Рішення № 58895117, 12.07.2016, Оболонський районний суд міста Києва

12.07.2016 Справа № 756/7405/16-ц

унікальний №756/7405/16-ц

провадження 4-с/756/127/16

(2-1676/2002)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2016 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маринченко М.М.,

при секретарі Приголовкіну В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа - стягувач ОСОБА_2, про визнання неправомірною бездіяльності начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо відмови у знятті арешту з майна, який накладено постановою АК 288613, 70/9 від 11 лютого 2008 року ВДВС Оболонського РУЮ м. Києва та зняття арешту з майна, накладеного вказаною постановою,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо відмови у знятті арешту з майна, який накладено постановою АК 288613, 70/9 від 11 лютого 2008 року ВДВС Оболонського РУЮ м. Києва, та зобов'язати Оболонський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві зняти арешт з усього належного заявнику на праві власності майна, зокрема, з квартири АДРЕСА_1, накладений постановою ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві АК 288613 № 70/9 від 11 лютого 2008 року в ході виконання постанови Оболонського районного суду м. Києва від 21 березня 2002 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів заробітку ОСОБА_1 щомісячно, починаючи з 13.03.2002 року і до досягнення повноліття ОСОБА_4

В обґрунтування скарги зазначив, що про арешт, накладений на його майно, він дізнався лише 10 травня 2016 року, коли отримав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, після чого він звернувся до начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві з заявою про зняття арешту з майна. Проте листом від 27 травня 2016 року заявнику було відмовлено у знятті арешту з посиланням на те, що на даний час виконавчі провадження щодо нього на виконанні в Оболонському районному відділі державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві не перебувають.

Заявник вважає, що вказана відмова є незаконною, оскільки в разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення. Заявник вказує, що заборгованості по аліментам у нього не було і на теперішній час немає, а арешт, накладений на його майно, порушує його права як власника цього майна.

Заявник у судовому засіданні підтримав заяву у повному обсязі. Додатково пояснив, що з 2006 року по осінь 2010 року він не працював, потім працював у КП «Київський метрополітен», де з його заробітної плати відраховували аліменти, у вересні 2015 році звільнився. Після звільнення самостійно сплатив стягувачу аліменти 16 травня 2016 року в розмірі 4000 грн. та 07 липня 2016 року в розмірі 1000 грн., тому вважає, що заборгованості по сплаті аліментів у нього немає.

Стягувач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти зняття арешту з майна боржника та зазначила, що рішення про стягнення з боржника аліментів на даний час повністю не виконано, оскільки дитина ще не досягла повноліття, боржник після звільнення з роботи аліменти щомісячно не сплачує, а зняття арешту з майна боржника може зробити неможливим подальше виконання рішення, оскільки боржник може позбавитися належного йому майна з метою ухилення від виконання рішення суду про стягнення з нього аліментів.

Представник Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення заявника та стягувача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 21 березня 2002 року по справі № 2-1676/2002 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів заробітку ОСОБА_1 щомісячно, починаючи з 13.03.2002 року і до повноліття ОСОБА_4

З матеріалів справи вбачається, що постанову суду було направлено на виконання до ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві.

Постановою державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві Полесі К.В. серія АК №288611 від 11 лютого 2008 року при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1676, виданого 21 березня 2002 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів в розмірі ? частини з усіх видів заробітку до повноліття дитини накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1

З інформаційної довідки №58744281 від 10 травня 2016 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що на все майно ОСОБА_1 накладеного арешт згідно постанови ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві АК 288613, 70/9, від 11 лютого 2008 року.

З пояснень заявника та стягувача вбачається, що виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів в розмірі ? частини з усіх видів заробітку до повноліття дитини у зв'язку з тим, що боржник почав працювати в КП «Київський метрополітен», було направлено за належністю на виконання до ВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві.

Постановою головного державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві Білан Ю.С. від 04 грудня 2015 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-1676, виданого 21.03.2002 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів в розмірі ? частини з усіх видів заробітку до повноліття дитини закінчено на підставі п.10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби). У постанові зазначено, що боржник згідно наказу від 28 вересня 2015 року звільнився з КП «Київський метрополітен», заборгованості по виплаті аліментів немає. Згідно виконавчого листа боржник мешкає за адресою АДРЕСА_2, що по територіальності відноситься до ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві,

Проте з листа Оболонського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві від 27 травня 2016 року вбачається, що на даний час у відділі на виконанні виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 не перебувають.

В судовому засіданні стягувач зазначила, що їй виконавчий документ не повертався.

Таким чином судом встановлено, що примусове виконання виконавчого документа про стягнення з боржника ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1, до її повноліття (тобто до 25 березня 2019 року) з незалежних від стягувача причин відділом не здійснюється. При цьому боржник з 29 вересня 2015 року не працює. З наданих боржником фіскальних чеків вбачається, що з моменту звільнення з роботи боржник сплатив стягувачу аліменти 16 травня 2016 року в розмірі 4000 грн. та 07 липня 2016 року в розмірі 1000 грн., тобто боржником сплати аліментів щомісячно не здійснюється. Розмір заборгованості за аліментами державним виконавцем відповідно до положень ст. 195 Сімейного кодексу України державними виконавцем не обчислювався.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» у разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника. Розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім, зокрема, направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження державним виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

З аналізу вказаних положень законодавства вбачається, що арешт, накладений на майно боржника, у разі направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби не знімається.

Крім того, та обставина, що виконавчий документ про стягнення з боржника ОСОБА_1 аліментів не перебуває на виконанні у Оболонському РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві, не є підставою для зняття арешту з майна боржника, оскільки як вбачається з пояснень стягувача та боржника, матеріалів справи, рішення про стягнення аліментів з боржника на даний час повністю не виконано, доказів відсутності заборгованості по сплаті аліментів боржником не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст. 49, 74, 50 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 386, 387 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо відмови у знятті арешту з майна, який накладено постановою АК 288613, 70/9 від 11 лютого 2008 року ВДВС Оболонського РУЮ м. Києва та зняття арешту з майна, накладеного вказаною постановою.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М. Маринченко