Постанова № 58900339, 05.07.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2016 р. Справа№ 910/30534/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Гончарова С.А.

секретар Каніковський А.О.

за участю представників:

від позивача: Случак О.О. (представник за довіреністю)

від відповідача: Телицька В.А. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М."- товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2016 року

у справі № 910/30534/15 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю

до Київської міської ради

про розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Фірма "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.08.2003 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.05.2015 р. були внесені зміни до ст. 42 Земельного кодексу України, земельна ділянка на перетині вулиць Жмеринської та Петра Чаадаєва у Святошинському районі м. Києва підлягає вилученню з оренди з наступною передачею співвласникам багатоквартирного житлового будинку, збудованого на цій земельній ділянці. Позивач зазначав, що оскільки станом на дату укладання договору, жодна із сторін договору не знала про майбутні зміни в законодавстві України щодо безоплатної передачі земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку у власність або в постійне користування співвласникам цього багатоквартирного будинку в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, інакше договір укладався би на значно коротший строк, який закінчився б до прийняття таких змін в законодавстві (в тому числі Закону України від 14.05.2015 № 417), внаслідок внесених змін в законодавство України подальше виконання договору оренди є неможливим, а тому договір підлягає розірванню.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2016 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Фірма "Т.М.М."- товариство з обмеженою відповідальністю звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2016 року у справі №910/30534/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник зазначає, що внаслідок внесення змін до ст. 42 Земельного кодексу України, у відповідача виникло зобов'язання щодо передачі земельної ділянки співвласникам житлового будинку, збудованого на земельній ділянці на перетині вулиць Жмеринської та Петра Чаадаєва у Святошинському районі м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 17.03.2016 р. апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М."- товариства з обмеженою відповідальністю прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 19.04.2016 року.

18.04.2016 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли доповнення до пояснень за апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 19.04.2016 р. розгляд справи було відкладено на 10.05.2016 р., зобов'язано позивача надати суду письмові пояснення щодо переходу права власності іншим особам та в якій кількості на житловий будинок з гостьовою автостоянкою та об'єктами соціально-культурного побуту, які розташовані на перетині вулиць Жмеринської та Петра Чаадаєва у Святошинському районі міста Києва (поштова адреса - вул. Чаадаєва, 2-В) з посиланням та наданням відповідних доказів; надати письмові пояснення щодо здійснення/або не здійснення обслуговування житлового будинку з гостьовою автостоянкою та об'єктами соціально-культурного побуту, з посиланням та наданням відповідних доказів.

26.04.2016 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача, на виконання вимог ухвали суду від 19.04.2016 р., надійшли додаткові документи.

05.05.2016 р, 06.05.2016 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли доповнення до пояснень за апеляційною скаргою.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду №09-52/1311/16 від 10.05.2016 р. у справі №910/30534/15 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/30534/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.) від 10.05.2016 р. апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М."- товариства з обмеженою відповідальністю прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 10.05.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.) від 10.05.2016 р. розгляд справи було відкладено на 14.06.2016 р., зобов'язано відповідача надати суду письмові пояснення з урахуванням наданих позивачем доповнень до пояснень за апеляційною скаргою, письмові пояснення, в яких зазначити хто є управителем житлового будинку, збудованого на земельній ділянці, розміщеній на перетині вулиць Жмеринська/Чаадаєва в м. Києві, з посиланням та наданням відповідних доказів.

14.06.2016 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача, на виконання вимог ухвали суду від 10.05.2016 р., надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення суду - без змін. При цьому відповідач зазначив, що підстав для дострокового розірвання в судовому порядку, укладеного сторонами у справі договору оренди земельної ділянки, що відповідали б нормам ст. 32 Закону України "Про оренду землі", позивач не навів.

В судовому засіданні 14.06.2016 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 05.07.2016 р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду №09-52/1317/16 від 04.07.2016 р. у справі №910/30534/15 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/30534/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Гончаров С.А.) від 05.07.2016 р. прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 05.07.2016 р.

Представники сторін з'явились в судове засідання та надали пояснення по суті спору.

В судовому засіданні представник позивача надав суду письмові пояснення до апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

На виконання рішення Київської міської ради від 27.03.2003 р. №332-4/492, 12.08.2003 між Київською міською радою, як орендодавцем, та Фірмою "Т.М.М." - товариством з обмеженою відповідальністю, як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 27.03.2003 за №332-4/492, передає, а орендар приймає в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 3236 кв.м. для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з гостьовою автостоянкою та об'єктами соціально-культурного побуту на перетині вулиць Жмеринської та Петра Чаадаєва у Святошинському районі м. Києва в межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

14.05.2015 року були внесені зміни до ст.42 Земельного кодексу України та статтю 42 Земельного кодексу України викладено в наступній редакції: земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абзац 8 ч. 1 ст. 31 Закону України „Про оренду землі" визначає, що однією з підстав припинення договору оренди земельної ділянки є набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Пунктом 1 статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Як вбачається з матеріалів справи договір оренди земельної ділянки укладався строком на 25 років, тобто до 12.08.2028 року.

14.05.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон від № 417, яким внесено зміни до ст. 42 Земельного кодексу України, що унеможливлює подальше виконання договору оренди сторонами, оскільки прямо суперечить чинному законодавству України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки, проте отримав відповідь, яка свідчить про відмову від розірвання договору.

Суд апеляційної інстанції вважає, що правовідносини між сторонами у справі як орендодавця і орендаря припинилися в силу положень законів (ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 31 Закону України „Про оренду землі"), проте тривають в силу положень договору оренди.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 32 Закону України „Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Так ч. 1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ч.2 ст.382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Незважаючи на це, суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення проігнорував вимоги ст. 42 Земельного кодексу України та відмовив в задоволенні позову.

Також, суд першої інстанції не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, зокрема, акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 29 червня 2006 року, витягу із даних бухгалтерського обліку про фактичних власників квартир, які є співвласниками житлового будинку, відповідно до ч.2 ст.382 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України, однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно із ст.377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Водночас, відповідно до ст.42 Земельного Кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів вважає, що існує неузгодженість між вищевикладеними нормами права.

У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням „застарілих" норм з одного й того ж питання. Таку ж позицію висловило Міністерство юстиції України в своєму листі 26.12.2008 №758-0-2-08-19.

Таким чином, внаслідок внесених змін у ст. 42 Земельного Кодексу України у відповідача виникло зобов'язання щодо передачі земельної ділянки співвласникам житлового будинку збудованого на земельній ділянці на перетині вулиць Жмеринської та Петра Чаадаєва у Святошинському районі м. Києва. Дана норма є імперативною та породжує нові зобов'язання для відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19.06.2012 р. у справі №3-30гс12, в якій зокрема зазначено, що у зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою, законодавством та умовами договору передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, суд касаційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплата судового збору за розгляд позовної заяви та витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М."- товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2016 р. у справі №910/30534/15 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 3236 кв.м. для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з гостьовою автостоянкою та об'єктами соціально-культурного побуту на перетині вулиць Жмеринської та Петра Чаадаєва у Святошинському районі м. Києва, укладений 12.08.2003 р. між Київською міською радою, як орендодавцем, та Фірмою "Т.М.М." - товариством з обмеженою відповідальністю, як орендарем.

Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь фірми „Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вул. Г. Тимофєєвої, 3, код ЄДРПОУ 14073675) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та 1339 (одну тисячу триста тридцять дев'ять) грн. 80 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Матеріали справи №910/30534/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

С.А. Гончаров