Ухвала суду № 58894438, 06.06.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9039/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2016 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали позовної зави ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, до Житлово-будівельного кооперативу «Буревісник-3» про визнання незаконними дій та бездіяльності посадової особи, зобов'язати вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, до Житлово-будівельного кооперативу «Буревісник-3» про визнання незаконними дій та бездіяльності посадової особи, зобов'язати вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до статті 30 Цивільного кодексу України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільні справа і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до ст.30 Цивільного процесуального кодексу України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді. (ч.1 ст.40 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до вимог ч.2 та ч.4 ст.42 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

Як передбачено частиною п'ятою статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір». Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

З 01 вересня 2015 року Закон України «Про судовий збір» діє у новій редакції. Із статті 5 цього Закону, яка визначає пільги щодо сплати судового збору, виключено пункт, який встановлював, що від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав. Отже, з 01 вересня 2015 року позови споживачів оплачуються судовим збором за ставками, встановленими Законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).

Згідно положень ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Однак, при зверненні з цим позовом до суду позивачем ОСОБА_2 не надано докази, що підтверджують сплату судового збору, враховуючи, що позивачем заявлені вимоги як майнового характеру ( в частині відшкодування матеріальних збитків), так і немайнового характеру (оскарження дій посадової особи та відшкодування моральної шкоди), що зумовлює сплату судового збору в порядку та розмірах визначених ст.4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням положень п.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір».

На виконання ухвали суду, позивач має направити на адресу суду оригінали чотирьох квитанцій про сплату судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп. кожна, а всього на загальну суму 2204,80 грн., виходячи із загального обсягу заявлених позовних вимог, які оплачуються окремо.

Звертаю увагу, що у ст.2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду, тому наявність у представника позивача пільг щодо сплати судового збору не є підставою звільнення позивача, як сторону цивільного процесу, від сплати судових витрат, за відсутності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, які визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №31216206700005, МФО №820019, відкритий в ГУ ДКС України в м. Києва, отримувач УДКСУ в Дніпровському районі м. Києва.

За нормами ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 119, 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, до Житлово-будівельного кооперативу «Буревісник-3» про визнання незаконними дій та бездіяльності посадової особи, зобов'язати вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без руху, про що повідомити позивачу ОСОБА_3 та надати строк до „14" червня 2016 р. для виправлення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

Копію ухвали направити представнику позивача ОСОБА_1 для відмова.

Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.

С у д д я