Рішення № 58911806, 24.05.2016, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/1020/15-ц Номер провадження №2/318/2/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2016 р. м. Камянка-Дніпровська

Камянсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого судді Комишньої Н.І.

при секретарі Борисенко П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам"янка-Дніпровська позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Акціонерне Товариство «ОТП Факторинг», приватний нотаріус ОСОБА_4, про переведення прав покупця, скасування державної реєстрації та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів, в якому зазначала, що 22 травня 2007 року нею було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку № 170, розташованого по вул. Набережна в м. Камянка-Дніпровська Запорізької області. Частину грошей вона одразу віддала на руки продавцю, решту грошей перерахував банк, з яким ОСОБА_1 уклала договір іпотеки. В договорі було зазначено, що земельна ділянка розміром 1366 кв.м не приватизована.

Про те, що частина земельної ділянки площею 0,0566 га продано, ОСОБА_1 дізналася лише тоді, коли колишній господар будинку № 170 по вул. Набережна в м. Камянка-Дніпровська ОСОБА_2, у якого позивач купила домоволодіння, разом із сусідом ОСОБА_3, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, зайшли на територію її домоволодіння шляхом відхилення забору з сітки, що розташований на межі їх земельних ділянок. Вони їй повідомили про те, що земельна ділянка розміром 0,0566 га в кінці городу з моменту оформлення між ними договору купівлі-продажу є власністю ОСОБА_3, та на підтвердження цих обставин предявили сам договір купівлі-продажу та витяг про реєстрацію права власності на нього. Також новий власник ОСОБА_3 висунув вимоги, щоб вона прибрала побудовану нею метало-каркасну конструкцію, яка розташована на його земельній ділянці.

Того ж дня позивач дізналася, що земельна ділянка, яку вона вважала своєю на підставі слідування долі основної речі житлового будинку, розміром 0,12 га була роздріблена на дві: 0,0566 га та на 0,0634 га, і ділянку площею 0,0566 га продано сусіду ОСОБА_3. Але копії самого договору їй надано не було. Позивач вважає, що ОСОБА_2 порушив зобовязання, дані їй, бо вона сплатила йому обумовлену суму за купівлю у нього й будинку, й земельної ділянки розміром 0,12 га. Але він, отримавши повністю суму, пообіцявши після оформлення землевпорядних документів дооформити їх угоду до кінця, користуючись тим, що отримав два документи про право власності (на 0,0634 га для обслуговування житлового будинку та 0,0566 га для особистого селянського господарства), продав 0,0566 га фактично її землі сусіду ОСОБА_3.

Позивач вказує, що умови, передбачені договором купівлі-продажу, нею було виконано: гроші за домоволодіння позивачем було повністю передано, у фактичне користування домоволодіння вона повністю отримала, користувалась декілька років всією земельною ділянкою, побудувала на ній метало-каркасну конструкцію для вирощування ранніх овочів. Було віддалено у часі саме юридичне оформлення вже здійсненої та виконаної угоди. Вважає, що ОСОБА_2 обманув її, продавши частину землі, яку він вже продав їй, іншій особі, також ввівши її в оману, що це є неприватизованою ділянкою.

ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 чітко визначив свій намір на оформлення на позивача придбаної у нього 22.05.2007 року землі разом із домом. Він дав довіреність. Він отримав від позивача суму грошей за все домоволодіння. Перед нею він мав зобовязання щодо завершення оформлення документів за майно, яке він їй передав, за яке отримав оплату в повному розмірі. Вказує, що ОСОБА_2 порушив зобовязання перед нею на юридичне оформлення укладеної та виконаної між ними угоди по купівлі-продажу нею всього домоволодіння.

Також зазначає, що в 2012 році ОСОБА_2 звертався до ОСОБА_1 з позовом про визнання права власності, визнання недійсним договору іпотеки, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що підлягає виконанню, припиненню обтяжень. Причиною його звернення було те, що він знову захотів назад своє майно, передумав продавати їй будинок, який фактично продав. Але позивач повністю розрахувалася з ОСОБА_2, в будинку за 5 років вже зробила ремонт за власним смаком, побудувала в 2001 році балаган. Вважає, що на законних підставах придбала домоволодіння та не збиралась повертати його попередньому власнику. ОСОБА_2 пізніше подав до суду заяву, в якій просив його позов залишити без розгляду.

Наміру відкликати свою відповідь щодо придбання позивачем не всієї частини земельної ділянки, а частину без частки розміром 0,0566 га, ОСОБА_1 не мала, бо хотіла юридично оформити на себе все домоволодіння. Але ОСОБА_2 без її погодження ще раз продав земельну ділянку, за яку вже отримав гроші від неї.

Вказує в позові, що відповідачами заподіяно їй моральної шкоди. Посилається на те, що вона проживає одна з неповнолітньою дитиною, яку виховує та утримує сама. Вона самотужки порається зі всіма життєвими труднощами. Працює касиром в ПАТ «Запоріжавтотранс Камянсько-Дніпровська автостанція», однак має мінімальну заробітну плату. Дитина зростає, всі витрати на її утриманні цілком лежать на ній. Відповідачі, користуючись її беззахисністю, застосовуючи до неї психологічний тиск, з боку кінців городів відхилили сітку-рабицю, зайшли до неї на город, з ними була особа, яка фіксувала все, що відбувалося на відеокамеру, та ультимативно попередили про те, щоб вона прибрала свій балаган з мовби їх земельної ділянки. Вказує, що дії Відповідачів завдали шкоди її здоровю: вона лишилась спокою, стала нервувати, намагалась шукати допомоги у фахівців права. Моральну шкоду оцінює в розмірі 7000 грн., з яких 6000 грн. просить стягнути з ОСОБА_2, який обманув її, та продав раніше продану земельну ділянку ОСОБА_3, хоча достеменно знав, що вона розрахувалась повністю із ним за все домоволодіння. 1000 грн. просить стягнути з ОСОБА_3, який за правилами добросусідства перед тим, як покупати шматок її городу, мав змогу запитати у неї, на яких умовах вона користувалась всією земельною ділянкою, та міг повідомити про свій намір купити частку ділянки, на якій вона в 2011 р. поставила балаган та вирощує там овочі. Він з 2007 року знав, що вона придбала весь будинок разом з усією земельною ділянкою.

В первинному позові ОСОБА_1 просила:

1. Визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,05 га, розташованої за адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна, 170, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, недійсним.

2. Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку розміром 0,05 га, розташовану за адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна, 170.

3. Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,12 га, розташованої за адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна, 170, укладений між нею та ОСОБА_2.

4. Визнати за нею, ОСОБА_5, право власності на земельну ділянку розміром 0,12 га, розташовану за адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна, 170.

5. Стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 6000 грн., з ОСОБА_3 - моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Пізніше позивачем були уточнені свої вимоги у звязку з тим, що вона отримала можливість в суді ознайомитися з договором купівлі-продажу, який було надано на запит суду приватним нотаріусом, що його посвідчував.

Крім того, ОСОБА_1 доповнила свої обґрунтування вимог такими підставами: до обєкта нерухомості жилого будинку, власником якого вона беззаперечно є, належать також будівлі й споруди, частина з яких розташована на тій земельній ділянці, яку було ОСОБА_2 продано ОСОБА_3, зокрема, це паркан та свердловина.

Маючи право на ділянку під будинком і спорудами, вона стає співвласником всієї земельної ділянки і має право переважної покупки другої земельної ділянки, так як вони розташовані за однією адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна 170. Нумерація проводиться за нумерацією будинків. Власником будинку є вона ОСОБА_1, а тому ОСОБА_2 був зобовязаний спочатку запропонувати їй придбати у нього другу земельну ділянку площею 0,0566 га, чого він не зробив. Таким чином, ОСОБА_2 було порушено ст. 362 ЦК України.

Щодо суми на земельну ділянку, що знаходиться під будинком, то позивач вказує, що ОСОБА_2 від неї її вже отримав, що підтверджується як самим договором купівлі-продажу, довіреністю на дарування, яку він відкликав, матеріалами цивільної справи за 2012 рік, яка знаходиться в архіві суду.

Спірною земельною ділянкою (яка не знаходиться під будинком та яку було продано ОСОБА_3 ОСОБА_2) позивач володіє з моменту укладання договору купівлі-продажу будинку з 22 травня 2007 року. Вона вважає себе добросовісним користувачем ділянки, так як в договорах було зазначено, що землю не приватизовано, а також зазначено її розмір - 1366 кв.м. Позивач на власні гроші побудувала на своєму городі метало-каркасну конструкцію, вирощує там ранню городину, тобто є добросовісним користувачем. До того ж ОСОБА_2 ввів її в оману, приховавши той факт, що земля є приватизованою, отримав від неї повну суму, та користуючись юридичними хитрощами при виготовленні нових державних актів розділив землю таким чином, що весь її город з її балаганом, її обєктами (парканом і свердловиною) продав ОСОБА_3.

Позивач вважає, що вона, а не ОСОБА_3 має переважне право купівлі ділянки площею 0,0566 га.

Остаточні вимоги ОСОБА_1 до відповідачів мала такі:

1.Визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку розміром 0,0634 га, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і спору, кадастровий номер 2322410100:01:022:0213 по вул. Набережна, 170 в м. Камянка-Дніпровська.

2.Визнати за нею, ОСОБА_1 право першочергової купівлі земельної ділянки розміром 0,0566 га, розташованої за адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна, 170, кадастровий номер 2322410100:01:022:0214, наданої для ведення особистого селянського господарства.

3.Перевести на неї, ОСОБА_1 права та обовязки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,0566 га, розташованої за адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна, 170, кадастровий номер 2322410100:01:022:0214, наданої для ведення особистого селянського господарства, як покупця за правом першочергової покупки.

4.Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку розміром 0,0566 га, розташованої за адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна, 170, кадастровий номер 2322410100:01:022:0214, наданої для ведення особистого селянського господарства,

5.Визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку розміром 0,0566 га, розташовану за адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна, 170, кадастровий номер 2322410100:01:022:0214, надану для ведення особистого селянського господарства.

До судового засідання, призначеного на 24.05.2016 р., позивач та її представник адвокат ОСОБА_6, яка діє на підставі договору не зявились, подали заяви, в якій просили справу розглядати без їх участі, просили задовольнити остаточні вимоги.

Позивач ОСОБА_1 підтвердила зміну свого прізвища з «Пригода» на «Сніжко» свідоцтвом про зміну імені.

В раніше проведених судових засіданнях позивач та представник пояснювали обставини, про які ними було зазначено в первинному та в уточненому позові. Вказували, що всю обумовлену грошову суму за домоволодіння № 170 по вул. Набережна в м. Камянка-Дніпровська та землю під ним було сплачено ще 22 травня 2007 року.

Відповідач ОСОБА_2 до суду жодного разу не зявлявся, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату і слухання справи, що підтверджується поштовими повідомленнями, розписками.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не зявлявся, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату і слухання справи, що підтверджується поштовими повідомленнями, розписками. Його анкетні дані суд встановив на підставі довіреності та копії паспорту, що є в матеріалах справи, а також договору купівлі-продажу. Раніше від його імені приймав участь представник на підставі довіреності ОСОБА_7 Строк дії довіреності спливав в лютому 2016 року. Нової довіреності подано не було. В межах строку довіреності під час участі у справі представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_7 надавав письмові заперечення, а також давав усні пояснення суду. Ним було пояснено, що в договорі купівлю-продажу, посвідченому 22.05.2007 року, мова йшла лише про житловий будинок. Щодо земельної ділянки площею 1366 кв.м., про яку в договорі йшла мова, що вона не приватизовано, то в договорі йде посилання, що зміст ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України сторонам розяснено. Лише з 20 червня 2007 р. набуває законної сили редакція цієї статті, де вказується, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором, а договір між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено 22 травня 2007 року, коли діяла така редакція ст. 120 ЗК України, про яку йдеться в договорі купівлі-продажу. «При переході права власності на будівлю, споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди». ОСОБА_7 зазначав, що земельна ділянка вся залишилась власністю ОСОБА_2 Він міг нею розпоряджатися на власний розсуд. Вважав, що ОСОБА_2 мав право змінювати цільове призначення своєї ділянки, коли розподілив її таким чином (0,0634 га для обслуговування житлового будинку та 0,0566 га для особистого селянського господарства). Щодо земельної ділянки площею 0,0634 га, яка знаходиться під будинком представник ОСОБА_3 визнавав, що дійсно на цю ділянку що ОСОБА_1 має право, так як придбала будинок, розташований на земельній ділянці розміром 0,0634 га, кадастровий номер 2322410100:01:022:0213, розташований за адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна, 170, на цю ділянку вона має право (абзац третій його заперечень . Саме ця ділянка має цільове призначення для обслуговування житлового будинку і будівель. Щодо паркана і свердловини, які знаходяться на ділянці площею 0,0566 га, що належить ОСОБА_3, то вважав, що можна призначити експертизу, яка б виділила й землю для обслуговування цих споруд. Щодо права на переважне придбання ділянки площею 0,0566 га вважав, що ОСОБА_2 міг будь-кому продати на власний розсуд та не був зобовязаний запропонувати ОСОБА_1 в першу чергу.

Представник третьої особи АТ «ОТП Факторинг», яке є правонаступником ЗАТ «ОТП Факторинг», до суду не зявився, просив справу розглядати без його участі, надав суду пояснення щодо позову. В поясненнях представник банку ОСОБА_8 зазначив, 22 травня 2007 року було укладено іпотечний договір, предметом якого був житловий будинок № 170 по вул. Набережна в м. Камянка-Дніпровська Запорізької області. до складу іпотеки, відповідно до п. 3.2 договору іпотеки, було включено: житловий будинок, що описаний, та який знаходиться на земельній ділянці площею 1366 кв.м. За п. 3.2.1.2. Договору іпотеки сторони погодились, що у строк 180 банківських днів з дня підписання цього договору іпотекодавець зобовязується надати іпотекодержателю копії документів, що підтверджують право іпотекодавцю на користування земельною ділянкою, на якій розташований предмет іпотеки. На сьогоднішній день такі документи не надано. Також повідомив, що станом на 07.12.2015 року заборгованість ОСОБА_5 за кредитним договором становить 258253,68 грн. В поясненнях просять за наслідками розгляду справи задовольнити позов ОСОБА_1 в повному обсязі .

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4, якого було ухвалою від 25.11.2015р. залучено до участі у справі за клопотанням представника ОСОБА_3 ОСОБА_7 суду надав письмові заперечення щодо позову, а також суду пояснив, що вважає, що договір, посвідчений ним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, є законним, не порушує права ОСОБА_5, так як вона придбала житловий будинок № 170 по вул. Набережна в м. Камянка-Дніпровська, а земельна ділянка не була предметом договору. ОСОБА_2 міг нею розпоряджатися на власний розсуд, тому мав всі підстави для оформлення договору купівлі-продажу ділянки, що розташовано вглибині ділянки площею 0,0566 га, наданої для особистого селянського господарства. Щодо вимог про переведення прав та обовязків покупця цієї ділянки з ОСОБА_3 на ОСОБА_5 залишив цю вимогу на розсуд суду. Зазначив, що право на землю під будинком ОСОБА_5 мала, але необхідно було це оформити відповідно до закону, не заперечує проти визнання права власності на ділянку розміром 0,0634 га, що розташована під будинком і спорудами, але треба оформити відповідно до закону.

Суд, вислухано пояснення сторін, їх представників, досліджено матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про переведення прав та обовязків покупця та визнання права власності та скасування державної реєстрації підлягають задоволенню з наступних підстав:

22 травня 2007 року між ОСОБА_5 (нині прізвище - ОСОБА_1) та ОСОБА_2, від якого на підставі довіреності діяла його дружина, було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку № 170 по вул. Набережна в м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, розташованого на земельній ділянці площею 1366 кв.м..

Згідно до п. 1.3 договору від 22.05.2007 р. інвентаризаційна вартість становить 97450 грн.

В п. 2.1. значиться, що ціна житлового будинку, за якою здійснюється відчуження, становить 136000 грн., з яких 47500 грн. покупцем сплачено до підписання договору, суму 88500 грн. буде сплачено до 18-00 годин 23 травня 2007 року, про факт розрахунку свідчитиме заява продавця із засвідченим нотаріально підписом продавця. В договорі йдеться, що земельна ділянка за адресою місця знаходження цього будинку не є приватизованою та було розяснено ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.

Після отримання відповідей на запити адвоката представника позивача було зясовано, що на момент укладання договору купівлі-продажу продавець відповідач по справі ОСОБА_2 не повідомив нотаріусу дані про те, що земельна ділянка під будинком є приватизованою. На підставі державного акту серії ІІ-ЗП № 013780 від 29.05.2001 р. він був її власником. В державному акті зазначено, що він є власником земельної ділянки розміром 0,12 га, наданої для особистого підсобного господарства, розташованої по вул. Набережна, 170 в м. Камянка-Дніпровська Запорізької області. Крім того, представник продавця за довіреністю свідчила, що від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення, про що зазначено в п. 1.5 договору.

20 липня 2007 р. ОСОБА_2 дав довіреність на імя ОСОБА_9 для оформлення дарування земельної ділянки, чим підтверджується його намір оформити на позивача весь комплекс нерухомості, та той факт, що за цю угоду він отримав кошти раніше. Строк довіреності спливав 20.07.2010 р.

У звязку з наявністю у державному акті помилки в написанні прізвища ОСОБА_2 одразу цього зробити він не міг. Однак всю суму він отримав одразу, як домовлялися: і за будинок, і за земельну ділянку розміром 0,12 га.

Зазначений договір було оформлено відповідно до вимог закону, посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_10 22.05.2007 р. за р. № 1375.

18 червня 2007 року зазначений договір зареєстровано в Запорізькому міжміському БТІ під реєстраційним номером 82279, номер запису 3072 в книзі 18а, що підтверджується витягом від 18.06.2007 р. за № 14944175..

22 травня 2007 року ОСОБА_1 (ОСОБА_5В.) було укладено договір іпотеки із ЗАТ «ОТП БАНК» за № PML-202/198/2007, який також було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_10 за р. № 1380. Вона придбала будинок № 170 по вул. Набережна в м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, скориставшись послугами банку про надання іпотечного кредиту. Предметом іпотеки є нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Камянсько-Дніпровський район, м. Камянка-Дніпровська, вул. Набережна, 170.

В розділі «Визначення термінів» зазначено, що договір купівлі-продажу предмету Іпотеки це договір, укладений між Іпотекодавцем та Продавцем 22.05.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10 22.05.2007 р. за р. № 1375 о 15-50 годин, р. № 4017420. «Продавець» - ОСОБА_2.

Статтею з Договору іпотеки від 22.05.2007 р. в п. 3.2 обумовлюється склад Іпотеки. Іпотека включає в себе житловий будинок, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Камянка-Дніпровська, вул. Набережна, 170, розташований на земельній ділянці площею 13660 кв.м. В пп. 3.2.1 вказано, що Іпотекодавець свідчить, що земельна ділянка, на якій предмет іпотеки, не приватизована та питання про її приватизацію не вирішувалося.

Також щодо земельної ділянки є вказівка в пп. 3.2.1.1 Договору Іпотеки, що разом з Іпотекою нерухомого майна, яке зазначено в п. 3.1 цього Договору, в Іпотеку за цим Договором надається земельна ділянка, на якій знаходяться визначені будівлі та споруди. Земельна ділянка, загальною площею 1366 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна, 170, стане власністю Іпотекодавця в майбутньому на підставі договору купівлі-продажу Предмету Іпотеки.

За пп. 3.2.1.2 сторони погодились, що у строк 180 банківських днів з дня підписання цього договору Іпотекодавець зобовязується надати Іпотекодержателю копії документів, що підтверджують право Іпотекодавця на користування земельною ділянкою або право власності на земельну ділянку, на якій розташований Предмет Іпотеки.

Згідно до пп. 3.2.1.3 Іпотечного договору в разі стягнення на Предмет Іпотеки, право власності на земельну ділянку переходить до набувача разом із будівлями та спорудами. При неможливості реалізації Предмету Іпотеки разом із земельною ділянкою, земельна ділянка може бути відокремлена від Предмету Іпотеки та реалізована окремо від будівель та споруд , якщо на це буде згода Іпотекодержателя.

Договір Іпотеки було засвідчено нотаріально, як зазначено в п. 4.1 Договору.

Про заборону Відчуження обумовлюється в п. 4.2 Договору, де зазначено, що нотаріус накладає заборону відчуження Предмету Іпотеки, яка діє до дати надання Іпотекодержателем нотаріусу письмового повідомлення про повну сплату Іпотекодавцем всіх його боргових зобовязань.

До обовязків позивача за п. 5.2 Договору Іпотеки окрім іншого входило, що вона зобовязана не відчужувати Предмет Іпотеки (або будь-яку його частину) будь-якій третій стороні без отримання попередньої письмової згоди Іпотекодержателя на таке відчуження (пп. с) п. 5.2); без зволікань повідомляти Іпотекодержателя про претензії будь-якої третьої сторони стосовно будь-якої частини Предмету Іпотеки, і вчиняти всі такі дії для захисту Предмету Іпотеки проти таких претензій і для забезпечення чинності і пріоритетності прав Іпотекодержателя стосовно Предмету Іпотеки, які є необхідними чи бажаними в даній ситуації, а також яких може вимагати Іпотекодаержатель (пп. f) п. 5.2); негайно повідомляти Іпотекодержателя про зміну документів, що стосуються Предмету Іпотеки (пп. g) п. 5.2.).

Вчинення дій щодо Предмету Іпотеки регламентовані п. 5.3 Договору Іпотеки. Так, зазначено, що Іпотекодавець має право вчинювати з письмової згоди Іпотекодержателя такі дії (але не виключно): здійснення істотних поліпшень цієї земельної ділянки, відчуження Предмету Іпотеки тощо.

За п. 5.4 у разі втрати або знищення Предмету Іпотеки іпотекодавець буде зобовязана за свій кошт і в строки, погоджені з Іпотекодержателем відновити Предмет Іпотеки до стану, що існує на дату кладення цього договору чи замінити іншим тієї ж вартості.

У випадку порушення зобовязань за ст. 5 цього Договору Іпотекодержатель буде мати право задовольнити із вартості Предмету Іпотеки своїх фактичні вимоги.

ОСОБА_2 фактично підтвердив ту обставину, що ОСОБА_1 (ОСОБА_5В.) повністю з ним розрахувалася за все домоволодіння тим, що він в 2012 році звертався в суд з позовом до неї про визнання права власності, визнання недійсним договору іпотеки, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що підлягає виконанню, припиненню обтяжень. В самому позові він писав, що в 2007 році він вирішив продати житловий будинок № 170 по вул. Набережна в м. Камянка-Дніпровська разом із земельною ділянкою. Далі він повідомляє в позові, що знайшовся покупець ОСОБА_5, яка погодилась придбати майно за домовленою ціною 136000 грн. Далі він описує події так, як вони відбувались. Частину грошей 47500 грн. було віддано одразу, а решту грошей вона брала в кредит. В позові написано: «Договір купівлі-продажу земельної ділянки ми вирішили оформити пізніше після сплати повної суми боргу». Пропозиція на продаж домоволодіння відходила від ОСОБА_2 Причиною його звернення до суду було те, що він знову захотів назад своє майно, передумав продавати їй будинок, який фактично продав, він вважав, що після зростання курсу долара він продешевив, бо розрахунки відбувалися в національній валюті. Потім ОСОБА_2 подав заяву про залишення свого позову без розгляду. Ухвала про залишення позову без розгляду є в матеріалах справи.

Згідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Умови, передбачені договором купівлі-продажу, було виконано: гроші за домоволодіння було повністю передано, у фактичне користування домоволодіння позивач повністю отримала, користувалась декілька років всією земельною ділянкою, побудувала на ній метало-каркасну конструкцію для вирощування ранніх овочів. Було віддалено у часі саме юридичне оформлення вже здійсненої та виконаної угоди.

Державними актами підтверджується право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки:

-для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд 0,0634 га державним актом серії ЯИ № 784872 від 24.05.2012 року .

-для ведення особистого селянського господарства 0,0566 га державним актом серії ЯИ № 784873 від 24.05.2012 року.

Зазначені акти було видано на підставі рішення Камянсько-Дніпровської міської ради № 58 від 20.03.2001 року, та рішення Камянсько-Дніпровської міської ради № 33 від 26.04.2011 року.

Первинна приватизація всієї земельної ділянки відбулася в 2001 році, що підтверджується державним актом, виданим 29.05.2001 року на імя ОСОБА_11 на право власності на земельну ділянку площею 0,12 га, розташовану по вул. Набережна, 170 в м. Камянка-Дніпровська для особистого підсобного господарства на підставі рішення Камянсько-Дніпрвоської міської ради № 58 від 20.03.2001 року, про що свідчить акт серії ІІ-ЗП № 013780 від 29.05.2001 р.. В цьому акті прізвище відповідача ОСОБА_2 зазначено з помилкою у прізвище пропущено одну літеру, так що прізвище звучить як «Єршов».

Але судом встановлено, що одну земельну ділянку площею 0,12 га по вул. Набережна, 170 в м. Камянка-Дніпровська було розподілено на дві: площею 0,0566 га для особистого селянського господарства та 0,0634 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Загальна площа всієї ділянки є такою, яку було надано при приватизації, що перевіряється шляхом складання площ обох ділянок (0,0566 га + 0,0634 га = 0,12 га). Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_2 змінив цільове призначення частини ділянки для особистого селянського господарства, та цю ділянку площею 0,0566 га продав його довірителю ОСОБА_3

Судом встановлено, що при посвідченні угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності від 16.04.2014 року діяв ОСОБА_7, який також на підставі довіреності представляв в суді інтереси другого відповідача ОСОБА_3, що й придбав спірну земельну ділянку.

Своєю заявою від 06.10.2014 року ОСОБА_7 як представник ОСОБА_2 підтвердив, що земельна ділянка не є спільною сумісною власністю, і осіб, які б могли порушити питання про визнання за ними права власності на зазначені обєкти нерухомості, в тому числі відповідно до ст. 62, 74 та 97 СК України, немає. На земельній ділянці житлових будинків, самочинного будівництва та незавершеного будівництва немає.

06 жовтня 2014 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 було посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за 5800 грн., що підтверджується звітом про оцінку майна і самим договором .

Актом від 20.03.2015 року обміру та обстеження земельної ділянки по вул. Набережна,170 в м. Камянка-Дніпровська, складеним комісією в складі заступника міського голови ОСОБА_12, спеціаліста І категорії ОСОБА_13 підтверджується, що на земельну ділянку площею 0,0566 га, кадастровий номер 2322410100:01:022:0214, є договір купівлі-продажу від 06.10.2014 року та витяг з державного реєстру, власник ділянки ОСОБА_3. Було здійснено обміри земельної ділянки та виявлено, що на ній розташовано метало-каркасну конструкцію розміром 7 метрів на 33 метри, яка належить ОСОБА_5, яка стверджує, що ця ділянка належить їй на підставі договору купівлі-продажу з ОСОБА_2, де зазначено, що ділянка не є приватизованою та має розмір 1366 кв.м.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ- 2300709632014 від 06.02.2014 року підтверджується право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0566 га, наданої для особистого селянського господарства, кадастровий номер 2322410100:01:022:0214.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,0566 га, розташована за адресою: вул. Набережна, 170 в м. Камянка-Дніпровська за адресою розташування обєкта нерухомості житлового будинку, що належить ОСОБА_1 Іншої поштової адреси цій ділянці присвоєно не було.

На спірній ділянці (площею 0,0566 га) розташовані обєкти, які входять до складу домоволодіння, належного ОСОБА_1, зокрема: № 9 - свердловина та №5 - паркан. Це підтверджується витягом про право власності, копії яких є в матеріалах справи. На ділянці площею 0,0634 га розташований належний позивачці житловий будинок зі спорудами, що підтверджується технічним паспортом та витягом про право власності.

Намір ОСОБА_2 в майбутньому оформити договір дарування ділянки біля будинку ОСОБА_5 підтверджується наданою ним на імя ОСОБА_9 довіреністю. Переоформлення дотепер не відбулося. Частину загальної ділянки ОСОБА_2 було продано ОСОБА_3.

Стаття 525 ЦК України прямо зазначає на недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_2 порушив зобовязання перед позивачем на юридичне оформлення укладеної та виконаної між ними угоди по купівлі-продажу всього домоволодіння. Стаття 610 ЦК України дає поняття порушення зобов'язання. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правовими наслідками порушення зобов'язання, є: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

При домовленості між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 щодо умов купівлі-продажу у нього домоволодіння по вул. Набережна, 170 в м. Камянка-Дніпровська, ними було дотримано всіх правил щодо договору.

Згідно до ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

В силу ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами, як визначає ст. 629 ЦК України.

Стаття 632 ЦК України регламентує законодавчі вимоги щодо ціни договору. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 639 ЦК України встановлює, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Моментом укладення договору, відповідно до ст. 640 ЦК України, є момент одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Згідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 житловий будинок. Земельну ділянку під ним він обіцяв їй подарувати, але довіреність ним було скасовано, він намагався повернути собі назад своє майно, звертівшись в 2012 році з позовом до суду, він ухиляється від переговорів, що вимусило позивачку звернутися за захистом до суду, він жодного разу не зявився на судове засідання протягом всього часу розгляду справи. Всі ці обставини підтверджують його ухилення від нотаріального посвідчення фактично вчиненого правочину, тому суд вважає, що за ОСОБА_1 належить визнати право власності на земельну ділянку площею 0,0634 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Набережна, 170 в м. Камянка-Дніпровська.

Обидві земельні ділянки (0,0634 га та 0,0566 га) розташовані за однією поштовою адресою - вул. Набережна, 170 в м. Камянка-Дніпровська запорізької області. Це адреса розташування житлового будинку, належного позивачу.

Маючи право на ділянку під будинком і спорудами, ОСОБА_1, будучи власником самого житлового будинку, частина зі споруд якого (паркан і свердловина) розташовані на спірній земельній ділянці, і має право переважної покупки цієї земельної ділянки, так як вони розташовані за однією адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна 170. Нумерація проводиться за нумерацією будинків.

Згідно до ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі. Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік. Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.

Частина ст. 78 ЗК України встановлює, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Судом встановлено, що спірною земельною ділянкою (яка не знаходиться під будинком та яку було продано ОСОБА_3 ОСОБА_2) позивач володіє з моменту укладання договору купівлі-продажу будинку з 22 травня 2007 року. В договорі було зазначено, що землю не приватизовано, а також зазначено її розмір - 1366 кв.м., тому ОСОБА_1 є добросовісним користувачем ділянки. Вона на власні кошти побудувала на своєму городі метало-каркасну конструкцію, вирощує там ранню городину, тобто є добросовісним користувачем. Ділянкою площею 0,0566 га позивач відкрито користується з часу укладення купівлі-продажу будинку - з 22.05.2007 року. На момент продажу цієї ділянки ОСОБА_2 ОСОБА_3 позивач володіла та користувалась нею 7 років. Крім того, ОСОБА_2 знав достовірно, що земельна ділянка розміром 1366 кв.м. є предметом іпотеки. Він також не запропонував її Банку, взагалі не повідомив Банк про зменшення Предмету Іпотеки.

В результаті аналізу всіх обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має переважне право купівлі, тому цю частину її вимог належить також задовольнити. Суд вважає, що необхідно перевести на ОСОБА_1 права та обовязки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,0566 га, розташованої за адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна, 170, кадастровий номер 2322410100:01:022:0214, наданої для ведення особистого селянського господарства, як покупця за правом першочергової покупки, а також скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку розміром 0,0566 га, розташованої за адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна, 170, кадастровий номер 2322410100:01:022:0214, наданої для ведення особистого селянського господарства, та визнати за ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку розміром 0,0566 га, розташовану за адресою: вул. Набережна, 170 в м. Камянка-Дніпровська Запорізької області.

Пункт 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" встановлює, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК).

До державної реєстрації права власності за новим набувачем покупець за договором про відчуження майна, виконаним сторонами, не має права розпоряджатися цим майном, оскільки право власності на нього зберігається за продавцем, проте має право на захист свого володіння на підставі статті 396 ЦК. При цьому слід мати на увазі, що після оплати вартості проданого майна і передання його покупцеві, але до державної реєстрації переходу права власності, продавець також не має права ним розпоряджатися, оскільки це майно є предметом виконаного продавцем зобов'язання, яке виникло з договору про відчуження майна (пункт 1 частини першої статті 346 ЦК), а покупець є його законним володільцем. У разі укладення нового договору про відчуження раніше переданого покупцю майна без розірвання попереднього договору чи визнання судом його недійсним продавець несе відповідальність за його невиконання у виді відшкодування збитків новому покупцеві.

Стаття 396 ЦК України регламентує, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Згідно до ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Ухвалою Кам"янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 27.04.2015р. було накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0566 га, розташовану по вул. Набережна, 170 в м. Камянка-Дніпровська.

Згідно до ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задовольняються, то суд вважає, що арешт належить скасувати.

Відповідно до договору від 06.10.2014 року ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 за земельну ділянку площею 0,0566 га грошову суму 5800 грн. до підписання договору. Цю суму належить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, так як вона приймає на себе обовязки та права покупця.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 243,60 грн., що підтверджується квитанцією. 25 січня 2016 року в якості судового збору було внесено суму 551,20 грн., що підтверджується квитанцією № 68 .

Відповідно до висновку експерта від 18.04.2014 р. про ринкову вартість земельна ділянка площею 0,0566 га коштує 5800 грн.. Нормативно-грошова оцінка загальної земельної ділянки площею 0,12 га по вул. Набережна, 170 в м. Камянка-Дніпровська становить 20010,23 грн., що підтверджується листом з Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 25.03.2015 року за № 0-28.0.2-1830/2-15. Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 794,80 грн.

Керуючись ст. 3, 10, 11, 57-61, 88, 154, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 78, 120 ЗК України, ст. ст. 5, 220, ч. 2, 346 ч. 1 п. 1, ст. 362, 377, 369, 397, 509, 525, 526, 611, 614, 626-628, 632, 638-640, п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Акціонерне Товариство «ОТП Факторинг», приватний нотаріус ОСОБА_4, про переведення прав покупця, скасування державної реєстрації та визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку розміром 0,0634 га, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і спору, кадастровий номер 2322410100:01:022:0213, розташовану за адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна, 170.

Визнати за ОСОБА_1 право першочергової купівлі земельної ділянки розміром 0,0566 га, розташованої за адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна, 170, кадастровий номер 2322410100:01:022:0214, наданої для ведення особистого селянського господарства.

Перевести з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 права та обовязки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,0566 га, розташованої за адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна, 170, кадастровий номер 2322410100:01:022:0214, наданої для ведення особистого селянського господарства, як покупця за правом першочергової покупки.

Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку розміром 0,0566 га, розташованої за адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна, 170, кадастровий номер 2322410100:01:022:0214, наданої для ведення особистого селянського господарства,

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку розміром 0,0566 га, розташовану за адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна, 170, кадастровий номер 2322410100:01:022:0214, надану для ведення особистого селянського господарства.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, грошову суму 5800 (пять тисяч вісімсот) грн.

Стягнути зі ОСОБА_2, ОСОБА_3судовий збір в сумі 794,80 грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Камянсько-Дніпровського районного суду від 27.04.2015р. на земельну ділянку площею 0,0566 га, що розташована за адресою: м. Камянка-Дніпровська Запорізької області, вул. Набережна, 170, кадастровий номер 2322410100:01:022:0214, наданої для ведення особистого селянського господарства.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги через Камянсько-Дніпровський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь в судовому засіданні і не були присутні про розгляді справи, - протягом цього ж строку з дня отримання копії рішення.

Суддя:ОСОБА_14