Ухвала суду № 58891857, 09.06.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 червня 2016 р. справа 804/3487/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши у місті Дніпропетровську матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Секретаріату Кабінету Міністрів України про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

08.06.16 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, Секретаріату Кабінету Міністрів України у якому просить:

-доручити Мінсоцполітики України надати на адресу ОСОБА_1 та на адресу

Дніпропетровського окружного адміністративного суду документ, який засвідчує

матеріальний стан ОСОБА_1 та підтверджує його скрутне матеріальне становище;

-доручити Міністерству юстиції України або іншому державному органу влади встановити законність вимоги суду сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду на підставі ст.8 Конституції України за для захисту порушених прав;

-доручити Міністерству юстиції України або іншому державному органу влади встановити законність вимоги суду сплатити судовий збір за подання позовної заяви, на підставі ст.8 Конституції України до суду при скрутному матеріальному становищі позивача, у розмірі, що перевищує розмір місячної пенсії.

Відповідно до ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Згідно ч.2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: - спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності;

- спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

- спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, також спори, які виникають з приводу укладення та виконання адміністративних договорів;

- спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках встановлених законом;

- спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до пункту 3 частини першої ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч.4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ст. 87 КАС України судові втрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру позивач повинен сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року №3674 «Про судовий збір" з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00 гривень.

Судом встановлено, що в позовній заяві ОСОБА_1 міститься 3 немайнові вимоги.

Таким чином, розмір судового збору, що необхідно сплатити позивачу становить 1653,6 гривень (551,20 х 4).

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору на р/р № 31210206784008, код банку 805012, одержувач УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на суму 1653 гривень 60 копійок.

За таких обставин, суд вважає, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Як вбачається з матеріалів позову, доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач не надає.

Відповідно до ч.1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки, а саме:

- Належним чином сплатити судовий збір та надати суду докази його сплати ( оригінал платіжного доручення про сплату судового збору)

- Викласти позовні вимоги відповідно до вимог ч.4 ст. 105 КАС України;

- Надати докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 106, 108 КАС України, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Секретаріату Кабінету Міністрів України про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: належної сплати судового збору та викладення позовних вимог відповідно до вимог ч.4 ст. 105 КАС України, надання доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, протягом десяти днів з дня одержання ухвали суду.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.А.Гончарова