Рішення № 58901154, 05.07.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9891/15-ц

Провадження № 2/161/1751/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Гриня О.М.

при секретарі Пилипюк Л.М.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КейКолект» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Кей Колект» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 13.02.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту №11117575000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 232000,00 доларів США зі сплатою відсотків, інших платежів, відповідно до умов договору.

Крім того, 26.07.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11189477000, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в сумі 65000,00 доларів США зі сплатою відсотків, інших платежів, відповідно до умов договору.

Зазначає, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 08.02.2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 2001 253 грн. 79 коп. заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11117575000 від 13 лютого 2007 року та за договором про надання споживчого кредиту № 11189477000 від 26 липня 2007 року.

12.12.2011 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КейКолект» було укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого права вимоги заборгованості за кредитним договором 1 та кредитним договором 2 відступлені ТОВ «КейКолект».

13.02.2007 року та 26.07.2008 року з метою забезпечення виконань зобовязань ОСОБА_3 за кредитними договорами між сторонами було укладено договори іпотеки від 13.02.2007 року та 26.07.2007 року, відповідно до яких в іпотеку банку передано нерухоме майно нежитлове приміщення (літер А-5, 1-й поверх, реєстраційний номер 16425281) загальною площею 272,0 кв.м. за адресою: вул. Декабристів, 25, м . Луцьк, Волинська область).

12.12.2011 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КейКолект» було укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки.

Вказує, що свої зобовязання АТ «УкрСиббанк» виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредити. Проте, в порушення умов договорів ОСОБА_3 не виконала свої зобовязання, заборгованість останньої за кредитним договором становить 2001 253,79 грн.

З врахуванням вищенаведеного, просить суд в рахунок погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором в розмірі 2001 253,79 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, нежитлове приміщення літер А-5, 1-й поверх, реєстраційний номер 16425281) загальною площею 272,0 кв.м. за адресою: вул. Декабристів, 25, м . Луцьк, Волинська область), що належить на праві власності ОСОБА_3, встановити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій та стягнути судові витрати по справі.

В ході судового розгляду представник позивача уточнив позовні вимоги з врахуванням яких просив суд в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11117575000 від 13 лютого 2007 року та № 11189477000 від 26 липня 2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності ТзОВ «Кей Колект» на предмет іпотеки нежитлове приміщення площею 272,0 кв.м. за адресою місто Луцьк вул. Декабристів, 25.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав наведених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити в звязку з пропуском строків позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

За клопотанням представника відповідача для огляду в судовому засіданні було витребувано цивільну справу № 2-203/11 за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором з матеріалів якої вбачається, що публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» 01.09.2009 року зверталось до ОСОБА_3 з вимогами № 4489 та № 4490 про дострокове повернення кредиту за кредитними договорами № 11117575000 від 13 лютого 2007 року та № 11189477000 від 26 липня 2007 року та попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 25-26).

Судом встановлено, що 13 лютого 2007 року та 26 липня 2007 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 були укладені кредитні договори, відповідно до яких банк надав відповідачу кредит в сумі 232000,00 доларів США та 65000,00 доларів США зі сплатою відсотків, інших платежів, відповідно до умов договорів (а.с. 7-10).

Відповідно до п. 1.2.2. кредитного договору терміни повернення встановлені в графіку погашення кредиту згідно додатку № 1 до договору, але в будь-якому випадку не пізніше 13.02.2018 року (а.с. 7).

13.02.2007 року та 26.07.2008 року з метою забезпечення виконань зобовязань ОСОБА_3 за кредитними договорами між сторонами було укладено договори іпотеки від 13.02.2007 року та 26.07.2007 року, відповідно до яких в іпотеку банку передано нерухоме майно нежитлове приміщення (літер А-5, 1-й поверх, реєстраційний номер 16425281) загальною площею 272,0 кв.м. за адресою: вул. Декабристів, 25, м . Луцьк, Волинська область) (а.с. 11-15, 21-23).

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 08.02.2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 2001253 грн. 79 коп. заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11117575000 від 13 лютого 2007 року та за договором про надання споживчого кредиту № 11189477000 від 26 липня 2007 року, яке набрало законної сили 03.03.2011 року (а.с. 30).

12.12.2011 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КейКолект» було укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого права вимоги заборгованості за кредитним договором 1 та кредитним договором 2 відступлені ТОВ «КейКолект».

Крім того, 12.12.2011 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КейКолект» було укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, відповідно до умов якого до останнього перейшли права вимоги за договором іпотеки 1 та договором іпотеки 2.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

До вказаних правовідносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором, і щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплатити пеню за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним.

Згідно з умовами кредитного договору (пп.1.3.4) з 1 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані банком позичальник зобовязаний сплачувати такі проценти за користування кредитом.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Враховуючи, що за умовами договору погашення основного боргу, процентів кредиту та комісії повинно здійснюватись позичальником частинами до певного числа кожного місяця, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Таким чином, право позивач на стягнення заборгованості за вищевказаними договорами виникло з моменту набрання рішення Луцьким міськрайонним судом від 08.02.2011 року законної сили, а саме з 03.03.2011 року.

Відповідно з саме з цього часу у кредитора також виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Частиною 3 ст. 264 ЦК України передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Будь-яких доказів щодо переривання відповідачем перебігу позовної давності та початку заново по вказаних правовідносинах позивачем суду не надано.

Згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Ст. 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно абз. 2 п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5, оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги, положення п. 7 ч. 13 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України в постанові від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-169цс14 початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами кредитного договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобовязання, які деталізують обовязок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обовязку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, якщо за умовами договорів погашення кредиту та процентів повинно здійснюватись позичальниками частинами кожного місяця, у рахунок чого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальниками кожного із цих зобовязань.

Отже, момент початку позовної давності про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного окремого із зобов'язань передбачених кредитним договором.

Однак, рішенням Луцького міськрайонного суду від 08.02.2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 2001 253 грн. 79 коп. заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11117575000 від 13 лютого 2007 року та за договором про надання споживчого кредиту № 11189477000 від 26 липня 2007 року.

У звязку з чим суд прийшов до висновку, що з набранням законної сили даним рішенням суду у позивача виникло право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак таке право позивача згідно загальних положень про позовну давність обмежене трьохрічним терміном.

Таким чином, рахуючи, дату набрання вищевказаним рішенням законної сили 03.03.2011 року початком перебігу позовної давності, враховуючи, що позивач звернувся з вказаним позовом до ОСОБА_3 17.12.2014 року, приписи ст. 257, ст. 264, ст. 266, ч. 3 ст. 267 ЦК України, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити в звязку зі спливом позовної давності.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 257, 261, 264, 267, 509, 510, 526, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КейКолект» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду О.М. Гринь