Рішення № 58899130, 31.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2016Справа №910/7846/16

За позовомПублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"; До Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"; Простягнення 20 190,40 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:не з'явився; Від відповідача: Лях К.М., представник за довіреністю № 18-2/3-04/182-16 від 29.04.2016 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" як правонаступника Державного підприємства "Донецька залізниця" 20 190,40 грн. збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні.

Провадження у справі за вказаними вимогами було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 № 910/7849/16, яку призначено до розгляду на 31.05.2016.

18.05.2016 відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву.

У судове засідання, призначене на 31.05.2016, позивач уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи. Приймаючи до уваги обмеженість процесуальних строків вирішення спору, відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Як вбачається з позовної заяви, заявлені вимоги мотивовані тим, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" як правонаступник Державного підприємства "Донецька залізниця" між нести відповідальність не нестачу вантажу, оскільки був перевізником вантажу, щодо якого в установленому порядку було виявлено та зафіксовано факт нестачі.

Згідно з відзивом на позовну заяву та усними поясненнями представника відповідача, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" станом на час розгляду спору не є правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця" та не повинно відповідати за даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На виконання договору від 31.12.2015 № МДМ-13.50-15-1672/1997, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдінг" в якості постачальника и та Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" 19.01.2016 зі станції Авдіївка донецької області Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" груповим маршрутним відправленням було відправлено Публічному акціонерному товариству "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" вантаж - кокс доменний, загальною масою 2 362 350 кг станція призначення - Маріуполь-Сортувальний, що підтверджується накладною від 19.01.2016 № 51361673, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Зокрема, у вагоні № 56865934 було відправлено 42 850 кг коксу доменного, загальною вартістю 1 377 018,76 грн. без ПДВ відповідно до рахунку-фактури від 19.01.2016 № 90685582.

20.01.2016 при прийнятті вантажу з вагону № 56865934 станцією призначення Маріуполь-Сортувальний було складено комерційний акт № 724664, яким зафіксовано недостачу вантажу, виявлену за результатами зважування вантажу, що проводилося двічі, а саме: виявлено вагу 36 750 кг (нетто), замість 42 850 кг, що була вказана під час відправлення.

Таким чином, фактичними обставинами справи підтверджується, що при перевезенні вантажу залізницею перевізником було допущено недостачу вантажу в розмірі 6 100 кг, яка перевищує норму (2 % природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) і її вартість становить 20 190,40 грн.

Згідно зі ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства

Частиною 6 ст. 306 Господарського кодексу України визначено, що перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України).

Статтею 113 Статуту залізниць визначено що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно зі ст. 131 Статуту залізниць претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу.

Зважаючи на описані обставини та наведені положення законодавства, позовні вимоги, заявлені до залізничного перевізника є правомірними та доведеними, проте, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" не повинне нести відповідальність за нестачу вантажу, перевезення якого здійснювало Державне підприємство "Донецька залізниця", зважаючи на наступне.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815) як нова юридична особа утворене згідно з Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" (далі - Закон) та постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25.06.2014 № 200.

Статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735.

Відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" утворюється на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (ідентифікаційний код 00034045), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

Серед таких підприємств є й Державне підприємство "Донецька залізниця", яке є залізницею, відповідальною перед позивачем за нестачу вантажу, як стверджує сам позивач у поданому позові.

Як вбачається із положень наведеного вище Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200, всі підприємства, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" реорганізовуються шляхом злиття.

Реорганізація юридичної особи, як самостійний вид її припинення, передбачає проведення певної процедури та характеризується деякими особливостями. Так, зокрема, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 104 Цивільного кодексу України).

Комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами (ст. 107 Цивільного кодексу України).

Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців" на громадських формувань, тобто запису про припинення юридичної особи.

Станом на час розгляду справи згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство "Донецька залізниця" не є таким, що припинено як юридична особа.

Отже, відповідно до цивільного законодавства при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи - попередника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Про необхідність затвердження таких передавальних актів йдеться також і в постанові Кабінету Міністрів України від "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25.06.2014 № 200.

Тому сама по собі вказівка в Законі та постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 та Статуті, а також у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту (в тому числі і Державного підприємства "Донецька залізниця"), не означає автоматичного правонаступництва без інвентаризації майна та затвердження передавальних актів і в кінці - припинення юридичних осіб таких підприємств.

Таку правову позицію також в своїй постанові від 15.12.2015 щодо Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" висловив й Вищий господарський суд України у справі № 34/16, недопустивши правонаступництва без надання первинних передавальних документів та без виключення підприємства з єдиного державного реєстру (справи № 5015/4612/11 від 06.06.2012, № 904/3006/14 від 11.02.2016).

За змістом п. 4 і п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються), та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Разом з тим, у зазначеній вище постанові Кабінету Міністрів України в п. 5 установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється частині активів за Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" від 12.11.2014 № 604 передбачено, що проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також завершення проведення антитерористичної операції, після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Наведені нормативно-правові акти прямо вказують на те, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (в тому числі й Державного підприємства "Донецька залізниця"), їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не увійшло до статутного Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". При цьому в балансі, відповідача мають тимчасово відображатися тільки активи таких підприємств (зобов'язання не відображаються, тобто до відповідача не переходять).

Таким чином, станом на час розгляду справи Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (в тому числі й Державного підприємства "Донецька залізниця", оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав та обов'язків до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604 призупинена до завершення проведення антитерористичної операції.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції триває до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

У зв'язку з цим, у Державного підприємства "Донецька залізниця" з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" відсутній передавальний акт, який би підтверджував перехід від Державного підприємства "Донецька залізниця" всіх прав, активів і зобов'язання і боргів у статутний капітал відповідача.

Згідно із наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення" від 07.10.2014 №33/6/а Донецьку і Луганську області з 07.04.2014 визначено районами проведення антитерористичної операції.

Державне підприємство "Донецька залізниця" знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції (із юридичною адресою в м. Донецьк), залишається юридичною особою, свої зобов'язання та документи на їх підтвердження до відповідачеві не передавало, самостійно продовжує здійснювати свою господарську діяльність, веде претензійну роботу і розрахунки, бере участь в судових процесах, а тому повинно самостійно нести відповідальність за договірними та позадоговірними зобов'язаннями, що виникли за його участі.

Статтею 21 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивачами у судовому процесі є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Отже, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є неналежним відповідачем у заявленому спорі оскільки не є правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця".

У ст. 24 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

У поданій до суду позовній заяві позивач неодноразово зазначав про правонаступництво Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від Державного підприємства "Донецька залізниця", мотивуючи там самим підстави для звернення з позовом саме до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Зважаючи на те, що правонаступництво вказаних осіб в ході розгляду спору не підтвердилося, за відсутності заяви позивача про заміну відповідача належним, позовні вимоги судом відхиляються.

У зв'язку з відмовою у позові, судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-38 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. МандриченкоДата складання рішення 13.06.2016 р.