Ухвала суду № 58897570, 01.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 липня 2016 року м. Київ К/800/17647/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, треті особи: Приватне підприємство «Протон», Приватне підприємство «Будтехноком - Бердянськ» про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

встановив :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, треті особи: Приватне підприємство «Протон», Приватне підприємство «Будтехноком - Бердянськ» про визнання неправомірними дій та скасування постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Кривди Ю.В. про відкриття виконавчого провадження ВП №47594252 від 19 травня 2015 року про примусове виконання наказу Господарського суду Запорізької області №908/4907/14 від 27 квітня 2015 року про стягнення з Приватного підприємства «Будтехноком - Бердянськ» на користь Приватного підприємства «Протон» заборгованості у розмірі 1322552,18 грн.

Судами встановлено, що 19 травня 2015 року на адресу Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції надійшла заява представника ліквідатора Приватного підприємства «Протон» про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу у справі № 908/4907/14, виданого 27 квітня 2015 року Господарським судом Запорізької області про стягнення з Приватного підприємства «Будтехноком - Бердянськ» на користь Приватного підприємства «Протон» заборгованості у розмірі 1322552,18 грн. У заяві, представник приватного підприємства «Протон» зазначив, що за адресою: м. Запоріжжя, вул. Інженерна, 1 знаходиться постійно діючий орган Приватного підприємства «Будтехноком-Бердянськ», та наявне майно, а саме: цінні папери, офісна техніка та офісні меблі. Однак, висловив недовіру керівництву та працівникам відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області у зв'язку з наданням переваг підприємству-боржнику.

19 травня 2015 року старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Кривдою Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 47594252.

22 вересня 2015 року державним виконавцем зроблено вихід за адресою, зазначеною у заяві стягувача, однак за вказаною адресою розшукати майно боржника не вдалось, про що у присутності понятих складено акт, на підставі якого, керуючись пунктом 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, 22 вересня 2015 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №47594252, яку разом з виконавчим документом направлено до відділу державної виконавчої служби Бердянського міського управління юстиції Запорізької області, для подальшого виконання та сторонам виконавчого провадження до відома.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 17 цього Закону примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є судові накази.

За змістом пункту 1 частини 1, частини 3 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження

За приписами частин першої та другої статті 25 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно із частиною пятою статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з того, що приймаючи постанову від 19 травня 2015 року про відкриття виконавчого провадження ВП №47594252 державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Кривда Ю.В. діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. До того ж, на час розгляду справи, виконавче провадження ВП №47594252 завершено та виконавчий лист направлено для виконання до відділу державної виконавчої служби Бердянського міського управління юстиції Запорізької області.

Оскільки відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження № 606-ХІV особа має право самостійного вибору місця виконання рішення між кількома органами державної виконавчої служби, то представник ліквідатора Приватного підприємства «Протон» правомірно звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження саме до Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, яким через відсутність боржника за вказаною стягувачем адресою 22 вересня 2015 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 47594252 та разом з виконавчим документом направлено її до відділу державної виконавчої служби Бердянського міського управління юстиції Запорізької області для виконання.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що в порушення статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не переслав пред'явлений не за місцем виконання виконавчий документ до відповідного органу державної виконавчої служби, а відкрив виконавче провадження.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, треті особи: Приватне підприємство «Протон», Приватне підприємство «Будтехноком - Бердянськ» про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак