Рішення № 58912744, 12.07.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/6126/14-ц Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О.П.

Категорія 43 Доповідач Косигіна Л. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Гансецької І.А., Товянської О.В.

при секретарі Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» про визнання права постійного користування житловим приміщенням

за зустрічним позовом Житомирської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» про витребування житла з чужого незаконного володіння, зобов'язання знятися з реєстраційного обліку

за апеляційною скаргою Житомирської міської ради

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 31 березня 2015 року

в с т а н о в и л а :

У липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що з 1992 року разом зі своєю дружиною за усним дозволом керівництва КВЖРЕП № 16 вселився до квартири АДРЕСА_1, за проживання в якій сплачував комунальні послуги. У зв'язку із тим, що ордер йому не видавався, а Житомирська міська рада заперечувала його право на дану квартиру, позивач просив визнати за ним право постійного користування вищевказаним житлом з видачею ордера.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 31.03.2015 року позов ОСОБА_1 в частині зобов'язання видати ордер залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України (а.с. 90-а).

У жовтні 2014 року Житомирська міська рада звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому посилаючись на ст. 387 ЦК України, просила витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1, та зобов'язати відповідачів знятися з реєстраційного обліку у даній квартирі. Міська рада зазначила, що відповідачі проживають у даному житлі без належних правових підстав, у зв'язку із чим просила витребувати вказану квартиру із чужого незаконного володіння та зобов'язати зняти їх з реєстраційного обліку.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 31 березня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право постійного користування квартирою № 2 по вул. 1-го Травня, 10 в м. Житомирі. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Житомирська міська рада, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольнити вимоги зустрічного позову.

Дана справа в апеляційному та касаційному порядку розглядалася неодноразово.

Останньою ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.05.2016 року ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 04.02.2016 року скасовано, справу повернуто на новий апеляційний розгляд.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 зі своєю сім'єю проживає у спірній квартирі з 1992 року не самовільно, а з усного дозволу керівництва КВЖРЕП № 16, сплачує комунальні послуги, а тому згідно зі ст. 64 ЖК УРСРмає право постійного користування вказаним житлом. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд виходив з того, що він є безпідставним, оскільки задоволено первісний позов.

Проте, погодитися з такими висновками не можна, враховуючи наступне.

Порядок користування жилими приміщеннями, зокрема у будинках державного і громадського житлового фонду, врегульовано розділом ІІ ЖК УРСР.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЖК УРСР державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Згідно зіст. 58 ЖК УРСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет міської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Статтею 61 ЖК УРСР передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Встановлено, що квартира квартири АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності Житомирської міської ради та знаходиться на балансі КВЖРЕП № 16 (а.с. 32).При цьому, окремо правовстановлюючі документи на квартиру не виготовлялися.

З 1992 року ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 за усним дозволом керівництва КВЖРЕП № 16 вселилися в зазначену вище квартиру, за яку сплачують житлово-комунальні послуги (а.с. 15). При цьому, рішення про надання жилого приміщення та ордер на вселення в дану квартиру їм не видавався. Договір найму вказаного житла з ОСОБА_1 не укладався. Наведене підтверджується поясненнями сторін та матеріалами справи.

Також, зі справи вбачається, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 30.05.1997 року відмовлено у задоволенні позову виконкому Житомирської міської ради про виселення ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1, та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 про визнання права на вказане житло (а.с. 67-69).

У подальшому, рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 17.11.2006 року визнано за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 23). На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 зареєструвала за собою право власності на вказане житло, яке у 2008 році передала в іпотеку (а.с. 36-37).

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 17.12.2008 року вищевказане рішення скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами (а.с. 24). Ухвалою цього ж суду від 17.03.2009 року позов ОСОБА_2 залишено без розгляду (а.с. 25).

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 27.12.2011 року знову визнано за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 26). Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 16.05.2012 року рішення районного суду скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову (а.с. 3-4).

Окрім того, рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29.08.2012 року визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 29). Позов було пред'явлено до виконкому Житомирської міської ради.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 03.10.2012 року скасовано рішення районного суду та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, третя особа КВЖРЕП № 16 про визнання права на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 30-31).

З довідок КВЖРЕП № 16 від 08.07.2014 року № 442, № 755 від 18.09.2014 року вбачається (а.с. 15, 32), що у квартирі АДРЕСА_1 проживають та зареєстровані: ОСОБА_1 (зареєстрований зі згоди дружини з 13.09.2011 року), ОСОБА_2 (з 12.07.2007 року на підставі рішення суду від 17.11.2006 року), ОСОБА_3 племінниця (з 14.05.2011 року зі згоди ОСОБА_2М.), ОСОБА_4 племінниця (з 17.05.2011 року зі згоди ОСОБА_2М.). Особовий рахунок на квартиру відкрито на ОСОБА_2

Крім того, з Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2, яка складається з двох жилих кімнат та службових приміщень (а.с. 77-78).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки рішення про надання жилого приміщення та ордер на вселення в спірну квартиру йому не видавався, а сама по собі сплата житлово-комунальних послуг за користування житлом, згідно з вимогамиЖК УРСР,не є такою підставою. Посилання суду наст. 64 ЖК УРСРє безпідставним, оскільки стосується прав та обов'язків членів сім'ї наймача і до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.

Крім того, колегія суддів вважає, що зустрічний позов також не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Так, Житомирська міська рада посилаючись на ст. 387 ЦК України, просила витребувати з чужого незаконного володіння відповідачів спірну квартиру та зобов'язати їх знятися з реєстраційного обліку.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Судом встановлено, що сім'я ОСОБА_1 вселилася у спірну квартиру не самовільно, а з дозволу керівництва КВЖРЕП № 16, в якій проживає тривалий час. Крім того, незважаючи на відсутність ордера, 06.06.2012 року КВЖРЕП № 16 уклало з ОСОБА_2 договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (а.с. 16-17). Даних про те, що вказаний договір розірвано, або він припинив чинність, суду не надано. Особовий рахунок на квартиру відкрито на ОСОБА_2

За таких обставин, колегія суддів вважає, що захист порушеного права у обраний Житомирською міською радою спосіб є неможливим. Разом з тим, міська рада не позбавлена можливості звернутися з відповідним позовом в порядку ЖК УРСР.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічного позову Житомирської міської ради, за безпідставністю.

Розгляд даної справи в апеляційному порядку проведено за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце судового засідання судовими повістками, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 256-261). При цьому, колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання про відкладення слухання справи, поданого представником ОСОБА_1 у день розгляду справи (а.с.262), оскільки клопотання подано повторно та поважність причин не підтверджено жодними доказами (а.с. 256-261). Крім того, суд відмовив у задоволенні клопотання представника міської ради про відкладення слухання справи у зв'язку із зайнятістю в іншому процесі (а.с. 263-265), оскільки відповідач є юридичною особою, має у своєму складі юридичний департамент, а відтак спроможний забезпечити явку іншого представника в судове засідання.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Житомирської міської ради задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 31 березня 2015 року скасувати ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічного позову Житомирської міської ради, за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча Судді