Рішення № 58898996, 07.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2016Справа №910/10490/16

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Дворченко О.О.

розглянувши справу № 910/10490/16

за позовом приватного акціонерного товариства «ОТІС»;

до комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування

житлового фонду в Святошинському районі м. Києва»;

про стягнення 11 446,54 грн.

Представники сторін:

від позивача: Мацюк В.В., довіреність № 8 від 29.01.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «ОТІС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» про стягнення 11 446,54 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору D2 4T № 303 від 11.06.2013р. у визначений строк не розрахувався за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість загалом у сумі 11 446,57 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2016р. порушено провадження у справі № 910/10490/16 та призначено її розгляд на 07.07.2016р.

Присутній у судовому засіданні 07.07.2016р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, при цьому 17.06.2016р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив про неможливість сплатити заявлену до стягнення суму боргу в зв'язку зі скрутним фінансовим становищем та стадією реорганізації відповідача, а також останній просить розстрочити виконання рішення по справі на один рік.

Представник позивача заперечив щодо надання відповідачу розстрочки виконання рішення строком на один рік, оскільки предметом спору є лише сума основного боргу без будь-яких нарахувань, окрім цього сума заборгованості є незначною.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем і відповідачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2013р. між відповідачем (за договром - замовник) та позивачем (за договром - підрядник) було укладено договір D2 4Т № 303 на ремонт ліфта (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по виконанню ремонту ліфта, розташованого за адресою: м. Київ, вул Симиренка, 13/1 (2п), реєстр № 13416, та придбання необхідних матеріалів для виконання робіт за рахунок коштів комунального підприємства, а замовник зобов'язується сплатити підряднику вартість робіт, матеріалів та послуг, які визначені в кошторисній документації.

Згідно з п. 2.1. договору, договірна ціна визначена на підставі твердого кошторису, що є невід'ємною частиною договору, є твердою, узгоджена сторонами та складає 11 446,54 грн. з ПДВ.

Пунктом 2.2. договору визначено, що виконання робіт оформляється актом за формою КБ-2В та довідкою за формою КБ3 не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем були виконані роботи загалом на суму 11 446,54 грн., що підтверджується актом №1 від 19.06.2013р. приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 19.06.2013р. форми КБ-3, підписаними уповноваженими представниками сторін, без будь-яких зауважень зі сторони відповідача, копії яких містяться в матеріалах справи, а оригінали досліджено судом у судовому засіданні.

Відповідно до п. 2.3. договору, оплата вартості ремонту ліфта, згідно п. 2.1 договору, здійснюється замовником протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня підписання акта виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки за формою КБ-3.

Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за виконані роботи не розрахувався в сумі 11 446,54 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за спірним договором становить 11 446,54 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами частини другої статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не заперечений факт прийняття виконаних робіт згідно з договором за представленим актом та не надано доказів повної оплати виконаних робіт на суму 11 446,54 грн., відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу за вказаним договором в розмірі 11 446,54 грн. підлягає задоволенню.

При цьому, розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення по справі, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку, про розстрочку виконання рішення суду по справі № 910/10490/16 в частині стягнення 11 446,54 грн. основного боргу з наступних підстав.

Згідно з пунктами 3 та 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а також відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з п. 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно п. 9.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» (зі змінами) господарські суди повинні зазначати у рішеннях, якими надано розстрочку виконання, - конкретні терміни їх виконання.

Згідно з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Отже, господарський суд вбачає поважні причини, з яких рішення суду не може бути виконано у встановлений термін, та вважає доцільним розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/10490/16 на 3 місяці рівними частинами.

Суд приймає до уваги і ту обставину, що при розстрочці виконання вказаного рішення є більш вірогідним і є підстави вважати, що відповідач здійснить заходи по його належному та своєчасному виконанню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17; код ЄДРПОУ 36037999) на користь приватного акціонерного товариства «ОТІС» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 37; код ЄДРПОУ 14357579) 11 446 грн. 54 коп. - основного боргу та 1378 грн. - витрат по сплаті судового збору. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2016р. у справі № 910/10490/16 на 3 місяці з наступним графіком сплати:

- до 07.08.2016р. - 4274 (шістсот дев'ятнадцять) грн. 85 коп.;

- до 07.09.2016р. - 4274 (шістсот дев'ятнадцять) грн. 85 коп.;

- до 07.10.2016р. - 4274 (шістсот дев'ятнадцять) грн. 84 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.07.2016р.

Суддя А.І. Привалов