Ухвала суду № 58918462, 12.07.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи: 649/302/16-к

Провадження № 11-кп/791/712/16 Головуючий у 1-й інст.:

ОСОБА_1

Категорія: ст.367 ч.1 КК України Доповідач: Жила І.Е.

У Х В А Л А

іменем України

12 липня 2016 року м.Херсон

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі :

головуючого судді Жили І.Е.

суддів Калініченка І.С., Палькової В.М.

при секретарі Благовещенській О.О.

з участю прокурора Чередниченко Є.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Херсоні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Великолепетиського районного суду Херсонської області від 26.05.2016р. по кримінальному провадженню №12016230110000018 щодо:

ОСОБА_2, 18.07.1975р. народження, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, гр-ки України, зареєстрованої та проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимої,

обвинуваченої за ст.367 ч.1 КК України,

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою обвинувальний акт по матеріалам кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 ч.1 КК України, - повернуто прокурору Каховської місцевої прокуратури, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Суд свою ухвалу мотивував тим, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 за ст.367 ч.1 КК України, не містить у сформульованому обвинуваченні відомостей щодо потерпілого та розміру заподіяної останньому шкоди, які є обовязковими складовими даного кримінального правопорушення. В обвинувальному акті вказано, що матеріальну шкоду заподіяно територіальній громаді Великолепетиського району Херсонської області, яка не може бути потерпілим, оскільки потерпілим у кримінальному провадженні може бути лише фізична або юридична особа, проте відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, такої юридичної особи як територіальна громада Великолепетиського району Херсонської області, не існує. Відповідно до обвинувального акту представником потерпілого є ОСОБА_3, проте остання не відноситься до осіб, визначених ст.58 ч.2 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали суду у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Так, обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, в ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, в тому числі відомості про потерпілого та розмір матеріальної шкоди. Відповідно до обвинувального акту, територіальній громаді Великолепетиського району Херсонської області спричинено матеріальну шкоду в cyмі 119241,92 грн. Роблячи висновок про те, що територіальна громада Великолепетиського району Херсонської області не може бути потерпілим по справі, суд в порушення вимог ст.ст. 89, 314, 315 КПК України, заздалегідь виконав дії, які не відносяться до підготовчого судового розгляду (зокрема, отримав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.05.2016р.) та наперед надав оцінку доказам. Великолепетиська РДА виконує делеговані законом повноваження представництва інтересів територіальної громади, а отже, визнана органами досудового розслідування юридичною особою потерпілим. Просить ухвалу скасувати, призначити новий судовий розгляд кримінального провадження судом першої інстанції, починаючи з підготовчого судового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача; заслухавши думку прокурора, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, ухвалу скасувати, призначити новий судовий розгляд зі стадії підготовчого провадження; розглянувши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Стаття 291 ч.2 КПК України наводить вичерпний перелік відомостей, які повинні міститись в обвинувальному акті.

Згідно зі ст.291 ч.2 п.3, п.5, п.7 КПК України, обвинувальний акт, серед інших відомостей, має містити: анкетні відомості кожного потерпілого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ст.91 ч.1 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Отже, формулюючи обвинувачення та викладаючи фактичні обставини у даному кримінальному провадженні, орган досудового розслідування повинен вказати розмір шкоди та кому вона заподіяна, що зроблено не було. Крім того, у обвинувальному акті не були зазначені відомості, щодо потерпілого.

Також, у формулюванні обвинувачення, орган досудового розслідування не конкретизував форму вини, з якою вчинено злочин. Так, було зазначено, що ОСОБА_2 неналежно виконуючи свої службові обовязки через несумлінне ставлення до них, в грудні 2015 року підписала акт приймання виконаних будівельних робіт, що містив неправдиві відомості. При цьому, не було враховано, що неналежне виконання службових обовязків та несумлінне ставлення до них, може мати місце, як умисно, так і з необережності.

Крім того, вказівка у формулюванні обвинувачення про те, що ОСОБА_2, достовірно знаючи, що будівельні роботи з капітального ремонту не проведені, що акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року містить неправдиві відомості, на підставі вказаного документу підписала платіжні доручення, - може свідчити про умисність дій обвинуваченої. Проте, дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.367 ч.1 КК України, як службова недбалість, яка вчиняється з необережності.

Наявність зазначених протиріч в обвинувальному акті, свідчить про неконкретність обвинувачення, що порушує права на захист ОСОБА_2, яка має право знати в чому вона обвинувачується.

Доводи апелянта про те, що в обвинувальному акті зазначено, хто являється потерпілим по справі не відповідає дійсності, оскільки про потерпілого обовязково має бути вказано у формулюванні обвинувачення, при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, що зроблено не було. Крім того, відомості про потерпілого мають зазначатись у обвинувальному акті на підставі ст.291 ч.2 п.3 КПК України, що також зроблено не було.

Відповідно до ст.55 ч.1 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Ні у формулюванні обвинувачення, ні у обвинувальному акті в цілому не зазначено конкретно, яка фізична або юридична особа є потерпілим у кримінальному провадженні, тому доводи апелянта, які це оспорюють є безґрунтовними. При цьому, вказівка в обвинувальному акті про те, що інтереси громади представляє Великолепетиська районна державна адміністрація Херсонської області і що представником потерпілої юридичної особи (не зрозуміло якої) залучена ОСОБА_3 не є належним виконанням вимог закону щодо встановлення та зазначення даних про потерпілого.

Посилання апеляційної скарги прокурора про те, що в обвинувальному акті вказано про розмір заподіяної шкоди в сумі 119241,92 грн., є безпідставним, оскільки така вказівка має міститись, як складова частина формулювання обвинувачення, а не лише як виконання вимог ст.291 ч.2 п.7 КПК України. В самому ж формулюванні обвинувачення зазначено про безпідставне перерахування коштів в сумі 119241,92 грн., що не констатує про заподіяння шкоди і її розмір.

Посилання апелянта на те, що суд виконав дії, які не відносяться до підготовчого судового розгляду, зокрема перевірив наявність відомостей щодо потерпілого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

- є невмотивованими, так як суд повинен здійснити перевірку повноважень особи, що бере участь у судовому провадженні.

При таких обставинах, доводи апелянта про наявність істотних порушень кримінального процесуального закону, є безґрунтовними.

Відповідно до ст.314 ч.3 п.3 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вищезазначеним вимогам цього Кодексу.

Суд першої інстанції, встановивши порушення закону, обґрунтовано повернув обвинувальний акт прокурору, а тому ухвала суду повинна бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст.404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу Великолепетиського районного суду Херсонської області від 26.05.2016р. по кримінальному провадженню №12016230110000018 щодо ОСОБА_2, обвинуваченої за ст.367 ч.1 КК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Надіслати не пізніше наступного дня після постановлення ухвали її копію учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Судді :