Ухвала суду № 58897681, 05.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 року м. Київ К/800/45474/15

Вищий адмініс?тративний суд України у склад?і колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Загороднього А.Ф.,

Ліпського Д.В.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства доходів і зборів України, Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування наказу, поновлення на службі за касаційною скаргою Львівської митниці Державної фіскальної служби України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року, -

в с т а н о в и в :

26.02.2015р. ОСОБА_4 звернувся в суд із заявою про виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 у справі №876/5979/14 та просив стягнути з Львівської митниці середній заробіток за період з 21.10.2014 по 13.01.2015 в розмірі 7 966,30 грн. з врахуванням обов'язкових платежів та податків.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року заяву задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року залишено без змін ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року.

Не погоджуючись з ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року, Львівська митниця Державної фіскальної служби України звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, на підставі наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду України від 22.05.2014 у справі №813/2956/13-а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Львівської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування п.1 Наказу Державної митної служби України «По особовому складу» №913-к від 25.05.2010 та поновлення на роботі відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено: постанову Львівського окружного адміністративного суду України від 22.05.2014 у справі № 813/2956/13-а скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги позивача задоволено: визнано протиправним та скасовано п. 1 Наказу Державної митної служби України «По особовому складу» № 913-к від 25.05.2010 в частині припинення перебування на службі в митних органах ОСОБА_4; поновлено ОСОБА_4 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 25.05.2010.

Наказом Державної фіскальної служби, правонаступника Міністерства доходів і зборів України, від 12.01.2015 №27-о скасовано п.1 Наказу Державної митної служби України від 25.05.2010 №913-к в частині припинення перебування ОСОБА_4 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 м/п «Мостиська» Львівської митниці.

На виконання вказаного наказу Львівською митницею Міндоходів видано наказ від 14.01.2015 №4-о, яким поновлено ОСОБА_4 на роботі з 25.05.2010р. та листом від 15.01.2015 №10/13-70-04/28-25 повідомлено позивача про видання наказу Державної фіскальної служби України від 12.01.2015 №27-о, а також про необхідність прибути з трудовою книжкою у відділ персоналу та приступити до виконання обов'язків.

Наказом Львівської митниці Міндоходів №6-о від 20.01.2015р. позивачу наказано приступити до виконання обов'язків за посадою старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці Міндоходів з 20.01.2015р.

Вважаючи, що оскільки постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 у справі №876/5979/14 Львівською митницею Міндоходів фактично виконано лише 14.01.2015, у Львівської митниці Міндоходів виник обов'язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення за період з 21.10.2014. по 13.01.2015, ОСОБА_4 звернувся із заявою до суду.

Задовольняючи заяву частково щодо стягнення з Львівської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 7 966,30 грн., суди попередніх інстанцій дійшли висновку про порушене право позивача на вчасне поновлення його на роботі та фактом затримки Львівською митницею Міндоходів виконання рішення суду за період з 21.10.2014 по 13.01.2015.

З таким висновком погоджується суд касаційної інстанції на підставі наступного.

Відповідно до статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами частини другої статті 235 зазначеного Кодексу при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Статтею 236 КЗпП встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Зазначена вище стаття КЗпП не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, в цьому випадку - пред'явлення рішення до примусового виконання, що вказують на його бажання поновитися на роботі.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною другою статті 257 КАС встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При цьому пунктом 3 частини першої статті 256 КАС передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Частиною четвертою статті 257 КАС законодавець обумовив питання примусового виконання судових рішень у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV. Цим підкреслюється винятковість саме примусового виконання рішення адміністративного суду.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, в тому числі постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зокрема, зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. В таких випадках держава в особі органу державної виконавчої служби несе відповідальність за виконання остаточних судових рішень.

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Враховуючи те, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 у справі №876/5979/14, яка підлягала негайному виконанню в частині поновлення на роботі, не виконана, а позивача не поновлено на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 25.05.2010 то суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач має право відповідно до статті 236 КЗпП на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до вимог ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

А.Ф. Загородній

Д.В. Ліпський