Ухвала суду № 58897544, 06.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року м. Київ К/800/13294/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року

у справі № 2а-9565/10/0870

за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод»

до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004062350/0 від 13 вересня 2010 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року позов був задоволений в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004062350/0 від 13 вересня 2010 року, прийняте ДПІ у м. Іллічівську. Присуджено на користь ЗАТ з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод» з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Іллічівську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

В запереченнях на касаційну скаргу ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Протягом липня-серпня 2008 року Госпрозрахунковому підрозділу «Іллічівський завод автомобільних агрегатів» ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» було повернуто автомобілі ЗАТ «ЗАЗ» в результаті падіння попиту і зміні курсу Євро та здійснено реалізацію цих автомобілів за нижчими цінами.

У вересні 2008 року при повторному продажу повернутих автомобілів позивачем було нараховано акцизний збір у сумі 3952274,50 грн., у зв'язку з чим Госпрозрахунковий підрозділ «Іллічівський завод автомобільних агрегатів» ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» 23 жовтня 2008 року подав уточнюючі розрахунки щодо зменшення сум акцизного збору на загальну суму 4023361,36 грн., у тому числі: за липень 2008 року - на 1749396,88 грн., за серпень 2008 року - на 2273964,46 грн.

ДПІ у м. Іллічівську провела планову виїзну перевірку Госпрозрахункового підрозділу «Іллічівський завод автомобільних агрегатів» ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2008 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складений акт № 2739/23-0301/22489645 від 31 серпня 2010 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», підпункту 4.4.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них», в результаті чого занижено суму акцизного збору у сумі 71086,86 грн., у тому числі в розрізі податкових періодів: заниження на 4023361,36 грн., у тому числі: липень 2008 року - 1749396,90 грн., серпень 2008 року - 2273964,64 грн.; завищення на 3952274,50 грн. за вересень 2008 року.

Зокрема, у акту перевірки було вказано, що Декрет Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» та Закону України «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них» не передбачають перерахування сум акцизного збору залежно від зміни курсу Євро у разі повернення товарів, а лише у разі виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх періодах.

13 вересня 2010 року ДПІ у м. Іллічівську на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0004062350/0, яким згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила Госпрозрахунковому підрозділу «Іллічівський завод автомобільних агрегатів» ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: транспортні засоби (крім мотоциклів та велосипедів) у розмірі 2082767,54 грн., у тому числі: 71086,86 грн. - за основним платежем, 2011680,68 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем був самостійно виявлений факт заниження податкових зобов'язань, з огляду на що ним були подані відповідні уточнюючі розрахунки до початку перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) суми акцизного збору, сплачені (нараховані) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, включаються до складу валового доходу останнього.

При цьому, підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) акцизний збір з транспортних засобів та кузовів до них, що вироблені і реалізуються в Україні, сплачується у валюті України і розраховується за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

За визначанням, наведеним у пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно з підпунктом «а» пунктом 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Наказом ДПА України від 19 березня 2001 року № 111 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) було затверджене Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, яке визначає порядок нарахування та сплати акцизного збору платниками акцизного збору, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 4.1 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19 березня 2001 року № 111 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору (далі - Розрахунок). Платники акцизного збору не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатком 1 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору (далі - Положення). Порядок складання платниками Розрахунку наведено в додатку 2 цього Положення.

При цьому, пунктом 4.4 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19 березня 2001 року № 111 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: надіслати уточнюючий Розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого Розрахунку. Якщо після подачі Розрахунку за звітний період платник акцизного збору подає новий Розрахунок з виправленими показниками (уточнюючий Розрахунок) до закінчення граничного строку подання Розрахунку за такий самий звітний період, то штраф, визначений у цьому пункті, не застосовується. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Підпунктом 4.4.1 пункту 4.4 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19 березня 2001 року № 111 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що до уточнюючого Розрахунку додається довідка про суми акцизного збору, які збільшують або зменшують податкове зобов'язання звітного періоду внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах. Форма довідки визначена в додатку 6 до цього Положення. До кожного уточнюючого Розрахунку подається окрема довідка.

В додатку 6 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19 березня 2001 року № 111 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), визначено форму довідки про суми акцизного збору, які збільшують або зменшують податкові зобов'язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх періодах.

З огляду а викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство передбачало можливість подання платником акцизного збору уточнюючого розрахунку і у випадку, коли платник податків зменшує податкове зобов'язання попередніх звітних періодів.

У справі, зо розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 23 жовтня 2008 року Госпрозрахунковий підрозділ «Іллічівський завод автомобільних агрегатів» ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» подав до податкового органу уточнюючі розрахунки щодо зменшення сум акцизного збору на загальну суму 4023361,36 грн., у тому числі: за липень 2008 року - на 1749396,88 грн. (вх. № 46251), за серпень 2008 року - на 2273964,46 грн. (вх. № 46253), до яких були додану довідки про суми акцизного збору (вх. №46252 та № 46254 відповідно) (арк. справи 99, 116), згідно яких суми акцизного збору за липень та серпень 2008 року, які зменшують податкові зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки, становлять 1749396,88 грн. та 2273964,46 грн. відповідно.

Зменшення суми акцизного збору за липень - серпень 2008 рові відбулось внаслідок повернення автомобілів ЗАТ «ЗАЗ» в результаті падіння попиту і зміни курсу Євро, з огляду на що у вересні 2008 року реалізацію цих автомобілів було здійснено за нижчими цінами.

З огляду на те, що автомобілі, які були поставлені у липні - серпні 2008 року були повернуті (тобто операція з поставки фактично не відбулась), а їх реалізації була здійснена у вересні 2008 року за іншими (нижчими) цінами, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач правомірно зменшив свої податкові зобов'язання із акцизного збору згідно поданих уточнюючих розрахунків та розрахував акцизний збір на дату реалізації автомобілів.

Крім іншого, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що правомірність виправлення самостійно виявленої платником податків помилки, а отже і відсутність підстав для того, щоб вважати таку помилку наявною на момент перевірки платника контролюючим органом, обумовлюється одночасним дотриманням платником вимог пунктів 5.1 статті 5, пункту17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» лише у випадку, коли платник податків самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна