Ухвала суду № 58890190, 05.07.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1915/20324/2012Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/789/686/16 Доповідач - Щавурська Н.Б.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Щавурської Н.Б.

суддів - Фащевська Н. Є., Ходоровський М. В.,

при секретарі - Панькевич Т.І.

з участю сторін - представника позивача ПАТ Банк Форум ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2013 року в справі за позовом приватного акціонерного товариства Банк Форум до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 26 березня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ПАТ Банк Форум в особі Відділення Тернопільська дирекція ПАТ Банк Форум заборгованість за кредитним договором № 229/08/26ZLv від 21.07.2008 року в сумі 15809,36 доларів США, що еквівалентно 126364,21 грн. та 5365,40 грн. - пені, штрафу. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 21.07.2008 р. за реєстровим № 2030 на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована на території Ступківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125287700020010314 заставною вартістю 106300 грн., яка належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом проведення прилюдних торгів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 229/08/26ZLv від 21.07.2008 року для задоволення грошових вимог ПАТ Банк Форум в сумі 15809,36 доларів США, що еквівалентно 126364,21 грн. та 5365,40 грн. - пені, штрафу, встановивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в користь ПАТ Банк Форум в особі Відділення Тернопільська дирекція ПАТ Банк Форум по 660 грн. судового збору.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 29 березня 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 26.03.2013 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, постановленим з істотним порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове, яким відмовити ПАТ Банк Форум в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що підписання договору про надання споживчого кредиту стало наслідком чисельного порушення чинного законодавства та прав Позичальника, як споживача кредитної послуги з боку Банку. Зокрема, в порушення вимог п.2 ст.11 ЗУ Про захист прав споживачів банком не була надана позичальнику в повному обсязі інформація стосовно кредитних умов договору (мети, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявних форм кредитування з коротким описом відмінностей між ними; типу відсоткової ставки; орієнтовної сукупності вартості кредиту з урахуванням відсоткової ставки та вартості всіх послуг, повязаних з його одержанням; строку, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливості дострокового повернення кредиту та її умови; необхідності здійснення оцінки майна та осіб уповноважених на здійснення такої тощо).

Також, звертає увагу на те, що в порушення вимог ст.523 ЦК України грошове зобов'язання як Кредитора так і Позичальника у кредитному договорі від 21.07.2008 року не виражене у грошовій одиниці України-гривні, а тому, на думку відповідача, в такому договорі не може бути визначений грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Стверджує, що на час підписання кредитного договору від 21.07.2008 року ПАТ Банк Форум не володів індивідуальною ліцензією для надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті та використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Вважає, що судом не було належним чином досліджено сам розрахунок заборгованості, оскільки у вимозі від 18.07.2012 року, що надсилалася банком відповідачам, заявлено суму прострочених відсотків в розмірі 1523,48 дол. США, в той час як розрахунок заборгованості від 21.08.2012 року говорить про суму 1481,64 дол. США, що свідчить про зменшення сума заборгованих відсотків.

Також, звертає увагу на те, що судом було порушено строк відправлення повного тексту заочного рішення відповідачеві - не пізніше п'яти днів з дня проголошення рішення суду або його вступної та резолютивної частин.

Будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи апеляційним судом, відповідач ОСОБА_2 жодного разу в судове засідання не зявилася, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у її відсутності.

Представник відповідача ПАТ Банк Форум ОСОБА_1 відносно апеляційної скарги заперечив, вважаючи рішення суду законним, обґрунтованим, й таким, що скасуванню не підлягає.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення Тернопільського міськрайонного суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань ОСОБА_3 за договором кредиту, забезпеченим іпотекою, було порушено права позивача, які підлягають захисту, шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника ОСОБА_3 та звернення стягнення на предмет іпотеки, належний ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, як такими, що відповідають вимогам закону та грунтуються на наявних у справі доказах.

Так, судом встановлено, що 21.07.2008 року між АКБ Форум, правонаступником якого є ПАТ АКБ Форум, в особі заступника керуючого з індивідуального бізнесу Тернопільської філії АКБ Форум ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 229/08/26ZLv, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 17000 доларів США на споживчі цілі зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитними коштами на строк до 20.07.2018 року (а.с.5-7).

Свої зобовязання за укладеним кредитним договором банк виконав (а.с.13).

Згідно п.п.2.3, 2.7 Кредитного договору позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше 142 долари США на відкритий йому позичковий рахунок в ТФ АКБ Форум, МФО 338846. Проценти за користування кредитними коштами позичальник сплачує самостійно в валюті кредиту на рахунок ТФ АКБ Форум, МФО 338846, щомісячно не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.

Відповідно п.п.3.2.2 Кредитного договору банк має право: вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, а також у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та/або поручителем зобов'язань за договорами, які є забезпеченням виконання зобов'язань.

Також, відповідно до п.4.1 Договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів Позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2 відсотка за період прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів.

21.07.2008 року для забезпечення виконання умов кредитного договору (повернення наданих кредитних коштів та сплати нарахованих відсотків) між Банком та майновим поручителем ОСОБА_2 укладено іпотечний договір нерухомого майна: земельної ділянки, площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована на території Ступківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області заставною вартістю 106300 грн., посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 2030 (а.с.8-9).

Відповідно до п.п.5.5 іпотечного договору в разі порушення умов основного зобов'язання та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про усунення порушення не пізніше тридцяти денного строку та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом установленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору та закону України «Про іпотеку».

Свої зобовязання за кредитним договором відповідач ОСОБА_3 Належним чином не виконував, у звязку з чим станом на 21.08.2012 року була наявна прострочена заборгованість по сплаті тіла кредиту на суму 3874,85 дол. США та процентів за користування кредитними коштами на суму 1481,64 дол. США (а.с.11-12).

14.12.2010 року, 18.07.2012 року ПАТ Банк Форум в письмовій формі звертався до відповідачів з вимогою про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 229/08/26ZLv від 21.07.2008 р. із попередженням, що у випадку невиконання даної вимоги, банк звертатиметься до суду з заявою про дострокове повернення кредиту, стягнення відсотків за користування кредитом із усіма штрафними санкціями передбачених договором та про звернення стягнення на передане в іпотеку ОСОБА_2 майно (а.с.14-16).

Письмові вимоги банку, надіслані за двома адресами (вул.К.Савури 8/67 м.Тернопіль та с.Ступки Тернопільського району) були отримані відповідачами відповідно 23.07.2012 року і 27.07.2012 року, 25.07.2012 року та 27.07.2012 року (а.с.20-21, 28).

Згідно п.п. 3.4.1 Іпотечного договору від 21.07.2008р., іпотекодержатель має право, у випадку невиконання основного зобов'язання, задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом реалізації у спосіб визначений цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про іпотеку, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Відповідно до вимог ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором (ч.1 ст.612 ЦК України).

У відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За нормами ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник зобов'язувався повертати кошти частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишився та сплати процентів.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого іпотекою, передбачені Законом України "Про іпотеку".

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ст.3 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону.

Відповідно до ст.39 Закону України Про іпотеку у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч.1 ст.38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України Про іпотеку, реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у п.23 своєї постанови №5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем.

Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553, 559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки. У зв'язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена.

Відповідно до розяснень, викладених у п.41 цієї ж постанови Пленуму при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Таким чином, встановивши, що відповідач ОСОБА_3 зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконував, у звязку з чим станом на 21.08.2012 року виникла прострочена заборгованість за тілом кредиту в сумі 3874,85 дол. США та по процентах в сумі 1481,64 дол. США (а.с.12), про що боржник ОСОБА_3 та заставодавець ОСОБА_2 повідомлялися банком письмово, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до вірного висновку, про порушення відповідачами прав позивача та наявності правових підстав для дострокового стягнення усієї суми заборгованості з відповідача ОСОБА_3, що складає 15809,36 дол. США й пені в сумі 5365,40 грн. та звернення стягнення на іпотечне майно, передане майновим поручителем ОСОБА_2

При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для одночасного задоволення вимог банку про стягнення заборгованості з ОСОБА_3, як боржника за кредитним договором, та про звернення стягнення на предмет іпотеки, належний майновому поручителю ОСОБА_2, оскільки заявлені банком вимоги є різними способами захисту порушеного права й існування рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3, не виключає права банку на використання іншого способу захисту порушеного права, такого як звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки за змістом ст.33 ЗУ Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобовязанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобовязання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України. Забезпечувальне зобовязання має додатковий характер, а не альтернативний основному. Здійснення особою права на захист не повинно ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобовязання на забезпечувальне, оскільки домовленість про заміну основного зобовязання забезпечувальним відсутня. А тому, наявність рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення (постанова Верховного Суду України від 03.02.2016 року у справі № 6-1080цс15).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про порушення банком вимог п.2 ст.11 ЗУ Про захист прав споживачів при укладенні кредитного договору, що полягає у ненаданні позичальнику в повному обсязі інформації стосовно кредитних умов договору (мети, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявних форм кредитування з коротким описом відмінностей між ними; типу відсоткової ставки; орієнтовної сукупності вартості кредиту з урахуванням відсоткової ставки та вартості всіх послуг, повязаних з його одержанням; строку, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливості дострокового повернення кредиту та її умови; необхідності здійснення оцінки майна та осіб уповноважених на здійснення такої тощо), а також доводи апелянта в частині відсутності у банку на час підписання кредитного договору індивідуальної ліцензії для надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті та використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в звязку з цим кредитний договір недійсним з передбачених законом підстав не визнавався. Натомість, вищевказані твердження апелянта спростовуються фактом підписання ОСОБА_3 кредитного договору, пункт 7.2 якого передбачає узгодження сторонами усіх істотних умов договору та наявністю у АТ КБ Форум письмового дозволу № 62-3, виданого 10.06.2005 року Національним банком України, на право здійснення операцій, передбачених п.п.1-4 ч.2 та ч.4 (яка, на час видачі дозволу передбачала здійснення банківських операцій у валюті) ст.47 ЗУ Про банки і банківську діяльність, який в сукупності з наявною у позивача банківською ліцензію давав право ПАТ Банк Форум здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті (а.с.125-128).

Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо неврахування судом першої інстанції наявних розбіжностей у сумах простроченої заборгованості за процентами, розмір якої у письмовій вимозі, що надсилалася банком відповідачам 18.07.2012 року складав 1523,48 дол. США, а в розрахунку заборгованості від 21.08.2012 року - 1481,64 дол. США, оскільки зазначені суми свідчать про наявність у відповідача простроченої заборгованості за процентами станом на різні дати й незначне зменшення простроченої заборгованості за процентами не свідчить про відсутність такої взагалі й відсутність у банку права на дострокове стягнення усієї заборгованості. Факт відсутності будь-якої простроченої заборгованості у відповідачів перед ПАТ Банк Форум станом на час ухвалення судом першої інстанції рішення відповідачі належними й допустимими доказами не підтвердили.

Що стосується доводів апеляційної скарги в частині порушення судом норм процесуального права, повязаних з недотримання строків відправлення повного тексту заочного рішення відповідачеві (не пізніше п'яти днів з дня проголошення рішення суду або його вступної та резолютивної частин), то з врахуванням вимог ч.3 ст.309 ЦПК України, яка передбачає порушення норм процесуального права, як підставу для скасування або зміни рішення у випадках, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи й того, що справа судом вирішена правильно, дана обставина не може вважатися такою, що тягне за собою обовязкове скасування рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, не вбачає.

У відповідності до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.305 ч.2, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313 ч.1, 314 ч.1 п.1; 315 ч.ч.1,2; 317 ч.1, 319 ч.1; 324 ч.1 п.1; 325 ч.1 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

Ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.Б. Щавурська

Судді : Н.Є. Фащевська

ОСОБА_6