Постанова № 58891985, 07.07.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року Справа № 808/1835/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садового І.В.

за участю секретаря судового засідання Сірик К.Л.,

позивач, відповідач: не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Токмацької обєднаної державної податкової інспекції Головного

управління ДФС у Запорізькій області

до: фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про: стягнення 1986,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

07.06.2016 Токмацька обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1986,80 грн.

Ухвалою суду від 08.06.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №808/1835/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23.06.2016.

23.06.2016 розгляд справи відкладався у звязку із неявкою відповідача по справі у судове засідання до 07.07.2016.

Позивач у судове засідання не зявився, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі. Згідно з позовною заявою просить стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1986,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VІ. Зазначає, що заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем податкових зобовязань, самостійно ним визначених із зазначеного податку, а також нарахованої пені. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився. На адресу суду повернулася поштова кореспонденція, що містила судову повістка, яка була надіслана на адресу відповідача: вул. Червоноармійська, буд. 13, с. Грушівка, Токмацький район, Запорізька область, 71775 з відміткою поштового відділення звязку: «за відмовою адресата від одержання».

Відповідно до ч.4 ст.33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, юридичним особам та фізичним особам підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що судова повістка вручена відповідачу належним чином.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до ст.41 КАС України, у звязку із неявкою у судове засідання сторін фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована 15.05.2014 в органах реєстрації як фізична особа підприємець за юридичною адресою: вул. Червоноармійська, буд. 13, с. Грушівка, Токмацький район, Запорізька область, 71775, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 19.05.2016 та є платником податків і зборів, передбачених чинним законодавством.

20.05.2014 відповідачем подано до позивача заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій відповідач просив перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.06.2014, при цьому в заяві вказано види діяльності, якими відповідач має займатися, а саме: роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах (КВЕД: 47.42); виготовлення друкованих форм і надання інших поліграфічних послуг (КВЕД: 18.13); інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (КВЕД 47.19); роздрібна торгівля компютерами (КВЕД 47.41); виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (КВЕД 31.01); виробництво інших меблів (КВЕД 31.09).

Платником обрана ставка єдиного податку в розмірі 20 % до розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідачем у заяві зазначено, що йому відомі вимоги глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України, граничні терміни сплати єдиного податку та ставки єдиного податку, термін подання звітності, обмеження у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та відповідальність платника єдиного податку, а також вимоги чинного законодавства про необхідність утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, які нараховуються і виплачуватимуться найманим працівникам та про необхідність подання до органів державної податкової служби відомостей про виплачені доходи.

Ставка єдиного податку для зазначеного виду діяльності становила 243,60 грн.

Податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем єдиного податку з 20.11.2014 по 20.06.2015 (щомісячна сума сплати 243,60 грн.) та штрафних санкцій (згідно податкового повідомлення-рішення №0005661701 від 18.11.2015) у сумі 170,00 грн.

Згідно із розрахунком заборгованості податкового боргу, за відповідачем рахується переплата у розмірі 132,00 грн.

Отже, сума заборгованості відповідача по єдиному податку становить 243,60 * 8 132,00 + 170,00 = 1986,80.

Судом також встановлено, що позивачем була сформована податкова вимога форми «Ф» №149-23 від 25.02.2015 на суму 842,20 грн., яка була направлена відповідачу та отримана особисто 28.02.2015, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або сплати заборгованості відповідач не надав.

Пунктом 293.1. ст. 293 Податкового кодексу України передбачено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

За приписом п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктами 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

За правилами п.300.1. ст. 300 Податкового кодексу України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожний громадянин України зобовязаний сплачувати податки та збори в розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником єдиного податку другої групи та повинен сплачувати платежі з єдиного податку в порядку, передбаченому вищезазначеними нормами Податкового кодексу України.

Доказів сплати заборгованості з єдиного податку у розмірі 1986, 80 грн. відповідачем не надано.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп.95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що позивачем була сформована податкова вимога Ф» №149-23 від 25.02.2015 на суму 842,20 грн., яка була направлена відповідачу та отримана уповноваженим представником 28.02.2015, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або сплати заборгованості відповідач не надав.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи викладене, та звертаючи увагу на те, що доказів сплати податкового боргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до суду не надано, заперечень проти позову до суду не надходило, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Токмацької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1986,80 грн, - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (вул. Червоноармійська, буд. 13, с. Грушівка, Токмацький район, Запорізька область, 71775, РНОКПП НОМЕР_1) на р/р №31418699700308, одержувач Токмацьке УК/Токмак/1801090, код ЄДРПОУ 37942194, банк ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1986 (одна тисяча девятсот вісімдесят шість) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяІ.В. Садовий