Рішення № 58917796, 05.07.2016, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/783/16-ц

Провадження 2/646/562/2016

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.16 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Салайчук С.М.,

за участі секретаря Сімоненко К.Ю.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Харкові, треті особи: ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Донецькій області у Гірницькому районі м.Макіївки, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Донецькій області, про стягнення страхових сум,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3, яка діє в своїх та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Харкові та просила стягнути з відповідача на її користь одноразову допомогу у звязку зі смертю її чоловіка в розмірі 478900,20 грн., суму одноразової допомоги на її користь в розмір 95 780,04 грн., та на користь ОСОБА_4 в розмірі 95 780,04 грн., та зобов'язати відповідача в подальшому сплачувати щомісячні страхові виплати в розмірі по 2660,56 грн. щомісячно на користь ОСОБА_1 та в розмірі 2660,56 грн. щомісячно на користь ОСОБА_4

В обґрунтування позову зазначила, що 03.09.2014 року, в результаті нещасного випадку на виробництві, загинув її чоловік ОСОБА_5, який працював на виробництві ВП "Шахта "ОСОБА_6" ДП "Макіїввугілля". Малолітній ОСОБА_4 є її спільним з ОСОБА_5 сином. Після смерті ОСОБА_5 вона звернулась до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м.Макіївки. Постановою Фонду від 10.12.2014 рок за №0541/6758/6758/3 їм було призначено суму щомісячної страхової виплати як особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого, а саме: ОСОБА_4 в розмірі 2660,56 грн. в строк до 08.11.2028 року, та ОСОБА_1 в розмірі 2660,56 грн. в строк до 08.11.2020 року.

Крім того, постановою фонду від 10.12.2014 року за №0541/6758/6758/2 було призначено одноразову допомогу в разі смерті потерпілого його сім'ї в розмірі 478900,20 грн., а також було призначено суму одноразової допомоги особам, які мають на це право в разі смерті потерпілого, а саме: ОСОБА_4 - 95780,04 грн., ОСОБА_1 - 95780,04 грн.

У зв'язку з проведенням на території Донецької обл., в тому числі м.Макіївка, активної фази антитерористичної операції, вона була змушена переселитися на постійне місце проживання до м.Харкова, після чого вона звернулась з відповідною заявою до відповідача. Щомісячні страхові виплати здійснюються у відповідному розмірі. Однак одноразова допомога виплачена так і не була.

Згідно листа Управління Виконавчої дирекції Фонду в Донецькій обл. від 04.11.2015 року, їй фактично було відмовлено у виплаті страхових сум, з посиланням на те, що підприємство, на якому трапився нещасний випадок, знаходиться на окупованій території, тимчасово непідконтрольній України.

Однак з даною відмовою позивачка не згодна, оскільки роботу ДП "Макіїввугілля" на державному рівні було припинено 28.11.2014 року, а нещасний випадок трапився 03.09.2014 року, тобто під час контролювання роботи ДП "Макіїввугілля" Державою.

Крім того, зазначає, що під час роботи ОСОБА_5 до дня смерті на ВП "Шахта "ОСОБА_6" ДП "Макіїввугілля" одночасно з виплатою заробітної плати здійснювалися перерахування ЄСВ та податку на доходи з фізичних осіб по нарахованим та утриманим внескам за відповідні періоди.

В судовому засіданні 30.03.2016р. представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених в позові. В судове засідання, призначене на 05.07.2016 року, не з'явилась, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності.

В судовому засіданні 30.03.2016р. представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на їх необґрунтованість. В судове засідання, призначене на 05.07.2016 року, представник відповідача не з'явився з невідомих суду причин.

Дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно дост. 11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно доЦПКв межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК Українипередбачено, що кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і що до яких у сторін виникає спір.

Судом визнано встановлено, що з 09.09.2011 року ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії 1-НО №257882. (а.с.12)

Згідно рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16.102014 року встановлено факт сумісного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5, який помер 03.09.2014 року, однією сім'єю та сумісного ведення господарства.

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-НО №472015, виданоговиконкомом Грузько-Зорянської селищної ради Гірницького району м.Макіївки Донецької обл. від 22.11.2012 року, 08.11.2012 року народився ОСОБА_4, батьками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_1.

Згідно акта №22 від 23.09.2014 року, форма Н-1 та акту проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 03.09.2014 року о 21 год. 10 хв. у ВП "Шахта "ОСОБА_6" ДП "Макіїввуліггя" від 22.09.2014 року, ОСОБА_5 загинув 03.09.204 року на виробництві - ВП "Шахта "ОСОБА_6" ДП "Макіїввугілля", від нещасного випадку. (а.с.16-24, 25-36)

Постановами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Донецькій області у Гірницькому районі м.Макіївки від 10.12.2014 року за №0541/6758/6758/2 було призначено одноразову допомогу в разі смерті потерпілого його сім'ї в розмірі 478900,20 грн., а також було призначено суму одноразової допомоги особам, які мають на це право в разі смерті потерпілого, а саме: ОСОБА_4 - 95780,04 грн., ОСОБА_1 - 95780,04 грн., та постановою від 10.12.2014 рок за №0541/6758/6758/3 було призначено суму щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого, а саме: ОСОБА_4 в розмірі 2660,56 грн. в строк до 08.11.2028 року, та ОСОБА_1 в розмірі 2660,56 грн. в строк до 08.11.2020 року. (а.с.14-15)

У зв'язку з проведенням активної фази антитерористичної операції у Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області позивач ОСОБА_1 з сином були вимушені переселитися до м.Харкова на постійне місце проживання, де на теперішній час постійно мешкають за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить довідка від 12.12.2014 року №6327004851 про взяття на облік особи переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (а.с.9).

18.06.2015 року позивач звернулась до ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Харкові із заявою про тимчасове продовження страхових виплат раніше їй та її сину призначених ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області у зв'язку зі смертю годувальника на ВП «Шахта «ОСОБА_6» ДП «Макіїввугілля» 03.09.2014 року (а.с.108, 109).

В судовому засіданні сторонами було визнано той факт, що щомісячні страхові виплати позивачу та її сину нараховуються, а одноразові виплачені так і не були. Враховуючи вимоги ст.61 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.

Згідно ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» - внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результати або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту тимчасової окупації повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Ст.2 вказаного Закону передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбаченихКонституцієюта Законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захист та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання.

Ст.7 ч.1 та ч.2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатністю від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Ст.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»передбачено повне та своєчасне відшкодування шкоди страховиком, яким є, згідност.6 вказаного Закону, - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваньУкраїни.

Згідно ст.25Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»передбачено, що усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених ст.ст.21,22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за рахунок коштів цього Фонду.

Ч.1ст.55 Конституції Українипередбачено, що кожному гарантовано захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод: «Кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своїй власності інакше в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними правилами міжнародного права.»

Європейський суд з прав людини під терміном «власність» розуміє також грошові кошти.

Невиплата позивачу спірних сум прямо порушує нормист.15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Що стосується доводів відповідача про несплату в повному обсязі страхових внесків роботодавцем ОСОБА_5, суд виходить з наступного.

Згідно довідки від 04.09.2014р. №481 за період з березня 2014р. по серпень 2014р. ОСОБА_5 була нарахована заробітна плата, з якої сплачено страхові внески до Фонду на суму 48245,91 грн.; кількість календарних днів 184, середньоденна зарплата 262,21 грн. середньомісячна 7981,67 грн. відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області здійснило перевірку достовірності даних довідки про середню заробітну плату, за наслідками якої було складено акт перевірки від 23.09.2014р, та яким встановлено, що дані довідки про середню заробітну плату ОСОБА_5 відповідають розрахунковим документам підприємства. Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача, що дані про відрахування із заробітної плати страхових внесків було перевірено Фондом, внаслідок чого були призначені страхові виплати та одноразова допомога членам сімї загиблого. Крім того, до суду надано копії платіжних доручень роботодавця за розрахунковий період, які підтверджують факт виконання роботодавцем свого обовязку зі сплати страхових внесків з ЄСВ.

Вищевказані висновки суду спростовують доводи відповідача про відсутність законних підстав для виплат позивачу належних їй та її малолітньому сину страхових сум.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харкові про стягнення одноразових страхових сум підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача в подальшому сплачувати щомісячні страхові виплати в розмірі по 2660,56 грн. щомісячно на користь ОСОБА_1 та в розмірі 2660,56 грн. щомісячно на користь ОСОБА_4, то на даний час таке право позивача та її малолітнього сина не є порушеним, і сторони в судовому засіданні визнали факт отримання позивачем щомісячних виплат. При цьому захист права «на майбутнє» не передбачено діючим законодавством, у звязку з чим суд не вбачає законних підстав для задоволення позову в цій частині, що не позбавляє права позивача звертатися до суду за захистом у разі порушення такого права в подальшому.

Питання про судові витрати суд вирішує на підставі ст..88 ЦПК України, пропорційно задоволеним вимогам, виходячи з того, що судом задоволено 2/3 частин вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючисьст.55 Конституції України,ст.15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.3,5,6, 21, 25, 28, 34, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», ст.ст.1,2,7 Закону України «Про забезпечення прав и свобод внутрішньо переміщених осіб», ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Харкові, треті особи: ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Донецькій області у Гірницькому районі м.Макіївки, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Донецькій області, про стягнення страхових сум задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Харкові на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу в разі смерті потерпілого його сім'ї в розмірі 478 900 (чотириста сімдесят вісім тисяч дев'ятсот) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Харкові суму одноразової допомоги особам, які мають на це право в разі смерті потерпілого, а саме: на користь ОСОБА_1 в розмір 95 780 (дев'яносто п'ять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 04 коп., та на користь ОСОБА_4 в розмірі 95 780 (дев'яносто п'ять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 04 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Харкові на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 367 (триста шістдесят сім) грн. 47 коп.

Рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніу судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть податиапеляційну скаргу протягом десяти днівз дня отриманнякопії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для поданняапеляційної скарги, якщо апеляційну скаргуне було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.М. Салайчук