Постанова № 58897164, 04.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 р. Справа № 816/4455/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2015 по справі № 816/4455/15

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2, позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі ДПІ у м. Полтаві, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.07.2015 № 68-17, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 16 666,67 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2015 адміністративний позов ОСОБА_2 до ДПІ у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення - рішення задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2015 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що Законом України від 28.12.2014 №71-УІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи ( далі Закон №71) запроваджено транспортний податок, порядок обчислення та сплати якого визначений ст. 267 Податкового кодексу України ( далі ПК України). Рішенням позачергової 47 сесії Полтавської міської ради 6 скликання від 30.01.2015 Про місцеві податки і збори, затверджено Положення про податок на майно, до складу якого входить транспортний податок. Оскільки питання сплати транспортного податку визначаються виключно ПК України, рішення сесії органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обовязок платників сплачувати податки та збори.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України) справа розглянута без участі позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та письмових заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Під час судового розгляду встановлено, що 24.11.2010 за позивачем зареєстровано легковий транспортний засіб: автомобіль марки LEXUS RX 350, 2010 року випуску, об'єм двигуна 3456 куб.см., чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № 165785.

22.07.2015 ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення № 68-17, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 16 666,67 грн.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 1 ПК України визначено сферу його дії, а саме: регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів.

Податок - обовязковий, безумовний платіж відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу (підпунктом 6.1 статті 6 ПК України).

Обовязковими елементами податку в силу вимог ст. 7 ПК України є: платник податку; обєкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Підпунктом 7.3 статті 7 ПК України передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України №71, яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено транспортний податок.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Приписами ст. 265 ПК України визначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

З огляду на зазначене, об'єктом оподаткування є автомобілі, що використовуються до 5 років.

При цьому згідно з пп. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПК України транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Отже, використання транспортного засобу пов'язується з його реєстрацією.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п.п.14.1.163 п.14.1 ст.14 ПК України перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Відповідно до п. 267.4, 267.5 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з пп. 267.6.1 пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

З урахуванням вище зазначених положень правових норм та обставин по справі, колегія суддів прийшла до висновку, що автомобіль позивача є обєктами оподаткування транспортним податком, а позивач, як власник даного автомобіля є платником транспортного податку, у якого з часу отримання податкових повідомлень-рішень настав обовязок сплати даного виду податку у 2015 році.

Стосовно доводів позивача, з якими погодився і суд першої інстанції, про те, що зміни до будь-яких податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, що податки і збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України визначено, що до місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, в склад якого, відповідно до пп. 265.1.2 п. 265.1 ст.265 ПК України входить транспортний податок.

Згідно п. 10.2 ст. 10 ПК України місцеві ради обовязково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору (п. 10.3 ст. 10 ПК України)

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України № 71 рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для обєктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для обєктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

На виконання вимог даної норми Полтавська міська рада прийняла рішення 30.01.2015 Про місцеві податки і збори (оприлюднено у газеті Полтавський вісник №6 від 06.02.2015), яким затвердила положення про податок на майно, внесено зміни до рішення позачергової сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 31.01.2011 року Про встановлення місцевих податків і зборів із змінами і доповненнями.

Відповідно до підпункту 12.3.5 статті 12 ПК України у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада обєднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обовязковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Враховуючи положення ст. 7, п.12.3.5 ст.12 ПК України, а також те, що податковим кодексом встановлені всі обовязкові елементи транспортного податку, колегія суддів зазначає, що рішення сесії органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платника сплатити транспортний податок у 2015 році.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач, відповідно до положень ст.. 41 ПК України, є державним органом який здійснює адміністрування податків і зборів та контроль за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи те, що Закон України № 71 на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не був визнаний неконституційним, колегія суддів зазначає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Полтаві від 22.07.2015 №68-17 було прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для його скасування відсутні.

Посилання позивача на відсутність обєкту оподаткування колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до підпункту 267.6.6 статті 267 ПК України за обєкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Враховуючи дату реєстрації автомобіля за позивачем та положення підпунктів 267.2.1, 267.6.6 статті 267 ПК України, колегія суддів вважає правомірними нарахування податкових зобовязань з транспортного податку за вісім місяців 2015 року.

Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2015 прийнята з порушенням норм матеріального права та враховуючи положення ст. 202 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її скасування.

Відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року по справі № 816/4455/15 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5Повний текст постанови виготовлений 08.07.2016