Рішення № 58899389, 07.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2016Справа №910/9079/16За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмент Проперті Протектед"

до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-Страхування"

про стягнення 29058,19 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача Єлтишева С.Л. (за дов.)

від відповідача не з'явились

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.07.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестмент Проперті Протектед" до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-Страхування" про стягнення 29058,19 грн. страхового відшкодування.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що автомобіль Kia Sorento реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП був застрахований у ПрАТ "СК "НОВА" відповідно до договору страхування № 4893 від 03.04.2015.

09.10.2015 в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Kia Sorento д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, транспортного засобу Volkswagen Caddy, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.

Страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

На виконання вимог договору страхування, страховик сплатив страхове відшкодування у розмірі 29568,19 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 01.12.2015 № 756/14991/15-п встановлено, що вказана вище дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_3 у зв'язку зі здійсненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована, згідно полісу № АІ/8258657 у ПрАТ "ПРОСТО-Страхування".

На підставі договору купівлі-продажу від 02.01.2014 боргові зобов'язання за вказаним страховим випадком були придбані позивачем.

Позивач звернувся до відповідача з претензією про виплату страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 20.05.2016 порушено провадження у справі № 910/9079/16, розгляд останньої призначено на 09.06.2016.

Від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 09.06.2016 від відповідача надійшов відзив, у якому він зазначає, що права позивача не порушені, оскільки відповідач просив надати йому додаткові документи, однак, в зв'язку з тим, що вони не були надані, не можливо було прийняти рішення про добровільне виконання регресної вимоги. Оскільки позивач звернувся до суду передчасно до порушення його права, відповідач просить припинити провадження у справі.

Відповідач в судове засідання 09.06.2016 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про день та час судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 09.06.2016 розгляд справи відкладено на 22.06.2016.

Відповідач в судове засідання 22.06.2016 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про день та час судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 22.06.2016 розгляд справи відкладено на 07.07.2016.

Відповідач в судове засідання 07.07.2016 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про день та час судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Позивач надав письмові пояснення з приводу неможливості надати витребувані судом докази.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2015 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "НОВА" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземних транспортих засобів № 4893, предметом якого є страхування транспортного засобу марки Kia Sorento д.р.н. НОМЕР_1.

09.10.2015 в м. Києві на перехресті вулиць Новокостянтинівська - Вікентія Хвойки, 18/14 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volkswagen Caddy, д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, транспортного засобу Kia Sorento д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 Повідомлення про подію подане страхувальником 12.10.2015, заява на виплату страхового відшкодування подана 12.10.2015.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 2.1, 5.7.1 (дод. 1) Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 01.12.2015 № 756/14991/15-п, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу огляду транспортного засобу від 12.10.2015, рахунку № СА-000158467 від 13.10.2015, виставленого ТОВ "Світ Авто" вартість ремонту Kia Sorento д.р.н. НОМЕР_1 становить 29568,19 грн.

Відповідно до страхового акту № 1602 від 09.12.2015 року та розрахунку до нього сума страхового відшкодування складає 29568,19 грн.

На підставі страхового акту № 1602 від 09.12.2015, заяви на виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 23768,69 грн. без ПДВ згідно платіжних доручень № 27816 від 09.12.2015 на суму 7922,90 грн., № 27952 від 15.12.2015 на суму 7922,89 грн., № 28012 від 17.12.2015 на суму 7922,90 грн. на рахунок ТОВ "Світ Авто". Сума у розмірі 5799,50 грн. була зарахована в рахунок не сплаченої частини страхового платежу. Загальна сума страхового відшкодування склала 29568,19 грн.

02.01.2014 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "НОВА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестмент Проперті Протектед" укладено договір купівлі-продажу боргових зобов'язань відповідно до якого продавець передав покупцю права на регресні вимоги, які включає в себе регресні справи (перелік яких міститься у Додатку № 1 до цього договору), а покупець приймає такі регресні вимоги та зобов'язується сплатити на користь продавця винагороду. Згідно додатку були передані позивачу регресні вимоги за страховим випадком, що є предметом розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 45/0/3-16 від 25.01.2016.

Відповідач надав до матеріалів справи лист від 23.02.2016 № 01-876, в якому просив направити йому завірені копії документів що стосуються дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст.ст. 8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування").

Згідно із Законом України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст.ст.9, 22, 28, 29) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Ст. 36 зазначеного Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачений порядок виплати страхового відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника тощо.

У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто до позивача перейшло право вимоги до відповідача за сплаченим ним страховим відшкодуванням.

Із постанови Оболонського районного суду м. Києва від 01.12.2015 № 756/14991/15-п, вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Volkswagen Caddy, д.р.н. НОМЕР_2, водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Kia Sorento д.р.н. НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_3

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Volkswagen Caddy, д.р.н. НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Volkswagen Caddy, д.р.н. НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-Страхування" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/8258657.

Згідно відповіді МТСБУ від 31.05.2016 № 7/2-28/14917, договором (полісом) № АІ/8258657 передбачено, що франшиза становить 510,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

При визначенні суми відшкодування в порядку суброгації позивач врахував обов'язкову франшизу, передбачену полісом та просив стягнути з відповідача 29058,19 грн.

Відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Kia Sorento д.р.н. НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про передчасність звернення з позовом.

Право на судовий захист гарантується Конституцію України та Законами України. Так, відповідно до статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, норми якої мають пряму дію та найвищу юридичну силу, гарантується. Частина четверта статті 13 Конституції України встановлює обов'язок держави забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, в тому числі у судовому порядку. До таких суб'єктів належать, зокрема, юридичні особи та інші суб'єкти господарських відносин. Тобто можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб'єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Указана правова позиція була висловлена у Рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002.

Крім того, відповідно до положень Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що згідно статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" страховик отримує право вимоги потерпілої особи, яке може бути реалізовано шляхом подання відповідного позову після виплати останній страхового відшкодування, і не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування (постанова від 28.08.2012 (Постанова №3-38гс12) №23/279).

Таким чином, аргументи відповідача не приймаються судом як такі, що не відповідають чинному законодавству, а заявлені вимоги про припинення провадження у справі, не підлягають задоволенню.

Позаяк, суд вказує, що станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі права позивача порушені, а строк виплати страхового відшкодування є таким, що настав.

Таким чином, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 29058,19 грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно платіжного доручення № 15 від 11.05.2016 позивач сплатив судовий збір у розмірі 1450,00 грн. Позивачем було надмірно сплачено 72,00 грн., які підлягають поверненню з державного бюджету ухвалою суду за заявою платника. Позивач з відповідною заявою до суду не звертався.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-38 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-Страхування" (04050, м. Київ, вулиця Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмент Проперті Протектед" (02002, м. Київ, вулиця Є. Сверстюка, будинок 11, офіс 2, код ЄДРПОУ 39033190) страхове відшкодування у розмірі 29058 (двадцять дев'ять тисяч п'ятдесят вісім гривень 19 коп.) та 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.07.2016

Суддя І.В. Усатенко