Постанова № 58896579, 30.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/694/16 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Олімп" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства "Олімп" до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2015 посадовими особами ГУ ДФС у Київській області було проведено фактичну перевірку Малого приватного підприємства «Олімп» з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Вищевказана перевірка була проведена в магазині-кафе, що належить МПП «Олімп» та, який знаходиться за адресою: м. Яготин, вул. Незалежності, 58. За результатами проведення перевірки був складений акт (довідка) № 001936 від 22.09.2015.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом було встановлено порушення МПП «Олімп» вимог ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у зв'язку з реалізацією МПП «Олімп» коньяку в розмірі 0,1 л. (об'ємом 100 грам), 40 % об. по ціні 16, 00 грн., яка є нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціна на зазначену продукцію.

На підставі вищевказаного акта Переяслав-Хмельницькою об'єднаної державної податкової інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було винесено рішення про застосування штрафних санкцій № 000050/10-17-22-02/24212474 від 12.10.2015, яким МПП «Олімп» нараховані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 10 000, 00 грн.

Не погоджуючись з прийняттям вказаного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про його скасування.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, мотивував своє рішення тим, що позивачем, всупереч вказаним вимогам Кодексу, не надано належних та допустимих доказів здійснення реалізації коньяку 0,1 літр, 40 % міцності за ціною, яка не є нижчою від встановленої мінімальної ціни оптово-відпускної або роздрібної ціни на вказаний алкогольний напій, у той час як матеріали справи підтверджують наявність відповідних порушень, що на думку суду, свідчить про правомірність винесення податковим органом рішення № 000050/10-17-22-02/24212474 від 12.10.2015 про застосування фінансових санкцій від 12.10.2015, яким позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 10 000, 00 грн.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Так, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95 (далі - Закон України № 481/95).

Відповідно до ст. 1 Закону № 481/95 мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - це ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари, а мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Статтею 18 Закону № 481/95 встановлено, що Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Так, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» № 957 від 30.10.2008 (далі-Постанова № 957) визначено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

У відповідності до примітки 1 до Постанови № 957 мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Згідно з Постановою № 957 (в редакцій, чинній на момент існування спірних відносин) мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої коньяк (бренді) місткістю 1 літр, код виробників згідно з УКТЗЕБ 2208 20) є наступними: коньяк (бренді) три зірочки - 420,00 грн.; коньяк (бренді) чотири зірочки - 445,00 грн.; коньяк (бренді) п'ять зірочок - 470,00 грн.

Таким чином, мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої коньяк (бренді) місткістю 0,1 л., 40 % об. становить: коньяк (бренді) три зірочки - 16, 80 грн. (420,00 грн.х0,1)х0,4); 17,80 грн. (445,00 грн.х0,1)х0,4); 18,80 грн. (470,00 грн.х0,1)0,4).

Положеннями ст. 17 Закону № 481/95 встановлено, що за порушення норм цього Закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Доводи апелянта, зокрема, полягають у тому, що нормами чинного законодавства України не передбачено таку форму рішення податкового органу, як рішення про застосування фінансових санкцій позаяк після набрання чинності Податкового кодексу України (з 01.01.2011) відповідні штрафні санкції мають застосовуватись виключно шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

З приводу вказаного, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Частиною четвертою статті 17 Закону № 481/95 визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону № 481/95, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом- сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Приписи статті 17 Закону № 481/95 не встановлюють форми та вимог до рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Такі норми містить Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790. Зокрема, додатком до цього Порядку визначено форму рішення про застосування фінансових санкцій, яке виноситься в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Разом із тим відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно- правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, будь-які норми, що прийняті до набрання чинності Податковим кодексом України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу.

Зазначене стосується також і норм, які регулюють повноваження контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України.

Наведена норма в імперативному порядку зобов'язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов'язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган.

Визначений аналізованою законодавчою нормою обов'язок контролюючого органу є безумовним і виникає в тому разі, коли контролюючим органом виявлено відповідні порушення, що тягнуть за собою застосування до платника податків штрафних санкцій.

Водночас статтею 113 ПК України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.

Таким чином, обов'язком контролюючих органів у розумінні ПК України є визначення суми грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи.

Зазначене поширюється також і на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи доходів і зборів України.

При цьому відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З наведеного визначення випливає, що поняття грошового зобов'язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи. Не є винятком і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Зазначена норма чітко встановлює, що в разі, коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 цього Кодексу (тобто коли він зобов'язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.

При цьому в пункті 58.1 статті 58 ПК України безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов'язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.

Зазначене цілком стосується органів доходів і зборів України, які контролюють дотримання вимог законодавства щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Варто зауважити, що розглядувана законодавча норма є імперативною.

З огляду на аналіз викладених законодавчих приписів контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.

Тому прийняття будь-яких інших рішень контролюючим органом у розумінні Податкового кодексу України в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суперечитиме Податковому кодексу України.

Приписи статті 17 Закону у розглядуваному контексті можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам Податкового кодексу України. Тому форма та порядок направлення відповідних рішень визначаються нормами Податкового кодексу України.

Зазначене стосується також і норм зазначеного раніше Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Форма рішення про застосування фінансових санкцій, передбачена цим підзаконним нормативно-правовим актом, не може застосовуватися контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України, оскільки відповідні норми Порядку в цій частині суперечать приписам Податкового кодексу України, який має вищу юридичну силу та підлягає застосуванню до цих правовідносин з урахуванням Перехідних положень до Кодексу.

Тому з 1 січня 2011 року (з часу набрання чинності Податковим кодексом України) у контролюючих органів в розумінні Податкового кодексу України відсутні повноваження щодо прийняття інших рішень, крім податкових повідомлень-рішень, якими можуть бути визначені грошові зобов'язання.

Водночас у разі прийняття цими органами рішення щодо визначення платникові податків штрафних санкцій за порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке рішення за своєю формою не відповідає податковому повідомленню-рішенню. Окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.

Водночас необхідно враховувати, що незалежно від дефектів форми податкового повідомлення-рішення з визначення грошових зобов'язань за фінансовими санкціями за порушення законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів на такі повідомлення-рішення поширюється дія норм Податкового кодексу України.

Приписи частини п'ятої статті 17 Закону № 481/95, згідно з якими в судовому порядку стягуються не виконані суб'єктом господарювання рішення органів, уповноважених застосовувати санкції за порушення законодавства щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, можуть застосуватися лише в частині, що не суперечить Податковому кодексу України. Отже, ця норма не стосується податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України.

Тому й передбачені відповідними рішеннями суми грошових зобов'язань піддягають узгодженню в порядку, встановленому Податковим кодексом України для узгодження грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом. У свою чергу визначені такими рішеннями суми грошових зобов'язань підлягають сплаті як грошові зобов'язання в розумінні Податкового кодексу України, а своєчасно несплачені суми повинні стягуватися в порядку, передбаченому для стягнення податкового боргу (тобто з обов'язковим направленням платникові податків податкових вимог тощо).

Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів позапланових перевірок діяльності суб'єктів господарювання у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, парфумерно-косметичної продукції та лікарських засобів із використанням спирту етилового, затверджених наказом ДПА від 21.08.09 № 453, у розділі III акту «Результати перевірки» при описі встановленого порушення в обов'язковому порядку зазначаються пункти та статті Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а також інших законодавчих і нормативно - правових актів, якими встановлено відповідні норми, що були порушені, а згідно п. 4 у розділі IV «Висновок» має бути зазначено узагальнений перелік виявлених перевіркою порушень законодавства суб'єктами господарювання організаційних, технічних та технологічних вимог провадження господарської діяльності щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, парфумерно-косметичної продукції та лікарських засобів із використанням спирту етилового. Будь-який висновок акта перевірки щодо дотримання (недотримання) суб'єктом господарювання вимог нормативно правових актів, які регулюють відповідну сферу діяльності, має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих у ході перевірки.

Згідно акту перевірки вбачається, що у висновку перевірки встановлено порушення вимог ст. 18 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Однак, відповідно до тексту Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» станом на дату перевірки, стаття 18 носить назву «Заключні положення» і не містить норм, що встановлюють перелік можливих порушень.

Таким чином, у акті перевірки не вказано, яку саме норму статті 18 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» порушено Яготинським районним споживчим товариством.

Вищевикладене повністю свідчить про неправомірність винесення податковим органом Рішення про застосування фінансової санкції №000050/10-17-22-02/24212474 від 12 жовтня 2015 року, оскільки воно суперечить нормам податкового законодавства України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, в свою чергу, не спростував доводи позовної заяви.

В свою чергу, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Олімп" - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Рішення про застосування фінансової санкції №000050/10-17-22-02/24212474 від 12 жовтня 2015 року скасувати повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 05.07.2016.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.