Постанова № 58896757, 11.07.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 року Справа № 876/1712/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Качмара В.Я., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Оліферчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відділу Держгеокадастру у Старовижівському районі Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Відділу Держгеокадастру у Старовижівському районі Волинської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 20.01.2016 року звернувся в суд з позовом до Відділу Держгеокадастру у Старовижівському районі Волинської області, в якому просив визнати протиправною відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Любохинівської сільської ради Старовижівського району Волинської області, та зобов'язати погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Любохинівської сільської ради Старовижівського району Волинської області.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Відділ Держгеокадастру у Старовижівському районі Волинської області подав апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 31.08.2015 року ОСОБА_4 звернувся до Відділу Держгеокадастру у Старовижівському районі Волинської області з листом, в якому просив погодити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Любохинівської сільської ради Старовижівського району Волинської області, розроблений ДП «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» відповідно до договору від 11.06.2015 року №356.

11.09.2015 року Відділ Держгеокадастру у Старовижівському районі Волинської області листом №32-315-99.1-31/15-15 відмовив позивачу у погодженні даного проекту землеустрою, посилаючись на те, що відповідно до схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель Любохинівської сільської ради Старовижівського району Волинської області, затвердженої розпорядженням Старовижівської районної державної адміністрації від 17.12.2013 року №304, землі з яких планується відвести громадянину ОСОБА_4 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства віднесені до земель лісогосподарського призначення на перспективу.

10.12.2015 року до відповідача повторно надійшов лист ОСОБА_4 щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Любохинівської сільської ради Старовижівського району Волинської області, з виправленими недоліками відповідно до листа від 11.09.2015 року №32-315-99.1-31/15-15.

Листом Відділу Держгеокадастру у Старовижівському районі Волинської області від 21.12.2015 року №П-15/0-180/0/6-15 відповідно до частини восьмої статті 186-1 Земельного кодексу України відмовлено позивачу у погодженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Любохинівської сільської ради Старовижівського району Волинської області, оскільки останнім не усунено усіх недоліків, на яких було наголошено у листі від 11.09.2015 року №32-315-99.1-31/15-15, зокрема, щодо невідповідності відведення даної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства схемі землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель Любохинівської сільської ради Старовижівського району Волинської області, затвердженої розпорядженням Старовижівської районної державної адміністрації від 17.12.2013 року №304 (землі, з яких планується відвести громадянину ОСОБА_4 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, віднесені до земель лісогосподарського призначення на перспективу).

Згідно із частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються статтею 186-1 ЗК України.

Відповідно до частини 6 статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу..

Частиною 1 статті 186-1 ЗК України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 186-1 ЗК України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною 8 статті 186-1 ЗК України встановлено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Відповідно до ч.1 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року №858-IV (далі - Закону України №858-IV) заходи із землеустрою - передбачені документацією із землеустрою роботи щодо раціонального використання та охорони земель, формування та організації території об'єкта землеустрою з урахуванням їх цільового призначення, обмежень у використанні та обмежень (обтяжень) правами інших осіб (земельних сервітутів), збереження і підвищення родючості ґрунтів.

Згідно ч.2 ст. 20 Закону України №858-IV заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Стаття 25 Закону України №858-IV встановлює, що схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць є одним з видів документації із землеустрою.

Відповідно до ст. 45 Закону України №858-IV схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць розробляються з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель, для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку сіл, селищ, міст, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України № 5 від 14.01.2015 року «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» утворено Відділ Держгеокадастру у Старовижівському районі (ід. код юридичної особи 39957312).

Відповідно до ст.50 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Згідно з приписами ст.186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Згідно схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель Любохинівської сільської ради Старовижівського району Волинської області затвердженою розпорядженням Старовижівської районної державної адміністрації № 304 від 17.12.2013 року, землі з яких планується відвести гр. ОСОБА_4 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, віднесені до земель лісогосподарського призначення на перспективу.

Розпорядженням Старовижівської РДА № 304 від 17.12.2013 року пунктом 2 зобов'язано суб'єктів земельних відносин у районі, зокрема громадян, юридичних осіб, органи місцевого самоврядування та органи державної виконавчої влади, дотримуватись у роботі вимог схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель на території Любохинівської сільської ради Старовижівського району.

Колегія суддів дійшла висновку, що місце розташування земельної ділянки, яку відповідно до проекту землеустрою відводить гр. ОСОБА_4 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Любохинівської сільської ради Старовижівського району Волинської області передбачено на перспективу для земель лісогосподарського призначення відповідно до схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель Любохинівської сільської ради Старовижівського району Волинської області затвердженої розпорядженням Старовижівської районної державної адміністрації № 304 від 17.12.2013 року, а тому дії відповідача є правомірними, а даний проект не погоджено як такий, який подавався та не змінювався, щоб відповідати вищенаведеній схемі землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу Держгеокадастру у Старовижівському районі Волинської області - задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 року у справі №803/44/16 - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_4 до Відділу Держгеокадастру у Старовижівському районі Волинської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді В.Я. Качмар

Т.І. Шинкар

Повний текст постанови виготовлено 12.07.2016 року