Під час розгляду даної справи судом позивачем вищевказані рішення також не оскаржувались.

Позивачем не надано жодних належних доказів щодо невідповідності суми недоїмки станом на 31.01.2016 недоїмці за спірної вимогою.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено смт Білокуракине Луганської області та м. Сватове Луганської області.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено смт Білокуракине Луганської області та м. Сватове Луганської області.

Законом України № 1669-VII від 02.09.2014 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014, у Законі 2464-VI розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту: "9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8.

Виключення вказаної норми із Закону № 1669 дає підстави вважати, що положення п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI також втратили чинність з 1 січня 2016 року.

Суд звертає увагу, що недоїмка у спірній вимозі була сформована лише на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника внаслідок подання позивачем відповідної звітності з єдиного внеску.

Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13.11.2015 № 0099 та від 08.12.2015 № 0107, на підставі яких у позивача виникла заборгованість за фінансовими санкціями, які зазначені в спірній вимозі, - не є спірним в межах цієї справи.

Посилання позивача на сертифікат Торгово-промисловою палатою України № 4678 від 11.08.2015 суд вважає безпідставним, оскільки ним встановлено настання для позивача обставин непереборної сили щодо обов'язку платника податків подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень 2014 року граничні терміни. Період дії форс-мажорних обставин з 01.07.2014 до 12.11.2014 (а.с. 111). Тобто, вказаний сертифікат підтверджує настання для позивача обставин непереборної сили лише щодо подання звітності з ПДВ та не стосується своєчасності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що відповідач правомірно сформував спірну вимогу про сплату боргу.

Щодо посилання позивача на ухвалу господарського суду Луганської області від 05.05.2014 у справі № 913/849/14, якою порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Луганський облавтодор» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

Виходячи з наведеного можна дійти висновку, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Таким чином, що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, похідними від основного зобов'язання.

Згідно з приписами пункту 6 частини першої статті 13 Закону 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) органи доходів і зборів мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Частинами десятою та пунктом другим частини одинадцятої статті 25 цього Закону передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі сплати єдиного внеску настав у позивача після 05 травня 2014 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з частиною першою статті 23 Закону № 2343-XII лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Слід також зазначити, що аналогічна правова позицію висловлена Верховним Судом України у постановах від 26 лютого 2013 року, 04 липня 2011 року, 07 травня, 11 червня та 01 жовтня 2012 року (справи №№ 21-34а13, 21-144а11, 21-289а11, 21-179а12 та 21-298а12 відповідно).

З урахуванням викладеного, перевіривши спірну вимогу згідно частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що за наведеними позивачем підставами адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

У зв'язку із відмовою у задоволені позову судові витрати зі сплати судового збору позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в інтересах філії "Білокуракинський райавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 01.02.2016 № Ю-2823-12У відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано судом 13 липня 2016 року.

Суддя Т.В. Смішлива