Постанова № 58892707, 12.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2016 року № 826/24212/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант"

до

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві

про

визнання протиправною та скасування вимоги №Ю-0018-10 від 07.10.15,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Авант” з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 07.10.2015 №Ю-0018-10.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкова вимога від 07.10.2015 №Ю-0018-10 є необґрунтованою, оскільки до останньої були включені зобов’язання по сплаті єдиного внеску, що пройшли процедуру узгодження та оскарження відповідно до норм чинного законодавства та були скасовані в судовому порядку.

Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, що наявні в матеріалах справи.

Представник відповідача проти позову заперечував, про що надав через канцелярію суду письмові заперечення проти позову. Посилається на те, що вимога про сплату боргу є цілком правомірною, адже сформована на підставі даних інтегрованої картки платника ТОВ “Авант”, згідно якої станом на 30.09.2015 року загальна сума заборгованості по єдиному соціальному внеску становила 59 710,67 грн. При цьому відповідач зазначає, що заборгованість виникла у зв’язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов’язання визначеного в звітах про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за квітень – серпень 2015 року.

В судовому засіданні, призначеному на 12.05.2015 року судом на підставі вимог ч. 6 ст. 128 ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

07 жовтня 2015 року відповідачем, у зв’язку з наявною (станом на 30 вересня 2015 року) заборгованістю ТОВ “Авант” зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, штрафів та пені, було прийнято оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0018-10 від 07.10 2015 року на суму 59 710,67 грн.

Позивач, вважаючи, що оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом з порушенням діючого законодавства, оскільки до вимоги № Ю-0018-10 від 07.10 2015 року були включені зобов’язання по сплаті єдиного внеску, що пройшли процедуру узгодження та оскарження відповідно до норм чинного законодавства і були скасовані в судовому порядку, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” платник єдиного внеску зобов'язаний серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено статтею 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1622/24154 (далі за текстом – Інструкція).

Згідно пункту 4.2.3 Інструкції, днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів - день списання банком або органами Державної казначейської служби України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органів доходів і зборів.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Згідно пункту 7.1 Інструкції, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до пункту 7.2.2 Інструкції, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Пунктом 7.9 Інструкції встановлено, що оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення вищим органом доходів і зборів або судом рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 жовтня 2015 року відповідачем, у зв’язку з наявною, станом на 30 вересня 2015 року, заборгованістю ТОВ “Авант” зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, штрафів та пені, було прийнято оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0018-10 від 07.10 2015 року на суму 59 710,67 грн.

Судом встановлено, що до оскаржуваної вимоги були включені зобов’язання по сплаті єдиного внеску згідно з вимогами від 14.01.2015 року №Ю-0018-3 та від 04.03.2015 року №Ю-0018-3, що пройшли процедуру узгодження та оскарження відповідно до норм чинного законодавства, та скасовані у судовому порядку.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2015 року у справі №826/6945/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.08.2015 року, визнано протиправними та скасовано вимоги від 14.01.2015 року №Ю-0018-3 та від 04.03.2015 року №Ю-0018-3.

Згідно з даними картки особового рахунку заборгованість на суму 59 710 грн., з урахуванням зазначених судових рішень не виключена.

З огляду на викладене вище, відповідач мав право включити до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07 жовтня 2015 року № 0018-10 лише суму, на яку зобов'язання ТОВ "Авант" зросли у порівнянні з попереднім базовим періодом, а не суму, яка пройшла відповідну процедуру узгодження та оскарження, та була скасована в судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.10.2015 року №Ю-0018-10, якою зобов’язано позивача сплатити єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі 59 710,67 грн.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АВАНТ” задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 07 жовтня 2015 року №Ю-0018-10.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авант” (код ЄДРПОУ 31097703) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 597,12 грн. (п'ятсот дев'яносто сім гривень дванадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур