Ухвала суду № 58895496, 01.07.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/7803/16-к

Провадження № 1-кс/760/8905/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Калініченко О.Б., при секретарі судових засідань Іоновій Г.О., за участю прокурора Симків Р.Я., захисника Мірошник О.М., підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_24, погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Р.Я.Симків, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, одруженого, маючого утриманців, з вищою освітою, працюючого головним інженером ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 52015000000000002, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2015 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч.3 ст.209 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Детектив 01.07.2016 року звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 145 138 мінімальних заробітних плат (200 000 000 грн.) та у разі внесення застави підозрюваним покладення на нього певних обов'язків.

Обґрунтовуючи клопотання, детектив посилався на те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, та під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

В клопотання посилався на те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, т. я. останній був затриманий військовослужбовцями Державної прикордонної служби України при спробі перетину державного кордону в напрямку Російської Федерації, яка у більшості випадків ухиляється від виконання запитів про міжнародну правову допомогу.

Крім того, протягом 2014-2015 років підозрюваний регулярно виїздив закордон.

Також за результатами негласних слідчих (розшукових) дій по контролю за телефонними розмовами колишнього директора ТОВ «Фірма Хас» ОСОБА_8 встановлено, що члени злочинної організації мають намір переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду на території Автономної Республіки Крим, що підтверджується протоколом про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій. Територія Автономної Республіки Крим з кінця лютого 2014 року відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» знаходиться під контролем Російської Федерації та має міжнародно-правовий статус «територія України, тимчасово окупована Росією».

Крім того, зі слів детектива, злочинна організація, учасником якої є ОСОБА_3, має у користуванні велику кількість транспортних засобів, у тому числі два повітряні судна, одне з яких, а саме судно РН-АРО, серійний номер: 14500979 (сертифікат льотної придатності № 290922, виданий Інспекцією громадянської авіації Королівства Нідерландів 25.02.2014 року), належить компанії OSTEXPERT LIMITED (яка є співзасновником ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_8», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» та ТОВ «Карпатнадраінвест»), що заснована відповідно до Закону про господарські товариства Республіки Кіпр, від імені якої діє учасник злочинної організації ОСОБА_9

При цьому встановлено, що ОСОБА_3 має родичів та знайомих, які постійно проживають на території Російської Федерації.

Тому, враховуючи не контрольованість частини державного кордону, майновий стан підозрюваного, сторона обвинувачення робить висновок про неможливість забезпечення контролю за його місцем перебування та його пересуванням, а, отже, вказаним може скористатись підозрюваний ОСОБА_3 та за власним бажанням або за порадами сторонніх осіб матиме можливість виїхати до АР Крим, до Російської Федерації або до інших держав, тобто є підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що є підставою до застосування відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також посилався на те, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вказуючи на те, що члени злочинної організації, а саме посадові особи підконтрольних юридичних осіб, не надають органу досудового розслідування документи фінансово-господарської діяльності за дорученням свого керівництва, не виконують ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва про тимчасовий доступ до речей та документів, приховують документи.

Під час досудового розслідування були проведені обшуки за місцем юридичних та фактичних адрес ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_4», ТБ «Львівська універсальна», ТБ «Центр», а також за місцем проживання їх керівників, за результатами яких не були виявлені у повному обсязі документи щодо спільної діяльності ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_9» з указаними товариствами, а також з приводу реалізації природного газу останніми на користь пов'язаних осіб.

Проте, під час проведення обшуку в офісі злочинної організації за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик 27 Б, було виявлено частину документів фінансово-господарської діяльності підконтрольних юридичних осіб та файл на електронному носії, зміст якого свідчить про вжиття заходів до сортування з метою подальшого приховання речей та документів, які мають значення для досудового розслідування (бухгалтерських, статутних документів ТОВ «Карпатнадраінвест», печаток ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_4», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5», договорів купівлі-продажу природного газу та інших важливих документів), які мають вагоме значення для досудового розслідування.

Як свідчить зміст протоколу за результатами негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_10, ОСОБА_3 відоме місцезнаходження зазначених документів.

Вказані обставини свідчать, що ОСОБА_3, як учасник злочинної організації, має реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення як особисто, так і доручити відповідні дії членам злочинної організації чи стороннім особам, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також вважав, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

У ході досудового розслідування під час проведення обшуку в офісі злочинної організації за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27 Б, в одному з кабінетів були виявлені та вилучені оригінали договорів купівлі-продажу природного газу між ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_4» і ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_6», копії повісток про виклик до слідчого ОСОБА_3 і ОСОБА_11 за якими однак жоден з них у призначені місце та час не з'явився та про причини неявки не повідомив, а також копії процесуальних документів у кримінальному провадженні № 52015000000000002, які, зважаючи на передбачену законом таємницю досудового розслідування, не могли опинитись у розпорядженні членів злочинної організації на законних підставах, а саме: ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22.12.2015 року про надання детективам Національного антикорупційного бюро України тимчасового доступу до реєстраційних справ ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» і ТОВ «Фірма Хас», запиту детектива та відповіді Миронівської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про надання інформації та документів стосовно діяльності зазначених суб'єктів господарювання, запиту до ДФС України про надання інформації стосовно сплати вказаними платниками податків ренти за користування надрами, запиту до НАК «Нафтогаз України» про надання інформації щодо укладання ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_9» договорів про спільну діяльність з ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», перелік ухвал слідчих суддів Солом'янського районного суду м. Києва про надання тимчасових доступів до документів, пов'язаних з діяльністю зазначених підприємств, а також так звана «Довідка щодо дій детективів Національного антикорупційного бюро України по ряду підприємств», в якій ідеться про обсяг проведених слідчих дій у даному кримінальному провадженні.

Вказане вище, на думку детектива, свідчить, що ОСОБА_3 та інші члени злочинної організації, усвідомлюючи протиправність своїх дій, поза визначеною законом процесуальною формою намагаються відслідковувати хід досудового розслідування детективів Національного антикорупційного бюро України з метою незаконного впливу на учасників процесу та інших осіб, в тому числі на осіб, яким орган досудового розслідування в межах компетенції направляє для виконання відповідні запити.

Під час досудового розслідування допитано свідка ОСОБА_12, що здійснювало купівлю природного газу в операторів спільної діяльності ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест» через товарні біржі за цінами, істотно нижчими від ринкових.

Свідок ОСОБА_12 і його дії координував член злочинної організації ОСОБА_13, який у свою чергу підпорядковувався іншим членам злочинної організації.

Свідок ОСОБА_12 за необхідності та за вказівкою свого координатора з'являвся близько 3-4 разів на місць до офісу злочинної організації за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик 27б, для підписання відповідних договорів та інших документів. Також на адресу ОСОБА_12 надходили погрози його життю і здоров'ю та застереження, що стосуються нерозголошення інформації, відомої свідку, стосовно діяльності злочинної організації, що стало підставою для допиту останнього під час досудового розслідування в судовому засіданні в порядку ст. 225 КПК України.

Також, як показала свідок ОСОБА_14, на початку 2015 року раніше їй знайомі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 запропонували їй працювати на посаді директора ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2». У подальшому ОСОБА_15 познайомила її з ОСОБА_13, якому свідок передала оформлені документи, печатки, електронні ключі доступу до банківських рахунків зазначеного товариства. У подальшому за вказівкою ОСОБА_13 вона неодноразово приїздила за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27б, де підписувала договори купівлі-продажу природного газу, які завіряв печаткою ОСОБА_13. Зі змістом даних договорів та інших підписаних документів свідок не ознайомлювалась. Участі у фінансово-господарській діяльності вона не брала. Жодного разу участі у біржових торгах з продажу природного газу вона не брала. На теперішній час на її адресу лунають погрози від невідомих осіб у зв'язку з даванням показань у даному кримінальному провадженні.

Наведені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності аналогічним чином сам або за допомогою довірених осіб матиме змогу впливати як на свідків, так і на інших учасників злочинної організації.

Таким чином, є підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливості ОСОБА_3 незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, що являється безумовною підставою застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, на думку детектива, підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки через інших членів злочинної організації має стійкі ділові та дружні зв'язки з представниками правоохоронних органів, органів державної влади, народними депутатами України, представниками ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_9», що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом погроз, тиску на учасників, сторін кримінального провадження, що, відповідно, є підставою вважати про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливості ОСОБА_3 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що є підставою для застосування відносно останнього запобіжного заходу.

Не виключив детектив і можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, т. я. матеріалами досудового розслідування встановлено, що на даний час учасники злочинної організації продовжують вчинювати злочин, передбачений ч. 3 ст. 209 КК України.

При цьому посилався на те, що кошти, отримані від злочинної діяльності, останні легалізували шляхом оформлення угод від 15.09.2015 року щодо придбання підприємством-нерезидентом FASTILO TRADING LTD (Кіпр) акцій та активів компанії-нерезидента EVERMORE PROPERTY HOLDINGS LTD (Британські Віргінські острови) за 29,6 млн. дол. США.

В ході досудового розслідування під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27б, було виявлено та вилучені документи, що свідчать про відчуження компанією-нерезидентом PRONTOSERVUS LIMITED (Кіпр) на користь EVERMORE PROPERTY HOLDINGS LTD (Британські Віргінські острови) акцій компанії QUICKPACE LIMITED (Кіпр) та розподілом акцій EVERMORE PROPERTY HOLDINGS LTD між компаніями-нерезидентами FASTILO TRADING LTD (Кіпр) та DORCHESTER INTERNATIONAL INC (Невіс, Вест Індія).

В ході огляду вилучених документів було встановлено, що з квітня 2015 року контроль над компанією-нерезидентом QUICKPACE LIMITED та доступ до її активів отримали невстановлені особи з числа народних депутатів України та громадянин Російської Федерації ОСОБА_18. Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що в липні 2014 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва був накладений арешт на банківські рахунки та рахунки в цінних паперах компаній нерезидентів, бенефіціарним власником яких є колишній голова Національного банку України, віце-прем'єр міністр України ОСОБА_19. До переліку компаній, на рахунки яких накладений арешт, було включено компанію нерезидента QUICKPACE LIMITED.

Відповідно до вилучених документів, а саме угод від 15.09.2015 року, невстановлені особи з числа народних депутатів стають бенефіціарними власниками 50% акцій компанії QUICKPACE LIMITED, а ОСОБА_18 отримує у власність 50% акцій компанії QUICKPACE LIMITED.За передачу прав власності на акції компанії QUICKPACE LIMITED компанія PRONTOSERVUS LIMITED отримує 29,6 млн. дол. США.

Таким чином, члени злочинної організації шляхом придбання на інших осіб, в тому числі громадян Російської Федерації, контролю над активами компанії-нерезидента QUICKPACE LIMITED, вчинили правочин з коштами, одержаними внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, що передувало легалізації цих доходів, тобто дій спрямованих на приховування незаконного походження таких коштів, вчиненого в особливо великому розмірі.

За викладених обставин детектив зазначав, що є підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що являється підставою застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурори підтримали дане клопотання з зазначених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, не обирати взагалі відносно нього жодного запобіжного заходу або ж розглянути можливість застосування альтернативних запобіжних заходів у вигляді: особистого зобов'язання, або особистої поруки, або застави у розмірі, який не є завідомо непомірним для підзахисного, або цілодобового домашнього арешту чи домашнього арешту у певну пору доби.

При цьому просили ретельно перевірити обґрунтованість підозри у скоєнні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, та визнати підозру необґрунтованою.

На їх переконання, у даному кримінальному провадженні підозра у вчиненні злочину, по яку повідомлено ОСОБА_3, є передчасною та необґрунтованою, яка обґрунтовується вкрай суперечливими показаннями свідків. Крім того, ОСОБА_3 був допитаний як свідок до повідомлення йому про підозру, що дає право вважати докази, на яких ґрунтується підозра, - недопустимими в силу п. 6) ч. 2 ст. 87 КПК України.

Також за змістом ч. 2 ст. 177 КПК України детектив та прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України, проте детектив у своєму клопотанні не навів та не обґрунтував жодних ризиків, передбачених ст.ст. 177, 183 КПК України та необхідних для застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, лише вказавши на мету запобіжного заходу. При цьому жодним чином не довів цих ризиків, а в матеріалах, доданих до клопотання, містяться відомості, які цьому суперечать.

Крім того, є завідомо непомірним для підозрюваного розмір застави, з яким вони категорично не погодились, оскільки фактично детектив у своєму клопотанні виміряв ризики лише тяжкістю злочину та так званим суспільним резонансом події, до якої призвели, начебто, злочинні дії ОСОБА_3, вказуючи на них як на підставу застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також просили з'ясувати підстави позбавлення свободи ОСОБА_3 та зафіксувати заяву ОСОБА_3 про застосування до нього насильства під час затримання, забезпечивши невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_3 та визнавши незаконним затримання ОСОБА_3, яке відбулося 28.06.2016 року, негайно звільнити його з-під варти.

Зазначали, що ОСОБА_3 фактично незаконно та безпідставно затримали 0 22-00 год. 28.06.2016 року на пункті пропуску через Державний кордон України «Бачівськ» Глухівського району Сумської області, через якій той прямував до міста Москви з метою відвідати свого близького родича, який переніс важку операцію, стан здоров'я якого наразі значно погіршився. На момент його затримання він не був повідомлений про підозру в жодному кримінальному провадженні, щодо нього не було обрано жодного запобіжного заходу, а, отже, жодних обмежень у пересуванні не мав.

При цьому службові особи пункту пропуску через Державний кордон України «Бачівськ» Державної прикордонної служби України незаконно надягли на нього наручники та обмежили у пересуванні. Крім того, невідомі особи (ймовірно працівники оперативних підрозділів) під час затримання застосовували до нього насильство, погрожували та знущалися над ним. Приблизно о 3 годині ночі 29.06.2016 року його доставили до Національного антикорупційного бюро України.

Протокол затримання було складено ОСОБА_23 29.06.2016 року о 06-30 годині в службовому кабінеті детектива НАБУ за адресою: м. Київ, вул. Василя Сурікова, 3, без участі адвоката, повідомлення про підозру було здійснено також у службовому кабінеті детектива о 07-43 год. 29.06.2016 року також за відсутності захисника, хоча у цьому випадку, згідно з ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов'язковою, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України, які в силу ч. 5 ст. 12 КК України вважаються особливо тяжкими, що згідно з ч. 1 ст. 52 КПК України зумовлює обов'язкову участь захисника, яка повинна бути забезпечена з моменту набуття статусу підозрюваного.

Крім того, захисник посилався на те, що ОСОБА_24. чинив йому перешкоди у здійснення ним його правомірної діяльності як захисника по наданню правової допомоги ОСОБА_3 у формі не допуску адвоката до підзахисного, що призвело до порушення права на захист та складання процесуальних документів і проведення слідчих дій без участі захисника, у яких участь захисника є обов'язковою згідно з ч. 1 ст. 52 КПК України.

Так, повідомлення № 026-0001335 до Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у місті Києві від ОСОБА_24 про затримання ОСОБА_3 надійшло 29.06.2016 року о 7-40 годині, а не о 06-35 год., як зазначено у протоколі затримання. Доручення № 026-0002597 від 29.06.2016 року було видано о 08-30 год.

Адвокат Мірошник Олександр Миколайович прибув до НАБУ о 9-20 год., а потрапив до підзахисного ОСОБА_3 тільки об 11-10 год. через те, що до кабінетів детективів, де перебувають затримані, можливо потрапити виключно у супроводі детектива або співробітника НАБУ, а ОСОБА_23 провів його до підзахисного тільки об 11-10 год., пояснивши таку затримку своєю зайнятістю.

Таким чином, всупереч вимогам закону, детектив не тільки не забезпечив участь адвоката при складанні протоколу затримання ОСОБА_3, а й не забезпечив участь захисника при повідомленні йому про підозру, тому вважав складання протоколу затримання ОСОБА_3 та здійснення повідомлення йому про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів ОСОБА_23 незаконно, без участі захисника, з грубим порушенням ч. 1 ст. 52 КПК України, а також права ОСОБА_3 на захист.

У зв'язку з викладеним просив доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження викладених обставин та фактів, пов'язаних з грубим порушенням права на захист ОСОБА_3, постановивши ухвалу, якою зобов'язати орган досудового розслідування та його службових осіб забезпечити додержання прав ОСОБА_3, пов'язаних з правом на захист.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими детектив, прокурор обґрунтовували доводи клопотання, та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України»).

В ході розгляду клопотання встановлено, що 04.12.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52015000000000002 були внесені відомості про кримінальне провадження за ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України; 18.05.2016 року - ч.3 ст.209 КК України; 14.06.2016 року - за ч. 1 ст. 255 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

28.06.2016 року було складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

28.06.2016 року о 22-00 год. підозрюваного ОСОБА_3 було затримано в службовому приміщенні пункті пропуску «Бачівськ» Глухівського району Сумської області на підставі доручення від 28.06.2016 року начальнику Сумського прикордонного загону в порядку ст.40 КПК України ОСОБА_24 з вимогою затримати в порядку ст.ст.207,208 КПК України ОСОБА_3, який з метою уникнення кримінальної відповідальності та ухилення від досудового розслідування може здійснити виїзд на територію Російської Федерації, місцезнаходження якого досудовим розслідуванням не встановлено та якому у визначеному ст.ст.111,112 КПК України порядку повідомлено про підозру у скоєнні злочинів.

Між тим, таке доручення містило неправдиві дані, які об'єктивно не підтверджені матеріалами клопотання, оскільки ОСОБА_3 не був повідомлений про підозру в кримінальному провадженні, щодо нього не було обрано жодного запобіжного заходу, а тому жодних обмежень у пересуванні не мав.

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.40 КПК України слідчий уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, види та порядок проведення яких передбачені главою 20 та 21 КПК, відповідним оперативним підрозділам, перелік яких міститься в ч.1 ст. 41 КПК.

У цій же ч.1 ст.41 КПК зазначено, що оперативні підрозділи, зокрема органів Державної прикордонної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, а за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Таким чином, процесуальними документами, на підставі яких особа набуває процесуального статусу підозрюваного, є повідомлення про підозру, зміст якого встановлено у ст.277 КПК, та протокол затримання особи за підозрою у вчиненні злочину, який складається відповідно до вимог ст.208 КПК, або підтвердження здійснення повідомлення в порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу у разі невстановлення місцезнаходження особи.

Відповідно до ч.1 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (глави 6 та 11 КПК).

При цьому згідно з ч.2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повідомлення для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

За ч.1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістку про виклик або ознайомлення з її змістом.

Разом з тим, виходячи з матеріалів клопотання, детективу було відомо не тільки місцезнаходження ОСОБА_3, а й шляхи та напрямок його пересування. Проте, не тільки у передбачений законом спосіб йому не було повідомлено про підозру, але й відомостей про вжиття заходів для вручення його у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, матеріали клопотання не містять, тому статусу підозрюваного на час надання доручення він не набув, у розшуку не перебував.

За викладених обставин у детектива НАБУ не було ні правових підстав, ні повноважень доручати органу Державної прикордонної служби України затримання ОСОБА_3 як особи, місцезнаходження якої не встановлено та якій у встановленому законом порядку повідомлено про підозру у скоєнні злочинів.

Слід також зауважити, що службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень ст. 213 КПК, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені КПК.

Зокрема, в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» зазначено, що згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції кожна особа, заарештована або затримана на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, має право постати перед суддею і бути вислуханою з питань, пов'язаних з її триманням під вартою. Тому суди повинні вимагати від органів дізнання й досудового слідства, щоб це право роз'яснювалося підозрюваним під час їх затримання.

Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, невідкладно складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених ст. 104 КПК, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень ст. 209 КПК; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.

Внесення до протоколу всій інформації стосовно місця затримання та періоду часу, протягом якого продовжується позбавлення волі, має виняткове значення для забезпечення можливості перевірки законності та обґрунтованості затримання та зобов'язує органи, які здійснюють затримання, суворо дотримуватися вимог закону щодо його процедури, підстав, строків, порядку процесуального закріплення.

Так, міжнародні документи, які встановлюють стандарти поводження з в'язнями, вимагають деталізації всіх обставин затримання у відповідному протоколі. Зокрема, у Зводі принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув'язненню в будь-якій формі, міститься вимога стосовно необхідності занесення до протоколу всіх відомостей щодо причин затримання, його часу, відповідних посадових осіб правоохоронних органів, які здійснювали затримання, а також точні дані щодо місця тримання. Занесення до протоколу відомостей щодо осіб, які здійснювали затримання, має важливе значення й при судовому розгляді скарг з приводу незаконного поводження із затриманою особою.

Також уповноважена службова особа зобов'язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставляння затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.

Окрім цього, уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.

Між тим, жодної з викладених вимог при затриманні ОСОБА_3 дотримано не було, а 29.06.2016 року ОСОБА_3 разом з паспортним документом він був переданий представником Сумського прикордонного загону Державної прикордонної служби України ОСОБА_24 за актом приймання-передавання від 29.06.2016 року.

Крім того, ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню, оскільки існує загальна юридична заборона катування та нелюдського і такого, що принижує людську гідність, поводження.

Однак, за твердженням ОСОБА_3, до нього були застосовані наручники, що за визначенням практики Європейського Суду з прав людини (справа «Каверзін проти України», заява № 23893/03, 15.05.2012 року), аніж це абсолютно необхідно, прирівнюється до катування як форми жорстокого поводження і свідчить про порушення прав людини та зловживання владою, яке має бути піддане ретельному розслідуванню компетентними органами за наявності скарги на таке поводження.

Так, застосування засобів стримування, зокрема наручників, як правило, не порушує питання за статтею 3 Конвенції, якщо такий захід вживається у зв'язку із законним позбавленням свободи без застосування сили та без його публічної демонстрації, які б перевищували межі, що обґрунтовано вважаються необхідними.

Однак, чи були конкретні заходи застосовані до заявника та чи були вони виправданими з огляду на його особисту ситуацію, на даний час встановити не видається можливим, оскільки немає відомостей, які б свідчили про те, що заявник намагався втекти чи поводився агресивно під час затримання, і протокол про затримання о 22-00 год. 28.06.2016 року був складений лише 29.06.2016 року о 6-30 год. детективом в службовому кабінеті, а не уповноваженої особою невідкладно після затримання.

Тому викладені факти щодо обставин недотримання законності та порядку затримання ОСОБА_3, здійснених з грубим порушенням прав особи, за його заявою підлягають в порядку ст. 206 КПК України ретельному дослідженню відповідним органом досудового розслідування.

Між тим, за визначенням ст.42 КПК, з часу затримання ОСОБА_3 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, яке вважається особливо тяжкими, що згідно з ч. 1 ст. 52 КПК України зумовлює обов'язкову участь захисника, яка повинна бути забезпечена з моменту набуття статусу підозрюваного.

Однак детектив не забезпечив участь захисника при проведенні подальших процесуальних дій, зокрема повідомленні 29.06.2016 року о 07-43 годині ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28, ч. 2 с т. 205 КК України, оскільки направлення повідомлення до Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у м. Києві не є забезпеченням особистої присутності захисника.

Разом з тим, слідчій суддя виходить з того, що ОСОБА_3 набув статусу підозрюваного і йому повідомлено про підозру, а, за твердженням детектива, у органу досудового розслідування є потреба у встановленні інших обставин, що обумовлює застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 з метою запобігання ризикам невиконання останнім своїх процесуальних обов'язків в цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Щодо обґрунтованості підозри, то вона є певної мірою обґрунтованою щодо незаконної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, посадовою особою яких був ОСОБА_3

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчій суддя приходить до обґрунтованого висновку про часткову наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.

Так, детектив посилався, що ОСОБА_3, як активний учасник, здійснював наступні функції:

-підпорядковувався при виконанні своєї ролі керівнику злочинної організації ОСОБА_21, а також співзасновникам ОСОБА_9 та ОСОБА_22;

-при вирішенні юридичних питань, а також при спілкуванні з представниками правоохоронних органів підпорядковувався ОСОБА_10;

-виконував роль фактичного керівника ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», яке було оператором спільної діяльності за договором спільної діяльності з ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_9», та здійснював керівництво працівниками товариства, які не знали про злочинні наміри, направлені на заволодіння коштами отриманими від реалізації природного газу, видобутого в межах спільної діяльності, які фактично розміщувались по вул. Хрещатик, 27б в м. Києві, координувати їх дії, та здійснювати загальний контроль за виконанням покладених на них обов'язків із ведення спільної діяльності;

-виконував роль представника ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» як учасника за договором спільної діяльності в Комітеті управління спільною діяльністю;

-подавав заявки на підконтрольні злочинному об'єднанню товарні біржі із зазначенням початкової заниженої ціни природного газу, що не перевищувала розміру рентної плати, яка підлягала сплаті до бюджету за видобутий природний газ;

-маскував діяльність злочинної організації, що полягало в частковому перерахуванні на рахунки ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_9» коштів під виглядом прибутків від здійснення спільної діяльності за рахунок несплати до державного бюджету рентної плати, яка була розстрочена за рішенням Державної фіскальної служби України;

-брав участь у загальних зборах учасників злочинної організації з метою визначення єдиної моделі поведінки при спілкуванні з представниками правоохоронних органів та розроблення подальших планів і умов діяльності злочинної організації.

Почасти вказане підтверджується показаннями свідків - номінальних директорів підконтрольних злочинній організації фіктивних суб'єктів господарювання та інших пов'язаних осіб, які пояснили, що участі в аукціонах з продажу газу вони не брали, у тому числі щодо продажу газу від ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» та ТОВ «Карпатнадраінвест» на користь очолюваних ними підприємств, виконавчим директором спільної діяльності яких з ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_9» був ОСОБА_3; для отримання інструкцій з приводу вчинення дій, пов'язаних зі створенням фіктивних суб'єктів господарювання, відкриття банківських рахунків, підписання договорів купівлі-продажу природного газу, вони прибували до приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27б, за яким знаходилось, у тому числі, робоче місце ОСОБА_3

-аукціонними свідоцтвами за період 2014-2015 року на реалізацію природного газу підконтрольним злочинній організації ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», керівником якого є ОСОБА_3, підписаними останнім, пов'язаним суб'єктам господарювання - ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_4», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_6», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» та іншим за цінами, істотно нижчими від ринкових;

-висновком судової товарознавчої експертизи від 27.05.2016 року щодо визначення ринкової вартості природного газу;

-довідкою спеціаліста про перевірку реалізації природного газу підприємствами ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_8», з якими ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_9» за договорами спільної діяльності за період 2014-2015 року з істотним заниженням ціни реалізації ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» видобутого в межах спільної діяльності з ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_9» природного газу на користь ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_4», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_6» та інших підконтрольних злочинній організації суб'єктів господарювання.

Щодо протоколу від 16.03.2016 року обшуку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27б,то його зміст не може бути прийнятий до уваги згідно із зауваженнями до нього щодо проведення в приміщенні приймальної народного депутата та офісі адвоката з процесуальними порушеннями без урахування особливостей їх статусу.

Також протоколи про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій та інформація ДФС України та провайдера телекомунікацій і документів банківських установ про подання електронної податкової звітності та здійснення керування банківськими рахунками з єдиної ІР-адреси, закріпленої ОСОБА_3 його керівника ОСОБА_3, не вказує безпосередньо на те, що між вищевказаними подіями та його діями є будь-який причинно-наслідковий зв'язок.

Разом з тим, зміст протоколу за результатами негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_10 свідчить, що ОСОБА_3 відоме місцезнаходження документів), які мають вагоме значення для досудового розслідування, на підставі чого слідчій суддя вбачає правові підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, як вбачається з досліджених обставин станом, на даний час розгляду клопотання доводи клопотання слідчого щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків неправомірної поведінки підозрюваного частково знайшли своє підтвердження за матеріалами клопотання.

Відповідно до змісту ст. ст. 177, 183 КПК України, крім наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою особливо тяжкого злочину, тримання під вартою має бути обумовлено доведеністю обставин, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Достатні дані при цьому повинні бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.

Проте, пославшись на наявність всіх, передбачених ст.177 КПК, ризиків, детектив не зазначив та не надав жодного доказу цьому та не обґрунтував розмір альтернативного заходу, виходячи з розміру завданої матеріальної шкоди, розмір якої достеменно не встановлений, та майнового стану ОСОБА_3 та його близьких родичів, який складається з власності: його дружини - будинку на території Київської області загальною площею 392 кв. м, власності дочки - квартира у місті Києві загальною площею 82,4 кв. м, власності сім'ї транспортних засобів NISSAN MURANO, NISSAN TIIDA, доходів ОСОБА_3 у вигляді заробітної плати від кількох роботодавців; та розмір вартості якого загалом набагато меншій запропонованого розміру застави у 200 000 000 грн., який за викладеним є завідомо непомірним для нього розміром і не може обґрунтовуватись лише «серйозністю обговорюваного правопорушення» (справа Мангурас проти Іспанії, скарга № 12050/04, 08.01.2009 року).

Слідчій суддя, з огляду на поведінку підозрюваного, що встановлена певна наявність ризику втечі підозрюваного, вважає необхідним зазначити, що ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку, то була допроцесуальна поведінка особи, виїзд якої обумовлювався поважними причинами відвідування хворого родича, а на даний час з урахуванням характеру особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, станом здоров'я, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вона є маловірогідною і необхідність в утриманні під вартою відсутня (справи Панченко проти Росії, Бекчиєва проти Молдови).

Таким чином, наявність більшості передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, враховуючи надані на даній стадії докази, наявні в матеріалах провадження, не є належним чином доведеною.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначених в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), слідчий суддя відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного обґрунтування клопотання з метою контролю за належною процесуально поведінкою підозрюваного.

Аналізуючи наведені вище обґрунтування, враховуючи відомості про особу підозрюваного, а саме його позитивні характеристики, спосіб його життя та соціальні зв'язки, наявність сталих родинних зв'язків, постійне проживання в у м. Києві, наявність на утриманні дружини та літньої матері, незадовільний стан здоров'я - перенесення ним у 2013 році важкого онкологічного захворювання, а також характер вчиненого кримінального правопорушення, слід дійти до вмотивованого висновку про обрання ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням на нього обов'язків:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Також відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених ч. 5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати.

А тому, враховуючи розмір завданої майнової шкоди та розмір доходу, отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, які слідством на даний час достеменно не встановлені, а також майновий стан підозрюваного, з метою забезпечення гарантування на достатньому рівні виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, слідчій суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати, а саме в розмірі 3448 мінімальних заробітних плат, тобто 5000000,00 (п'ять мільйонів) грн., оскільки, на переконання слідчого судді, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182- 184, 192-196, 197, 206, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, одруженого, маючого утриманців, з вищою освітою, працюючого головним інженером ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3448 мінімальних заробітних плат, тобто 5000000,00 (п'ять мільйонів) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: р/р 37319001004186; МФО (код банку) 820019; ЄДРПОУ банку: 02896762; Банк одержувача: УДК м. Києва; та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, одруженого, маючого утриманців, з вищою освітою, працюючого головним інженером ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого, на строк два місяці (до 31 серпня 2016 року), починаючи з дня обрання запобіжного заходу, наступні обов'язки:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу; при цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень; застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Контроль за виконанням ухвали в цій частині покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру України.

У застосуванні запобіжного захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовити.

Визнати незаконним затримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доручити відповідному органу досудового розслідування - Головному слідчому управлінню Генеральної прокуратури України провести дослідження обставин цього затримання, пов'язаних з грубим порушенням прав особи.

Ухвала підлягає виконанню не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала в частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Калініченко О.Б.