Постанова № 58921760, 07.07.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року Справа № 803/921/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Сметані Т.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Західнафтопром» до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Західнафтопром» (далі ТзОВ «ТК «Західнафтопром», позивач, товариство) звернулася з позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі Володимир-Волинська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 лютого 2016 року № 0000042200/1237.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Володимир-Волинською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка товариства з питань правильності нарахування та декларування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року, про що складено акт №1127/22-37121033 від 31 грудня 2015 року. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТК «Західнафтопром» п. 184.7 ст.184, п. 198.2 ст.198 ПК України, а саме, порушення в частині завищення суми відємного значення поточного звітного податкового періоду на 1682334,00 грн. та заниження податку на додану вартість за вересень 2015 року на загальну суму 694218,00 грн. Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки позивачем на адресу відповідача були направлені письмові заперечення на акт перевірки. На підставі вказаного акту перевірки Володимир-Волинською ОДПІ 17 лютого 2016 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000042200/1237, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 694218,00 грн. основний платіж та 173554,50 грн. - штрафні санкції, разом 867772,50 грн.

ТзОВ «ТК «Західнафтопром» в порядку адміністративного оскарження зверталося до Головного управління ДФС у Волинській області та Державної фіскальної служби України зі скаргами на вищезгадане податкове повідомлення-рішення, однак рішеннями від 15 березня 2015 №1263/10/03-20-10-03-06 та від 25 травня 2016 року №11430/6/99-99-11-01-02-25 податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2016 року № 0000042200/1237 залишено без змін, а скарги без задоволення.

Товариство не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки та з вказаним податковим повідомленням-рішенням з тих підстав, що 25 вересня 2015 року Володимир-Волинською ОДПІ було прийнято рішення № 4 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ «ТК «Західнафтопром». Рішення було прийнято на підставі пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПК України - в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням. Відповідний запис до ЄДР було внесено Реєстраційною службою Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області з порушенням процедури встановлення місцезнаходження платника податків, і є таким, що не відповідає дійсності. Крім того, позивач зазначає, що наразі триває досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, а саме службова недбалість. Тому внесення відомостей про відсутність юридичної особи за вказаною адресою до ЄДР є незаконним, а відтак і анулювання реєстрації платником ПДВ, що було здійснено на підставі такого запису також є незаконним.

З наведених вище підстав позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2016 року № 0000042200/1237.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях від 22 червня 2016 року, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТзОВ «ТК Західнафтопром», посилаючись на те, що платник податків у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобовязання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування, що в свою чергу позивачем не було зроблено. Вважає, що контролюючим органом правомірно прийнято повідомлення-рішення від 17 лютого 2016 року № 0000042200/1237 на підставі висновків акту перевірки.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що в період з 16 грудня по 24 грудня 2015 року відповідно до наказу №533 від 16 грудня 2015 року та направлень №000436/22 та №000437/22 працівниками Володимир-Волинської ОДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ТК «Західнафтопром» з питань правильності нарахування та декларування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №1127/22-37121033 від 31 грудня 2015 року (а.с.12-26). У висновках акту перевірки, зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТзОВ «ТК «Західнафтопром» п.184.7 ст.184, п.198.2 ст.198 ПК України, а саме, порушення в частині завищення суми відємного значення поточного звітного податкового періоду на 1682334,00 грн. та заниження податку на додану вартість за вересень 2015 року на загальну суму 694218,00 грн.

Суть порушення зводиться до того, що 25 вересня 2015 року відбулось анулювання свідоцтва платника ПДВ ТзОВ «ТК «Західнафтопром» за рішенням податкового органу. Станом на 01 жовтня 2015 року у позивача були товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту в вересні 2015 року, але не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності на загальну суму 2376552,00 грн., що за приписами п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України позивач як такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки позивачем на адресу відповідача були направлені письмові заперечення на акт перевірки. На підставі вказаного акту перевірки Володимир-Волинською ОДПІ 17 лютого 2016 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000042200/1237, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 694218,00 грн. основний платіж та 173554,50 грн. - штрафні санкції, разом 867772,50 грн. (а.с.27).

ТзОВ «ТК «Західнафтопром» в порядку адміністративного оскарження зверталося до Головного управління ДФС у Волинській області та Державної фіскальної служби України зі скаргами на вищезгадане податкове повідомлення-рішення, однак рішеннями від 15 березня 2015 №1263/10/03-20-10-03-06 та від 25 травня 2016 року №11430/6/99-99-11-01-02-25 податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2016 року № 0000042200/1237 залишено без змін, а скарги без задоволення (а.с.28-36).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України.

За змістом пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Нормами п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України передбачено, що якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Відповідно до п. 184.6 ст.184 Податкового кодексу України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавець пов'язує обов'язок платника податку щодо визначення податкових зобов'язань саме з анулюванням реєстрації його як платника на податку на додану вартість.

Тобто, у разі анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість особа зобов'язана визнати умовний продаж за наявності всіх умов, наведених у вказаній нормі (аналогічний правовий висновок наведено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 № К/800/34687/14).

Як вбачається з наявних у справі матеріалів та не спростовано відповідачем, підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стало рішення Володимир-Волинської ОДПІ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (позивача) № 4 від 25 вересня 2015 року.

Так, судом встановлено, що Державним реєстратором Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області ОСОБА_3 було внесено запис від 24 вересня 2015 року за №11961430008001090 щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Підставною для прийняття державним реєстратором рішення слугувала довідка №747 від 23 вересня 2015 року «Про встановлення місцезнаходження платника податків ТзОВ «ТК «Західнафтопром» від начальника ОУ Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, капітана податкової міліції ОСОБА_4, в якій зазначено, що проведено необхідні та достатні заходи щодо встановлення місцезнаходження платника податків, за результатами яких встановлено, що за адресою: вул. Шкільна 10, м. Устилуг, Володимир-Волинський р-н, Волинська обл., 44731 ТзОВ «ТК «Західнафтопром» - не знаходиться.

Згідно доповідної записки головного державного інспектора відділу реєстрації платників податків та електронних сервісів ОСОБА_5, в якій зазначено, що отримано відомості з ЄДР 24 вересня 2015 року «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою відносно ТзОВ «ТК «Західнафтопром» (ЄДРПОУ 37121033, адреса вул. Шкільна 10, м. Устилуг, Володимир-Волинський р-н, Волинська обл., 44731).

Відповідно до п.5.5 пп. 11 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14 листопада 2014 року №1130 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за №1456/26233 (далі - Положення) анулювання реєстрації за ініціативою відповідного контролюючого органу може бути здійснене на підставі повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходження (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава - підпункт «ж» пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу, на момент вчинення спірних правовідносин).

Відповідно до п.5.10 п.п. 11 Положення рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України або до суду.

Підставою для внесення до реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження.

25 вересня 2015 року відбулось засідання комісії, на порядку денному якої було - розгляд пропозиції щодо анулювання реєстрації платника ПДВ ТзОВ «ТК «Західнафтопром». За результатами засідання комісії складено Протокол №4 від 25 вересня 2015 року, та одноголосно ухвалено - на підставі підпункту «ж» пункту 184.1 ст.184 Податкового кодексу України (на момент вчинення спірних правовідносин) здійснити анулювання реєстрації платника ПДВ ТзОВ «ТК «Західнафтопром».

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ позивачем не оскаржувалось ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому на момент розгляду справи є чинним.

Судом також встановлено, що за результатами розгляду заяви представника позивача від 16 січня 2016 року про вчинення службової недбалості службовими особами Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області ознак порушень частини 1 статті 367 Кримінального кодексу України Володимир-Волинським МВ УМВС України не виявлено.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Відтак, на думку суду, із системного аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Суд також не бере до уваги посилання представника позивача про те, що дебіторська заборгованість не є товаром або послугою чи необоротнім активом у розумінні Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку та діючого законодавства України, з огляду на наступне.

Податкові зобов'язання з ПДВ визначаються з вартості таких активів, щодо яких раніше було враховано податковий кредит, але які на дату анулювання свідоцтва ще не почали використовуватися у господарській діяльності, а саме: необоротних активів, товарів та послуг (а також робіт).

Визначення терміну «необоротні активи» Податковий кодекс України не містить, тож потрібно звернутися до стандартів бухгалтерського обліку. Згідно з п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, необоротні активи це всі активи, які не є оборотними. Своєю чергою оборотні активи це кошти й інші активи, призначені для реалізації або використання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців з дати балансу. Отже, необоротними активами з метою застосування п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України вважатимуться основні засоби та нематеріальні активи, термін корисного використання яких перевищує 12 місяців з дати балансу, а також незавершене будівництво.

Термін «товари» визначено у пп. 14.1.244 Податкового кодексу України. У контексті цієї статті під товарами ми розуміємо всі активи підприємства, які не є необоротними активами та не підпадають під визначення робіт і послуг. Зокрема, це виробничі запаси, включаючи незавершене виробництво, куповані товари для перепродажу, а також земельні ділянки та земельні паї. У межах цієї статті ми розглянемо застосування п. 184.7 тільки для виробничих запасів та купованих товарів, позначаючи їх далі за текстом словом «запаси».

У п. 184.7 Податкового кодексу України йдеться тільки про послуги, про те його дію слід поширювати і на роботи. В Податковому кодексі України немає визначень самих понять «послуги» та «роботи», натомість є визначення понять «постачання послуг» (пп. 14.1.185 ст. 14 Податкового кодексу України та «продаж результатів робіт (послуг)» (пп. 14.1.203 ст. 14 Податкового кодексу України). Постачання послуг це будь-яка операція, що не є постачанням товарів. Отже постачання робіт прирівнюється до постачання послуг. Продаж результатів робіт (послуг) - це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру, пов'язані з виконанням робіт і наданням послуг. З даних визначень можна опосередковано зробити висновок, що з метою оподаткування, зокрема з метою застосування п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, під словом «послуги» слід розуміти також і роботи. Цей висновок підтверджується й усталеною практикою однакового оподаткування операцій з надання послуг та виконання робіт.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Саме податковим органом під час розгляду адміністративної справи наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, надано доказів неузгодженості дій позивача з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомленyня-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд прийшов висновку, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства України та в межах наданих йому повноважень, а тому в задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 лютого 2016 року № 0000042200/1237, слід відмовити повністю.

Інші твердження представника позивача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Керуючись статтями 2,11,17,71,158,160,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Західнафтопром» до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 лютого 2016 року № 0000042200/1237 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 12 липня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський