Ухвала суду № 58896389, 07.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2016 рокусправа № 808/635/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року по справі №808/635/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 04.08.2015 №9017/10/08-27-17-02, у частині: за результатами проведеної перевірки з урахуванням пояснень ОСОБА_1, з урахуванням наявної податкової інформації та інформації, отриманої від суб'єктів інформаційних відносин та інших джерел, не встановлено вартість майна (майнових прав), вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої ст.2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел;

- визнати протиправним та скасувати уточнення відповідача від 11.02.2016 №969/10/08-27-17-02 "Про надання інформації".

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що Висновок відповідача про невідповідність вартості майна наявній податковій інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел, є необгрунтованим.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано Висновок Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 04.08.2015 №9017/10/08-27-17-02.

Постанова суду, в частині задоволених позовних вимог, мотивована порушенням відповідачем процедури проведення перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади». Крім цього, суд вказав на необґрунтованість висновку податкової служби з огляду на те, що контролюючим органом взагалі не було належним чином встановлена вартість майна, відносно якого зроблено висновок про невідповідність наявній податковій інформації про доходи, отриманні позивачем із законних джерел.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області подала

апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. В апеляційній скарзі відповідач вказує на безпідставність висновків суду першої інстанції щодо необґрунтованості оскарженого Висновку. Заявник апеляційної скарги зазначає про те, що такий Висновок ґрунтується на податковій інформації щодо доходів позивача, відомостей про майно, яке перебуває у власності позивача та ненадання позивачем на запит ДПІ інформації щодо вартості нерухомого майна - квартири, яке зазначено в поданій Декларації. Крім цього, відповідач вказує на те, що судом першої інстанції не досліджено законність джерел отримання позивачем доходів.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що з 03 грудня 2015 року ОСОБА_1 працює в Головному територіальному управлінні юстиції у Запорізькій області на посаді головного спеціаліста відділу реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти. Згідно відомостей трудової книжки позивача, на державній службі він перебуває з 10.04.2008р.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади", Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених ч.ч. 3 та 4 ст.1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №563, та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 №1100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за №1385/26162, посадовими особами Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено перевірку відомостей, визначених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_1, за результатами якої складено Висновок №9017/10/08-27-17-02 від 04.08.2015р.

В ході перевірки ДПІ встановлено, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (2014 рік) вказано достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1

В той же час, у Висновку зазначено, що за результатами проведеної перевірки, з урахуванням пояснення ОСОБА_1, з урахуванням наявної податкової інформації та інформації, отриманої від суб'єктів інформаційних відносин та інших джерел, не встановлено вартість майна (майнових прав), вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

Не погодившись з висновками проведеної перевірки позивач звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначаються Законом України "Про очищення влади".

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Пунктом 2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Висновок органу, який проводив перевірку, може бути оскаржений особою в судовому порядку (ст..11 Закону України «Про очищення влади»).

Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності таких відомостей визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №1100 від 03.11.2014, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 р. за № 1385/26162 (далі - Порядок № 1100).

Згідно із п.6 Порядку №1100 отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Таким чином, зазначеною нормою Порядку №1100 визначено, що недостовірність чи невідповідність відомостей, зазначених в декларації, встановлюється шляхом порівняння податкової інформації на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації. При цьому, про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації. А про наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

У спірному випадку відповідачем фактично зроблено висновок про невідповідність вартості майна, яке набуте позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Отже, для такого висновку необхідним є: інформація про наявне майно, інформація про його вартість та інформація про доходи, які отримані особою із законних джерел.

Під час перевірки податкова служба володіла інформацією щодо наявності у власності позивача майна - квартири АДРЕСА_1 (така інформація відображена позивачем у поданій Декларації за 2014 рік), інформацією щодо доходів позивача отриманих із законних джерел, яка наведена в описовій частині Висновку. В той же час, як прямо зазначено в висновку, податковою службою не встановлено вартість майна - квартири АДРЕСА_1.

Таким чином, податкова служба була позбавлена об'єктивної можливості зробити висновок про невідповідність вартості майна, яке набуте позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, оскільки відсутність інформації про вартість майна унеможливлює здійснення порівняння між доходами, які отримано із законних джерел та вартістю майна, яке набуте позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону.

Посилання податкової служби на те, що позивачем на її письмовий запит не було надано інформації та документальних доказів щодо вартості майна, не можуть бути підставою для висновків щодо обґрунтованості складеного Висновку, оскільки чинним законодавством не передбачено того, що не надання такої інформацією є підставою саме для висновків про невідповідність вартості майна, яке набуте позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

При цьому, колегія суддів враховує, що податкова служба була обізнана про підстави набуття позивачем права на майно (договір купівлі-продажу), про що значено в описовій частині висновки, у зв'язку з чим не була позбавлена можливості вжити заходів щодо витребувати інформацію щодо ціни придбання квартири.

Про необґрунтованість оскарженого Висновку свідчить і те, що в ньому відображені лише доходи позивача у 2014 році та відсутні відомості про доходи, які отримував позивач на час придбання квартири, що не дозволяє зробити висновок про невідповідність вартості майна, яке набуте позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, навіть, за умови наявної інформації про вартість майна.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що фактично підставою для прийняття оскарженого висновку стало не надання позивачем пояснень та документального підтвердження вартості майна - квартири АДРЕСА_1. Про вказані обставини податкова служба зазначає і на стор.1 апеляційної скарги. Тобто, фактично підставою для висновків ДПІ щодо невідповідності вартості майна, яке набуте позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, стала не інформація щодо вартості майна і отриманих доходів, а не надання позивачем пояснень та документального підтвердження щодо вартості майна.

Щодо обов'язковості надання особою пояснень, суд першої інстанції правильно вказав на те, що такі пояснення надаються лише у випадку встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому розділі декларації. Такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на положенням ч.10, 11 ст.5 Закону України «Про очищення влади», п.12 Порядку №1100.

При цьому, суд першої інстанції правильно вказав на те, що у спірному випадку недостовірностей та/або невідповідностей під час перевірки відомостей, які зазначені у декларації позивача, встановлено не було.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що підставою для витребування від позивача письмових пояснень та підтверджуючих документів стало зазначення позивачем в розділі ІІІ пункту 25 декларації за 2014 рік квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а також зазначення в розділі ІІ декларації за 2014 рік інших видів доходів.

Суд першої інстанції правильно вказав на те, що відповідно до пункту 11 примітки до декларації поле "сума витрат (грн) на придбання у власність/оренду чи на інше право користування" у позиціях 23-28, 35-39 і поле "усього" у позиціях 46, 48, 50, 56, 59 і 62 заповнюється, якщо разова витрата (вклад/внесок) по кожній із зазначених позицій у звітному році дорівнює або перевищує 80 тис. гривень.

З матеріалів справи судом встановлено, що задекларована позивачем квартира придбана на підставі договору купівлі - продажу №5723 від 18.11.2009, а відтак, у позивача був відсутній обов'язок зазначати вартість придбаного майна в декларації за 2014 рік, оскільки таке придбання відбулось не у звітному році.

Оскільки, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що під час проведення перевірки було встановлено невідповідність та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації позивача за 2014 рік, то суд першої інстанції обґрунтовано вказав на відсутність підстав у витребування від позивача письмових пояснень та підтверджуючих документів.

Таким чином, за наслідками розгляду справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість оскарженого висновку податкової служби, який зроблено за результатом перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади".

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом не встановлено законність джерелів доходів позивача, не може бути підставою для висновків щодо необґрунтованості рішення суду, оскільки до повноважень суду не входять питання щодо встановлення законності джерелів доходів особи, такими повноваженнями наділені податкові служби, які і проводять перевірку в порядку Закону України «Про очищення влади».

У судовому засіданні представник відповідача посилався на те, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, оскільки безпідставно на стор.6 постанови зазначив про те, що у судовому засідання був присутній представник відповідача ОСОБА_2, яка безпосередньо проводила перевірку стосовно позивача, хоча фактичну таку перевірку проводила не ОСОБА_2, а ОСОБА_3. Такі доводи представника також не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Так, дійсно, судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції помилково (допустив описку) в мотивувальній частині рішення зазначив, що у судовому засіданні була присутня ОСОБА_2, яка безпосередньо проводила перевірки відносно позивача, але, згідно з журналом судового засідання такий представник від ДПІ у судовому засіданні присутній не був. Натомість, був присутнім представник ОСОБА_3 за довіреністю, яка підписана начальником ДПІ ОСОБА_2 Тобто, судом допущено описку при написанні прізвища присутнього у судовому засіданні представника відповідача. В той же час, вказані обставини не можуть вплинути на результати розгляду справи по суті.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

Крім цього, з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги. Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, становив 606 грн. 32 коп.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.1, ст. 198, ст. 200, ст.ст.205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року по справі №808/635/16- без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 08.07.2016р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк