Рішення № 58900563, 29.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Борисової О.В., Ратнікової В.М.

секретар: Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/485/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Вовк Є.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О. в с т а н о в и л а :

В серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Стрюкової І.О. звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачка покладені на неї обов'язки за кредитним договором № 145/П/99/2008-840 від 18 лютого 2008 року не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 30 липня 2015 року становить 373 197 доларів США 40 центів та 1 761 050,31 грн. 31 коп.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року відмовлено у задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі по тексту - ПАТ «КБ «Надра») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погодившись із таким рішенням суду, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкова І.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідачем. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції позбавив банк можливості надати докази відсутності у нього оригіналів документів, в зв'язку з розслідуванням кримінальної справи та виїмкою кредитних справ, в тому числі і кредитної справи відповідача.

В суді апеляційної інстанції Белінський В.А. в інтересах ПАТ «КБ «Надра» апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважали, що спір вирішений судом правильно.

Особисто ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлена належним чином, забезпечила явку в судове засідання своїх уповноважених представників, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за її відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом 18 лютого 2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 145/П/99/2008-840, за умовами якого ВАТ КБ «Надра» надало ОСОБА_2 кредит у розмірі 188 350,31 доларів США зі сплатою процентів у розмірі 13,79 % річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 18 лютого 2028 року, а відповідачка зобов'язалася погасити кредит та сплатити проценти за користування кредитом шляхом сплати щомісячних платежів (а.с.4-6).

Відповідно до п. 4.2.4 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж у терміни, визначені п. 3.3.3 цього договору, а також якщо не оформлено договір іпотеки, що визначений п. 2.1.3 цього договору (незалежно від причин), у строк, визначений у цьому договорі.

30.04.2008 ОСОБА_2 уклала шлюб зі ОСОБА_6 та після реєстрації шлюбу прийняла прізвище чоловіка ОСОБА_6 (а.с.49).

Звернувшись до суду та, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не виконує свої зобов'язання, ПАТ «КБ «Надра» просило достроково стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 145/П/99/2008-840 від 18 лютого 2008 року, яка відповідно до наданих позивачем розрахунків станом на 30 липня 2015 року становить 452 978,39 доларів США, що за курсом НБУ становить 9 998 844,76 грн., яка включає в себе 186 440,54 доларів США, що за курсом НБУ становить 4 115 406,07 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 186 756,86 доларів США, що за курсом НБУ становить 4 122 388,38 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 79 780,99 доларів США, що за курсом НБУ становить 1 761 050,31 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту за період з 30 липня 2014 року по 29 липня 2015 року (а.с.6-7).

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «КБ «Надра».

При цьому, суд виходив з того, що ПАТ «КБ «Надра» не було надано суду оригіналу кредитного договору №145/П/99/2008-840 від 18 лютого 2008 року, укладеного з ОСОБА_2, на підставі якого було заявлено позов, та інших належних та допустимих доказів щодо предмету судового розгляду, а тому позивач не довів того, що між сторонами було укладено вказаний кредитний договір у письмовій формі, а відповідно до положень ч.2 ст.1055 ЦК України укладений з відповідачкою договір є нікчемним.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

За змістом положень ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З огляду на вказані положення закону, договір кредиту є реальним та вважається укладеним з моменту передання грошей. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору без передання грошових коштів не породжує обов'язку позичальника повернути грошові кошти.

Як вбачається з матеріалів справи, протокольною ухвалою Дарницького районного суд м. Києва у судовому засіданні 06 листопада 2015 року було задоволено клопотання сторони відповідача та ухвалено витребувати у позивача для огляду у судовому засіданні оригінали кредитного договору, анкети-заяви клієнта та заяви на видачу готівки. Судове засідання призначено на 25 листопада 2015 року.

25 листопада 2015 року представник ПАТ «КБ «Надра» в судове засідання не з'явився. Однак, суд в цьому ж судовому засіданні ухвалив рішення, при цьому не врахував, що це була перша неявка представника банку в судове засідання, що згідно з ст. 169 ЦПК України є підставою для відкладення розгляду справи та не з'ясував чому ПАТ «КБ «Надра» не надало оригіналу кредитного договору та інших документів та в першому ж засіданні ухвалив рішення.

Статтями 10, 60 ЦПК України закріплено обов'язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, ч. 4 ст. 10 ЦПК України визначено обов'язок суду сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

До апеляційної скарги представником ПАТ «КБ «Надра» було надано копію постанови Печерського районного суду м. Києва від 16 листопада 2009 року про надання дозволу на розкриття та проведення виїмки в ВАТ КБ «Надра» документів, на підставі якої було проведено виїмку документів, що становлять банківську таємницю, в тому числі щодо кредитного договору № 145/П/99/2008-840, укладеного з ОСОБА_2, що свідчить про відсутність у ПАТ «КБ «Надра» оригіналу вказаного кредитного договору.

Оскільки представник ПАТ «КБ «Надра» був позбавлений можливості надати вказані докази до суду першої інстанції, вони підлягають прийняттю апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України.

В процесі розгляду справи судом було встановлено, що оригінал кредитного договору № 145/П/99/2008-840, укладеного між ПАТ «КБ Надра» та ОСОБА_2 від 18 лютого 2008 року знаходиться у матеріалах кримінального провадження відносно обвинувачених ОСОБА_9, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. З от. 358, ч. 4 от. 358 КК України, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України, яке перебуває у провадженні Дарницького районного суду м. Києва (т.2, а.с.92).

15 березня 2016 року до апеляційного суду представником ПАТ «КБ «Надра» було надано копію кредитного договору № 145/П/99/2008-840 укладеного між ПАТ «КБ Надра» та ОСОБА_8 від 18 лютого 2008 року, посвідчену секретарем Дарницького районного суду м. Києва, а також копію анкети-заяви клієнта, копії заяви на видачу готівки та меморіальних ордерів (т.1, а.с.137-170).

Разом з тим, ПАТ «КБ Надра» не було надано суду належних та допустимих доказів надання ОСОБА_2 кредиту на підставі вказаного кредитного договору, зокрема, заяви на видачу готівки.

Як було зазначено, представником ПАТ «КБ «Надра» було надано копію заяви ОСОБА_2 про видачу готівки №734 від 18 лютого 2008 року, вказана копія була отримана представником ПАТ «КБ «Надра» із матеріалів кримінального провадження, що знаходиться у Дарницькому районному суді (т.1, а.с.165).

Однак, як вбачається із листа судді Дарницького районного суду м. Києва Заруби П.І. від 28 березня 2016 року в матеріалах кримінального провадження знаходиться лише копія заяви ОСОБА_2 про видачу готівки (т.2, а.с.92).

Представник ПАТ «КБ «Надра» зазначив, що дійсно в матеріалах кримінального провадження відсутній оригінал заяви про видачу готівки, оскільки його було знищено за закінченням строку його зберігання відповідно до постанови Правління НБУ від 08 грудня 2004 року №601 та акту №1 від 15 травня 2014 року про виділення та знищення справ (документів), що не підлягають зберіганню, та надав суду копію вказаної постанови та акту (т.2, а.с.105-110).

Разом з тим, вказані документи є лише підтвердженням виділення до знищення справ архіву відділення ПАТ КБ «Надра» та не є підтвердженням фактичного знищення документів. Акт №1 від 15 травня 2014 року про виділення та знищення справ (документів), що не підлягають зберіганню, не містить конкретного переліку документів, а містить лише посилання на загальну кількість, у зв'язку з чим неможливо встановити, що серед таких документів була заява ОСОБА_2 про видачу готівки.

Представники відповідачки в ході судового розгляду як в 2015 році, так і при першому зверненні ПАТ КБ «Надра» до суду з аналогічними позовними вимогами (т.1, а.с.46-47), зазначали, що ОСОБА_2 кредит не отримувала, заяву про видачу кредиту до банку не подавала.

Судом апеляційної інстанції вчинені всі передбачені процесуальним законом дії щодо отримання зазначеного доказу, але в порушення вимог ст.ст.10,60 ЦПК України позивач не довів факту передачі банком грошових коштів ОСОБА_2

Крім того, колегія суддів враховує, що в рамках кримінального провадження щодо ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, яке знаходиться на розгляді в Дарницькому районному суді м. Києва, ПАТ «КБ Надра» було подано цивільний позов, в тому числі і по кредитному договору № 145/П/99/2008-840, укладеному з ОСОБА_2 18 лютого 2008 року.

Вказані обставини представником ПАТ «КБ Надра» не спростовані.

Таким чином, у задоволенні позову ПАТ КБ «Надра» слід відмовити у зв'язку з тим, що ним не було надано належних та допустимих доказів надання ОСОБА_8 кредитних коштів та укладення кредитного договору.

Враховуючи викладене, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: О.В. Борисова

В.М.Ратнікова