Ухвала суду № 58897038, 11.07.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Л.А.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"11" липня 2016 р. Справа № 806/557/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

сторін та їх представників:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" травня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерство оборони України третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вирішити питання щодо призначення одноразової грошової допомоги ,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України у призначенні йому одноразової грошової допомоги, як військовослужбовцю, який отримав 2 групу інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, викладену у листі Управління організаційного, соціального забезпечення та тарифікації Департаменту фінансів Міністерства оборони України за № 248/3/6/4127 від 25.12.2015 та зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення йому одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, який отримав 2 групу інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі та порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду 18.05.2016 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_3 про призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі інвалідності.

Зобов'язано Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у розмірі та порядку, встановленому Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міністерство оборони України звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апеляційну скаргу обгрунтовує незаконністю, необ'єктивністю та необґрунтованістю оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив службу у збройних силах з 17.11.1987 по 16.10.1989 (а.с.16-19). У 1989 році отримав захворювання вірусним гепатитом «А», що призвело в подальшому до розвитку хронічних форм гепатиту, холециститу, панкреатиту та інших, і ці захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку.

З довідки МСЕК серії МСЕ №004902 від 25.09.2007,вбачається, що ОСОБА_3 встановлено третю групу інвалідності до 25.09.2012 - захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку (а.с.12).

Відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 690 від 13.09.2007 встановлено, що захворювання позивача пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку (а.с.14).

В подальшому згідно довідки з акту огляду МСЕК серії 10 ААБ №667827 від 18.12.2013 ОСОБА_3 встановлено другу групу інвалідності з 17.12.2013 до 01.02.2019 - захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку (а.с.13).

У листопаді 2015 року позивач звернувся до Житомирського ОМВК із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку з отриманням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку (а.с.11).

Вказані документи були скеровані Житомирським ОМВК до Житомирського обласного військового комісаріату.

Листом від 03 лютого 2016 року № ВС 653 Житомирський обласний військовий комісаріат повернув без реалізації документи ОСОБА_3 (лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 25 грудня 2015 за № 248/3/6/4127 (а.с.24).

Згідно листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 25.12.2015 за № 248/3/6/4127 ОСОБА_3 не встановлено підстави для подання пропозиції Міністерству оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги (а.с.18). Документи повернуті без реалізації.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має підстави для звернення за виплатою одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності другої групи з 17.12.2013 р., відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 499. Тому відмова у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги є незаконною.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Так, відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі Закон № 2232-ХІІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 №2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011- XII).

Суд першої інстанції вірно зазначив, що основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом № 2011-ХІІ. Розділом ІІ цього Закону, зокрема, встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.

Згідно ст. 1 Закону № 2011- XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За приписами ст.ст.1,2 Закону № 2011- XII, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону № 2011- XII, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно частини 1 статті 16 Закону № 2011- XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною другою статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відтак, право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії був висловлений Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 справа № 21-446а14 та від 21.04.2015 справа № 21-135а15, який в силу ст.244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суд першої інстанції зробив правильний висновок, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби (в тому числі і строкової) мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності, а тому заперечення відповідача в цій частині є безпідставними.

Згідно п.2 Постанови КМУ від 25.12.2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 89, ст. 3255);

допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (п.3 Порядку №975).

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, позивачу встановлено другу групу інвалідності з 17.12.2013, яка пов'язана із виконанням ним обов'язків військової служби, а тому допомога має бути призначена та виплачена згідно Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499 (далі - Порядок № 499).

Згідно п.2 Порядку №499 одноразова грошова допомога виплачується:

1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаним чи резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час виконання обов'язків військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках 20-місячного грошового забезпечення;

2) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі:27-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 24-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 20-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи, а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі: 33-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 30-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 27-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи;

3) військовозобов'язаним чи резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві, у разі інвалідності, що настала в період проходження зазначених зборів, служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках від 12-місячного грошового забезпечення, а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках 33-місячного грошового забезпечення;

4) військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.

У разі встановлення більшого відсотка втрати працездатності або в разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми (п.2 Порядку №499).

Таким чином, ОСОБА_3, як особа, звільнена з військової (строкової) служби, інвалідність якого настала після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, що мало місце в період її проходження має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №499.

Приписами п. 7 Порядку № 499 встановлено, що керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку. Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

У Міністерстві оборони України рішення щодо призначення чи відмови у призначенні одноразової грошової допомоги приймає комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

До зазначеної комісії документи, щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги не надходили, відповідно рішення Міністерство оборони України по суті заяви не приймало.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розгляд заяви ОСОБА_3 відбувся без дотримання процедури, визначеної Наказом №530, оскільки будь-яке рішення з даного питання Міністерством оборони у встановленому порядку не приймалося.

Зазначений лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/3/6/4127 від 25.12.2015 за підписом начальника управління організаційного, соціального забезпечення та тарифікації не можна розцінювати як рішення Міністерства оборони України про результати розгляду звернення позивача.

Таким чином, відповідач діяв не в спосіб, передбачений законом, як того вимагає ч.2 ст. 19 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України, яка призвела до порушення прав позивача на соціальний захист, а тому порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_3 про призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі інвалідності.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" травня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "12" липня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,12420

3- відповідачу/відповідачам: Міністерство оборони України проспект Повітрофлотський , 6,м.Київ,03168

4-третій особі: Житомирський обласний військовий комісаріат - вул.Баранова,4,м.Житомир,10000,