Ухвала суду № 58896608, 11.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/16953/15

Суддя-доповідач Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

11 липня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Борисюк Л.П., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2016 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2016 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року, апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві залишено без руху та надано апелянту строк до 30 червня 2016 року для усунення недоліків по апеляційній скарзі, а саме: подання до суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху реквізитами.

Крім цього, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

На виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, 30.06.2016 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві засобами поштового зв'язку направлено до Київського апеляційного адміністративного суду повторне клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке апелянт обґрунтовує тим, що є неприбутковою організацією та відповідно до виписки по рахунках на 30.05.2016 у відповідача відсутні кошти на сплату судового збору.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Разом з тим, п. 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року №484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Більш того, клопотання щодо звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване фактично аналогічними доводами, було розглянуто судом апеляційної інстанції та відмовлено в його задоволенні. Рішення суду в цій частині апелянтом оскаржено не було, що фактично свідчить про його згоду з такими висновками.

Отже, повторно надіслане клопотання про звільнення від сплати судового збору, не заслуговує на увагу, оскільки ухвалою від 16 червня 2016 року вже вирішувалось питання про звільнення ДПІ від сплати судового збору.

Дана правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду України від 30.03.2016 року у справі № 826/6756/15.

Посилання апелянта на ухвалу Верховного Суду України, якою орган ДФС було звільнено від сплати судового збору, не можуть бути правовими підставами для такого звільнення, оскільки в противагу їм існує цілий ряд ухвал того ж Верховного Суду України (справи №№ 810/2509/15, 826/1722/14, 826/10018/14, 2а-1670/2580/11 та інші), якими у звільненні від сплати судового збору було відмовлено.

Більш того, вказані ухвали Верховного Суду України не є обов'язковими для застосування судами, оскільки прийняті суто з процесуальних підстав, встановлених КАС України, а не у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, як того вимагає ст. 244-2 КАС України. Варто зауважити, що обов'язковому застосуванню підлягають виключно постанови Верховного Суду України, тоді як посилання апелянта обґрунтовуються виключно ухвалами цього суду.

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні належні правові підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору.

Таким чином, суд не може звільнити апелянта від сплати судового збору, а тому в задоволенні повторного клопотання відмовляє.

З клопотанням про відстрочення або розстрочення судового збору апелянт не звертався.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 3 статті 108 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу апелянту.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 212 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні повторного клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2016 року повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Суддя Борисюк Л.П.