Рішення № 58897989, 05.07.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.16р. Справа № 904/3578/16За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари", м. Рівне

До відповідача: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

про стягнення збитків у розмірі 95 503,72 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 18.12.2015 року №401/12-15, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 07.03.2014 року №855-О, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", згідно якого просить стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" завдані збитки у сумі 78975,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 16 528,72 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач доручив відповідачу придбати іноземну валюту для чого надав відповідачу необхідний пакет сканованих документів. Однак, НБУ у електронному повідомленні не підтвердив ПАТ КБ "Приватбанк" купівлю та переказ іноземної валюти, у зв'язку з чим позивач був змушений купити раніше придбану валюту та зазнав втрат від курсової різниці в розмірі 78 975 грн. Як в подальшому з'ясувалось не підтвердження на купівлю іноземної валюти відбулося через подання неякісного пакету сканованих документів. Позивач вбачає вину відповідача у поданні до НБУ неякісних сканованих копій документів, а тому просить стягнути з останнього збитки у розмірі 78975,00 грн. та індекс інфляції у розмірі 16 528,72 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки не вбачає своєї вини та причинно-наслідкового зв'язку між своїми діями та понесенням позивачем збитків. У відзиві на позов зазначає, що 23.02.2015 року позивач звернувся до Банку з заявою на купівлі іноземної валюти, а саме 6 500,00 євро для проведення авансового платежу. Разом з цим, 23.02.2015 року набрала законної сили постанова НБУ № 124 "Про особливості здійснення деяких валютних операцій", у відповідності до підпункту 2 пункту 1 якої заборонено уповноваженим банкам здійснювати авансові платежі в іноземній валюті за імпорт товару за зовнішньоекономічним договором (контрактом), загальна вартість якого перевищує 50000 доларів США (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим ОСОБА_3 банком України на день укладення договору), якщо ОСОБА_3 банком України повідомлено уповноважений банк про непідтвердження можливості здійснення цих платежів. Підтверджені платежі виконуються не раніше четвертого операційного дня з дня подання уповноваженим банком інформації про ці платежі в реєстрі.

З урахуванням цього Банком був наданий пакет документів до НБУ на узгодження проведення платежу у розмірі 6 500,00 євро ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" згідно з договором №14-03-36 від 10.11.2014 року. Однак, НБУ відмовило у погодженні здійснення авансового платежу через неякісні скановані копії наданих документів. Відповідач вказує, що не маючи можливості виконати авансовий платіж за рахунок купленої валюти та керуючись вимогами п.6 Розділу III Постанови Правління ОСОБА_3 банку України від 10 серпня 2005 року №281 "Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою", ОСОБА_3 був вимушений продати куплену валюту. Таким чином, ОСОБА_3 вважає, що діяв виключно в межах валютного законодавства України і тому відсутні підстави для задоволення позову.

18.05.2016 року позивачем подані додаткові пояснення, в яких зазначає, що копії документів готувала та направляла до ПАТ КБ "Приватбанк" бухгалтер ОСОБА_4 Також позивач вказує, що відповідно до вимог НБУ, викладених у своїх листах, обов'язок подання сканованих копій документів покладено саме на уповноважені банки, які мають намір здійснювати авансові платежі в іноземній валюті за імпорт товару за зовнішньоекономічним договором. За твердженням позивача саме уповноважений банк несе відповідальність за якість сканованих копій документів, які він подає до НБУ разом з реєстрами для погодження авансових платежів (попередньої оплати) в іноземній валюті за імпорт товару за зовнішньоекономічним контрактом. А у поясненнях поданих до суду 08.06.2016 року позивач повідомляє, що документи направлялися бухгалтером ОСОБА_4 до ПАТ КБ "Приватбанк" саме у сканованому вигляді засобами електронної пошти.

У додаткових пояснення, поданих до суду 08.06.2016 року ОСОБА_3 зазначає, що за заявою на купівлю іноземної валюти для проведення авансового платежу Банком було придбано та зараховано на поточний валютний рахунок позивача 26.02.2015 року. Одночасно, 23.02.2015 року набрала законної сили постанова НБУ № 124 "Про особливості здійснення деяких валютних операцій", відповідно до якої заборонено уповноваженим банкам здійснювати авансові платежі (попередню оплату) в іноземній валюті за імпорт товару за зовнішньоекономічним договором (контрактом), загальна вартість якого перевищує 50000 доларів США (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим ОСОБА_3 банком України на день укладення договору), якщо ОСОБА_3 банком України повідомлено уповноважений банк про непідтвердження можливості здійснення цих платежів. Підтверджені платежі виконуються не раніше четвертого операційного дня з дня подання уповноваженим банком інформації про ці платежі в реєстрі. При чому чіткий порядок та формат погодження здійснення платежів не було зазначено НБУ.

Відповідач пояснює, що надалі відповідно до Листа НБУ № 64-106/14689 від 05.03.2015 року пакет документів для погодження за імпортними операціями мав містити - довідку Державної фіскальної служби України про відсутність у клієнта заборгованості з податків, зборів, платежів. Таким чином, згідно пояснень відповідача ще 25.02.2015 року відповідачем у спеціальний файл, для погодження НБУ платежу була внесена інформація про купівлю валюти та надано пакет документів.Однак позивачем було надано довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів лише 10.03.2015р. у зв'язку з чим, банк знову подав пакет документів до НБУ на узгодження проведення платежу у розмірі 6 500,00 євро ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" згідно з договором №14-03-36 від 10.11.2014 року. Між тим, пакет документів, який отримав НБУ, не влаштував, що призвело до відмови від погодження здійснення авансового платежу, а придбану валюту Банком було в обов'язковому порядку продано.

Разом з цим, ОСОБА_3 зазначає, що у нього не було претензій до якості наданих позивачем сканованих копій, крім того, відмова у погодженні на здійснення авансового платежу від НБУ надійшла у останній 10-й робочий день, а тому у Банку була відсутня можливість витребувати у позивача інший пакет документів на направити на підтвердження до НБУ. Банк зазначає, що діяв у межах валютного законодавства та не вбачає у своїх діях складу цивільного правопорушення для стягнення з нього збитків.

Розгляд справи був відкладений з 18.05.2016 року на 01.06.2016 року, з 01.06.2016 року на 13.06.2016 року, в засіданні 13.06.2016 року оголошувалась перерва до 14.06.2016 року, з 14.06.2016 року розгляд справи відкладався на 05.07.2016 року.

Судові засідання, які відбулися 01.06.2016 року, 13.06.2016 року, 14.06.2016 року та 05.07.2016 року проводилися в режимі відеоконференції за ініціативою суду.

У судовому засіданні 05.07.2016 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

08.05.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" звернулося до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" із заявою про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, відповідно до якої висловило свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які знаходяться на сайті банку, тарифами банку які разом із цією заявою становлять договір банківського обслуговування.

23.02.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" звернулося до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" із заявою №JBKLF02230L6NM про купівлю іноземної валюти, якої доручило останньому придбати 6500 євро за українські гривні в сумі 223 925,00 грн.

Із заяви вбачається, що підставою для купівлі іноземної валюти є договір №14-03-36 від 10.11.2014 року.

13.03.2015 року ОСОБА_3 банком України на адресу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" було надіслано електронне повідомлення №25-03001/16533, яким повідомлено про не підтвердження ОСОБА_3 банком України заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" на купівлю та переказ іноземної валюти в сумі 6500 євро.

Позивач зазначає, що оскільки суму придбаної іноземної валюти не було підтверджено ОСОБА_3 банком України, 16.03.2015 року Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" в обовязковому порядку було продано раніше куплену валюту в сумі 6500 євро за 144 950 грн., що спричинило втрати від курсової різниці для позивача в розмірі 78 975,00 грн. Вказане підтверджується платіжними дорученнями №1 від 16.03.2015 року на суму 6 500,00 євро та №F0316DE8IB від 16.03.2015 року на суму 144 950,00 грн.

В подальшому позивач звернувся із запитом до ОСОБА_3 банку України про надання інформації, з яких саме підстав ОСОБА_3 банком України не було підтверджено його заяву №JBKLF02230L6NM від 23.02.2015 року на купівлю іноземної в сумі 6500 євро, оскільки із електронного повідомлення не було зрозуміло причин відмови.

У відповіді №26-03001/25804 від 17.04.2015 року ОСОБА_3 банк України повідомив, що відмова Публічному акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" в підтвердженні заяви про купівлю іноземної валюти Товариством з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" повязана з недотриманням Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" вимог, встановлених постановою Правління ОСОБА_3 банку України від 23.03.2015 року №124 "Про особливості здійснення деяких валютних операцій", а саме: наданий неякісний пакет сканованих копій документів, що не дав змоги з`ясувати умови та підстави для купівлі іноземної валюти Товариством з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари".

15.05.2015 року позивач звернувся до відповідача з претензією №142/05-15 від 15.05.2015 року, згідно якої просив відшкодувати завдані своїми діями збитки в сумі 78 975,00 грн., оскільки вважає, що зазнав їх саме з вини відповідача.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" листом №20.1.0.0/7-20150519/2379 від 25.07.2015 року в задоволенні такої претензії відмовлено, зазначено що якість наданих сканованих копій не влаштувало НБУ, що призвело до відмови погодження здійснення авансового платежу, а продаж раніше купленої валюти банком здійснено в межах валютного законодавства. Банк зазначає, що підстави для задоволення претензії відсутні.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами ОСОБА_3 банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно ст. 56 Закону України "Про ОСОБА_3 банк України", видані ОСОБА_3 банком України нормативно-правові акти у формі постанов та інструкцій, з питань, віднесених до його повноважень, є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Підпунктом 2 пункту 1 Постанови Правління ОСОБА_3 банку України від 23.02.2015 року №124 "Про особливості здійснення деяких валютних операцій" (в редакції на 23.02.2015 року) встановлено заборону уповноваженим банкам здійснювати авансові платежі (попередню оплату) в іноземній валюті за імпорт товару за зовнішньоекономічним договором (контрактом), загальна вартість якого перевищує 50000 доларів США (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим ОСОБА_3 банком України на день укладення договору), якщо ОСОБА_3 банком України повідомлено уповноважений банк про не підтвердження можливості здійснення цих платежів. Підтверджені платежі виконуються не раніше третього операційного дня з дня подання уповноваженим банком інформації про ці платежі в реєстрі.

Уповноважені банки для погодження зазначених платежів зобов'язані формувати відповідний реєстр, що подається до ОСОБА_3 банку України засобами електронної пошти разом з копіями документів (у сканованому вигляді), які є підставою для здійснення цих операцій. Уповноваженим банкам не дозволяється надсилати на погодження до ОСОБА_3 банку України протягом одного робочого дня інформацію про дві і більше операції резидента з одним і тим самим нерезидентом, які планується здійснювати через один уповноважений банк.

Згідно абзацу 7 пп. 2.1 п. 2 Правил функціонування Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України ОСОБА_3 банку України та перерахування (зарахування) коштів за окремими операціями з іноземною валютою і банківськими металами, затверджених Постановою Правління ОСОБА_3 банку України від 10.08.2005 року №281, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 року за №950/11230 (в редакції на 23.02.2015 року), уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) не має права брати участь у функціонуванні Системи підтвердження угод без отримання підтвердження ОСОБА_3 банку України про прийняття заявки.

Відповідно до листа ОСОБА_3 банку України №28-311/12017 від 24.02.2015 року "Про надання реєстрів з купівлі та/або перерахування іноземної валюти (файл #2С)", копії документів, які є підставою для купівлі/переказу іноземної валюти за заявками/дорученнями, кожна/е з яких на дату надання Реєстру дорівнює або більше еквівалента 50 тис. дол. США (до них для прискорення та спрощення перевірки бажано додавати пояснення щодо запланованих банком операцій), надаються в сканованому вигляді (всі сторінки одного документу сканувати одним файлом у чорно-білому форматі) електронною поштою ОСОБА_3 банку України на адресу 28WCON 2C@U0H0. Крім того, надаються виписки за відкритими рахунками щодо руху коштів за попередні 10-ть робочих днів. Назви всіх файлів повинні містити чотиризначний код банку відповідно до колонки HCKS довідника банків RCUKRU.dbf та дату (ДДММ) заявки/доручення з Реєстру, до якої/го додаються документи - усього 8 символів. При цьому зазначаємо, що відправлення зазначених файлів (якщо їх обсяг перевищує 5 мегабайт) потрібно здійснювати після 20:00 дня подання Реєстру, а в останній робочий день місяця - після 22:00.

Як зазначено вище, позивач заявою від 08.05.2014 року приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачем.

Відповідно до п.п. 3.1.6.15 - 3.1.6.19 Умов та правил надання банківських послуг Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", ОСОБА_3 здійснює операції з купівлі, продажу та обміну безготівкової валюти відповідно нормативно-правовим актам ОСОБА_3 банку.

Копії документів, які є підставою для купівлі (обміну) іноземної валюти, мають бути засвідчені підписом клієнта та відбитком його печатки (за наявності) або нотаріально засвідчені, якщо це вимагають нормативно-правові акти ОСОБА_3 банку.

Клієнт доручає банку перерахувати зі свого поточного рахунку суму в гривнях, що потрібна для купівлі безготівкової іноземної валюти, а також суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інші державні збори в розмірі, установленому законодавством України.

Клієнт-резидент зобов'язаний використати іноземну безготівкову валюту, що куплена, не пізніше ніж за десять робочих днів після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти. В разі порушення клієнтами-резидентами цих строків ОСОБА_3 зобов'язаний продати куплену іноземну валюту.

За викладеного слідує, що відповідач мав направляти скановані копії пакету документів до ОСОБА_3 Банку України для купівлі іноземної валюти.

Позивач зазначає, що відповідачем було надіслано неякісні скановані копії відповідних документів, у зв'язку з чим ОСОБА_3 Банком України не підтверджено купівлю іноземної валюти позивачем, чим останній зазнав збитків на курсовій різниці.

Причиною виникнення спору позивач зазначає відмову відповідача відшкодовувати збитки, які позивач зазнав курсовою різницею через дії відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права та законні інтереси якого порушено.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

При цьому, для настання деліктної відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки в такому випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З огляду на здійснений судом правовий аналіз приписів чинного законодавства, якими визначені правові підстави для відшкодування збитків особою, яка порушила прийняті на себе договірні зобов'язання, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору встановити наявність у діях ПАТ КБ "Приватбанк" складу цивільного правопорушення та дослідити наявність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку відшкодування збитків.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У виниклих спірних правовідносинах суд вважає за необхідне дослідити наявність або відсутність у діях відповідача вищевказаних елементів складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка, вина, наслідки та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, відповідно ж до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як зазначено вище, відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, до яких приєднався позивач, ОСОБА_3 здійснює послуги з купівлі, продажу та обміну безготівкової валюти відповідно нормативно-правовим актам ОСОБА_3 Банку України.

В силу положень ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93 торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою ОСОБА_3 банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються ОСОБА_3 банком України. Уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію ОСОБА_3 банку України: а) від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів; б) мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам.

Також, згідно зі ст. 56 Закону України "Про ОСОБА_3 України" видані ОСОБА_3 Банком України нормативно-правові акти у формі постанов та інструкцій, з питань віднесених до його повноважень, є обов'язковими для органів державної влади та органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

З метою врегулювання правовідносин щодо здійснення валютних операцій, Правлінням ОСОБА_3 банку України прийнято постанову від 23.03.2015 року №124 "Про особливості здійснення деяких валютних операцій", відповідно до підпункту2 пункту 1 якої встановлено заборону уповноваженим банкам здійснювати авансові платежі (попередню оплату) в іноземній валюті за імпорт товару за зовнішньоекономічним договором (контрактом), загальна вартість якого перевищує 50000 доларів США (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим ОСОБА_3 банком України на день укладення договору), якщо ОСОБА_3 банком України повідомлено уповноважений банк про не підтвердження можливості здійснення цих платежів. Підтверджені платежі виконуються не раніше третього операційного дня з дня подання уповноваженим банком інформації про ці платежі в реєстрі.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач 23.02.2015 року звернувся до відповідача із заявою про купівлю іноземної валюти за якою банком було придбано та зараховано на рахунок позивача іноземну валюту.

Уповноважені банки для погодження зазначених платежів зобов'язані формувати відповідний реєстр, що подається до ОСОБА_3 банку України засобами електронної пошти разом з копіями документів (у сканованому вигляді), які є підставою для здійснення цих операцій. Уповноваженим банкам не дозволяється надсилати на погодження до ОСОБА_3 банку України протягом одного робочого дня інформацію про дві і більше операції резидента з одним і тим самим нерезидентом, які планується здійснювати через один уповноважений банк.

У той же час, Листом НБУ від 24.02.2015 року № 28-311/12017 "Про надання реєстрів з купівлі та/або перерахування іноземної валюти" визначено, що копії документів, які є підставою для купівлі/переказу іноземної валюти за заявками/дорученнями надаються в сканованому вигляді електронною поштою ОСОБА_3 банку України, до 10:00 години третього операційного дня з дня формування Реєстру Департамент фінансового моніторингу повідомляє банки про ті заявки/доручення, які не підтверджені ОСОБА_3 банком України.

У подальшому Листом НБУ №64-106/14689 від 05.03.2015 року повідомлено, що пакет документів для погодження за імпортними операціями має містити - довідку Державної фіскальної служби України про відсутність у клієнта заборгованості з податків, зборів, платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів 10.03.2015 року, у зв'язку з чим Банком повторно було подано пакет документів до НБУ на узгодження проведення платежу у розмірі 6 500,00 євро ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" згідно з договором №14-03-36 від 10.11.2014 року.

13.03.2015 року банком отримано відповідь про непідтвердження ОСОБА_3 Банком України на купівлю і переказ іноземної валюти в сумі 6500 євро.

16.03.2015 року Банком в обов'язковому порядку було продано раніше куплену іноземну валюту в сумі 6500,00 євро за 144 950,00 грн.

На думку позивача, саме відповідач направив до НБУ неякісні скановані копії документів, у зв'язку з чим НБУ не погодив переказ іноземної валюти.

З аналізу вищенаведених норм, вбачається, що клієнт надає до уповноваженого банку копії документів, а банк, в подальшому направляє їх на електронну адресу ОСОБА_3 Банку України.

У додаткових поясненнях позивачем зазначено, що копії документів готувала та направляла до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" бухгалтер Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" ОСОБА_4 саме у сканованому вигляді зі своєї електронної пошти.

Згідно пояснень відповідача, наданих у судових засіданнях надані позивачем скановані копії документів, на їх думку, якісні, а тому саме ці документи у сканованому вигляді було скеровано до ОСОБА_3 Банку України. Відповідач наголошує, що ними документи було отримано уже у сканованому вигляді, а тому дії по скануванню чи перескануванню цих документів Банком не здійснювалися.

З викладеного слідує, що відповідачем було передано до НБУ сканований пакет документів, наданий саме позивачем, а отже у даному випадку у діях відповідача відсутня протиправна поведінка та вина, адже ОСОБА_3 діяв виключно у рамкам валютного законодавства, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача (оскільки такої не було) та наслідками (збитками, яких зазнав позивач).

Крім того, за таким же пакетом документів вже відбувалася попередня купівля іноземної валюти для позивача, та раніше у НБУ не виникало питань щодо якості сканованих копій.

Придбання іноземної валюти за таким же пакетом сканованих копій документів підтверджує і позивач у своїх поясненнях, про що надає заяву про купівлю іноземної валюти №JBKLF02040KSKR від 04.02.2015 року разом із платіжним дорученням від 06.02.2015 року та заяви про купівлю іноземної валюти №JBKLF02050KТХН від 05.02.2015 року разом із платіжним дорученням від 09.02.2015 року.

Позивач зазначає, що направлені ним скановані копії є якісними.

Відповідач також вказує на якісність копій і зазначає, що їх же і пересилав до ОСОБА_3 Банку України.

Позивач зазначає, що погіршення якості копій цих документів могло відбутися через повторне сканування, на що відповідач вказує, що повторного сканування він не здійснював.

Позивач не надав доказів повторного сканування відповідачем документів, а перевірити дані обставини (порівняти сканкопії) немає можливості, оскільки позивачем повідомлено про неможливість надати копії документів, які було направлено до Банку разом із заявою про купівлю іноземної валюти від 23.02.2015 року в сканованому вигляді, оскільки їх було втрачено, бо вони були скеровані з особистої електронної адреси бухгалтера ОСОБА_4, у налаштуванні якої зазначені параметри щодо видалення листів, котрим більше 100 днів.

Отже, докази повторного сканування відсутні.

У той же час, підстави для відмови ОСОБА_3 Банку України у підтвердженні на купівлю та переказ іноземної валюти передбачені Інструкцією про порядок формування уповноваженими банками реєстрів, затвердженої постановою Правління ОСОБА_3 банку України від 07.04.2016 року №247. У своєму листі, адресованому позивачу із поясненнями щодо відмови в підтвердженні заяв на купівлю іноземної валюти, ОСОБА_3 України посилається постанову від 23.03.2015 року №124 "Про особливості здійснення деяких валютних операцій".

Разом з тим, суд звертає увагу, що купівля іноземної валюти здійснюється на підставі договору №14-03-36 від 10.11.2014 року (загальна сума договору 300 000 євро), не вперше, що підтверджується наданими сторонами доказами і раніше у національного Банку України питань щодо якості сканованих копій не виникало.

І ОСОБА_3, з урахуванням купівлі раніше на підставі цих же документів, з достатнім рівнем добросовісності, перенаправивши саме цей же сканований пакет документів до ОСОБА_3 Банку України та міг розраховувати, що і на цей раз документи будуть прийняті до ОСОБА_3 Банку України, оскільки питань щодо якості раніше не виникало.

Оскільки у діях відповідача відсутні такі елементи складу цивільного правопорушення як вина, протиправна поведінка та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, у суду відсутні правові підстави для притягнення його до деліктної відповідальності шляхом стягнення спірної суми заборгованості та виключає можливість задоволення позову ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" про стягнення збитків у розмірі 78975,00 грн.

Крім того, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача індекс інфляції у розмірі 16 528,72 грн. Позивач вважає, що відносини, які склалися між сторонами є грошовими зобов'язаннями, а отже на них поширюються приписи ст. 625 Цивільного кодексу України. Оскільки вказана вимога є похідною, то з урахуванням відмови в задоволенні вимоги про стягнення збитків, не підлягає також задоволенню і позовна вимога.

За викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Повне рішення складено - 11.07.2016 року.

Суддя О.М. Крижний