Ухвала суду № 58896615, 11.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/263/16 Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук Л.О. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

11 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області про визнання протиправними дій УПФУ в м. Чернігові щодо відмови у поверненні ОСОБА_2 безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5 210,98 грн. та зобов'язання УПФУ в м. Чернігові видати подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області про повернення ОСОБА_2 безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири у сумі 5 210 (п'ять тисяч двісті десять) грн. 98 коп.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 03.09.2014, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенком Р.О., реєстраційний номер 1434, придбано у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 521 097,01 грн.

При укладенні договору купівлі-продажу квартири позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5210,98 грн. (1% вартості), що підтверджується квитанцією від 03.09.2014 №776860, наявною у матеріалах справи.

Вважаючи, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачений помилково, позивач 07.12.2015 звернувся до УПФУ в м. Чернігові із заявою про повернення помилково сплачених коштів у розмірі 5 210,98 грн.

Листом від 22.12.2015 № 28064/05 "Про повернення коштів" УПФУ в м. Чернігові відмовило позивачу у поверненні коштів, у зв'язку з відсутністю у останнього інформації щодо прав власності громадян на нерухоме майно і повноважень на запит вищевказаної інформації у компетентних органів.

Так, порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР).

Так, у відповідності до абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 статті 2 Закону № 400/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомості є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів.

У свою чергу, питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, згідно із Законом № 400/97-ВР, врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Так, згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З системного аналізу вищевказаних положень Закону № 400/97-ВР та Порядку № 1740 вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Як вбачається з наявної в матеріалах копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 26355120, сформованого 03.09.2014 за результатом розгляду заяви ОСОБА_2, яка містить відомості про реєстрацію права власності за позивачем квартири за адресою: АДРЕСА_1, придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 03.09.2014, що посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенком Р.О.

З листа Комунального підприємства "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 25.03.2016 №964 ОСОБА_2 має зареєстроване право власності на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_2, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.01.1996 №13-9201.

Згідно листа Комунального підприємства "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 25.03.2016 №963 ОСОБА_2 має зареєстроване право власності на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 04.06.2008 (виданого замість договору дарування від 19.02.1993№3-691).

Відповідно до довідки від 24.03.2016 №564 Чернігівського обласного управління АТ "Ощадбанк" ОСОБА_2 використано житловий чек в приватизації державного майна частково за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта індексний номер 55965065, сформованої 25.03.2016 за результатом розгляду заяви, вбачається, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відомості про реєстрацію права власності за позивачем квартири за адресою: АДРЕСА_1, придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 03.09.2014, що посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенком Р.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1434 та відомості про об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 5648403, квартира за адресою АДРЕСА_3.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта наданої Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради індексний номер 56631833, сформованої 04.04.2016 квартира за адресою АДРЕСА_3 є приватною спільною сумісною власністю ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_1, 17.03.2004, Виконком Ужгородської міської ради.

Проте згідно довідки Вуличного комітету Новозаводської районної у м. Чернігові ради від 07.06.2016 №25 ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_9. ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що квартира за адресою АДРЕСА_3 не є власністю ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

Крім того, факт використання позивачем права на безоплатну приватизацію житла свідчить про попереднє набуття останнім права власності на нерухоме майно, а не придбання.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.10.2013 у справі №К/9991/46362/11.

За наведеного, суд дійшов висновку, що будь-якого придбаного нерухомого майна за позивачем не зареєстровано.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини 1 статті 1 Закону № 400/97-ВР, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Таким чином, саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що позивач придбав житло згідно договору купівлі - продажу від 03.09.2014 не вперше, а тому суд критично сприймає посилання відповідача, що обов'язок доказування придбавання нерухомого майна вперше лежить виключно на позивачеві.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження ОСОБА_2 про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем до суду не надано.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про визнання протиправними дій Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у поверненні ОСОБА_2 безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 5210 (п'ять тисяч двісті десять) грн. 98 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України видати подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області про повернення ОСОБА_2 безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири у сумі 5210 (п'ять тисяч двісті десять) грн. 98 коп., суд зазначає наступне.

Так, частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI передбачено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до підпункту 7 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Згідно з додатком до постанови Кабінету міністрів України від 16.02.2011 року № 106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладено на Пенсійний фонд України.

Аналізуючи викладені положення чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача і покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Аналогічна правова позиція була викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.04.2015 (справа № К/9991/37325/11), від 25.06.2015 (справа № К/800/17652/15) та від 20.08.2015 (справа № К/800/41597/14).

За таких обставин, позовна вимога про зобов'язання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України видати подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області про повернення ОСОБА_2 безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири у сумі 5210 (п'ять тисяч двісті десять) грн. 98 коп. підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Водночас, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року було задоволено клопотання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, а тому колегія суддів відповідно до приписів ЗУ «Про судовий збір» дійшла висновку про необхідність стягнення з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1212, 64 грн. (п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року - без змін.

Стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на рахунок Київського апеляційного адміністративного суду (р/р №31211206781007 , отримувач - УДКСУ у Печерському районі, код отримувача - 38004897, МФО - 820019) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1212, 64 грн. (одна тисяча двісті дванадцять гривень 64 копійки).

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Чаку Є.В.

Файдюк В.В.