Постанова № 58909987, 12.07.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8034/16-а

Провадження № 2-а/161/481/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року м.Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Івасюти Л.В.

при секретарі Заболотько Д.М.

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора роти № 2 батальйону УПП у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач свій позов мотивує тим, що 19 червня 2016 року відповідачем щодо нього було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 844170 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті пятдесят пять) грн. Вказане рішення посадової особи субєкта владних повноважень вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, мотивуючи тим, що 19 червня 2016 року близько 17 год. 45 хв. він рухався власним автомобілем НОМЕР_1, по вулиці Шевченка у м. Луцьку. Перетнувши міст через р. Стир, він продовжив рух у лівій смузі, у правій паралельним курсом в цей час рухався інший транспортний засіб великого розміру. Оскільки праве узбіччя було недоступне для його огляду через дорожню обстановку, він подивився ліворуч і вгору, і не побачивши, будь-яких дорожніх знаків, які здійсненню маневру,здійснив поворот ліворуч та заїхав на автомобільну стоянку супермаркету «Наш край», яка розташована по вул.Шевченка, 13. На стоянці до нього підійшов співробітник дорожньої поліції і повідомив, що він щойно порушив правила дорожнього руху, а саме - не дотримався вимог дорожнього знаку, що встановлює напрямок руху по смугах. Він не бачив на своєму шляху такого знаку, на що інспектор поліції запропонував йому піти до дороги і пересвідчитись у його наявності. Він вийшов до проїзної частини вул.Шевченка і побачив на електроопорі, що встановлена на правому узбіччі дороги (за напрямком його руху), на висоті близько 3 м. над землею, приблизно за 15 м до повороту на стоянку супермаркету «Наш Край» дорожній знак 5.17.1 «Напрямок руху по смугах», який вказував на наявність двох смуг руху у попутному напрямку та однієї - у зустрічному. Стрілки на знаку вказували напрямок руху з правого ряду - прямо, з лівого - ліворуч. Він зрозумів, що дійсно не побачив даного знака через те, що його від нього загородив інший транспортний засіб, що рухався паралельно у правій смузі. Відповідно до даного дорожнього знаку, вулиця Шевченка на ділянці, по якій він слідував, має дві смуги руху у попутному напрямку і одну - в зустрічному. При цьому, знак 5.17.1 Напрямок руху по смугах» міститься лише на електроопорі, розташованій праворуч від дороги (за напрямком його руху) і не дубльований ані над проїзною частиною, ані на протилежному боці дороги. Розділювальної смуги та дорожньої розмітки на даній ділянці дороги немає. Враховуючи наведені обставини, вважає, що відповідач не мав права складати оскаржувану постанову та притягувати його до адміністративної відповідальності, оскільки в його діях, які полягали у недотриманні вимог дорожнього знаку 5.17.1 «Напрямок руху по смугах» відсутня вина як у формі умислу, так і у формі необережності, а отже відсутній склад правопорушення

Посилаючись на наведене, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову ПС2 № 844170 від 19.06.2016р. про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з наведених у позовній заяві мотивів.

В судовому засіданні відповідач позов не визнав. Крім того, суду пояснив, що неправомірних дій з його сторони не було, діяв у відповідності з вимогами чинного законодавства, позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою рядового поліції ОСОБА_2 відносно позивача було винесену постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 844170, з якої вбачається, що 19 червня 2016 року близько 17 год. 45 хв. позивач рухався власним автомобілем НОМЕР_1, по вулиці Шевченка у м. Луцьку,здійснив поворот ліворуч та заїхав на автомобільну стоянку супермаркету «Наш край», яка розташована по вул.Шевченка, 13, не дотримавшись вимог дорожнього знаку 5.17.1 «Напрямок руху по смугах», який вказував на наявність двох смуг руху у попутному напрямку та однієї - у зустрічному

Як вбачається із зазначеної постанови у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Посилання позивача на те, що він не порушував вищенаведених Правил дорожнього руху, спростовується наведеними в судовому засіданні доказами обставин вчинення адміністративного правопорушення.

Доказів, які б свідчили про неправомірність дій інспектора рядового поліції ОСОБА_2 в судовому засіданні не здобуто.

Отже, як встановлено судом , позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, стягнення щодо ОСОБА_1 застосовано без порушень, в межах санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність судом не здобуто, а тому, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 7, 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 122 ч.1, 293 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора роти № 2 батальйону УПП у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В.Івасюта