Вирок № 58904307, 12.07.2016, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/742/16-к

Провадження № 1-кп/188/77/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Місюра К.В.

при секретарі: Хандрига Л.І.

за участю прокурора: Фурсов Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в cмт. Петропавлівка кримінальне провадження № 42014040530000016 від 16.09.2014р. відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.,

уродженця с. Українське Петропавлівського

району Дніпропетровської області, зареєстрований

за адресою: АДРЕСА_1,

останнє відоме місце проживання по АДРЕСА_2,

громадянина України, освіта середня-спеціальна,

одруженого, працюючого директором

Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗС»,

засоби зв'язку: НОМЕР_1, раніше судимий:

18.03.2014 року Петропавлівським районним судом

Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 239

КК України до штрафу в розмірі 50

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, діючи умисно, протягом січня - листопада 2013 року безпідставно не виплачував у повному обсязі заробітну плату працівникам ТОВ «ДЗС» більш як за один місяць при наступних обставинах.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 97 Кодексу законів про працю України та ст. 15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ст. 24 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Так, ОСОБА_1 одноосібно приймаючи рішення про витрачання коштів підприємства, протягом січня-листопада 2013 року, при наявності у підприємства коштів, достатніх для виплати заробітної плати працівникам у повному обсязі, діючи умисно, у порушення ст.ст. 97, 115 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці», заробітну плату працівникам підприємства безпідставно виплачував не в повному обсязі, і не виконавши вимоги вищевказаних нормативних актів щодо оплати праці у першочерговому порядку, достовірно знаючи про наявність заборгованості по заробітній платі, витрачав наявні на розрахунковому рахунку грошові кошти на потреби підприємства.

Протягом січня 2013 року на розрахунковий рахунок ТОВ «ДЗС» надійшли грошові кошти в сумі 36 288, 00 грн., з яких кошти в сумі 30 290, 40 грн. були витрачені на потреби підприємства.

ОСОБА_1 протягом січня 2013 року, маючи можливість в повному обсязі виплачувати заробітну плату працівникам підприємства, при наявності у підприємства коштів, достатніх для виплати заробітної плати працівникам у повному обсязі, діючи умисно, у порушення ст.ст. 97, 115 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці», достовірно знаючи про наявність заборгованості по заробітній платі, безпідставно не виплачував в повному обсязі заробітну плату працівникам підприємства, внаслідок чого виникла заборгованість перед наступними працівниками: ОСОБА_2 в сумі 542, 27 грн., ОСОБА_3 в сумі 542, 27 грн., ОСОБА_4 в сумі 542, 27 грн.

Крім того, протягом лютого 2013 року на розрахунковий рахунок ТОВ «ДЗС» надійшли грошові кошти в сумі 51 914, 00 грн., з яких кошти в сумі 36 810, 50 грн. були витрачені на потреби підприємства.

ОСОБА_1 протягом лютого 2013 року, маючи можливість у повному обсязі виплачувати заробітну плату працівникам підприємства, при наявності у підприємства коштів, достатніх для виплати заробітної плати працівникам у повному обсязі, діючи умисно, у порушення ст.ст. 97, 115 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці», достовірно знаючи про наявність заборгованості по заробітній платі, безпідставно не виплачував у повному обсязі заробітну плату працівникам підприємства, внаслідок чого виникла заборгованість перед наступними працівниками: ОСОБА_2 в сумі 292, 27 грн., ОСОБА_3 в сумі 292, 27 грн., ОСОБА_4 в сумі 292, 27 грн.

Крім того, протягом березня 2013 року на розрахунковий рахунок ТОВ «ДЗС» надійшли грошові кошти в сумі 46 475, 68 грн., з яких кошти в сумі 36 352, 28 грн. були витрачені на потреби підприємства.

ОСОБА_1 протягом березня 2013 року, маючи можливість в повному обсязі виплачувати заробітну плату працівникам підприємства, при наявності у підприємства коштів, достатніх для виплати заробітної плати працівникам у повному обсязі, діючи умисно, у порушення ст.ст. 97, 115 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці», достовірно знаючи про наявність заборгованості по заробітній платі, безпідставно не виплачував в повному обсязі заробітну плату працівникам підприємства, внаслідок чого виникла заборгованість перед наступними працівниками: ОСОБА_2 в сумі 292, 27 грн., ОСОБА_3 в сумі 292, 27 грн., ОСОБА_4 в сумі 292, 27 грн.

Крім того, протягом квітня 2013 року на розрахунковий рахунок ТОВ «ДЗС» надійшли грошові кошти в сумі 87 454, 67 грн., з яких кошти в сумі 73 654, 88 грн. були витрачені на потреби підприємства.

ОСОБА_1 протягом квітня 2013 року, маючи можливість в повному обсязі виплачувати заробітну плату працівникам підприємства, при наявності у підприємства коштів, достатніх для виплати заробітної плати працівникам у повному обсязі, діючи умисно, у порушення ст.ст. 97, 115 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці», достовірно знаючи про наявність заборгованості по заробітній платі, безпідставно не виплачував в повному обсязі заробітну плату працівникам підприємства, внаслідок чого виникла заборгованість перед наступними працівниками: ОСОБА_2 в сумі 192, 27 грн., ОСОБА_3 в сумі 192, 27 грн., ОСОБА_4 в сумі 192, 27 грн.

Крім того, протягом травня 2013 року на розрахунковий рахунок ТОВ «ДЗС» надійшли грошові кошти в сумі 66 831, 67 грн., з яких кошти в сумі 46 178, 95 грн. були витрачені на потреби підприємства.

ОСОБА_1 протягом травня 2013 року, маючи можливість в повному обсязі виплачувати заробітну плату працівникам підприємства, при наявності у підприємства коштів, достатніх для виплати заробітної плати працівникам у повному обсязі, діючи умисно, у порушення ст.ст. 97, 115 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці», достовірно знаючи про наявність заборгованості по заробітній платі, безпідставно не виплачував в повному обсязі заробітну плату працівникам підприємства, внаслідок чого виникла заборгованість перед наступними працівниками: ОСОБА_2 в сумі 52, 79 грн., ОСОБА_3 в сумі 52, 79 грн., ОСОБА_4 в сумі 52, 79 грн.

Крім того, протягом червня 2013 року на розрахунковий рахунок ТОВ «ДЗС» надійшли грошові кошти в сумі 36 464, 16 грн., з яких кошти в сумі 28 452, 84 грн. були витрачені на потреби підприємства.

ОСОБА_1 протягом червня 2013 року, маючи можливість в повному обсязі виплачувати заробітну плату працівникам підприємства, при наявності у підприємства коштів, достатніх для виплати заробітної плати працівникам у повному обсязі, діючи умисно, у порушення ст.ст. 97, 115 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці», достовірно знаючи про наявність заборгованості по заробітній платі, безпідставно не виплачував в повному обсязі заробітну плату працівникам підприємства, внаслідок чого виникла заборгованість перед наступними працівниками: ОСОБА_2 в сумі 302, 79 грн., ОСОБА_3 в сумі 302, 79 грн., ОСОБА_4 в сумі 302, 79 грн.

Крім того, протягом липня 2013 року на розрахунковий рахунок ТОВ «ДЗС» надійшли грошові кошти в сумі 47 168, 97 грн., з яких кошти в сумі 41 149, 21 грн. були витрачені на потреби підприємства.

ОСОБА_1 протягом липня 2013 року, маючи можливість в повному обсязі виплачувати заробітну плату працівникам підприємства, при наявності у підприємства коштів, достатніх для виплати заробітної плати працівникам у повному обсязі, діючи умисно, у порушення ст.ст. 97, 115 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці», достовірно знаючи про наявність заборгованості по заробітній платі, безпідставно не виплачував в повному обсязі заробітну плату працівникам підприємства, внаслідок чого виникла заборгованість перед наступними працівниками: ОСОБА_2 в сумі 1 052, 79 грн., ОСОБА_4 в сумі 1 052, 79 грн.

Крім того, протягом серпня 2013 року на розрахунковий рахунок ТОВ «ДЗС» надійшли грошові кошти в сумі 40 392, 52 грн., з яких кошти в сумі 33 052, 52 грн. були витрачені на потреби підприємства.

ОСОБА_1 протягом серпня 2013 року, маючи можливість в повному обсязі виплачувати заробітну плату працівникам підприємства, при наявності у підприємства коштів, достатніх для виплати заробітної плати працівникам у повному обсязі, діючи умисно, у порушення ст.ст. 97, 115 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці», достовірно знаючи про наявність заборгованості по заробітній платі, безпідставно не виплачував в повному обсязі заробітну плату працівникам підприємства, внаслідок чого виникла заборгованість перед наступними працівниками: ОСОБА_2 в сумі 1 052, 79 грн., ОСОБА_3 в сумі 1 052, 79 грн., ОСОБА_5 в сумі 1 052, 79 грн., ОСОБА_4 в сумі 1 052, 79 грн.

Крім того, протягом вересня 2013 року на розрахунковий рахунок ТОВ «ДЗС» надійшли грошові кошти в сумі 48 415, 33 грн., з яких кошти в сумі 42 155, 33 грн. були витрачені на потреби підприємства.

ОСОБА_1 протягом вересня 2013 року, маючи можливість в повному обсязі виплачувати заробітну плату працівникам підприємства, при наявності у підприємства коштів, достатніх для виплати заробітної плати працівникам у повному обсязі, діючи умисно, у порушення ст.ст. 97, 115 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці», достовірно знаючи про наявність заборгованості по заробітній платі, безпідставно не виплачував в повному обсязі заробітну плату працівникам підприємства, внаслідок чого виникла заборгованість перед наступними працівниками: ОСОБА_2 в сумі 1 052, 79 грн., ОСОБА_3 в сумі 1 052, 79 грн., ОСОБА_5 в сумі 1 052, 79 грн., ОСОБА_4 в сумі 1 052, 79 грн.

Крім того, протягом жовтня 2013 року на розрахунковий рахунок ТОВ «ДЗС» надійшли грошові кошти в сумі 39 033, 69 грн., які в повному обсязі були витрачені на потреби підприємства.

ОСОБА_1 протягом жовтня 2013 року, маючи можливість в повному обсязі виплачувати заробітну плату працівникам підприємства, при наявності у підприємства коштів, достатніх для виплати заробітної плати працівникам у повному обсязі, діючи умисно, у порушення ст.ст. 97, 115 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці», достовірно знаючи про наявність заборгованості по заробітній платі, безпідставно не виплачував в повному обсязі заробітну плату працівникам підприємства, внаслідок чого виникла заборгованість перед наступними працівниками: ОСОБА_2 в сумі 1 052, 79 грн., ОСОБА_3 в сумі 1 052, 79 грн., ОСОБА_5 в сумі 1 052, 79 грн., ОСОБА_4 в сумі 1 052, 79 грн.

Крім того, протягом листопада 2013 року на розрахунковий рахунок ТОВ «ДЗС» надійшли грошові кошти в сумі 30 884, 34 грн., які в повному обсязі були витрачені на потреби підприємства.

ОСОБА_1 протягом листопада 2013 року, маючи можливість в повному обсязі виплачувати заробітну плату працівникам підприємства, при наявності у підприємства коштів, достатніх для виплати заробітної плати працівникам у повному обсязі, діючи умисно, у порушення ст.ст. 97, 115 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці», достовірно знаючи про наявність заборгованості по заробітній платі, безпідставно не виплачував в повному обсязі заробітну плату працівникам підприємства, внаслідок чого виникла заборгованість перед наступними працівниками: ОСОБА_2 в сумі 644, 50 грн., ОСОБА_3 в сумі 644, 50 грн., ОСОБА_5 в сумі 644, 50 грн., ОСОБА_4 в сумі 644, 50 грн.

Всього на розрахунковий рахунок ТОВ «ДЗС» за січень-листопад 2013 року надійшло 525 054, 76 грн., з яких витрачено на потреби підприємства - 438 014, 90 грн.

У результаті порушення вимог ст.ст. 97, 115 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці», ОСОБА_1, діючи умисно, безпідставно не виплатив заробітну плату більш як за один місяць наступним працівникам підприємства:

- ОСОБА_2 - за січень-листопад 2013 року на загальну суму 6 530, 32 грн.;

- ОСОБА_5 - за серпень-листопад 2013 року на загальну суму 3 802, 87 грн.;

- ОСОБА_3 - за січень-листопад 2013 року на загальну суму 5 477, 53 грн.;

- ОСОБА_4 - за січень-листопад 2013 року на загальну суму 6 530, 32 грн.

Всього за січень-листопад 2013 року ОСОБА_1, діючи умисно, безпідставно не виплатив заробітну плату працівникам підприємства більш як за один місяць на загальну суму 22 341, 04 грн., чим грубо порушив конституційне право вищевказаних громадян на своєчасне отримання заробітної плати, передбачене ст. 43 Конституції України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та підтвердив, що дійсно, працюючи з 21.06.2011 року ОСОБА_1 протягом січня-листопада 2013 року він не виплачував ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заробітну плату більш як за один місяць на загальну суму 22 341, 04 грн.

В судове засідання потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не з'явились, надали суду заяви, відповідно до яких просили розглянути кримінальне провадження у їх відсутність, міру покарання обвинуваченому просили призначити на розсуд суду, зазначили, що шкода їм не відшкодована, підтримали цивільні позови та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Суд вважає, що вина у скоєнні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні як показаннями обвинуваченого, який в повному обсязі визнав себе винним, так і наступними письмовими доказами:

- рух коштів по рахунку № 26002335588, що належить ТОВ «ДЗС» за період з 01.01.2013р. по 01.08.2014р. (а.с. 11-58);

- інформація щодо заборгованості по заробітній платі станом на 04.07.2014р. по ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 59-60);

- наказ № 1 від 21.06.2011р. про призначення ОСОБА_1 (а.с. 132);

- акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 195/4.6-1 від 26.05.2016р. (а.с. 201-209).

Докази у відповідності до ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України є законними і отримані у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

У відповідності зі ст. 18 Кримінального кодексу України обвинувачений - фізична особа, яка досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

Суд вважає, що вина обвинуваченого в скоєнні ним кримінального правопорушення в судовому засіданні доказана повністю.

Суд, враховуючи думку прокурора, бажання обвинуваченого та керуючись ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає юридичну кваліфікацію скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 175 КК України правильною за ознаками - безпідставна невиплата заробітної плати більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, незалежно від форми власності.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує, що він раніше судимий, скоїв злочин невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризується посередньо, довідками Петропавлівської центральної районної лікарні підтверджується, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, шкода не відшкодована.

Обставин, які відповідно до ст.ст. 66, 67 Кримінального кодексу України є такими, що пом'якшують або обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням обставин справи суд вважає за можливе виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без відбування покарання у місцях позбавлення волі, з випробовуванням та застосуванням ст. 75 КК України при призначенні покарання.

По справі потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 заявлені цивільні позови про відшкодування матеріальної шкоди на суму 15 200, 00 грн., 8 788, 68 грн., 6 530, 32 грн., та 3 802, 87 грн. відповідно.

Вирішуючи цивільні позов суд керується ст.ст. 129, 128 КПК України.

В добровільному порядку шкода не відшкодована.

Виходячи із доведеності вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення суд вважає, що позови про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.

Речові докази та судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Захід забезпечення кримінального провадження не обирався.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на два роки з позбавленням права обіймати посаду, пов'язану з виконанням функцій управління (керівництво) підприємства на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

Цивільні позови задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь:

- ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 3 802 (три тисячі вісімсот дві) грн. 00 коп.;

- ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 6 530 (шість тисяч п'ятсот тридцять) грн. 32 коп.;

- ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 8 788 (вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 68 коп.;

- ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 15 200 (п'ятнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп.

Речові докази та судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Захід забезпечення кримінального провадження не обирався.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя К. В. Місюра