Рішення № 58898984, 04.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2016Справа №910/10658/16За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

до Приватного акціонерного товариства «Просто - Страхування»

про стягнення 61881,30 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Мирончук Ю.І. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, у засідання представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду - ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДР та була отримана Відповідачем 13.06.2016, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, тому будь-які несприятливі наслідки такого ненаправлення представників покладаються на Відповідача відповідно.

При цьому, судом прийнято до уваги, що у матеріалах справи наявні належні, передбачені ст.ст. 56, 57 ГПК України, докази направлення Відповідачу копії позову з додатками листом з описом вкладення.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Суд приймає до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.2013 по пр. Возз'єднання, в м. Києві, була скоєна ДТП. Причинами стало те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_1, рухаючись по смузі реверсивного руху мосту Патона, з боку проспекту Возз'єднання в напрямку бульвару Дружби Народів в м. Києві, навпроти електроопори №71, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її змінами, перебував в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись в темну пору доби не вибрав швидкість руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з задньою частиною нерухомого автомобіля «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_2, чим порушив ПДР України. Дані обставини підтверджуються відомостями ДАІ про ДТП та вироком суду, копії яких містяться у справі.

Так, унаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_2 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_3 на праві власності, був під керуванням ОСОБА_4 на час ДТП, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування, копія якого залучена до справи (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за вказаним договором є ПАТ «Альфа-Банк». Строк дії Договору з 23.01.2013 по 22.01.2014 включно.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування та враховуючи, зокрема, звіт про оцінку розміру збитків № 03324/КВ від 05.09.2013 з калькуляцією в системі AUDATEX (ринкова вартість ТЗ - 105860 грн., вартість відновлювального ремонту - 140176,51 грн., коефіцієнт зносу - 0), та звіт про оцінку автомобіля № 3518/09/13 від 23.09.2013 (ринкова вартість залишків автомобіля на момент дії найкращої цінової пропозиції - 20170 грн.), Позивачем було складено страховий акт, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 61881,30 грн., за згодою вигодонабувача (лист від 28.10.2013), власнику Застрахованого автомобіля.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і надалі - Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 30 Закону встановлено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відтак, оскільки встановлена Звітом про оцінку розміру збитків № 03324/КВ від 05.09.2013 ринкова вартість Застрахованого автомобіля на час ДТП в розмірі 105860 грн. є меншою, за встановлену цим же звітом вартість відновлювального ремонту даного автомобіля в розмірі 140176,51 грн., то його ремонт є економічно необґрунтованим, а відтак даний транспортний засіб вважається фізично знищеним і до правовідносин даного спору мають застосовуватись положення ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування у зв'язку зі знищенням Застрахованого автомобіля в розмірі 61881,30 грн., набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як убачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм ОСОБА_2, автомобіля «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_1, під час експлуатації останнього, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні кримінального правопорушення встановлено залученим до матеріалів справи вироком суду.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2, як особи, яка експлуатувала автомобіль «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_1, на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) №АЕ/0943185 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності по майну - 50000 грн., франшиза - 0 грн.).

Отже, на Відповідача вказаним полісом покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації водієм ОСОБА_2, автомобіля «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_1, на час ДТП.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої Позивачем ринкової вартості автомобіля, вартості його залишків, та розміру розрахованого Позивачем страхового відшкодування. Доказів наявності у деталей Застрахованого автомобіля коефіцієнту зносу та його розміру Відповідач суду не навів і не надав.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в ст. 9 Закону України «Про страхування».

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АЕ/0943185 та положення статей 12, 22, 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, виходячи з суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (61881,30 грн.), але в межах ліміту відповідальності Відповідача, як страховика, за спірним страховим випадком (50000 грн.) та за мінусом франшизи (0 грн.), і отже в сумі 50000 грн.

З огляду на все вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - у сумі 50000 грн., тобто у межах встановленого полісом ліміту.

У іншій частині суд у задоволенні позовних вимог відмовляє за необґрунтованістю.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (м. Київ, вул. Герцена, 10; ідентифікаційний код 24745673) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40; ідентифікаційний код 20782312) 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1113 (одну тисячу сто тринадцять) грн. 42 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.07.2016

Суддя Сташків Р.Б.