Ухвала суду № 58900663, 07.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №754/5219/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/7617/2016 /2014Головуючий у суді першої інстанції: Галась І.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І. 07 липня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.

суддів Кравець В.А., Панченка М.М. при секретарі Куркіній І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 квітня 2016 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задоволено.

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, зареєстрований Відділом Білопільського районного управління юстиції в Сумській обл. 24 квітня 1999 року № 35, розірвано.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, стягнення аліментів задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітків (доходу) щомісячно, починаючи з 07 квітня 2015 року і до повноліття дитини.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітків (доходу) щомісячно, починаючи з 07 квітня 2015 року і до повноліття дитини.

В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, на Ѕ частини автомобіля Hyndai-Accent, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, в порядку поділу майна подружжя виділено ОСОБА_3 плазмовий телевізор LG, принтер Canon, кухонний гарнітур, штори для вікна, плита кухонна, духовка, витяжка кухонна, три штори, покривало, штора, матрац, два дитячі ліжка, два ортопедичні матраци, чотири штори, два покривала, стіл письмовий, тумбочка підвісна, комод, дзеркало, кондиціонер, два стільці, пральна машина LG, водонагрівач, поличка для ванної кімнати.

В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, на Ѕ частину автомобіля Hyndai-Accent, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, в порядку поділу майна подружжя виділено ОСОБА_4 м'який куточок, кухонний стіл, мультиварка, мікрохвильова піч, магнітофон, диван два крісла, стіл, 2 плазмових телевізора Samsung, музичний центр, ноутбук, кондиціонер, диван. В задоволенні інших вимог відмовити. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзіОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її зустрічний позов, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що судом не враховані покази свідків, що мають істотне значення для справи, а також при поділі майна не враховано неподільність речей щодо автомобіля і 3-х кімнатної квартири, яка без врахування інтересів 2 дітей, які будуть проживати з ОСОБА_3, не може бути поділена на Ѕ частину. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, в частині стягнення у розмірі 50 % від розміру внесків, які знаходяться в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на депозитному та поточному рахунку, суд посилається на відсутність будь-яких конкретних доказів на підтвердження того, що кошти були спільним майном подружжя, а також судом не вірно поділено все майно, оскільки в судовому засіданні при встановлені спільного майна, а саме трьох телевізорів, одного LG та двох Samsung, ОСОБА_4 було виділено 2 телевізора, хоча користується він одним, крім того, судом не виділено на користь ОСОБА_3 ще один кондиціонер «LG Art cool», про який заявлялося.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_8, представників ОСОБА_3 - ОСОБА_9, ОСОБА_10, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.1999 року сторони уклали шлюб, від якого мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.9,10).

Сімейне життя не склалось, що призвело до виникнення конфліктів.

ОСОБА_3 рішення суду в частині розірвання шлюбу з ОСОБА_4 не оскаржує, посилаючись на те, що збереження сім'ї та поновлення шлюбних відносин неможливе.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1 ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із ст. 184 Сімейного Кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як вбачається з довідки від 11.06.2015 року №2, виданої ОСОБА_4 в тому, що він працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Пергам-Україна Інжинірінг» з 01.09.2009р. На даний момент займає посаду менеджера, дохід з 01.12.2014р. по 31.05.2015р. склав 25361,63 грн. Середня заробітна плата за вказаний період складає 4226,93 грн. (т.1 а.с.63).

Оскільки ОСОБА_4 є працездатним, офіційно працює, має постійний, регулярний дохід, що підтверджується відповідними документами, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що аліменти мають бути стягнуті у частковому відношенні до його заробітку.

Натомість доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 стосовного того, що ніби ОСОБА_4 отримує заробітну плату в розмірі, який значно перевищує дохід, вказаний у вищезазначеній довідці, ґрунтуються лише на її поясненнях та показаннях допитаних свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. А тому, покази свідків не є належним засобом доказування при встановленні розміру доходів ОСОБА_4.

Таким чином, встановлюючи відповідний розмір аліментів, суд виходив з вимог закону, матеріального стану ОСОБА_4 та потреб дітей для нормального життя.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно невірного поділу майна подружжя слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що за час шлюбу сторони набули майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2, автомобіль «Hyundai Accent», 2001 року випуску, плазмовий телевізор LG, принтер Canon, кухонний гарнітур, штори для вікна, плита кухонна, духовка, витяжка кухонна, три штори, покривало, штора, матрац, два дитячі ліжка, два ортопедичні матраци, чотири штори, два покривала, стіл письмовий, тумбочка підвісна, комод, дзеркало, кондиціонер, два стільці, пральна машина LG, водонагрівач, поличка для ванної кімнати, м'який куточок, кухонний стіл, мультиварка, мікрохвильова піч, магнітофон, диван, два крісла, стіл, 2 плазмових телевізора Samsung, музичний центр, ноутбук, кондиціонер, диван.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при досягненні згоди - виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи.

За умовами ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до п. 30 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007р., при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2,3 ст. 70 СК України в окремих випадках може відступити від засад рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини самостійного заробітку чи доходу.

Між сторонами по справі не було укладено шлюбного договору та не було досягнуто жодної домовленості з приводу розподілу нерухомого майна та автомобіля.

ОСОБА_3 просила при поділі спільної сумісної власності подружжя відступити від принципу рівності часток та визнати за нею право власності на спірну квартиру, а за ОСОБА_4 визнати право власності на автомобіль.

Проте, ОСОБА_3 не надано належних доказів на підтвердження існування жодної з обставин, передбачених ст.70 СК України для відступлення від засад рівності часток подружжя.

З'ясувавши всі обставини та дослідивши надані докази, судом не встановлено підстав для збільшення частки будь-кого з подружжя під час поділу майна.

Відповідно до вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Оскільки з виписок по рахунках та відповіді, наданої ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» вбачається, що рахунки закрито, залишок коштів відсутній, колегія вважає безпідставними позовні вимоги в частині розподілу коштів, які знаходилися на рахунках в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Позовні вимоги належним чином розглянуті судом першої інстанції, всім дослідженим доказам дана належна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на законність ухваленого рішення. Підстав для скасування рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

В касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-

Судді-