Постанова № 58908464, 07.07.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-а/638/185/16

638/8176/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Подосокорської А.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Стрикаль А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2014 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова, в якому просила визнати дії Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкованеправомірними та такими, що не відповідають вимогам Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо відмови в проведенні перерахунку її пенсії, як державного службовця без обмеження граничного розміру пенсії, та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 04.06.2013 р. згідно довідки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про її заробітну плату та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум на підставі вимог ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у розмірі 80 відсотків суми її заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.06.2014р. позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014р. скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позивачу відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.03.2016р. касаційну скаргу позивача задоволено частково. Постанови судів першої та апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

08 червня 2016 року позивач подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, якою просила розглядати позовні вимоги в наступній редакції: визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харковащодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку та виплаті пенсії без обмеження максимального розміру пенсії та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харковаздійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 пенсію за період з січня 2013 року по 29.12.2014р., виходячи з показників заробітної плати: в січні 2013р. - 29'736,48 грн.; у лютому 2013р. - 34'692,54 грн.; в березні 2013р. - 17'346,27 грн.; у квітні 2013р. - 47'586,07 грн., в травні 2013р. - 30'837,81 грн.; у червні 2013р., липні 2013р. - 34'692,54 грн.; серпні 2013р. - 66'628,82 грн.; вересні 2013р. - 16'520,26 грн.; жовтні 2013, листопаді 2013р., грудні 2013р., січні 2014р., лютому 2014р., - 34'692,54 грн.; березні 2014р. - 49'308,54 грн.; квітні 2014р. - 41'996,23 грн., травні 2014р. - 27'417,70 грн.; червні 2014р. - 34'770,49 грн.; липні 2014р. - 34'819,21 грн.; серпні 2014р. - 19'217,80 грн.; вересні 2014р. - 18'349,72 грн.; жовтні 2014р. - 18'403,45 грн.; листопаді 2014р. - 18'473,72 грн.; грудні 2014р. - 18'501,42 грн., в розмірі 90 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 07.04.2011р.) без обмеження максимального розміру пенсії, та з урахуванням сум раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням останніх змін) позивач вказує на те, що відповідач протиправними діями щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії порушив право позивача на отримання пенсії державного службовця в передбаченому законодавством розмірі. Позивач зазначає, що постановою Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №2-А-6097/11 від 09.05.2011р. їй було призначено пенсію державного службовця з 08.04.2011р. - довічно. Після призначення пенсії позивач продовжувала працювати суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. На підставі постанови Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №2-А-6097/11 від 09.05.2011р. відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, як державного службовця, в результаті чого, розмір пенсії позивача складав 8017,00 грн. 27 лютого 2014 року, позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком, вказавши при цьому, на збільшення розміру прожиткового мінімуму з 01.12.2013р. до 1176 грн. 19 березня 2014 року відповідач відмовив позивачеві в перерахунку пенсії листом №122/0-11, в якому зазначив, що згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», перерахунки раніше призначених пенсій провадяться у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, тому провести перерахунок пенсії немає законних підстав. Позивач вважає відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача, викладену в листі №122/0-11 від 19.03.2014р., необґрунтованою та незаконною, що призвело до порушення прав позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, проти позову заперечував, мотивуючи тим, що відмова у перерахунку пенсії є правомірною, оскільки на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, жодних постанов Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсії державним службовцям не видавалося, розрахунок розміру пенсії здійснено у відповідності до ч. 1 ст. 37-1 Закону України «Про державну службу». Також представник відповідача зазначав про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, оскільки, на його думку, початковою датою, з якої має відраховуватися перебіг строку позовної давності є дата підвищення прожиткового мінімуму громадян, зазначена в заяві позивача про перерахунок пенсії, а саме, 01.12.2013р. Вважає, що з 01.12.2013р. позивач була обізнана про порушення своїх прав та мала можливість звернутися, в будь-який момент, за їх захистом до суду. З огляду на це просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

09.05.2011р. постановою Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №2-А-6097/11 позивачу було призначено пенсію державного службовця з 08.04.2011р. - довічно. Після призначення пенсії позивач продовжувала працювати суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

На підставі постанови Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №2-А-6097/11 від 09.05.2011р. відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, як державного службовця, та визначив її у розмірі 8017, 00 грн.

27 лютого 2014 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком, в якій, в тому числі, вказала на збільшення розміру прожиткового мінімуму з 01.12.2013р. до 1176 грн.

19 березня 2014 року відповідач листом №122/0-11 відмовив позивачеві у здійсненні перерахунку пенсії, так як згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», перерахунки раніше призначених пенсій провадяться у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, тому провести перерахунок пенсії немає законних підстав.

Зі змісту вказаного листа не вбачається, з яких саме причин відповідач дійшов висновку про відсутність законних підстав для перерахунку пенсії позивача, однак, в тексті заперечень проти адміністративного позову та під час судових засідань по справі, відповідач вказував на те, що на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, жодних постанов Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсії державним службовцям не видавалося, у зв'язку з чим й було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії позивача.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки положення Закону України «Про державну службу» в редакції від 23.02.2014р. (яка діяла станом на момент надання відповідачем відповіді на звернення позивача), не ставили можливість здійснення перерахунку пенсії державних службовців в залежність від наявності постанов Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсії державним службовцям.

Так, відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 23.02.2014р.), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Тобто, жодних вказівок на те, що головною умовою перерахунку пенсії державного службовця, у зв'язку зі збільшенням його заробітної плати, є наявність постанови Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсії державним службовцям ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 23.02.2014р.) не містить, натомість, підставою, згідно цієї статті, для перерахунку раніше призначеної пенсії працюючому державному службовцю, є підвищення розміру його заробітної плати.

Водночас, ст. 129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (в редакції від 14.03.2014р.), який має характер спеціального закону по відношенню до Закону України «Про державну службу», передбачено механізм розрахунку суддівської винагороди. Згідно з якою суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат. Посадові оклади інших суддів установлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом: 1) судді апеляційного суду - 1,1; 2) судді вищого спеціалізованого суду - 1,2; 3) судді Верховного Суду України, судді Конституційного Суду України - 1,3.

Таким чином, розмір складових заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг тощо) у позивача підвищувався щорічно в силу дії ст. 129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а не в силу прийняття постанов Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсії державним службовцям.

Це підтверджується також довідками Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №63, №64 від 26.05.2015р., показники складових заробітної плати позивача в яких є вищими, ніж показники довідок Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №21, №22 від 08.04.2011р., на підставі яких відповідачем здійснено розрахунок пенсії позивача в 2011 році.

Разом з тим, відповідно до ст. 69 Закону України «Про пенсійне забезпечення», перерахунок пенсій з більш високого заробітку пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсій за віком не менш як 2 роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за 2 роки роботи підряд після призначення пенсії відповідно до статей 64 - 67 цього Закону. У разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки роботи після попереднього перерахунку.

Так, звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок її пенсії, свідчить про дотримання позивачем вимог вказаної норми.

При цьому, суд критично ставиться до доводів відповідача щодо того, що відмова відповідача є правомірною, оскільки позивач зверталася до відповідача з вимогою про перерахунок пенсії за віком, а не пенсії державного службовця у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму.

З тексту заяви позивача слідує, що позивач просив відповідача провести перерахунок пенсії за віком та вказав, при цьому, на збільшення розміру прожиткового мінімуму з 01.12.2013р. до 1176 грн. Суд звертає увагу на те, що пенсія державного службовця, в розумінні ст. 2 та 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» належить до підвиду трудової пенсії - пенсії за віком та відрізняється від пенсії за віком осіб, які не мають статусу державного службовця, підставами та умовами нарахування. Тобто, поняття «пенсія за віком» є ширшим ніж поняття «пенсія державного службовця» та охоплює його.

Таким чином, прохання позивача провести перерахунок пенсії за віком передбачало необхідність здійснення відповідачем перерахунку пенсії за віком, призначеної позивачеві, як державному службовцю, до того ж, враховуючи зміст відповіді відповідача, відповідач вірно зрозумів, яку саме пенсію просив перерахувати позивач.

Окрім прохання здійснити перерахунок пенсії державного службовця, позивач в заяві зазначив про підвищення розміру прожиткового мінімуму громадян.

З тексту заперечень відповідача вбачається, що розмір пенсії позивача не залежав від розміру прожиткового мінімуму, встановленого на відповідний період, однак, позивачеві, на дату звернення до відповідача з вимогою про перерахунок пенсії, цього відомо не було, так само, як і на дату отримання відмови відповідача у задоволенні її заяви. Вочевидь, вказівка позивача на розмір прожиткового мінімуму в заяві, свідчить про те, що позивач мав невірне уявлення про механізм розрахунку своєї пенсії за віком, яка була призначена їй, як державному службовцю, помилково вважаючи, що підвищення розміру її пенсії залежить від підвищення розміру прожиткового мінімуму громадян.

В свою чергу, відповідач листом №122/0-11 від 19.03.2014р. не надав позивачеві роз'яснень про те, що рівень прожиткового мінімуму громадян не впливає на розмір її пенсії, а відмовив у здійсненні перерахунку пенсії позивача, зазначивши про відсутність законних підстав для перерахунку без жодного обґрунтування того, виходячи з яких даних, відповідач дійшов висновку, що підстав для перерахунку розміру пенсії позивача немає.

Тобто, відповідач посилаючись на ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», без з'ясування наявності чи відсутності факту підвищення розміру заробітної плати позивача, зробив висновок, що для проведення перерахунку пенсії позивача законних підстав немає.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, зокрема, зобов'язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви і суть прийнятого рішення.

Таким чином, відповідач, надаючи відповідь за результатами розгляду звернення позивача знехтував вимогами чинного законодавства, оскільки не тільки не повідомив позивача про те, що розмір її пенсії не залежить від розміру прожиткового мінімуму, а й не повідомив про те, за яких умов, у разі підвищення заробітної плати позивача, їй може бути перераховано пенсію (за умови подання спеціальних заяв, довідок тощо). Суд також приймає до уваги той факт, що позивач не володіє спеціальними знаннями в галузі пенсійного забезпечення громадян, та не має обов'язку бути обізнаним щодо правових підстав, умов, та механізму здійснення перерахунку пенсії державних службовців.

Саме зазначені обставини й обумовили те, що позивачем до заяви не було долучено довідок про підвищення розміру заробітної плати, адже позивач помилково вважала, що розмір її пенсії залежить від розміру прожиткового мінімуму.

Відповідач, в свою чергу, з метою об'єктивного та всебічного розгляду звернення позивачки повинен був вчинити одну з двох дій: 1) витребувати необхідні довідки про підвищення заробітної плати у позивача та роз'яснити, що його розмір прожиткового мінімуму не впливає на розмір пенсії позивача, а залежить від розміру її заробітної плати; 2) самостійно встановити розмір заробітної плати позивача виходячи з сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплачених з заробітної плати позивача.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати позивача, нараховувався єдиний внесок.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», збір, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску та здійснення контролю за його сплатою, є завданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Згідно зі ст. 131 цього ж закону, Пенсійний фонд та його територіальні органи, в тому числі, мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, необхідні для виконання органами Пенсійного фонду функцій, передбачених цим Законом.

З огляду на наведене, відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача, без з'ясування того, чи мало місце підвищення заробітної плати позивача, є незаконною та необґрунтованою, що призвело до порушення прав позивача на отримання пенсії у розмірі, передбаченому законодавством України, оскільки позивач мала право на пенсію в розмірі, більшому, ніж їй було нараховано та виплачено відповідачем, однак отримувала пенсію у значно меншому розмірі.

Враховуючи те, що підвищення розміру заробітної плати позивача відбулося з січня 2013 року, що підтверджується довідкою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №64 від 26.05.2015р., а також те, що право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці позивач набув з 30.12.2014р. (тобто 29.12.2014р. право позивача на отримання пенсії державного службовця припинилося), суд погоджується з доводами позивача про необхідність перерахунку пенсії за період з січня 2013 року по 29 грудня 2014 року без застосування обмежень.

Доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, в розумінні ст. 99 КАС України, суд відхиляє з огляду на наступне.

Зазначаючи про пропущення позивачем строку позовної давності, відповідач вважає, що початковою датою, з якої має відраховуватися перебіг строку позовної давності є дата підвищення прожиткового мінімуму громадян, зазначена в заяві позивача про перерахунок пенсії - 01.12.2013р., оскільки з цієї дати позивач була обізнана про порушення своїх прав та мала можливість звернутися, в будь-який момент, за їх захистом до суду.

Однак суд звертає увагу на те, що з 01.12.2013р., ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», було установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць - 1176 гривень. Тобто, 01.12.2013р. - це дата з якої діє норма об'єктивного права, що має загальний характер для всіх громадян, встановлена незалежно від їх волевиявлення, однак може бути реалізована або нереалізована за бажанням осіб, право яких дана норма закріплює.

27.02.2014р. позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Отже, 27.02.2014р. - це дата реалізації позивачем свого суб'єктивного права на перерахунок пенсії.

19.03.2014р. відповідач відмовив позивачеві в перерахунку її пенсії, тобто, відмовив у сприянні реалізації суб'єктивного права позивача на перерахунок пенсії. Таким чином, датою, коли позивачеві стало відомо про порушення його суб'єктивного права відповідачем є 19.03.2014р.

Слід зазначити, що посилання відповідача на те, що позивач мала можливість з 01.12.2013р. у будь-який момент звернутися за захистом своїх прав є неспроможним, адже до 27.02.2014р. позивач не реалізовувала своє право на перерахунок пенсії, відповідно, факту порушення суб'єктивного права позивача відповідачем не було.

Лише реалізувавши своє суб'єктивне право 27.02.2014р. та отримавши відповідь відповідача з відмовою у перерахунку пенсії, між позивачем та відповідачем виник спір про право позивача, відповідно, 19.03.2014р. - це дата, коли позивач вперше дізналася про порушення свого суб'єктивного права відповідачем.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зважаючи на те, що початковою датою відліку строку перебігу позовної давності є 19.03.2014р., а датою звернення позивача до суду з адміністративним позовом є 22.05.2014р., позивачем дотримано встановлених строків позовної давності.

Строк позовної давності позивачем не пропущено, навіть якщо початковою датою її перебігу вважати дату, на яку посилається відповідач - 01.12.2013р., адже з 01.12.2013р. по 22.05.2014р. минуло 5 місяців та 21 день - позов подано в межах перебігу строку позовної давності.

З огляду на наведені вище обставини, підстав для застосування наслідків пропущення строку позовної давності, передбачених статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вбачає.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, обґрунтованості доводів щодо правомірності відмови у перерахунку та виплаті пенсії позивачу суду не довів, а тому суд відхиляє зазначені доводи відповідача, як такі, що не ґрунтуються на нормах законодавства.

Згідно вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», незалежність суддів забезпечується, зокрема, окремим порядком фінансування організованого забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним і соціальним забезпеченням суддів

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись положеннями статей 2, 18, 19, 70, 71, 161-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова щодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку та виплаті пенсії без обмеження максимального розміру пенсії.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 пенсію за період з січня 2013 року по 29.12.2014 рік, виходячи з показників заробітної плати: в січні 2013 року - 29736,48 грн.; у лютому 2013 року - 34692,54 грн.; в березні 2013 року - 17346,27 грн.; у квітні 2013 року - 47586,07 грн., в травні 2013 року - 30837,81 грн.; у червні 2013 року, липні 2013 року - 34692,54 грн.; серпні 2013 року - 66628,82 грн.; вересні 2013 року - 16520,26 грн.; жовтні 2013 року, листопаді 2013 року, грудні 2013 року, січні 2014 року, лютому 2014 року, - 34692,54 грн.; березні 2014 року - 49308,54 грн.; квітні 2014 року - 41996,23 грн., травні 2014 року - 27417,70 грн.; червні 2014 року - 34770,49 грн.; липні 2014 року - 34819,21 грн.; серпні 2014 року - 19217,80 грн.; вересні 2014 року - 18349,72 грн.; жовтні 2014 року - 18403,45 грн.; листопаді 2014 року - 18473,72 грн.; грудні 2014 року - 18501,42 грн., в розмірі 90 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 07.04.2011р.) без обмеження максимального розміру пенсії, та з урахуванням сум раніше проведених виплат.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом 10 днів з дня отримання копії постанови шляхом подання апеляційної скарги, починаючи з 12.07.2016 року.

Головуючий