Рішення № 58899450, 04.07.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2016р. Справа№ 914/1064/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З.

при секретарі судового засідання Прокопів І.І.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «СВІТ СР», смт. Новий Яричів, Камянка-Бузький район, Львівська область

до відповідача: Державного територіально-галузевого обєднання Львівська залізниця», м. Львів

третя особа 1 що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Центральна Збагачувальна Фабрика «Комсомольська» м. Димитров, Донецька область

третя особа 2 що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Трейдінгова Компанія» м. Українськ, Донецька область

про: стягнення вартості втраченого вантажу в розмірі 6 218,55 грн.

В судове засідання зявились:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 4/4д від 28.04.2016 р.

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність № КР-23 від 04.01.2016 р.;

від третьої особи 1: не зявився;

третьої особи 2: не зявився.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «СВІТ СР» до відповідача Державного територіально-галузевого обєднання Львівська залізниця» про стягнення вартості втраченого вантажу в розмірі 6 218,55 грн.

Ухвалою суду від 21.04.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.05.2016р.

Ухвалою суду від 04.05.2016 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Центральна Збагачувальна Фабрика «Комсомольська»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Трейдінгова Компанія» та відкладено розгляд справи на 18.05.2016р.

Розгляд справи продовжено в порядку ст. 69 ГПК України та розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 18.05.2016 р., 09.06.2016 р.

Представник позивача в судовому засіданні 04.07.2016р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, письмових додаткових поясненнях (вх.№ 23951/16 від 08.06.2016 р.) та пояснень, наданих в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 21074/16 від 18.05.2016р.) та пояснень наданих у судовому засіданні.

Третя особа 1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Центральна Збагачувальна Фабрика Комсомольська в судове засідання не зявилась. Однак на адресу суду направила письмові пояснення по суті спору (вх.№ 23554/16 від 06.06.2016 р.), в яких зазначила, що мала місце втрата вантажу під час перевезення, тобто, перевізник не забезпечив збереження прийнятого вантажу. Також просить суд розглядати справу без участі представника третьої особи без самостійних вимог-1.

Третя особа 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Перша Трейдінгова Компанія в судове засідання не зявилась. Проте на адресу суду надіслала письмові пояснення по суті предмету спору (вх.№ 24110/16 від 08.06.2016 р.), в яких зазначено про те, що відповідальність за збереження вантажу повинен нести його перевізник, просить просить розглядати справу без участі його представника.

В судовому засіданні 04.07.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

10.12.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Трейдінгова Компанія» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «СВІТ СР» (Покупець) укладено Договір поставки № 4/12 (далі Договір поставки), відповідно до умов якого Постачальник зобовязується поставити Покупцю вугільну продукцію (далі вугілля) в асортименті, за ціною, за реквізитами, в строки, в кількості та з якісними характеристиками, погодженими в Специфікаціях до договору, а Покупець зобовязується прийняти і оплатити вугілля відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.2.1. Договору поставки Вугілля постачається залізничним транспортом на умовах FCA станція відправлення, згідно з міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 р., з урахуванням умов, положень та застережень, передбачених у цьому Договорі або відповідних Специфікаціях.

Відповідно до специфікації № 4 від 11.02.2016р. (Додаток 4 до Договору поставки) Постачальник зобовязується поставити Покупцю Вугілля камяне (Г, ДГ 13-100) в кількості 500 т., ціна за тонну становить 1625,00 грн., загальною вартістю (без ПДВ) 812 500,00 грн., а Покупець зобовязується прийняти та оплатити Вугілля. У вказаній Специфікації № 4 Вантажовідправником зазначено, в тому числі, ПАТ «ЦЗФ «Комсомольська».

Між Публічним акціонерним Товариством «Центральна Збагачувальна Фабрика «Комсомольська» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Трейдінгова Компанія» (Замовник) 30.10.2015 року укладено Договір № 30/10/2015К, відповідно до умов якого Замовник передає на переробку Виконавцю Вугілля для збагачення та відвантаження продуктів збагачення за реквізитами, вказаними Замовником. Відвантаження продуктів збагачення здійснюється зі станції Красноармійськ на умовах FCA, якщо інше не передбачено в специфікаціях (п.1.2. Договору № 30/10/2015К). Відповідно до п.4.1.2 Договору № 30/10/2015К Виконавець проводить збагачення вугілля і відвантаження продуктів збагачення за реквізитами, вказаними Замовником. Замовник несе відповідальність за правильність вказаних реквізитів одержувача продуктів збагачення.

Пунктом 6.3. Договору № 30/10/2015К передбачено, що у випадку оплати Виконавцем транспортних затрат за поставку Вугілля і/чи продуктів збагачення третім особам Замовник оплачує транспортні послуги протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку і документів, які підтверджують вартість транспортних послуг (рахунок і звіт Експедитора і т.д.), а також підписання акту про надання послуг.

Згідно із залізничною накладною №52070158 від 17.02.2016 р. ПАТ «ЦПФ «Комсомольська» (Відправник) на адресу ТзОВ Торговий Дім «СВІТ СР» (Одержувач) відвантажено Вугілля в загальній кількості 57,0 тонн (належно завірена копія міститься в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2016 року на станції Знам'янка по прибуттю поїзда та зважуванні виявлено недостачу вугільної продукції, про що складено Комерційний Акт АА № 032643/43/02. Зокрема, в даному Комерційному акті вказано, що в перевізних документах зазначена загальна вага 57000 кг, а насправді виявилося 52500 кг. Також в Комерційному акті зазначено, що при перевірці виявлено навантаження нижче бортів 100мм. На поверхні вантажу маються виїмки праворуч над 1-2-3- люками довжиною 4000 мм, шириною 1300 мм, глибиною 800 мм; над 6-7 люками довжиною 3000 мм, шириною 2600 мм, глибиною 1000 мм. Просипання вантажу немає. Поверхня вантажу маркована вапняним розчином. В місцях виїмок доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном. Каток застосовувався. В вагоні гліху торцеві стінки, люка щільно закриті. Зважування вагона здійснене 21.02.2016 р. на тензометричних статичних вагонних вагах працівником станції. При зважуванні виявилось брутто 76000 кг, тара з документа 23500 кг, нетто 52500 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 4500 кг.

Отже, як стверджує позивач, одержувач - ТзОВ Торговий дім «Світ СР» отримав вантаж в меншій кількості, ніж той, який був прийнятий для перевезення.

Згідно розрахунку, наданого позивачем в позовній заяві, вартість недостачі маси вантажу з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення становить 6 218,55 грн. з ПДВ.

14.03.2014р. позивачем надіслано на адресу Державного територіально-галузевого об'єднання Львівська залізниця претензію (вих.№14/4) з вимогою повернути вартість втраченого вугілля пропорційно недопоставленої кількості в розмірі 6218,55 грн.

У листі від 25.03.2016р. № МЮ-7/2016-1 відповідач зазначив, що для розгляду вищенаведеної претензії щодо відшкодування вартості часткової недостачі маси вантажу по відправці №52070158, відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України прошу долучити в термін до 04.04.2016р.: рахунок вартості вантажу вантажовідправника згідно накладної № 52070158; документ, який підтверджує сплату вами вартості отриманого вантажу за ціною вантажовідправника ПАТ «ЦЗФ «Комсомольська»; договір поставки № 4/12 від 10.12.2015 р.

Позивачем у відповідь на лист відповідача № МЮ-7/2016-1 від 25.03.2016 р. надано копію Договору поставки № 4/12 від 10.12.2015 року та у листі-відповіді зазначено, що між Публічним акціонерним Товариством «Центральна Збагачувальна Фабрика «Комсомольська» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Трейдінгова Компанія» 30.10.2015 року укладено Договір № 30/10/2015К, відповідно до п.1.2. та п.4.1.2 якого ПАТ «ЦЗФ «Комсомольська» здійснювала збагачення та відвантаження збагаченої продукції за реквізитами, вказаними ТзОВ «Перша Трейдінгова Компанія». Тобто, фактичним вантажовідправником даного вугілля було ПАТ «ЦЗФ «Комсомольська» в якості експедитора, а фактичним продавцем є ТзОВ «Перша Трейдінгова Компанія», тому ціна, вказана в видаткових накладних і договорі поставки між ТзОВ «Світ СР» та ТзОВ «Перша Трейдінгова Компанія» є ціною відправника.

Відповідачем листом № МЮ-7/2016-1 від 06.04.2016 р. відхилено претензію позивача № 14/4 від 14.03.2016 р. на підставі ст.ст. 115, 133 Статуту залізниць України, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Отже, позивач просить стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання Львівська залізниця 6 218,55 грн. вартості втраченого вантажу та судовий збір в розмірі 1 378,00 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

10.12.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Трейдінгова Компанія» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «СВІТ СР» (Покупець) укладено Договір поставки № 4/12 (далі Договір поставки), відповідно до умов якого Постачальник зобовязується поставити Покупцю вугільну продукцію (далі вугілля) в асортименті, за ціною, за реквізитами, в строки, в кількості та з якісними характеристиками, погодженими в Специфікаціях до договору, а Покупець зобовязується прийняти і оплатити вугілля відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.2.1. Договору поставки Вугілля постачається залізничним транспортом на умовах FCA станція відправлення, згідно з міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 р., з урахуванням умов, положень та застережень, передбачених у цьому Договорі або відповідних Специфікаціях.

Відповідно до специфікації № 4 від 11.02.2016р. (Додаток 4 до Договору поставки) Постачальник зобовязується поставити Покупцю Вугілля камяне (Г, ДГ 13-100) в кількості 500 т., ціна за тонну становить 1625,00 грн., загальною вартістю (без ПДВ) 812 500,00 грн., а Покупець зобовязується прийняти та оплатити Вугілля.

На виконання умов Договору поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Трейдінгова Компанія» передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «СВІТ СР» прийнято вугільну продукцію в кількості 114 000 кг, що підтверджується Актом приймання-передачі вугільної продукції № 157 від 17.02.2016 р. (належно завірена копія міститься в матеріалах справи).

У вказаній Специфікації № 4 від 11.02.2016р. (Додаток 4 до Договору поставки) Вантажовідправником зазначено, в тому числі, ПАТ «ЦЗФ «Комсомольська».

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору № 30/10/2015К, укладеного 30.10.2015 р. між Публічним акціонерним Товариством «Центральна Збагачувальна Фабрика «Комсомольська» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Трейдінгова Компанія» (Замовник) згідно із залізничною накладною №52070158 від 17.02.2016 р. ПАТ «ЦЗФ «Комсомольська» (Відправник) на адресу ТзОВ Торговий Дім «СВІТ СР» (Одержувач) відвантажено Вугілля з станції Красноармійськ (станція та залізниця відправлення) до станції Скнилів (станція та залізниця призначення) в загальній кількості 57,0 тонн (належно завірена копія міститься в матеріалах справи).

Проте, як стверджує позивач, одержувач - ТзОВ Торговий дім «Світ СР» отримав вантаж в меншій кількості, ніж той, який був прийнятий для перевезення, про що свідчить Комерційний Акт АА № 032643/43/02, який складено 21.02.2016 року на станції Знам'янка. Зокрема, в даному Комерційному акті вказано, що в перевізних документах зазначена загальна вага 57000 кг, а насправді виявилося 52500 кг. Також в Комерційному акті зазначено, що при перевірці виявлено навантаження нижче бортів 100мм. На поверхні вантажу маються виїмки праворуч над 1-2-3- люками довжиною 4000 мм, шириною 1300 мм, глибиною 800 мм; над 6-7 люками довжиною 3000 мм, шириною 2600 мм, глибиною 1000 мм. Просипання вантажу немає. Поверхня вантажу маркована вапняним розчином. В місцях виїмок доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном. Каток застосовувався. В вагоні гліху торцеві стінки, люка щільно закриті. Зважування вагона здійснене 21.02.2016 р. на тензометричних статичних вагонних вагах працівником станції. При зважуванні виявилось брутто 76000 кг, тара з документа 23500 кг, нетто 52500 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 4500 кг.

Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (Статут залізниць України) визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

За положеннями ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно зі ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

14.03.2014р. позивачем, як вантажоодержувачем, надіслано на адресу Державного територіально-галузевого об'єднання Львівська залізниця претензію з вих.№14/4 з вимогою повернути вартість втраченого вугілля пропорційно недопоставленої кількості в розмірі 6218,55 грн.

Відповідачем листом № МЮ-7/2016-1 від 06.04.2016 р. відхилено претензію позивача № 14/4 від 14.03.2016 р. на підставі ст.ст. 115, 133 Статуту залізниць України.

Відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України пред'явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред'явлення до неї претензії. Право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів має у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову. Накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.

Статтею 133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством. До претензії або позову додаються документи, які підтверджують вимоги заявника. До претензії або позову щодо втрати, нестачі, псування або пошкодження крім документів, які обґрунтовують їх пред'явлення (подання), додається документ, який засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, претензію до перевізника (ДТГО «Львівська залізниця») надіслано вантажоодержувачем згідно накладної №52070158 від 17.02.2016 р. без передачі права на пред'явлення претензій.

У листі від 25.03.2016р. № МЮ-7/2016-1 відповідач зазначив, що для розгляду вищенаведеної претензії щодо відшкодування вартості часткової недостачі маси вантажу по відправці №52070158, відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України прошу долучити в термін до 04.04.2016р.: рахунок вартості вантажу вантажовідправника згідно накладної № 52070158; документ, який підтверджує сплату вами вартості отриманого вантажу за ціною вантажовідправника ПАТ «ЦЗФ «Комсомольська»; договір поставки № 4/12 від 10.12.2015 р.

Позивачем у відповідь на лист відповідача № МЮ-7/2016-1 від 25.03.2016 р. надано копію Договору поставки № 4/12 від 10.12.2015 року та у листі-відповіді зазначено, що між Публічним акціонерним Товариством «Центральна Збагачувальна Фабрика «Комсомольська» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Трейдінгова Компанія» 30.10.2015 року укладено Договір № 30/10/2015К, відповідно до п.1.2. та п.4.1.2 якого ПАТ «ЦЗФ «Комсомольська» здійснювала збагачення та відвантаження збагаченої продукції за реквізитами, вказаними ТзОВ «Перша Трейдінгова Компанія». Тобто, фактичним вантажовідправником даного вугілля було ПАТ «ЦЗФ «Комсомольська» в якості експедитора, а фактичним продавцем є ТзОВ «Перша Трейдінгова Компанія», тому ціна, вказана в видаткових накладних і договорі поставки між ТзОВ ТД «Світ СР» та ТзОВ «Перша Трейдінгова Компанія» є ціною відправника.

Згідно п. 2.7 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Вартість вантажу, що перевозиться з оголошеною вартістю, визначається у такому ж порядку (пункт 4 Правил перевезення вантажів з оголошеною вартістю).

Слід звернути увагу на те, що позивачем до претензії долучено Договір поставки № 4/12 від 10.12.2015 р. та Специфікацію № 4 від 11.02.2016 р. до вказаного Договору, в якій зазначено кількість, ціну за тонну, загальну вартість вантажу та в п. 3 якої чітко вказано Вантажовідправником вугільної продукції ПАТ «ЦПФ «Комсомольська».

Відповідно до п. 6 Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130-137 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 р. до претензійної заяви додаються документи, передбачені статтями 130, 133 Статуту залізниць України, а також розрахунок суми претензії, якщо його не наведено в претензійній заяві. Паперова накладна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються тільки в оригіналах. У разі оформлення перевезення вантажу шляхом електронного документообігу до претензійної заяви додається паперова копія накладної, роздрукована на підставі електронної накладної та засвідчена календарним штемпелем станції призначення або суб'єктом перевезення згідно з чинним законодавством. Кількість і вартість відправленого вантажу підтверджуються згідно зі статтею 115 Статуту залізниць України документом відправника із зазначенням у ньому номера залізничної накладної, за якою відправлено вантаж. Якщо вантажовідправником є транспортно-експедиторське підприємство, яке не є виробником або постачальником вантажу, для підтвердження вартості відправленого вантажу заявником до претензії може бути додана завірена копія договору транспортного експедирування, укладеного між вантажовідправником (експедитором) і фактичним постачальником (виробником) вантажу, та рахунок або інший документ фактичного постачальника (виробника), що підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Слід зазначити, що до претензії № 14/4 від 14.03.2016 р. позивачем долучено Договір № 30/10/2015К, укладений 30.10.2015 р. між Публічним акціонерним Товариством «Центральна Збагачувальна Фабрика «Комсомольська» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Трейдінгова Компанія» (Замовник), відповідно до п.4.1.2 якого Виконавець проводить збагачення вугілля і відвантаження продуктів збагачення за реквізитами, вказаними Замовником та відповідно до п. 6.3. якого у випадку оплати Виконавцем транспортних затрат за поставку Вугілля і/чи продуктів збагачення третім особам Замовник оплачує транспортні послуги протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку і документів, які підтверджують вартість транспортних послуг (рахунок і звіт Експедитора і т.д.), а також підписання акту про надання послуг. Також до претензії долучено рахунок на оплату № 33 від 11.02.2016 р. та платіжні доручення № 87 від 12.02.2016 р. та № 88 від 15.02.2016 р. про оплату за вугілля (належно завірені копії містяться в матеріалах справи). Крім того, до претензії долучено лист ТзОВ «Перша Трейдінгова компанія» про власність № 157 від 17.02.2016 р., в якому зазначено, що Вугілля камяне, яке було відвантажене ПАТ «ЦЗФ «Комсомольська» згідно накладної № 52070158 від 17.02.2016 р. є власністю ТзОВ ТД «Світ СР» (належно завірена копія міститься в матеріалах справи).

Наведеним спростовуються заперечення відповідача про те, що позивачем належними доказами не підтверджений розмір вартості нестачі вантажу в розумінні ст. 115 Статуту залізниць України.

Частиною п'ятою ст. 31 Статуту залізниць України встановлено, що придатність рухомого складу, зокрема вагонів, для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці. Частиною 3 ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно залізничної накладної № №52070158 від 17.02.2016 р. завантаження вантажу здійснювалось вантажовідправником - ПАТ «ЦЗФ «Комсомольська», тому відповідно до частини п'ятої статті 31 Статуту залізниць України, придатність зазначеного вагону до перевезення вантажу у комерційному відношенні повинен був визначити саме він. З матеріалів справи вбачається, що вантажовідправником вантаж завантажений у вагони в технічному стані справні, про що також зазначено в Розділі А «Відомості про вагон, пломби (ЗПП) та відсіки в накладній» Комерційного Акту АА № 032643/43/02 від 21.02.2016 р. В п. 7 Накладної №52070158 від 17.02.2016 р. зазначено (мовою оригіналу): «Груз погружено конусообразно по всей длине вагона. Промаркирован известковым раствором. Погружено выше бортов. Вес груза определен с участием независимой организации. Тара проверена».

Згідно п. 3.21 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона із «шапкою». З метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Конструкція відповідних пристроїв і установок, порядок ущільнення вантажів, застосування захисної плівки (емульсії), кріплення та маркування, що забезпечують збереження і свідчать про відсутність втрати вантажу при перевезенні, визначається інструкцією, розробленою відправником і узгодженою з залізницею (пункт 7 названих Правил).

Таким чином, вантажовідправник ПАТ «ЦПФ «Комсомольська» виконав свої зобов'язання щодо завантаження вугільної продукції.

Статтею 110 Статуту залізниць України визначено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно п. 1 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У відповідності до вимог ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу, у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту залізниць України).

Відповідно до частини 3 статті 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Пункт 27 Правил видачі вантажів ( затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644) визначає норми недостачі при перевезенні в залежності від властивостей вантажу, які вказані у відсотках від маси вантажу і складаються із двох показників: норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто.

Відповідно до п.27 Правил вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Згідно розрахунку, наданого позивачем в позовній заяві, вартість недостачі маси вантажу з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення становить 6 218,55 грн. з ПДВ.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення на суму 6 218,55 грн.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 3, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 12, 22, 27, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого обєднання Львівська залізниця» (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «СВІТ СР» (80465, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, смт. Новий Яричів, вул. Шашкевича, буд. 29, код ЄДРПОУ 36767476) 6 218 (шість тисяч двісті вісімнадцять) грн. 55 коп., - вартості втраченого вантажу, 1 378 (тисячу триста пятдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 11.07.2016 р.

Суддя Галамай О. З.