Ухвала суду № 58896989, 07.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 р.Справа № 816/597/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2016р. по справі № 816/597/16

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації , в якій просив суд:

- зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації розглянути заяву по суті згідно Конституції України;

- зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації рекомендувати керівнику Управління праці та соціального захисту населення Зіньківської РДА поновити ОСОБА_1 на роботі з виплатою за вимушений прогул з відповідним записом в трудовій книжці;

- стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 3 000 000 грн. за завдані йому моральні збитки своєю позицією, бездіяльністю відносно порушених прав. Позивачем також заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2016р. у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди залишено без руху. Позивачеві надано строк для усунення недоліків до 18 травня 2016 року та роз'яснено, що в разі не усунення цих недоліків позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2016р. виправлено описки, допущені в ухвалі Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2016р. в частині суми судового збору, належного до сплати за подання позову немайнового характеру.

Не погодившись з ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2016р., позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати в частині щодо сплати судового збору, зобов'язати Полтавський окружний адміністративний суд розглянути його заяву про звільнення від сплати судового збору згідно чинного законодавства.

У судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином. Позивач надіслав до Харківського апеляційного адміністративного суду заяву про проведення судового засідання без його участі.

До Харківського апеляційного адміністративного суду відповідач надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника Департаменту.

Неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 07.07.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не подано до суду жодних документів на підтвердження факту перебування у незадовільному майновому стані, що виключає можливість сплати судового збору, а отже позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановленому законом порядку, а наведені ним обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Залишаючи адміністративний позов без руху, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлена ставка 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 551,20 грн. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що в позовній заяві не визначено ані підстав, ані предмету позову.

Статтею 106 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви, в якій, в тому числі, зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Частиною 3 цієї статті визначено, що до позовної заяви додаються також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З матеріалів справи убачається, що позивачем в адміністративному позові заявлено немайнову вимогу та вимогу щодо стягнення моральних збитків.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-VІІІ, яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VІ (надалі - Закон №3674-VІ ).

Відповідно до статті 8 Закону № 374-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Аналогічні положення містить частина перша статті 88 КАС України.

При зверненні до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем до суду першої інстанції не надано жодних доказів на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ( у редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлена мінімальна заробітна плата на 2016 рік у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про зобов'язання розглянути заяву по суті згідно Конституції України та рекомендувати керівнику Управління праці та соціального захисту населення Зіньківської РДА поновити ОСОБА_1 на роботі з виплатою за вимушений прогул з відповідними записом в трудовій книжці, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач повинен був сплатити судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 551,20 грн.

Доводи апелянта, що суд першої інстанції замість зобов'язання надати до суду документи про відсутність у нього грошових доходів зобов'язав сплатити судовий збір колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до п.3 ч.3 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач не позбавлений можливості повторно заявити клопотання про звільнення від сплати судового збору, надавши належні документи на підтвердження незадовільного майнового стану.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41,160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2016р. по справі № 816/597/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 12.07.2016 р.