Ухвала суду № 58908788, 13.07.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15912/15-К

Провадження № 1-кп/522/934/16

У Х В А Л А

в порядку ст. 331 КПК України

13 липня 2016 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Попревича В.М.,

секретар судового засідання - Торчинська О.О.,

за участю прокурора - Ярового С.О.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу та питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст.368 КК України у кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР за № 4201516060690000008 від 17.03.2015 року,

в с т а н о в и в:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст.368 КК України.

До канцелярії Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу із підстав тяжкого стану здоров'я, відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, наявності позитивних характеристик за місцем проходження служби, того факту, що він є учасником бойових дій, та приймав участь у антитерористичній операції. Вважає за можливе змінити йому запобіжний захід на домашній арешт чи особисте зобов'язання.

Під час судового засідання ОСОБА_3 підтримав клопотання у повному обсязі.

Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вважали за необхідне задовольнити вказане клопотання, оскільки ризики не обгрунтовані.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вважали за необхідне задовольнити клопотання.

Крім цього, суд з власної ініціативи поставив на розгляд питання щодо доцільності продовження строків тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1, та ОСОБА_3

Прокурор, просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим з тих підстав, що ризики зазначені під час першого обрання міри запобіжного заходу не зменшилися, обвинувачені можуть порушувати свої процесуальні обов'язки, та застосування більш м'якого запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні не буде достатнім.

Захисники ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заперечили проти продовження строку тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_1 просив суд змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_8 пітримав думку свого захисника.

Суд, заслухавши думку сторін дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисник має право подати до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу

Як вбачається із наданих обвинуваченим ОСОБА_9 матеріалів він страждає на цукровий діабет 1-го типу, нагороджений відзнаками, учасник бойових дій, має позитивні характеристики за місцем служби.

Однак, із матеріалів які надані до суду стороною обвинувачення, в тому числі із обвинувального акта, вбачається що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, за ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, відповідальність за яке, передбачена виключно у виді позбавленні волі.

Обрання судом запобіжного заходу відбувалось 07.09.2015 року, після цього судом у відповідності до вимог чинного Кримінального процесуального кодексу України, а саме ч. 3 ст. 331 КПК України, ставилось на розгляд питання про доцільність продовження строку тримання під вартою.

На даному етапі судового розгляду, ризики, з метою уникнення яких, був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не зменшились. Так, як вказано в обвинувальному акті ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, при зміні місця проживання особою, встановлений обов'язок його реєстрації, дане положення є обов'язковим, не тільки з точки зору формування соціальної політики в конкретній адміністративно-територіальній одиниці, а і з метою забезпечення дотримання вимог законності, збереження правопорядку, та забезпеченням належної роботи правоохоронної системи, розшуком злочинців, осіб, які ухиляються від виконання судових рішень, таким чином, відсутність зареєстрованого місця проживання свідчить про наявність ризику передбаченого п.1ч.1 ст. 177 КПК України, про що не раз зазначалось в ухвалах суду. Наявність ризиків передбачених п. 2, 3 ст. 177 КПК України не зменшилися, і дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може порушити покладені на нього законом процесуальні обов'язки та переховуватися від суду, незаконно впливати на обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, судом враховані всі позитивні характеристики обвинуваченого ОСОБА_3 однак, вони не зменшують ризики з метою уникнення яких, судом обрано обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Також, на адресу суду з Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області від 12.07.2016 року, надійшов лист, з якого вбачається, що стан здоров'я ОСОБА_3 є задовільним, його вітальні функції не порушені, він не потребує інтенсивної терапії із застосуванням спеціального обладнання.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, до обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачається основне покарання у вигляді штрафу понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.

Стосовно інших підстав, що враховуються при обранні запобіжного заходу, суд виходить із оцінки сукупності всіх обстави, які зазначені в ст. 178 КПК України, та приходить до висновку, що ризики зазначені при першому обранні запобіжного заходу не зменшилися, а строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити.

Однак, з урахуванням наявник матеріалів, зважаючи на положення ч.3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України зменшити.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді утримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Суд зобов'язаний до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Зважаючи на обставини, які викладені в ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, розмір майнової шкоди у завданні якого обвинувачується ОСОБА_8 та на відсутність обмежень передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на підставі зазначеного, враховуючи вимоги ст. 197 КПК України та ч. 7 ст. 194 КПК України, суд приходить до висновку, що буде доцільно продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10

Зважаючи на положення ч.3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України зменшити.

При розгляді питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 суд виходить з того, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, до обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачається основне покарання у вигляді штрафу понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладений на нього процесуальних обов'язків та уникнення ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. А саме, той факт, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного злочину, відповідальність за який передбачена тільки у вигляді позбавлення волі, дає суду право вважати, що обвинувачений зможе вчинити будь-які дії направлені на уникнення чи ухилення від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, та свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Діяння, що ставиться у провину ОСОБА_1 передбачає незаконне застосування своїх службових повноважень, та свідчить про наявність ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості знищення, приховання чи спотворення будь-яких речей чи документів, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час теж не зменшився, оскільки перебуваючи на свободі ОСОБА_1 зможе вчинити будь-які дії щодо незаконного впливу на інших обвинувачених, а також перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

Посилання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_1 про відсутність обґрунтованої підозри та обвинувачення, на даний час суд не в змозі перевірити, та дане питання буде вирішуватися судом в нарадчій кімнаті після дослідження усіх доказів сторони обвинувачення та захисту, як прояв принципу безсторонності.

Суд вважає, що на даний час, перелічені вище ризики не зменшились, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання завдань кримінального провадження, тому вважає за необхідне на даному етапі продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 (шістдесят) днів.

Зважаючи на положення ч.3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України зменшити.

Керуючись ст.ст. 331, 372, 132, 176-178, 182-183, 193-194, 196-197 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 вважати продовженим на 60 (шістдесят днів) тобто до 10 вересня 2016 року.

Розмір застави стосовно обвинуваченого ОСОБА_11 змінити та вказати 1000 (одна тисяча) розмірів мінімальних заробітних плат, що складає 1 378 000 (один мільйон триста сімдесят вісім тисяч) гривень.

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 вважати продовженим на 60 (шістдесят днів), тобто до 10 вересня 2016 року.

Розмір застави стосовно обвинуваченого ОСОБА_12 змінити, та вказати 300 (триста) розмірів мінімальних заробітних плат, що складає 413 400 (чотириста тринадцять тисяч чотириста) гривень.

У задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 - відмовити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 вважати продовженим на 60 (шістдесят днів) тобто до 10 вересня 2016 року.

Розмір застави стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 змінити, та вказати 1000 (одна тисяча) розмірів мінімальних заробітних плат, що складає 1 378 000 (один мільйон триста сімдесят вісім тисяч) гривень.

У задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 - відмовити.

Копію ухвали направити начальнику ОСІ УДПС України в Одеській області - для відома.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси Попревич В.М.

13.07.2016