Вирок № 58904722, 13.07.2016, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/83/2016

130/412/16-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2016 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Саландяк О.Я.,

секретаря Райчук Б.А.,

за участі сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора Мимрікової Я.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Жмеринці кримінальне провадження №1-кп/130/83/2016 (130/412/16-к), обвинувальний акт по якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2015 року за № 12015020130000948 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше судимого 16.07.2013 р. Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ч.ч.2, 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 9 місяців, 09.10.2013 р. Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 185 ч. 3, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 9 місяців, згідно ст. 70 ч. 4, ст. 72 КК України приєднано 8 місяців за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16.07.2013 р. та визначеного остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці, 07.08.2015 р., ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області звільнений умовно-достроково строком на 2 роки 14 днів

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в:

Наприкінці вересня 2015 року приблизно об 11-00 год., ОСОБА_1, перебуваючи в м. Жмеринка Вінницької області по вул. Шекінська, переслідуючи мету на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, шляхом обману малолітнього ОСОБА_3 заволодів бувшим у використанні велосипедом марки «АRDIS», вартість якого згідно довідки вартості ПП «КМТСЕРВІС» становить 2100 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на вказану суму. З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 зник та незаконного вилученим майном розпорядився на власний розсуд.

Вказані дії ОСОБА_1, кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Цивільний позов не заявлено.

Також, 01.11.2015 р. приблизно о 02-00 год. ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні сторожового вагончику на території ПП ОСОБА_5, що в с. Кацмазів Жмеринського району Вінницької області, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_6 спав, шляхом вільного доступу, переслідуючи мету на незаконне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, вчинив крадіжку бувшого у використанні майна, яке належить ОСОБА_6, а саме ноутбука марки «Aser» в робочому стані із двоядерним процесором, 2 Гб оперативної памяті, інтегрованою відеокартою та жорстким диском на 350 Гб в корпусі сірого кольору та мобільного телефону марки «Fly IQ 237», IMEI: 861162000124335, 861162005124330. Згідно довідки вартості ПП «КМТСЕРВІС» станом на 01.11.2015 р. вартість мобільного телефону марки «Fly IQ 237» становить 550 грн., ноутбука марки «Aser» в робочому стані із двоядерним процесором, 2 Гб оперативної помяті, інтегрованою відеокартою та жорстким диском на 350 Гб становить 2000 грн. З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Таким чином своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 2550 грн.

Вказані дії ОСОБА_1, кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Цивільний позов не заявлено.

Також, 01.01.2016 р. приблизно біля 03-00 год., ОСОБА_1, перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_7, що по вул. Леніна, 14 в с. Олексіївка Жмеринського району Вінницької області, переслідуючи мету на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, шляхом зловживання довірою неповнолітньої ОСОБА_8, заволодів мобільним телефоном марки «Samsug SM-G350E», білого кольору в чорному силіконовому чохлі, та в якому знаходилась мікро СД картка памяті марки «Transend» на 8 Гб, які належать ОСОБА_7 та перебувають у користуванні її неповнолітньої дочки ОСОБА_8 Згідно довідки вартості ПП «НВФ КМТ СЕРВІС» станом на 01.01.2016 р. вартість мобільного телефону марки «Samsug SM-G350E» бувшого у використані становить 1700 грн., вартість мікро СД картки памяті марки «Transend» на 8 Гб бувшої у використанні становить 100 грн., вартість бувшого у використанні силіконового чохла до мобільного телефону марки «Samsug SM-G350E» становить 50 грн. З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 зник та незаконного вилученим майном розпорядився на власний розсуд. Таким чином своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 1850 грн.

Вказані дії ОСОБА_1, кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Цивільний позов не заявлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів, визнав повністю, за обставин, викладених у вироку, щиро розкаявся. В своїх показах повністю підтвердив обставини, що викладені в обвинувальному акті. У судовому засіданні показав, що в вересні -жовтні 2015 року він гуляв по вул. Шекінській в м.Жмеринка біля п»ятиповерховового будинку, де побачив родичку із хлопцем, які катались на велосипеді. Це були ОСОБА_9 та ОСОБА_4. Обвинувачений підійшов до них та попросив велосипед, щоб прокататись до сусіднього будинку, де він ніби має взяти 50 гривень, хота такого наміру не мав, та вони передали йому велосипед. Обвинувачений звернув у напрямку, якому вказав дітям, однак поїхав в с. Северинівку Жмеринського району Вінницької області до бабусі, а потім в м.Вінницю, де йому набридло кататись та він залишив велосипед біля дерева в лісі по вул. Хмельницьке шосе та пішов гуляти по місту. Повертатись боявся, а коли повернувся, щоб повернути велосипед, то його вже не було. Велосипед він взяв в дітей м.Жмеринка в денну пору доби, був в бубушки, а коли вечоріло вирішив поїхати в м.Вінницю. Їхав туди приблизно з 18 години до 3-4 години наступної доби. Також обвинувачений ОСОБА_1 заробив трохи грошей та на запрошення подруги приїхав приблизно о 21 годині в с.Кацмазів Жмеринського району Вінницької області на таксі. В селі пробув до 2-3 години ночі, повернутись назад на таксі у нього грошей не вистачило, тому він думав йти пішки в м.Жмеринку. До нього підійшов знайомий потерпілого ОСОБА_6 та запросив випити. Потім підійшов ОСОБА_6, вони розговорились, та він запросив обвинуваченого переночувати. ОСОБА_6 був в стані алкогольного сп»яніння, дав знайомому гроші на спиртне та той пішов, а вони вдвох прийшли в вагончик, де працював потерпілий. Випили пива, дивились фільми на ноутбуці, поки потерпілий не заснув. Після опівночі, можливо і 01.11.2015 року, близько другої третьої години, обвинувачений скористався тим, що потерпілий спить та вирішив викрасти ноутбук, на якому дивились фільми та мобільний телефон, який був із зарядкою. Ці речі обвинувачений зібрав і пішов в сторону «траси». Пройшов 4-5 км, зупинив попутку та поїхав в м.Вінницю, де на центральному ринку продав ноутбук за 400-500 грн., які потратив на власні потреби, а телефон залишив у власному користуванні, потім повернув потерпілому. Також обвинувачений ОСОБА_1 почав святкувати Новий 2016 рік із знайомими, а потім поїхав в с. Олексіївку Жмеринського району Вінницької області до своєї дівчини ОСОБА_8, із якою він познайомився в соціальній мережі та кілька разів зустрічався, знав її маму та сестру, яким повідомив, що живе в м.Жмеринці, працює в службі охорони, не одружений та не має дівчини. Прийшов в с.Олексіївку він із знайомими, зустрівся із неповнолітньою ОСОБА_8, яка також святкувала із знайомими та вони вдвох пішли до ОСОБА_8 додому випити чаю. Коли пили чай на веранді, вона винесла показати мобільний телефон. Тоді в обвинуваченого виник умисел ним заволодіти. Він попросив ОСОБА_8 ще чаю та попросив телефон, щоб зателефонувати, вийшов на вулицю, зателефонував, поклав телефон в кишеню і побіг в напрямку м.Жмеринка, його ніхто не наздоганяв. Коли на вказаний телефон телефонували родичі ОСОБА_8, він казав, що він даний телефон знайшов, що він знаходиться в м.Київ, призначав зустрічі. Обвинувачений згодом повернув телефон. Характеристики незаконно вилученого та викраденого майна, кількість, вартість, що встановлена в ході досудового розслідування не оспорив, щиро розкаявся, просив його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що вона звернулась до правоохоронних органів тому, що вкрали її мобільний телефон «Самсунг» в чохлі із картою пам»яті. Свідком події потерпіла не була, про обставини злочину її повідомила неповнолітня дочка ОСОБА_8, яка розповіла, що в ніч з 31.12.2015 на 01.01.2016 року вона із обвинуваченим ОСОБА_1 пили чай на веранді її домоволодіння по вул. Леніна, 14 в с.Олексіївка Жмеринського району Вінницької області. Дочка дала йому мобільний телефон, зайшла в будинок занести кружки, а коли повернулась, обвинувачений зник із мобільним телефоном. Її дочка ОСОБА_8 надіялась, що це помилка, що обвинувачений поверне телефон, довіряла йому. Вони телефонували ОСОБА_1, однак він то обманював, то називався іншою особою. Обвинуваченого свідок бачила, знала його як хлопця дочки. Потім телефон ОСОБА_1 повернув в робочому стані, претензій до нього потерпіла не має. При призначенні покарання поклалась на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_4, суду показала, що малолітній свідок ОСОБА_3 - її рідний син. Обвинувачений ОСОБА_1 в вересні 2015 року обманув її сина, сказав, що треба поїхати до когось та взяв у сина велосипед «Ардіс», пообіцяв за це гроші, однак велосипед не повернув. При цьому була присутня ОСОБА_9, якій ОСОБА_1 приходиться родичем. Спочатку син їй не говорив про подію, оскільки боявся покарання, бо це вже другий велосипед, який у нього викрали. Потерпіла дізналась про подію від доньки, а лише потім від сина. Потерпіла самостійно намагалась розшукати обвинуваченого та повернути велосипед. Мати обвинуваченого повідомила, що не знає де він, і лише тоді потерпіла звернулась до правоохоронних органів.

Потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що він працював у ПП Вишневського в с.Кацмазів. В останній день жовтня 2015 року вночі він біля сільської церкви зустрів молодого чоловіка у військовій формі, із яким вони розговорились. Це виявився обвинувачений ОСОБА_1, який повідомив, що його мали забрати з села та йому немає де ночувати та він піде пішки із села. Потерпілий запропонував ОСОБА_1 переночувати в вагончику, де він працював, на що той погодився. У вагончику вони випили пива та дивились фільми на ноутбуці потерпілого марки «Aser» в робочому стані із двоядерним процесором, 2 Гб оперативної помяті, інтегрованою відеокартою та жорстким диском на 350 Гб в корпусі сірого кольору, який був недавно ним придбаний. Після опівночі потерпілий заснув, а коли прокинувся ОСОБА_1 зник, а також пропав його ноутбук «Aser» та мобільний телефон марки «Fly IQ 237». Із вартістю викраденого, що встановлена в ході досудового розслідування погодився. Телефон йому надалі повернули. Обвинуваченого не пробачив, при визначенні виду та міри покарання поклався на розсуд суду.

Також, крім повного визнання вини обвинуваченим, його винність в інкримінованих злочинах також доводиться дослідженими у судовому засіданні показаннями свідків, до допитані у судовому засіданні безпосередньо.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що ОСОБА_8 її сестра, яка є неповнолітньою. 1 січня 2016 року свідок виявила зникнення мобільного телефону «Самсунг» із картою пам»яті та чохлом. Як повідомила сестра, в новорічну ніч вона прийшла додому із обвинуваченим ОСОБА_1, де вони на ганку пили чай. ОСОБА_8 винесла показати йому телефон, а коли заносила чашки, то ОСОБА_1 зник із телефоном. З даного приводу сестра дуже хвилювалась, оскільки довіряла обвинуваченому, вважала його своїм хлопцем, до останнього вважала, що із ним щось сталось та він поверне телефон, вважала його працівником правоохоронних органів. Свідок бачила кілька разів обвинуваченого ОСОБА_1 та вказала на нього в залі суду.

Неповнолітня свідок ОСОБА_8, що допитана в присутності законного представника ОСОБА_10 та психолога ОСОБА_11 суду показала, що вони із обвинуваченим ОСОБА_1 познайомились через соціальну мережу у 2015 році та зустрічались, свідок вважала обвинуваченого своїм хлопцем. ОСОБА_1 приїздив в с.Олексіївку, розповідав, що він капітан міліції, що йому вісімнадцять років, свідок повністю йому довіряла, а тому запросила на Новий 2016 рік в клуб. ОСОБА_1 прийшов дуже пізно, тому вони погуляли та пішли пити чай додому до свідка по вул. Леніна, 14 в с.Олексіївка. Чай пили на ганку. Свідок винесла із будинку телефон «Самсунг» та хотіла занести, однак обвинувачений попросив його зателефонувати друзям, щоб його забрали із села. Свідок передала обвинуваченому телефон, оскільки довіряла, на кілька хвилин зайшла в будинок, щоб занести чашки, а коли повернулась щоб попрощатись, то обвинувачений зник із телефоном, на столі залишив пагони. Свідок подумала, що це розіграш, почала шукати ОСОБА_1, вийшла на ганок, де немає зв»язку, думала, що останній відійшов, але його ніде не було видно та чути. Тоді свідок зустрілась із подругою, вони вдвох шукали ОСОБА_1, але слідів його на снігу не знайшли. Свідок злякалась та розповіла про подію рідним. Рідні здійснювали спроби розшукати ОСОБА_1 та повернути телефон, але останній уникав зустрічей, по телефону представлявся іншими особами, тому вони змушені були звернутись до правоохоронних органів. Надалі телефон обвинувачений повернув.

ОСОБА_10, як законний представник неповнолітнього свідка ОСОБА_8 суду показала, що остання давала покази добровільно, без будь-якого тиску та фантазування.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що вона працює завклубом в с.Олексіївка Жмеринського району Вінницької області та бачила кілька разів обвинуваченого ОСОБА_1 в сільському клубі разом із свідком ОСОБА_8 В новорічну ніч 2016 року ОСОБА_1 не бачила.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що потерпілого ОСОБА_6 знає, з ним працював разом в с.Кацмазів, змінював його на чергуванні. Свідку відомо, що в ОСОБА_6 у вагончику, де вони чергували, був мобільний телефон та ноутбук «Асер» сірого кольору, про зникнення яких потерпілий повідомив свідка одного ранку.

Малолітня свідок ОСОБА_9, допитана в присутності законного представника ОСОБА_14 та психолога ОСОБА_11, суду показала, що наприкінці вересня 2015 року близько 11-12 години вони із ОСОБА_3 пішли до сестри ОСОБА_3 ОСОБА_6, щоб взяти велосипед та покататись в районі ТЕЦ м.Жмеринка. Біля одного із будинків до них по дорозі на зустріч йшов ОСОБА_1, який є свідку двоюрідним братом. ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_3 велосипед, сказав, що йому потрібно поїхати до знайомого, щоб взяти 50 грн. та показав куди йому потрібно поїхати. Оскільки ОСОБА_3 відомо, що обвинувачений її брат, то він віддав велосипед. При цьому обвинувачений не погрожував та нічого не вимагав. Діти чекали ОСОБА_1 близько до 15 години, потім по черзі ходили їсти та чекали його до вечора, однак він так і не приїхав та велосипед не повернув. Мати свідка намагалась знайти обвинуваченого, однак його не було вдома.

ОСОБА_14, як законний представник неповнолітнього свідка ОСОБА_9 суду показала, що остання давала покази добровільно, без будь-якого тиску та фантазування, під час слідчого експерименту давала аналогічні покази.

Малолітній свідок ОСОБА_3, що допитаний в присутності законного представника ОСОБА_15 та психолога ОСОБА_11, суду показав, що наприкінці вересня 2015 року він із ОСОБА_9, із якою дружить, пішли до сестри ОСОБА_15, де взяли велосипед покататись. До них підійшов обвинувачений ОСОБА_1 та сказав дати йому велосипед, щоб поїхати за поворот до знайомого віддати 50 грн. та зараз він повернеться. Оскільки свідок зранку бачив ОСОБА_1 та ОСОБА_9 повідомила, що це її брат, свідок повірив обвинуваченому та віддав йому велосипед. Оскільки ОСОБА_16 не повертався, діти чекали його близько трьох годин, поїли та знову чекали приблизно з 11-12 до 16 годин. Велосипед був марки «Ардіс», бувший у вжитку. Про подію свідок повідомив матері лише через два тижні, оскільки боявся покарання.

ОСОБА_15, як законний представник неповнолітнього свідка ОСОБА_3 суду показала, що останній давав покази добровільно, без будь-якого тиску та фантазування, під час слідчого експерименту давав аналогічні покази. Законний представник подарував сину бувший у вжитку велосипед «Ардіс» про викрадення якого дізнався від колишньої дружини через певний час. Про подію злочину йому безпосередньо нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_17 суду показала, що неповнолітня ОСОБА_8 її двоюрідна сестра. Свідок святкувала Новий рік з 31.12.2015 на 01.01.2016 року вдома у свідка в селі Олексіївка Жмеринського району. Близько 3-4 години зайшла ОСОБА_8 та повідомила, що пропав телефон, який вона дала ОСОБА_1 на його прохання, а поки заносила в хату кружки, він зник. Свідок разом із ОСОБА_8 шукали обвинуваченого біля будинку, однак навіть його слідів на снігу не було видно. ОСОБА_8 дуже хвилювалась.

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що ОСОБА_3 її брат. Його велосипед зберігався у неї в гаражі, оскільки перший у нього вкрали. В кінці вересня 2015 року брат прийшов із ОСОБА_9 щоб взяти велосипед покататись, але не повернув, казав, що вдома. Про те, що велосипед у брата викрали свідок дізналась приблизно через тиждень та повідомила мати ОСОБА_4 Потім брат повідомив, що велосипед він віддав ОСОБА_1, який його обманув.

Психолог ОСОБА_11 показала, що неповнолітня ОСОБА_8, малолітні ОСОБА_9, ОСОБА_3 давали покази добровільно, щиро, без ознак видумування та фантазування, будь-якого тиску на них при допиті не чинилось.

Свідок ОСОБА_19, яка є рідною матір»ю обвинуваченого від дачі показів на підставі ст. 63 Конституції відносно сина відмовилась (т.1 а.с. 121 зворот)

Стороною обвинувачення знято клопотання про допит свідка ОСОБА_20, із тих підстав, що вказаний свідок не був безпосередньої присутнім при вчиненні злочинів, та його покази не мають вирішального значення для кримінального провадження.

Окрім повного визнання вини обвинуваченим, його винність в інкримінованих злочинах також доводиться дослідженими у судовому засіданні доказами, що надані стороною обвинувачення, належність та допустимість яких встановлена в ході безпосереднього дослідження в ході судового засідання.

По епізоду шахрайських дій щодо майна потерпілої ОСОБА_4:

- витягами із ЄДРДР про внесення 02.12.2015 року за № 12015020130001017 заяви ОСОБА_4 про вчинення 27.10.2015 р. біля 11-00 год. хлопцем на імя ОСОБА_1 в м. Жмеринка по вул. Шекінській, шахрайським способом заволоння велосипедом марки «Артіс» чорного кольору з жовтими вставками, що перебував в користуванні ОСОБА_3 та належить ОСОБА_4, чим завдано останній матеріальної шкоди на суму 2000 грн., за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 190 КК України (т. 1 а.с. 223, 228);

- рапортом чергового ОСОБА_21 ГУНП у Вінницькій області від 01.12.2015 р. про повідомлення ОСОБА_4 про вчинення злочину (т. 1 а.с. 224);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.12.2015 р. від ОСОБА_4, де вона повідомила про незаконне заволодіння шахрайським способом її велосипеда марки «Ардіс» чорного кольору з жовтими вставками 27.10.2015 р. біля 11-00 год. хлопцем на імя ОСОБА_1 в м. Жмеринка по вул. Шекінська (т.1 а.с. 225-226);

- довідкою ПП «НВФ КМТСЕРВІС» про те, що дійсна ринкова вартість бувшого у використанні велосипеду марки «Ардіс» станом на 27.09.2015 р. становила 2100 грн. (т. 1 а.с. 227);

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 09.12.2015 р. (т. 1 а.с. 232) та довідкою до протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 09.12.2015 р. (т. 1 а.с. 233), згідно якого ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка незаконно заволоділа велосипедом «Ардіс»;

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 10.12.2015 р. (т. 2 а.с. 15-16) та довідкою до протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 10.12.2015 р. (т. 2 а.с. 17), згідно якого ОСОБА_9 за участі її законного представника ОСОБА_14, впізнала ОСОБА_1 як особу, яка незаконно заволоділа велосипедом «Ардіс» у ОСОБА_3;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 16.12.2015 р. (т. 1 а.с. 238-243) та дослідженим в судовому засіданні додатком до протоколу - диском відеозапису слідчого експерименту від 16.12.2015 р. (т.2 а.с. 7) за участі неповнолітнього свідка ОСОБА_3 та його законного представника - батька ОСОБА_15, згідно якого свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_9 розказали та показали обставини заволодіння ОСОБА_1 велосипеда ОСОБА_3;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.12.2015 р. (т. 1 а.с. 244-248) та дослідженим в судовому засіданні додатком до протоколу - диском відеозапису слідчого експерименту від 22.12.2015 р. (т.2 а.с. 7) за участі ОСОБА_1, згідно якого ОСОБА_1 в присутності захисника повідомив яким чином він заволодів велосипедом ОСОБА_3;

По епізоду крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_6:

- витягом із ЄДРДР про внесення 12.11.2015 року за № 12015020130000948 заяви ОСОБА_6 про крадіжку 31.10.2015 р., коли вночі невідома особа перебуваючи в с. Кацмазів Жмеринського району в середині сторожового вагончика, що розташований при вїзді в с. Кацмазів Жмеринського району Вінницької області шляхом вільного доступу вчинила крадіжку бувших у використанні ноутбука марки «Aser» та мобільного телефону марки «Fly J137», що належать ОСОБА_6, чим завдала останньому матеріальної шкоди на загальну суму 5600 грн., та з місця вчинення злочину зникла, за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 185 КК України (т. 1 а.с. 194, 215);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.11.2015 р. від ОСОБА_6, де він повідомив, що 31.10.2015 р. в період часу з 21-50 год. до 22-00 год. невідома особа, перебуваючи в с. Кацмазів, шляхом вільного доступу проникла до сторожової будки, яка розташована на вїзді в с. Кацмазів, звідки вчинила крадіжку ноутбука марки «Acer» та мобільного телефону марки «Fly 3137», завдавши матеріальної шкоди на загальну суму 5600 грн. (а.с. 195-196 т.1);

- рапортом о/у ОСОБА_21 ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_22 від 01.12.2015 р., згідно якого під час виконання ним доручення слідчого під час проведення заходів направлених на встановлення особи, яка 31.10.2015 р. в період часу з 21-50 год. до 22-00 год. вчинила крадіжку мобільного телефону та ноутбука ОСОБА_6 оперативним шляхом було встановлено, що до вчинення даного злочину причетний громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 1 а.с. 199);

- заявою ОСОБА_1 від 01.12.2015 р., згідно якої ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки «Fly IQ237» чорного кольору, IMEI861162000124335, 861162005124330, флеш карту APASER та зарядний пристрій до телефону, які були ним викрадені у ОСОБА_6 (т.1 с. 198);

- протоколом огляду місця події від 01.12.2015 р. (т.1 а.с.200-202) із фототаблицями до нього (т1. а.с. 203-205), із якого вбачається, що місцем огляду є службовий кабінет в приміщенні ОСОБА_21 Обєкт огляду є мобільний телефон марки «Fly IQ237» із IMEI861162000124335, 861162005124330, карта памяті виробника APASER обємом 8Гб та зарядний пристрій до телефону. Сім-карти до телефону відсутні, та описано зовнішній вигляд телефону та зарядного пристрою до нього;

- протоколом огляду предмету від 01.12.2015 р. (т.1 а.с. 206-208) із фототаблицями до нього (т. 1 а.с. 209-211), із якого вбачається, що обєктом огляду є мобільний телефон марки «Fly IQ237» із IMEI861162000124335, 861162005124330 із зарядним пристроєм до нього та описом зовнішнього вигляду телефону і зарядного пристрою;

- постановою про визнання речовим доказом від 09.12.2015 р. (т.1 а.с. 212-213), якою мобільний телефон марки «Fly IQ237» визнано речовим доказом;

- рапортами від 04.12.2015 о/у ОСОБА_21 ГУНП ОСОБА_22 про перевірку відомостей, що повідомлені ОСОБА_1 щодо збуту ним викраденого у ОСОБА_6 ноутбуку на другому поверсі м»ясного павільйону Вінницького ЦКР ( т. 1 а.с. 216-217);

- довідкою про дійсну ринкову вартість мобільного телефону марки «Fly IQ237» станом на 01.11.2016 р. становить 550 грн. (т.1 а.с. 218);

- довідкою про дійсну ринкову вартість бувшого у використанні ноутбука марки «Acer» станом на 01.11.2015 р. становить 2000 грн. (т. 1 а.с. 219);

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 09.12.2015 р. (т. 1 а.с. 220) та довідкою до протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 09.12.2015 р. (т1. а.с. 221) згідно якого ОСОБА_6 за предявленими для впізнання фотознімками впізнав ОСОБА_1 як особу яка вчинила крадіжку його мобільного телефону марки «Fly» та ноутбуку марки «Acer»;

По епізоду шахрайських дій щодо майна у потерпілої ОСОБА_7:

- витягами із ЄДРДР про внесення 02.01.2016 року за № 12016020130000006 заяви ОСОБА_7 про те, що 01.01.2016 р. біля 03-00 год. ОСОБА_1, перебуваючи у дворі домоволодіння ОСОБА_7, що по вул. Леніна, 14 с. Олексіївка Жмеринського району Вінницької області, шахрайським шляхом заволодів мобільним телефоном останньої Samsung SM-G350E, яким користувалася її неповнолітня дочка ОСОБА_8, яким завдав матеріальної шкоди на суму 4000 грн., за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 190 КК України (т. 2 а.с. 20, 22);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.01.2016 р. від ОСОБА_7, де вона повідомила, що 01.01.2016 р. біля 03-00 год. ОСОБА_1 шахрайським шляхом заволодів телефоном Samsung SM-G350E у ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 21);

- довідкою ПП «НВФКМТСервіс» від 14.01.2016 р. про те, що станом на 01.01.2016 р. вартість бувшого у використанні мобільного телефону марки Samsung SM-G350E становить 1700 грн., бувшої у використанні мікро СД карти памяті на 8Гб виробника TPANSCEND становить 100 грн., силіконового чохла до мобільного телефону марки Samsung SM-G350E 50 грн. (т. 2 а.с. 28);

- заявою ОСОБА_1 від 21.01.2016 р. (т.2 а.с. 33), згідно якої він в приміщенні ОСОБА_21 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки Samsung SM-G350E білого кольору з IMEI 353519064931050, 353518064931052 в силіконовому чохлі до нього та картою памяті TPAN SCEND на 8 Гб;

- протоколом огляду речового доказу від 21.01.2016 р. (т. 2 а.с. 34-36) із фототаблицями до нього (т.2 а.с. 37-38), згідно якого в приміщенні ОСОБА_21 ГУНП у Вінницькій області було оглянуто мобільний телефон марки Samsung SM-G350E, IMEI 353519064931050, 353518064931052, без зарядного пристрою до нього, описано його зовнішній вигляд;

- постановою про визнання речовим доказом мобільного телефону марки Samsung SM-G350E, IMEI 353519064931050, 353518064931052 (т. 2 а.с. 37).

Згідно постанови від 22.01.2016 року прокурора Жмеринської прокуратури ОСОБА_23 три епізоди злочинної діяльності ОСОБА_1 об»єднано в одне провадження, якому присвоєно номер 12015020130000948 та виготовлено відповідний витяг із ЕРДР (т.2 а.с.41-45)

Висновком судово-психіатричної експертизи №14 від 01.02.2016 р. (т.2 а.с. 48-52), відповідно до якого в період часу до якого відносяться інкриміновані ОСОБА_1 діяння, він на хронічне душевне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності; міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; в теперішній час не страждає на хронічне душевне захворювання, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, у нього виявлений змішаний розлад особистості; в теперішній час ОСОБА_1 може усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 не потребує. Під час проведення даної експертизи ОСОБА_1 пребував в установі, яка її проводила з 25.01.2016 року по 01.02.2016 року (т.2 а.с. 106 ).

На інші докази сторони обвинувачення та захисту, потерпілі не посилались, а відтак судом не досліджувались.

Досліджені докази суд приймає, оскільки вони є належними, допустимими, не оспорені стороною захисту чи обвинувачення, отримані із дотриманням вимог КПК та в межах строків досудового розслідування.

Суд не приймає до уваги як доказ обвинувачення, спрямований на доведення вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих злочинів протокол предявлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2016 р. (т. 2 а.с. 23) та довідку до протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2016 р. (т2. а.с. 24) згідно якого ОСОБА_8 за участі законного представника ОСОБА_10, за предявленими для впізнання фотознімками впізнала ОСОБА_1 як особу яка шахрайським шляхом заволоділа її мобільним телефоном Samsung SM-G350E, оскільки він не підписаний одним із понятих, присутніх при такому впізнанні та вважає вказаний доказ недопустимим, тобто отриманим із порушенням порядку, встановленим нормами Кримінального Процесуального Кодексу , а тому відповідно до ч.2 ст. 86 КПК України не може бути використаний при прийнятті рішення. Суд не приймає до уваги як доказ обвинувачення, спрямований на доведення вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих злочинів протокол предявлення особи для впізнання за фотознімками від 18.01.2016 р. (т. 2 а.с. 31) та довідку до протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 18.01.2016 р. (т 2. а.с. 32) згідно якого свідок ОСОБА_10, за предявленими для впізнання фотознімками впізнала ОСОБА_1 під фото №4 як особу яка шахрайським шляхом заволоділа мобільним телефоном Samsung SM-G350E її сестри ОСОБА_8 оскільки згідно довідки до протоколу фото обвинуваченого ОСОБА_1 знаходиться під номером 3. Вказаний доказ суд визнає неналежним відповідно до ст.. 85 КПК України, оскільки відомосоті, що в ньому містяться жодним чином не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив злочини, що слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Суд не бере до уваги позицію захисника ОСОБА_2 про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду шахрайських дій умислу на вчинення такого складного злочину як шахрайство, а відтак відсутність суб»єктивної сторони злочину, із тих підстав, що обвинувачений має психічні вади та обмежений словниковий запас, оговорив себе, повторюючи фрази сторони обвинувачення, не міг суду висловити спрямованості свого умислу під час вчинення інкримінованого шахрайства, до вчинення злочинів заздалегідь не готувався, викрадене майно повернув, оскільки у судовому засіданні в результаті ретельного допиту малолітніх та неповнолітніх свідків, які стали об»єктом шахрайських дій обвинуваченого, ретельним допитом обвинуваченого, його поведінкою після вчинення інкримінованих злочинів встановлено наявність раптово виниклого умислу ОСОБА_1 на заволодіння наприкінці вересня 2015 року велосипедом щодо малолітніх осіб, які відповідно своєму розвитку повірили обвинуваченому, який саме з метою незаконного отримання чужого майна велосипеда, вказав дітям на неіснуючу подію потребу повернути швидко кошти знайомому, тобто шляхом обману. Також в ході ретельного дослідження доказів судом встановлено наявність раптово виниклого умислу ОСОБА_1 на заволодіння в ніч 01.01.2016 року телефоном щодо неповннолітньої ОСОБА_8, яка довіряла ОСОБА_1 як своєму хлопцеві, а він, заволодівши майном, «побіг в сторону м.Жмеринки», залишивши на місці злочину пагони, тобто підкреслюючи зневагу довірою неповнолітньої потерпілої, яка вважала його працівником правоохоронних органів. Крім того суд звертає увагу, що повернення майна потерпілим, яким ОСОБА_1 незаконно заволодів, після тривалого часу, чи намір такого повернення не виключає відсутність шкоди, що завдана злочином проти власності в розумінні кримінального права, адже інкриміновані злочини вважаються закінченими з часу заволодіння майном та отримання можливості ним розпорядитись, що мало місце в усіх епізодах злочинної діяльності ОСОБА_1, що досліджувались судом. Підстав вважати його неосудним у суду немає. Суд враховує, що злочинні дії ОСОБА_1 по епізодах шахрайських дій були спрямовані на осіб, які значно молодші нього та мають відповідний рівень розвитку, добровільно та безпосередньо передали майно обвинуваченому внаслідок обману та зловживання довірою. Суд вважає, що обвинувачений повністю дав правдиві покази, та враховує їх при призначенні покарання.

Щодо особи обвинуваченого, судом встановлено наступне.

Обвинувачений ОСОБА_1 на час вчинення злочинів був повнолітнім (т. 1 а.с. 249), вчинив злочини, маючи судимість за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, за які був неодноразаво засуджений та під час умовно-дострокового звільнення згідно ухвали Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 07.08.2015 р. строком на 2 роки 14 днів (т. 2 а.с. 5, 6, 8-10, 11-13, 14), вчинив інкриміновані злочини під час умовно-дострокового звільнення; на обліку у лікаря нарколога не значиться (т. 2 а.с. 4), знаходиться на «D» обліку у лікаря психіатра з 07.09.2011 р. з діагнозом: соціалізовані розлади поведінки (т.2 а.с. 2, 27), за місцем проживання характеризується посередньо (т.2 а.с.1), неодружений, не працюючий, не є інвалідом першої-другої груп, неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних осіб на утриманні немає, до складу його сімї входять мати ОСОБА_19 та сестра ОСОБА_24 (т.2 а.с. 3).

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

При призначенні покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, які, згідно ст. 12 КК України, є злочинами середньої тяжкості, особу винного його молодий вік, його розумові здібності, стан здоров»я, те, що ОСОБА_1 неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, однак вчинив злочини під час умовно-дострокового звільнення, на шлях виправлення не став, те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, обставини, що помякшують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого до та після вчинення злочину, а саме те, що він дав правдиві покази і тим самим сприяв встановленню істини у справі, добровільно видав частину краденого.

Також при призначенні покарання суд враховує думку потерпілих ОСОБА_4, яка при призначенні виду і розміру покарання покладається на розсуд суду, шкоду їй не відшкодовано, думку потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які при призначенні покарання покладаються на розсуд суду, про що заявили у поданих суду заявах (т.1 а.с.17, 28, 171); шкоду потерпілій ОСОБА_7 повністю відшкодовано, потерпілому ОСОБА_6 шкоду відшкодовано частково.

Враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, з урахуванням наведеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, який після звільнення із місць позбавлення волі на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні злочини проти власності, можливе виключно із ізоляцією його від суспільства, та вважає за можливе призначити йому покарання, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів у виді позбавлення волі, із застосуванням правил складання покарань за сукупністю злочинів відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України та із застосуванням правил складання покарань за сукупністю вироків відповідно до ч. 5 ст. 71 та ч. 5 ст. 107 КК України в межах максимального строку встановленого для даного виду покарання в Загальній частині Кримінального кодексу України, оскільки інкримінуємі злочини є злочинами середньої тяжкості, та вчинені після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання.

Цивільні позови потерпілими ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не заявлено.

Наявності процесуальних витрат не встановлено.

Речові докази підлягають поверненню володільцю (т. 1 а.с. 212-213, 214, т. 2 а.с. 39, 40) відповідно до матеріалів провадження.

Запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили підлягає залишенню без змін (т. 1 а.с.80, т.2 а.с. 75). Обвинувачений ОСОБА_1 затриманий 14 квітня 2016 року о 14.00 годині (т.1 а.с. 94).

Відповідно до ст. 65 КК України, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.190 КК України та призначити покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України і призначити покарання у виді двох років позбавлення волі.

За ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити остаточне покарання у виді трьох років позбавлення волі.

За ч. 5 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09.10.2013 року, визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді трьох років п»яти місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1 до набрання вироком чинності, залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 слід обраховувати з 14.04.2016 року, зарахувавши попереднє увязнення в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, та відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України до набрання вироком законної сили. Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_1 вісім днів його перебування у стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-психіатричної експертизи з 25.01.2016 по 01.02.2016 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України

Речові докази - мобільний телефон марки «Fly IQ237», що переданий на зберігання володільцю ОСОБА_25 залишити в його розпорядженні; мобільний телефон марки Samsung SM-G350E, мікро СД картку памяті марки «Transend» на 8 Гб та силіконовий чохол до мобільного телефону марки «Samsug SM-G350E», що переданий на зберігання володільцю ОСОБА_7 залишити в її розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його проголошення направити потерпілим, що не були присутні при його ухваленні.

Суддя /підпис/

Копія вірна.

Суддя

Секретар