Постанова № 58897011, 05.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 р. Справа № 820/135/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016р. по справі № 820/135/16

за позовом ОСОБА_2

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, ОСОБА_2 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - уповноважена особа, перший відповідач), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - Фонд, другий відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо невключення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договорами банківського вкладу, укладеними між ним та ПАТ "Дельта банк";

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Договором банківського вкладу №002-20700-130215 від 13 лютого 2015 року та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо нього як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Дельта банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити його до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Дельта банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 р. по справі № 820/135/16 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо невключення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за Договором банківського вкладу №002-20700-130215 від 13 лютого 2015 року, укладеного ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта банк".

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Договором банківського вкладу №002-20700-130215 від 13 лютого 2015 року та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо зазначеної особи як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Дельта банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Дельта банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1653,60 (одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 60 коп.

Перший відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 р. по справі № 820/1351/16 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує про нікчемність правочину у вигляді договору банківського вкладу від 13.02.2015 року «Депозит Delta Premier» між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем по справі, як такого, що вчинений після прийняття Постанови Нацбанку № 692/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних», якою було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована Фондом сума відшкодування за вкладами фізичних осіб. Враховуючи викладене, вважає, що укладення між Банком та фізичними особами після 16.01.2015 року (ознайомлення керівників структурних підрозділів Банку із наказом про запровадження тимчасової адміністрації) договорів банківського вкладу, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки для фізичних осіб, які є кредиторами банку, та не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках гарантованої суми відшкодування, мало наслідком надання Банком фізичним особам-кредиторам переваги перед іншими кредиторами, яка полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб. Вказує, що пунктом п.5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», що є обов'язковими для застосування сторонами договору, заборонено зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи. При цьому, в силу ст.633 ЦК України, умови публічного договору (яким є депозитний договір позивача) є однаковими для усіх споживачів, а отже, перерахування коштів на рахунок позивача третьою особою суперечить зазначеним вище Правилам, а також Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління Нацбанку від 12.11.2003 року № 492. Враховуючи викладене, вважає цілком обґрунтованим висновок першого відповідача про нікчемність договору банківського вкладу з ОСОБА_2 з підстав, передбачених п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а дії уповноваженої особи у спірних відносинах - правомірними.

Другий відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 р. по справі № 820/1351/16 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що уповноважена особа у спірних відносинах діяла в межах наданих законом повноважень, висновок першого відповідача про нікчемність правочину між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» є вірним. У зв'язку з чим, позивач не набув права для включення його до повного переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Пояснив, що Фонд затверджує Загальний реєстр вкладників виключно на підставі Переліку вкладників, складеного та наданого уповноваженою особою. У переданому першим відповідачем Переліку вкладників інформація про позивача відсутня, у зв'язку з чим дані про позивача не могли бути враховані при складанні та затвердженні Фондом Загального реєстру.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 13 лютого 2015 року уклала з ПАТ "Дельта банк" Договір банківського вкладу № 002-20700-1302 І 5 (Депозит Delta Premier (без поповнення) (а.с.11).

Згідно з умовами Договору вкладу банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №26308112985276 та приймає від вкладника внесені ним в порядку, передбаченому цим Договором, грошові кошти в сумі 164000,00 грн. (п. 1.2 Договору вкладу), датою повернення вкладу є 12 серпня 2015 року (п. 1.3 Договору), на суму вкладу банк нараховує проценти у розмірі 13 процентів річних (п. 1.4 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 13.02.2015 року зазначений вище договір доповнено пунктом 1.2.1, відповідно до якого зарахування вкладу на рахунок здійснюється шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента.

Так, на виконання умов зазначеного Договору вкладу грошові кошти у сумі 164000,00 грн. 13 лютого 2015 року були зараховані на вищевказаний вкладний (депозитний) рахунок шляхом перерахування з відкритого в банку рахунку фізичної особи-резидента ОСОБА_4, що підтверджується копією платіжного доручення № 45835687 від 13.02.2015 р. (а.с.13).

Також судом першої інстанції встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 р. № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 р. № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" з 03.03.2015 року призначено спеціаліста відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

03.08.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення № 147 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" до 02.10.2015 р. включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Б.В. до 02.10.2015 р. включно (а.с.42).

Відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015 р. № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 02.10.2015 р. № 181 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" (а.с.43).

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 р. по 04.10.2017 р. включно.

07 жовтня 2015 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено оголошення про те, що з 08 жовтня 2015 р. розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "Дельта Банк". Для отримання коштів вкладники з 08 жовтня 2015 р. до 18 листопада 2015 р. включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: АТ "Ощадбанк", АТ "Укрексімбанк", АБ "Укргазбанк".

З урахуванням викладеного вище, 08 жовтня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до установи АТ "Укрексімбанк" у м. Харкові, однак у видачі вкладу їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю інформації про неї у переліку вкладників, про що позивач за номером телефону, зазначеному на офіційному сайті Фонду, отримала інформацію про нікчемність правочину, а саме вищезазначеного договору банківського вкладу згідно з пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Не погодившись з таким рішенням першого відповідача, ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, зобов'язання уповноваженої особи включити позивача до зазначеного списку, а також про зобов'язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта банк", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI).

Відповідно до частини першої статті 3, частини першої статті 4, частини першої статті 26, частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Частиною 1 статті 26 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з ч.2 ст.26 Закону № 4452-VI вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

У відповідності до ч.1 ст.27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

З аналізу викладених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставин, передбачених частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI.

Згідно з п.п.1, 2, 4, 6 частини 2 статті 37 Закону № 4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Відповідно до ч.3 ст.37 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

Як встановлено частинами 2, 3 ст.27 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

За нормами частини п'ятої статті 27 Закону № 4452-VI протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону (частина шоста статті 27 Закону № 4452-VI).

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

У свою чергу, відповідно до ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Згідно з частиною четвертою статті 38 Закону № 4452-VI Фонд :

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Таким чином, для правильного вирішення спору такої категорії справ необхідно перевірити підстави, з яких визнано договір нікчемним, у розрізі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З матеріалів справи вбачається, що позивача не включено до переліку вкладників у зв'язку з визнанням нікчемним правочину - договору банківського вкладу № 002-20700-130215 від 13.02.2015 року на підставі п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання обов'язків, передбачених ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" від 29.05.2015 р. № 408 створено Комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" (далі - Комісія). Робота даної комісії була продовжена до 01.10.2015 р. наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" від 07.08.2015 р. № 691 (а.с. 44, 45).

За результатами роботи Комісії останньою складено протокол від 15.09.2015 р. з додатком, яким встановлено, що у зв'язку із укладенням між банком та фізичними особами після 16.01.2015 р. договорів банківського вкладу, за якими здійснювалось зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами банку, та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, мало наслідком надання банком кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. При цьому, така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб. Більш того, переважна більшість укладених договорів банківського вкладу (депозиту) містить умову, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку. Однак, фактично кошти вносились третіми особами, що є порушенням умов договору та Правил банківського обслуговування фізичних осіб у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" (а.с. 47-49).

На підставі наведеного, Комісією було запропоновано уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" видати відповідний наказ щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на вкладні рахунки були перераховані іншими фізичними особами, та які є нікчемними згідно з пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та щодо застосування наслідків такої нікчемності.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" від 16.09.2015 р. № 813 застосовано до договору № 002-20700-130215 банківського вкладу (депозиту) "Delta Premier» від 13 лютого 2015 року наслідки нікчемності, з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с.50-53).

З матеріалів справи вбачається, що договором № 002-20700-130215 банківського вкладу (депозиту) «Delta Premier» (без поповнення) у гривнях від 13.02.2015 р., укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2, не передбачено перерахування коштів на депозитний рахунок вкладника з рахунку іншої фізичної особи.

Відповідно до п.1.1 договору всі визначення у цьому договорі вживаються у значенні, встановленому Правилами банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», надалі за текстом - Правила, які оприлюднені на сайті www.deltapremier.ua. Вкладник підтверджує своє розуміння і погодження з тим, що умови Правил підлягають застосуванню до взаємовідносин між Вкладником та Банком з приводу отримання та користування банківськими послугами, в тому числі з приводу розміщення вкладу.

Із підписанням цього Договору Вкладник засвідчує, що він ознайомлений з Правилами та погоджується вважати їх обов'язковими для застосування до взаємовідносин, які виникли на підставі цього договору (п.2.2 Договору).

Таким чином, позивач, підписавши даний договір, засвідчила свою обізнаність з Правилами банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк", зокрема, і пунктом 5.11 цих Правил, однак, незважаючи на встановлене цим пунктом обмеження щодо внесення коштів на користь вкладника від третіх осіб, повністю сформувала суму вкладу за рахунок коштів третьої особи - ОСОБА_4

З огляду на викладене, вказана операція є незаконною, оскільки позивач, всупереч вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Правил банківського обслуговування фізичних осіб ПАТ "Дельта Банк", а також умов самого договору, отримав на свій вкладний (депозитний) рахунок шляхом переказу коштів з іншого вкладного (депозитного) рахунку, який йому не належить.

З приводу укладення позивачем із ПАТ «Дельта Банк» додаткової угоди № 1 від 13.02.2015 року (а.с.12), якою договір № 002-20700-130215 було доповнено пунктом 1.2.1, що передбачав зарахування вкладу на рахунок позивача шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента, та за якою для цілей даного договору сторони домовились не застосовувати умови п.5.11 вказаних вище Правил слід відмітити наступне.

Так, у розумінні ст.633 Цивільного кодексу України договір № 002-20700-130215 банківського вкладу «Депозит Delta Premier», укладений 13.02.2015 р. між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2, є публічним.

Відповідно до ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

За визначенням ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, статтею 633 ЦК України встановлена пряма заборона на надання переваги одному споживачеві перед іншими щодо укладення публічного договору, а також передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій статті 633 ЦК України та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні та виконанні публічного договору, є нікчемними (ч.6 ст.633 ЦК України).

Слід відмітити, що Правилами банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Дельта Банк», затвердженими Рішенням Ради директорів ПАТ «Дельта Банк» від 20.03.2013 року, які є публічними та однаковими для всіх споживачів банківських послуг, повний текст яких розміщений на офіційному сайті Банку, та які підлягають обов'язковому застосуванню до спірних відносин, не передбачено виключень в частині надання права на здійснення зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум від третіх осіб.

Натомість, зарахування на вкладний (депозитний) рахунок коштів від третьої особи прямо заборонено пунктом 5.11 цих Правил (а.с.123).

Враховуючи викладене, додаткова угода № 1 до договору № 002-20700-130215 від 13.02.2015 року, носить виключно індивідуальний характер, свідчить про надання позивачеві переваги банком при укладенні публічного договору перед іншими вкладниками-сторонами публічного договору та є нікчемною в силу закону.

Отже, укладення вказаної додаткової угоди не є належною підставою вважати дійсним договір банківського вкладу (депозиту), укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк».

Банк, прийнявши виконання договору банківського вкладу «Депозит «Delta Premier» № 002-20700-130215 від 13.02.2015 року у вигляді перерахування на депозитний рахунок позивачки коштів третьою особою ОСОБА_4, тобто, у спосіб, не передбачений вищевказаним договором, надав неправомірні переваги позивачеві порівняно з іншими вкладниками.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок відповідача про нікчемність договору № 002-20700-130215 від 13.02.2015 року між позивачем та ПАТ «Дельта Банк».

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що за визначенням ст.2 Закону № 4452-VІ, проблемний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії проблемних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність" і нормативно-правовими актами Національного банку України; неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30.10.2014 р. № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних" (а.с.129-130) та наказу ПАТ "Дельта Банк" від 03.11.2014 р. № 2650 "Щодо стабілізації банку" (а.с. 115), банку заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Однак, незважаючи на заборону, ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) з позивачем, що є порушенням постанови Правління Національного банку України від 30.10.2014 р. № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", яка є обов'язковою для виконання, та діючого законодавства у сфері банківської діяльності.

Та обставина, що постановою Правління НБУ від 02.03.2015 року № 150 ПАТ «Дельта Банк» було віднесено до категорії неплатоспроможних, підтверджує законність прийнятих обмежень відносно банку постановою від 30.10.2014 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що правочин у формі договору №002-20700-130215 банківського вкладу (депозиту) «Депозит Delta Premier» від 13 лютого 2015 року є нікчемним в силу закону, а відтак, визнання цього правочину недійсним у судовому порядку не вимагається.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що перший відповідач, визнавши нікчемним договір банківського вкладу (депозиту) № 002-20700-130215 від 13.02.2015 р., укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2, та не включивши позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання уповноваженої особи Кадирова В.В. здійснити дії по включенню ОСОБА_2 до списку вкладників, яків мають право на відшкодування вкладу за рахунок Фонду, та передати цю інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для включення до Загального реєстру вкладників, а також про зобов'язання Фонду включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог до Фонду, слід зазначити, що за змістом ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Оскільки у переданому уповноваженою особою Фонду переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк" інформація про вклад ОСОБА_2, що є передумовою включення Фондом відомостей про особу до Загального реєстру, відсутня, тому заявлені вимоги до Фонду відносно зобов'язання включити позивача до Загального реєстру вкладників задоволенню не підлягають. Крім того, вони є похідними від позовних вимог до уповноваженої особи, обґрунтованість яких, як зазначалось вище, не підтверджено судом апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.202 КАС України неповне з'ясування обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 року по справі № 820/135/16 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016р. по справі № 820/135/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11.07.2016 р.