Рішення № 58920204, 08.07.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19817/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.

за участі секретарів Локоткова І.С., Гноілек М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права на проживання і користування квартирою та зобов'язання укласти договір найму житлового приміщення та зустрічним позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» до ОСОБА_1, третя особа Дніпровська районну у м. Києві державна адміністрація про виселення із самовільно зайнятого жилого приміщення,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому за уточненими позовними вимогами просить визнати за нею право на проживання та користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_3 та зобов'язати відповідача ОСОБА_3 підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» укласти з нею договір найму житлового приміщення (а.с. 92-94).

Заявлені вимоги мотивує тим, що вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 більше семи років.

Вони проживали в АДРЕСА_4. Разом з ними проживала мати чоловіка ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5

Вказана квартира є двохкімнатною, жилою площею 29,9 кв.м., була отримана 17.08.1961 року згідно ордера № 39222, виданого виконкомом Київської міської Ради депутатів та надавалась родині матері чоловіка.

Згодом у квартирі ще проживали ОСОБА_5, ОСОБА_6, її чоловік ОСОБА_4 та його сестра ОСОБА_7.

ОСОБА_6 був знятий з реєстрації за рішенням суду, оскільки не проживав у спірній квартирі тривалий час.

ОСОБА_7 одружилась і взяла прізвище ОСОБА_7, але згодом після смерті чоловіка, вдруге уклала шлюб з ОСОБА_9 і переїхала до його місця проживання, у зв'язку з чим у 2014 році добровільно знялась з реєстрації у спірній квартирі.

08 жовтня 2014 року згідно наказу № 418 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» в зв'язку зі смертю квартиронаймача ОСОБА_10 було переведено особовий рахунок і укладено договір найму квартири з ОСОБА_4.

На той час вони фактично проживали в квартирі у трьох. Шлюб офіційно з чоловіком вони не укладали, оскільки дітей у них не було, будь-яких сварок між ними також не було, вони вели спільний бюджет, купляли майно, разом відпочивали. Також за місцем проживання вона зверталася за медичною допомогою до поліклініки Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дніпровського району м. Києва». Нею періодично сплачувались витрати на утримання квартири.

Вона була зареєстрована в м. Прилуки у квартирі АДРЕСА_1, де проживають ще три особи. Загальна площа тієї квартири становить 20,3 кв.м., а житлова 9,7 кв.м. І хоча у 2007 році вона приймала участь у приватизації нарівні з усіма проживаючими, жити їй не було де, оскільки кімната дуже маленька і вона там мешкати не могла, а отже виїхала до міста Києва на заробітки, де зустріла свого чоловіка, стала проживати з його сім'єю у спірній квартирі, проте не зареєструвала з ним шлюб, оскільки не передбачали таку його передчасну трагічну смерть.

У травні 2015 року померла ОСОБА_5 і після цього, взагалі, було недоречно піднімати питання про весілля. Вони збирались зробити це пізніше і відповідно провести її реєстрацію в квартирі.

Весь цей час жодних претензій до неї представники відповідачів не висували, приписів не вручали.

Вона має намір погасити всю заборгованість, що виникла ще за життя її чоловіка, але на даний час, оскільки з нею не укладено договір найму житлового приміщення, вона не може цього зробити.

Представником відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» ОСОБА_11 був поданий зустрічний позов до ОСОБА_1, третя особа Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація про виселення із самовільно зайнятого жилого приміщення (а.с. 71-73).

Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що на підставі розпорядження Дніпровської РДА в м Києві від 13.02.2015 року № 61, будинок АДРЕСА_3 був переданий на праві господарського відання та знаходиться на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва».

Наймачем квартири та власником особового рахунку був ОСОБА_4 на підставі наказу КП «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» від 08.10.2014 року.

ОСОБА_4 був знятий з реєстраційного обліку у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_7

Станом на 30.03.2016 року у квартирі залишається зареєстрованою ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Відповідач після смерті ОСОБА_4 самовільно зайняла квартиру.

Згідно довідки ЖЕД-402 ОСОБА_4 не звертався до адміністрації ЖЕД з приводу реєстрації інших осіб в зазначеній квартирі, житлово-комунальні послуги нараховувалися тільки на зареєстрованих у квартирі осіб.

Заборгованість за житлово-комунальні послуги станом на 23.03.2016 року становить 12 562,29 грн.

ОСОБА_1 являється співвласником квартири АДРЕСА_5. Вимоги припису ЖЕД-402 від 29.02.2016 року про добровільне звільнення самовільно зайнятого жилого приміщення ОСОБА_1 не виконала та продовжує проживати в спірній квартирі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.03.2016 року вимоги за зустрічним позовом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» до ОСОБА_1, третя особа Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація про виселення із самовільно зайнятого жилого приміщення об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права на проживання і користування квартирою та зобов'язання укласти договір найму житлового приміщення (а.с. 87, 88).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, яка є відповідачем у зуcтрічному позові, та її представник ОСОБА_12 підтримали первісний позов та викладені у ньому обставини, проти задоволення зуcтрічного позову заперечували.

Представник відповідача Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, яка є третьою особою за зуcтрічним позовом, ОСОБА_8 просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольнити зуcтрічний позов, пояснила, що вимоги за первісним позовом є безпідставними, поселилася ОСОБА_1 у спірну квартиру в порушення вимог житлового законодавства, про реєстрацію до ЖРЕО не зверталася, за житлово-комунальні послуги не сплачувала.

Представник відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», яке є позивачем за зуcтрічним позовом, ОСОБА_11 заперечувала проти задоволення первісного позову та підтримала зуcтрічний позов, додатково пояснила, що ОСОБА_1 не є членом сім'ї колишніх наймачів спірної квартири та являється тимчасовим мешканцем, тому на вимогу наймодавця повинна звільнити житло.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1, представників сторін та представника третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню частково, а у задоволенні зустрічного необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Ордер № 39222 на спірну квартиру, яка є двокімнатною, площею 30,96 кв.м., був виданий 17.08.1961 року виконавчим комітетом Київської міської Ради депутатів трудящих на підставі рішення Дарницької районної Ради від 14.08.1961 р. № 585. на ім'я ОСОБА_13 та членів його сім'ї: дружину ОСОБА_14 і доньок ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (а.с. 3).

З пояснень позивача ОСОБА_1, останні роки у спірній квартирі проживали однією сім'ю вона з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу та матір її чоловіка ОСОБА_5. Батько чоловіка ОСОБА_6 був знятий з реєстрації за рішенням суду через не проживання тривалий час у спірній квартирі. Сестра чоловіка ОСОБА_7, яка після реєстрації шлюбу на даний час змінила прізвище на ОСОБА_7, переїхала на інше місце проживання та у зв'язку з цим у 2014 році добровільно знялася з реєстрації зі спірної квартири.

Згідно свідоцтва про народження, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 року, його матір'ю є ОСОБА_5 (а.с. 4).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 року (копія свідоцтва про смерть - а.с. 6).

Відповідно наказу КП «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» № 418 від 08.10.2014 року «Про зміну договору найму житлових приміщень» у зв'язку зі смертю квартиронаймача ОСОБА_10 було переведено особовий рахунок та укладено договір найму квартири АДРЕСА_3 з ОСОБА_4 (а.с. 11).

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 року (а.с. 12).

Як убачається із довідки по формі № 3 виданої КК «Центр комунального сервісу» Дніпровського району м. Києва від 30.03.2016 року № 2609, власником особового рахунку квартири АДРЕСА_6 був ОСОБА_4, який помер, у квартирі залишається зареєстрованою з 20.11.1961 року його матір ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, квартира не приватизована (а.с. 79).

Розпорядженням Дніпровської у місті Києві державної адміністрації № 61 від 13.02.2015 року «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством м. Києва» з 16.02.2015 року житловий будинок по АДРЕСА_3 закріплено на праві господарського відання за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (а.с. 76-78).

Згідно ст. ст. 64, 65 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що

випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12.04.1985 року № 2 зі змінами, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. Відсутність письмової згоди членів сім'ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Позивач ОСОБА_1 суду пояснила, що у спірній квартирі вона постійно проживає з кінця 2007 року по даний час, вселилася туди за згодою всіх мешканців житла, а саме свого чоловіка ОСОБА_4 з яким проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, та матері чоловіка ОСОБА_5; вони мали намір офіційно укласти шлюб, після чого зареєструватися у квартирі, проте реєстрацію шлюбу відкладали через складне матеріальне становище та події в сім'ї, хворобу матері чоловіка, за якою вона доглядала, а у подальшому її смерть; за житлово-комунальні послуги сплачували частково через те, що кошти витрачали на лікування матері чоловіка, у подальшому понесли витрати по похованню, тому вона й не реєструвалася, щоб проводили менші нарахування по оплаті житлово-комунальних послуг; зі своїм чоловіком ОСОБА_4 вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільно купували майно у квартиру.

Суд приймає до уваги зазначені пояснення позивача, оскільки вони підтверджуються показами всіх допитаних у судовому засіданні свідків.

Так, свідок ОСОБА_17 засвідчила, що вона сусідка, знає родину ОСОБА_4, її діти дружили з покійним ОСОБА_4. ОСОБА_1 постійно проживає у квартирі АДРЕСА_3 вже років сім, була співмешканкою ОСОБА_4, готувала у їхній сім'ї їсти, постійно вигулювала собаку, поселилася туди коли зуcтрічалася з ОСОБА_4 за життя його матері, яка була задоволена, що з ними живе ОСОБА_1, бо вона доглядала за всім, вела їхнє господарство, забезпечувала їх харчуванням. ОСОБА_18 займалися ОСОБА_1 та донька померлої. За життя ОСОБА_18 добре відзивалася стосовно ОСОБА_1, хотіла, щоб її син ОСОБА_19 розписався з позивачем.

Свідок ОСОБА_20, яка проживає АДРЕСА_3 до ОСОБА_4 у 2007 році та постійно мешкає там про даний час, доглядала за матір'ю ОСОБА_19, яка хворіла. ОСОБА_1 добра хазяйка, була ОСОБА_4 турботливою дружиною. Вона (свідок) часто до них заходила. ОСОБА_19 та його матір добре відкликалися про ОСОБА_1, жили вони однією сім'єю, у них в сім'ї все було гаразд. ОСОБА_19 та ОСОБА_1 жили, як чоловік та дружина, займади одну з кімнат, мали спільне ліжко. ОСОБА_21 їй розповідала, що ОСОБА_1 працювала та допомагала їй купувати ліки, хотіла, щоб ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розписалися. Позивач вселялася у спірну квартиру зі своїм майном. ОСОБА_21 говорив, що ОСОБА_1 його дружина, хотів з нею зареєструвати шлюб, вони разом купували собі речі. При похованні ОСОБА_22 купувала продукти.

Свідок ОСОБА_23 пояснила, що вона рідна сестра ОСОБА_4, позивача вважає своєю невісткою. ОСОБА_1 жила у спірній квартирі з ОСОБА_4 з 2007 р. однією сім'єю, вели спільне господарство, разом купували майно в квартиру. Позивач доглядала за її матір'ю, мешкає там по даний час. За квартиру виник борг через те, що гроші з ОСОБА_22 зарплати витрачали на ліки матері, ОСОБА_4 останній час не робив. ОСОБА_1 вселилась жити до ОСОБА_4 як його дівчина за згодою її матері, яка любила позивача, вважала її своєю донькою. ОСОБА_1 не реєструвалася через високу плату за комунальні послуги, хотіла зареєструватися пізніше, як виплатять борг що утворився, проте після смерті її матері також раптово помер ОСОБА_4.

Факт постійного проживання позивача за первісним позовом у квартирі АДРЕСА_2 також підтверджується повідомленням КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дніпровського району м. Києва» від 11.12.2015 року № 672 у якому зазначено про те, що ОСОБА_1 мешкає за вказаною адресою, згідно записів в журналі викликів лікаря додому зверталась за медичною допомогою до Центру з приводу ГРВІ 11.03.2011 р. (а.с. 62).

Отже, виходячи з наведеного, судом встановлено, що позивач вселилася у спірну квартиру за згодою наймачів на правах члена сім'ї, постійно мешкає у спірному житловому приміщенні з 2007 року по даний час, вела з наймачами спільне господарство, проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4, здійснювала догляд за його матір'ю в період хвороби останньої, частково оплачувала житлово-комунальні послуги, квартиру утримувала в належному стані, наймачі спірного житла мали намір зареєструвати ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2, однак не встигли цього зробити у зв'язку зі смертю, тому позивач набула права користування спірною квартирою.

У частині вимог про зобов'язання ОСОБА_3 підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» укласти договір найму жилого приміщення на спірну квартиру слід зазначити наступне.

Відповідно ст. 61 ЖК УРСР, користування жилим приміщенням в будинках державного і комунального житлового фонду здійснюється відповідно з договором найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордеру на жиле приміщення між наймодавцем-житлово-експлуатаційною організацією (а при її відсутності-відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем-громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Згідно ст. 47 Конституції України, ст. 1 ЖК УРСР, кожний має право на житло. Відповідно до ст. 9 ЖК УРСР, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до ст. 814 ЦК України, у разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права і обов'язки наймодавця.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

За нормою ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 106 ЖК України, повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.

Відповідно ст. 63 ЖК України, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

На підставі ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позивачем за первісним позовом суду не доведено порушення її прав у частині вимог щодо зобов'язання відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» укласти договір найму жилого приміщення на спірну квартиру, оскільки, як пояснила сама ОСОБА_1, з відповідною заявою стосовно цього до вказаного відповідача вона не зверталася, тому у цій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Вимоги зустрічного позову також не підлягають задоволенню, так як не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України у зв'язку з частковим задоволенням первісного позову на користь ОСОБА_1 слід стягнути сплачений нею судовий збір в дохід держави з кожного з відповідачів по 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 19, 47 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 9, 15, 58, 61, 64, 65, 106 ЖК України, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12.04.1985 року № 2 зі змінами, ч. 1 ст. 29 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 58, 60, 61, 62, 63, 64, 88, 208, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права на проживання і користування квартирою та зобов'язання укласти договір найму житлового приміщення задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_3

У решті заявлених вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» та Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судовий збір по 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. з кожного.

У задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» до ОСОБА_1, третя особа Дніпровська районну у м. Києві державна адміністрація про виселення із самовільно зайнятого жилого приміщення відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя