Ухвала суду № 58897824, 11.07.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 липня 2016 року Справа № 925/1847/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),суддів:Коваленка В.М., Полякова Б.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2016 року у справі Господарського суду№ 925/1847/15 Черкаської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Євро Трейд"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003"провизнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Подана Фондом гарантуванням вкладів фізичних осіб касаційна скарга №27-24618/16 від 24.05.2016 року не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2016 року про повернення апеляційної скарги заявника на окрему ухвалу господарського суду Черкаської області від 31.03.2016 року у справі № 925/1847/15, якою зобов'язано адміністративну раду Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вжити заходів для: 1) виявлення і усунення причин, що призвели до невиконання ухвал господарського суду від 01.03.2016 та від 17.03.2016 у цій справі, та недопущення порушення ст.115 Господарського процесуального кодексу України надалі; 2) забезпечення усунення допущених виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси і Кредит" Чернявською О.С. порушень до 14.04.2016 (дня наступного судового засідання); 3) вирішення питання притягнення до відповідальності винних осіб за невиконання ухвал суду.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, далі - Закон про банкрутство) визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого господарського суду у справі про банкрутство в апеляційному та в касаційному порядку.

Так, згідно з ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство, якими врегульовані питання щодо касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство, у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Враховуючи те, що окрім судових рішень у формі постанов, у разі повернення апеляційної скарги (відмови в прийнятті апеляційної скарги) судом апеляційної інстанції виносяться ухвали, касаційне оскарження таких ухвал відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.

При цьому за змістом ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку.

У даному випадку предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги заявника на окрему ухвалу суду першої інстанції, якою зобов'язано адміністративну раду Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вжити заходів для: 1) виявлення і усунення причин, що призвели до невиконання ухвал господарського суду від 01.03.2016 та від 17.03.2016 у цій справі, та недопущення порушення ст.115 Господарського процесуального кодексу України надалі; 2) забезпечення усунення допущених виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси і Кредит" Чернявською О.С. порушень до 14.04.2016 (дня наступного судового засідання); 3) вирішення питання притягнення до відповідальності винних осіб за невиконання ухвал суду, можливість оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство.

За таких обставин заявник позбавлений права на касаційне оскарження вказаної ухвали суду апеляційної інстанції.

У зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийнятті необхідно відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 1 ч. 1 ст. 62, ст.ст. 1115, 1117, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в прийнятті касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2016 року у справі № 925/1847/15.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

Б.М. Поляков