Вирок № 58886816, 11.03.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.03.2016 Справа №607/22533/13-к

ернопільський міськрайонний суд в складі головуючого Багрія Т.Я., при секретарі Стус К.І., з участю прокурора Гульовської О.Г., обвинуваченої ОСОБА_1 у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши провадження стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Тернополя, українки, громадянки України, освіта вища, не працюючої, раніше не була суджена, жительки АДРЕСА_1, про обвинувачення за ч.1 ст.190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 20 грудня 2012 року умисно особисто внесла у довідку №3 про середню заробітну плату, видану на її ім'я ПП «Брайт Плюс», завідомо неправдиві відомості щодо отриманої нею суми заробітної плати, а саме: у травні 2012 року - 2500 гривень, у червні 2012 року - 2500 гривень, у липні 2012 року - 2500 гривень, у серпні 2012 року - 2500 гривень, у вересні 2012 року - 2500 гривень, у жовтні 2012 року - 2500 гривень, разом - 15000 гривень, оскільки згідно довідки № 2303/18-114 від 31.07.2013 року, наданої Головним управлінням міндоходів у Тернопільській області, інформація про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із ПП «Брайт Плюс» відсутня та згідно довідки 11471/08 від 19.07.2013 року, наданої Управлінням пенсійного фонду України в Тернопільській області, дані щодо ОСОБА_1 по ПП «Брайт Плюс» відсутні. Крім цього, ОСОБА_1 підробила підпис у зазначеній довідці від імені директора та бухгалтера ПП «Брайт Плюс» ОСОБА_2, що підтверджується висновком експерта №17/357/13 від 21.11.2013 року.

Крім цього, ОСОБА_1 20 грудня 2012 року для реєстрації на обліку безробітних та виплати допомоги по безробіттю умисно подала у Тернопільський міськрайонний центр зайнятості завідомо підроблену довідку №3 про середню заробітну плату, видану на її ім'я ПП «Брайт Плюс», в яку особисто внесла завідомо неправдиві дані щодо отриманої суми заробітної плати, а саме: у травні 2012 року - 2500 гривень, у червні 2012 року - 2500 гривень, у липні 2012 року - 2500 гривень, у серпні 2012 року - 2500 гривень, у вересні 2012 року - 2500 гривень, у жовтні 2012 року - 2500 гривень, разом -15000 гривень, оскільки згідно довідки № 2303/18-114 від 31.07.2013 року, наданої Головним управлінням міндоходів у Тернопільській області, інформація про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із ПП «Брайт Плюс» відсутня та згідно довідки 11471/08 від 19.07.2013 року, наданої Управлінням пенсійного фонду України в Тернопільській області, дані щодо ОСОБА_1 по ПП «Брайт Плюс» відсутні, та в якій підробила підпис від імені директора та бухгалтера ПП «Брайт Плюс» ОСОБА_2, що підтверджується висновком експерта №17/357/13 від 21.11.2013 року.

Також, ОСОБА_1 20 грудня 2013 року умисно подала разом з іншими документами у Тернопільський міськрайонний центр зайнятості довідку №3 про середню заробітну плату, видану на її ім'я ПП «Брайт Плюс», в яку особисто внесла завідомо неправдиві дані щодо отриманої суми заробітної плати, а саме: у травні 2012 року - 2500 гривень, у червні 2012 року - 2500 гривень, у липні 2012 року - 2500 гривень, у серпні 2012 року - 2500 гривень, у вересні 2012 року - 2500 гривень, у жовтні 2012 року - 2500 гривень, разом -15000 гривень, оскільки згідно довідки №2303/18-114 від 31.07.2013 року, наданої Головним управлінням міндоходів у Тернопільській області, інформація про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах Із ПП «Брайт Плюс» відсутня та згідно довідки 11471/08 від 19.07,2013 року, наданої Управлінням пенсійного фонду України в Тернопільській області, дані щодо ОСОБА_1 по ПП «Брайт Плюс» відсутні, та в якій підробила підпис від Імені директора та бухгалтера ПП«Брайт Плюс» ОСОБА_2, що підтверджується висновком експерта №17/357/13 від 21.11.2013 року. В подальшому, в період часу з 20.12.2012 року по 12.08.2013 року на підставі вищезазначених документів ОСОБА_1 отримала соціальну допомогу по безробіттю в розмірі 910,01 гривень. Заволодівши в такий спосіб грошовими коштами, ОСОБА_1 спричинила матеріальну шкоду державному бюджету на суму 910,01 гривень.

Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України не визнала. Вона надала такі показання: офіційних документів не підробляла з метою їх подальшого використання, завідомо підроблених документів не використовувала, чужим майном вона не заволодівала шляхом обману.

В суді свідок ОСОБА_3 надала показання: підприємство «Брайт Плюс» за її адресою не було зареєстровано. Вона не знає ОСОБА_1 ні ОСОБА_2, вони не орендували приміщення у неї.

В суді свідок ОСОБА_4 надала показання: їй про обставини кримінального провадження нічого не відомо.

В суді свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надала показання: ОСОБА_1 звернулася в центр зайнятості у зв'язку з пошуком роботи і подала необхідні документи - довідку про дохід. Їй було надано статус безробітної та призначено допомогу в мінімальному розмірі. Пізніше вона більше 30 днів не відвідувала центр зайнятості, тому було припинено виплату допомоги.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засідання показала, що 13 грудня 2012 року до неї звернулася ОСОБА_1 у зв'язку з пошуком роботи і подала необхідні документи - довідку про дохід. Їй було надано статус безробітної та призначено допомогу. Пізніше вона виявила, що за ОСОБА_1 страхові внески не сплачувалися, тому що вона не працювала і їх не нараховували.

В суді свідок ОСОБА_7 надала показання: ОСОБА_1 зверталася в центр зайнятості для отримання допомоги і особисто подавала довідку про заробітну плату.

В суді свідок ОСОБА_8 надала показання: Великоберезовицькою селищною радою приміщення за адресою вул.Микулинецька, 40А в оренду не надавалися. Вона не знає ОСОБА_1

В суді свідок ОСОБА_2 надав показання: він не підписував і не видавав довідок про заробітну плату ОСОБА_1

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченою ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України її винуватість повністю доводиться сукупністю наданих стороною обвинувачення суду доказів, а саме:

- довідкою №1772 від 5.09.2013 року виданою Тернопільським МРЦЗ про дохід ОСОБА_1 у період перебування на обліку в Тернопільському міському центрі зайнятості та суми нарахувань;

- довідкою №11471/08 від 19.07.2013 року виданою Управлінням пенсійного фонду України в м.Тернополі, відповідно до якої дані щодо ОСОБА_1 по ПП «Брайт-Плюс» відсутні;

- довідкою №2303/18-114 від 31.07.2013 року виданою ТО ДПІ Головного управління міндоходів у Тернопільській області відповідно до якої вбачається, що згідно центральної бази даних інформація про те, чи перебувала ОСОБА_1 у трудових відносинах з ПП «БРАЙТ-ПЛЮС» за період з 1.10.2007 року по 31.03.2013 р. відсутня;

- довідкою №3 від 20.12.2012 року ПП «БРАЙТ-ПЛЮС» ОСОБА_1 про середню заробітну плату за період з травня 2012 року по жовтень 2012 рік;

- висновком експерта №17/357/13 від 21.11.2013 року відповідно до якого:

1. Рукописний текст в довідці №3 про середню заробітну плату від

20 грудня 2012 року, виданої ПП «Брайт-Плюс», код ЄДРПОУ

35492092 на ім'я ОСОБА_1 виконаний ОСОБА_1

2. Підписи, виконані в рядках «керівник підприємства» та «Головний

бухгалтер» у довідці №3 про середню заробітну плату від 20 грудня

2012 року, виданої ПП. «Брайт-Плюс», код ЄДРПОУ 35492092 на

ім'я ОСОБА_1 виконані ОСОБА_1

3. Встановити ким, ОСОБА_2, чи іншою особою, виконаний

рукописний текст на сторінці 12, 13 в записах №15 та №16 в трудовій

книжці ОСОБА_1 не видалося можливим, оскільки при оцінці

почерку встановлено, що ознаки, які розрізняються, не дивлячись на їх

значний об'єм, не можуть служити підставою для негативного

висновку, оскільки на дослідження не було надано вільних зразків

почерку ОСОБА_2

4. Підпис виконаний у записі №16 навпроти графи «Директор «Брайт Плюс» ОСОБА_2.» в трудовій книжці ОСОБА_1 виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Проаналізувавши докази у їх сукупності суд прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство); ч.1 ст.358 КК України, тобто підроблення офіційного документу, який видається та посвідчується підприємством і який надає права, з метою його подальшого використання; ч.4 ст.358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа. Її дії кваліфіковано правильно.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної, її молодий вік, позитивну характеристику і те, що у неї на утриманні неповнолітня дитина, раніше вона не притягувалася до кримінальної відповідальності.

Суд вважає, що з метою виправлення ОСОБА_1 і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень їй доцільно призначити покарання передбачені ч.1 ст.190 та ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу і за ч.4 ст.358 КК України у виді обмеження волі та, на підставі ст.70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

ОСОБА_1 подала письмову заяву про застосування до неї Закон України «Про амністію в 2014 році», посилаючись на те, що у неї на утриманні є неповнолітня дитина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Судом встановлено, що на день набрання чинності Закону України «Про амністію в 2014 році» у ОСОБА_1 була неповнолітня дитина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_1 не позбавлена батьківських прав стосовно ОСОБА_10 Вчинені обвинуваченою діяння є кримінальними правопорушеннями невеликої тяжкості. Обмежень щодо застосування до ОСОБА_1 Закону України «Про амністію у 2014 році» немає. Отже, на ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році». Тому, її необхідно звільнити від відбування призначеного покарання, на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Керуючись статтями 349, 369-371, 373-376, 392-395, 532, 535 КПК України, Законом України «Про застосування амністії в Україні», Законом України «Про амністію у 2014 році», суд,-

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України і призначити їй покарання:

- за ч.1 ст.190 КК України 700 грн.;

- за ч.1 ст.358 КК України 1000 грн.;

- за ч.4 ст.358 КК України один рік обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначити покарання один рік обмеження волі.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду від 11 березня 2016 року, тобто одного року обмеження волі, на підставі п.«в» ст.1 Закону України „Про амністію у 2014 році".

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 1162 (одна тисяча сто шістдесят дві) грн. 42 (сорок дві) коп. вартості експертиз.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляції, особами визначеними у ст.393 КПК України, до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Судове рішення, що набрало законної сили звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до Тернопільського міськрайонного суду із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного суду України.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченій особі.

Головуючий суддя Т.Я.Багрій