2/130/797/2016
130/1542/16-ц
У Х В А Л А
12.07.2016 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Саландяк О.Я., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, Жмеринської районної державної адміністрації про зобовязання вчинити дії, визнання права на земельну частку (пай), -
в с т а н о в и в :
Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2М 11.07.2016 року звернувся до суду із позовом до Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, Жмеринської районної державної адміністрації про зобовязання Жуковецьку сільську раду Жмеринського району Вінницької області включити позивача в списки осіб на отримання ним земельної частки (паю) розміром 2,93 умовних кадастрових гектара, вартістю 5993880 грн., визнання за ним права на земельну частку (пай) в розмірі 2,93 умовних кадастрових гектара, виділивши йому із земель запасу Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 79 ЦПК України).
Статтями 1, 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч. 1 та п.п. 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою розмір судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 ЗУ «Про державний бюджет України на 2016 рік» визначено, що з 01.01.2016 р. розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 грн.
Отже за позовні вимоги немайнового характеру розмір судового збору становить 551,20 грн., за вимоги майнового характеру розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 551,20 грн. та не більше 6890 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
В даному ж випадку позивачем заявлено дві позовні вимоги, зокрема позивач просить зобовязати вчинити певні дії та визнати за позивачем право на земельну частку (пай). Однак при цьому до матеріалів позову долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 559,39 грн. Тобто, позивач, який заявив дві вимоги: майнового та немайнового характеру, оплатив судовим збором лише одну з них вимогу майнового характеру.
В порушення п.п. 5, 6 ч. 2 ст.119 ЦПК України позивачем не у повному обсязі викладено обставини в обґрунтування своїх позовних вимог, відсутнє зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав звільнення від доказування, неможливість зазначення доказів чи труднощів в їх отриманні. Так позивач зазначає у позові, що про порушення своїх прав він дізнався із довідки Жуковецької сільської ради №4 від 25.01.2016 р., де вказано, що невнесення його у списки є помилковим та рекомендовано звернутися до суду. Однак при цьому не викладено обставин з приводу чого позивач звертався до Жуковецької сільської ради, адже у згаданій довідці щодо помилкового не включення позивача до списків нічого не зазначено.
Позивачем зазначено, що його не включено до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), однак не зазначає у яких саме списках, та не вказує чи вважає він таке не включення правомірним/неправомірним.
Відповідно до абз. 4 п. 7 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції, суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права. Суд вирішує ці питання по суті, якщо це відповідає закону (наприклад, визнає відповідно до частини третьої статті 1 Закону України від 5 червня 2003 р. N 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" право на земельну частку (пай), якщо районною (міською) державною адміністрацією безпідставно відмовлено у видачі документа, що посвідчує право на земельну частку (пай). Однак, вказуючи в позові, що він 10.09.2002 р. отримав сертифікат серії РН №981180 на право на земельну частку (пай) розміром 2,93 умовних кадастрових гектара та додаючи його до матеріалів позову, позивачем не викладено обставин того чи звертався він із відповідними зверненнями до відповідачів про включення його до списків, які отримав відповіді. Тобто, позивачем не викладено існування спору між ним та відповідачами, що потребує судового вирішення. Слід також зазначити, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Також згідно роз"яснень, що містяться у п.п. 23-24 вказаного пленуму, праву особи - правціника КСП на отримання безоплатно своєї частки (паю) кореспондує членство в КСП на час передачі земеь у колективну власність. Із викладених обставин позову та додатків до позову не вбачається коли саме відбувалась процедура приватизації земель КСП "Світанок", адже як вбачається із розпорядження №164 від 11.08.2000 року, таке паювання земель КСП "Кацмазів " здійснювалось у 1999 році відповідно до указу Президента від 08.09.1995 року №720/95, коли і вирішувалось питання про додаткове включення осіб, що були помилково не включені до сказаних списків та потягло за собою внесення змін в розрахунок вартості земельної частки паю та її розміру, що фактично заціпає інтереси невизначеного кола осіб. Також суд звертає увагу, що згідно вказаних роз"яснеь землі запасу, із якиїх може бути виділена земельна ділянка особі має бути створена місцевою радою на час передачі землі у колективну власність. Тобто зазначення часу передачі землі уколективну власність із посиланням на відповідні докази є визанчальним у розгляді спорів вкзаної категорії.
Також позивач, який висуває позовну вимогу про зобовязання Жуковецьку сільську раду Жмеринського району Вінницької області включити позивача в списки осіб на отримання ним земельної частки (паю) розміром 2,93 умовних кадастрових гектара, вартістю 5993880 грн. не вказує до яких же списків його слід включити, адже процедура приватизації передбачає декілька списків, які формуються в ході її проведення.
За таких обставин дану позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків та оплати поданого ним позову , виходячи із ставок судового збору із вимоги немайнового характеру у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір», що складає 551,20 грн. на рахунок - банк ГУДК у Вінницькій області, м. Вінниця МФО 802015, номер рахунку 31211206700006 Код ЄДРПОУ 37755173, одержувач УДКСУ у Жмеринському районі та м. Жмеринка 22030001.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, -
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, Жмеринської районної державної адміністрації про зобовязання вчинити дії, визнання права на земельну частку (пай) - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю три дні з дня отримання ухвали.
У випадку невиконання вказаних вимог суду, дана позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Судове рішення № 58904583, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 12.07.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 130/1542/16-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: